Обов’язковою умовою підготовки фахівців у ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького є участь студентів, молодих науковців і науково-педагогічних працівників у виконанні наукових робіт і проєктів, зокрема у співпраці з іноземними партнерами. Особливу увагу розвитку міжнародної співпраці, зокрема із закладами вищої освіти сусідньої Польщі, приділяє ректор університету Іван Парубчак.
Нещодавно ректор разом із деканом факультету агротехнологій та охорони довкілля Іваном Шуваром відвідали Люблінський природничий університет, із яким укладено угоду про багатосторонню співпрацю. Університет вражає своїми досягненнями та науковими здобутками. Варто зазначити, що цього року Люблінський природничий університет святкує своє 70-річчя. Тут навчається близько 7500 студентів за всіма видами навчання та 55 спеціальностями.

За останні роки в університеті було відкрито низку важливих новітніх об’єктів: Інноваційний центр діагностики та терапії тварин, нову Головну бібліотеку, Центр інновацій та впровадження нових методів і технологій у сільськогосподарській техніці, Дослідницьку станцію та Навчально-тренувальний центр верхової їзди й іпотерапії. Минулого року тут запрацював Центр цифрової візуалізації рослин – перша в Польщі й одна з небагатьох у Європі систем, що дозволяє повністю автоматизувати процес візуалізації рослин у контрольованих умовах.
У травні цього року відкрито Центр феноміки рослин, який здійснює детальний, високоточний аналіз різних характеристик рослин (зокрема пшениці, ріпаку, цукрових буряків та сої) – їхнього здоров’я, темпів росту та стійкості до різних умов довкілля. Виявлення хвороб рослин, порушень процесів росту, а також визначення реакції на посуху й ефективності добрив стає можливим завдяки сучасним методам цифрової візуалізації, які застосовує Центр феноміки рослин.

Ректор Природничого університету в Любліні Кшиштоф Ковальчик наголосив, що проведені в Центрі дослідження сприятимуть розвитку селекції рослин у майбутньому, враховуючи кліматичні зміни. Вивчення реакції рослин на стресові фактори, передусім посуху, дозволяє відібрати форми, стійкі до нових умов. Керівник Центру феноміки рослин Міхал Новак зазначив, що сучасна система візуалізації забезпечує набагато точніший аналіз, ніж попередні довготривалі спостереження чи лабораторні випробування, а також дозволяє зрозуміти структурні процеси, що відбуваються в рослинах. Великі масиви даних можуть бути оброблені дуже швидко, а дослідження проводяться на глибокому рівні завдяки використанню флуоресцентного та гіперспектрального аналізу.
Центр феноміки рослин оснащений автоматизованою системою фенотипування, що працює в контрольованих тепличних умовах. Система має численні датчики для багатовимірного аналізу, а також обладнання для подачі води та засобів захисту рослин. Будівництво центру коштувало близько 30 мільйонів злотих: майже 10 мільйонів витрачено на обладнання для цифрової візуалізації, а 20 мільйонів – на теплиці та їх оснащення. Увесь проєкт профінансовано з власних коштів університету. Центр може досліджувати різноманітні види рослин, які можуть розміщуватися у теплицях висотою до 1,5 м.
Завдяки укладеній угоді між ЛНУВМБ ім. С.З. Ґжицького та Люблінським природничим університетом для студентів і науково-педагогічних працівників відкриваються широкі можливості. Передбачено участь у спільних науково-дослідних проєктах, стажуваннях, академічних обмінах, а також проходження практик у сучасних лабораторіях та дослідницьких центрах Люблінського природничого університету, зокрема в Центрі цифрової візуалізації рослин і Центрі феноміки рослин. Така співпраця дозволить отримати доступ до унікального наукового обладнання, сучасних технологій аналізу рослин та інноваційних методів діагностики.
Для студентів агрономічних спеціальностей дослідження, що проводяться в цих центрах, відкривають можливості долучатися до роботи з передовими системами автоматизованого фенотипування, вивчати вплив кліматичних факторів на розвиток рослин і брати участь у селекційних програмах нового покоління. Це дає змогу формувати фахові компетентності на рівні європейських дослідницьких стандартів та готуватися до вирішення актуальних викликів сучасного агровиробництва.