20 лютого – день, що назавжди закарбувався в історії України як символ великого болю, жертовності та незламної гідності. У цей день ми схиляємо голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні – людей, які віддали свої життя за свободу, правду і право нашого народу жити у вільній державі.
Події на Майдані Незалежності стали важким випробуванням для всієї нації. Там гинули найкращі – ті, хто не міг мовчати, хто став на захист людської гідності та майбутнього України. Серед Героїв Небесної Сотні – наші земляки, наші колеги.
Сьогодні ми з глибоким сумом і водночас із гордістю згадуємо викладача Вишнянського коледжу Володимира Жеребного, який загинув, відстоюючи гідність і свободу України. Також вшановуємо пам’ять жителя міста Дубляни Анатолія Жаловаги – відважного сина українського народу. Їхній подвиг – це не лише сторінка історії, це моральний орієнтир для кожного з нас.
Біль утрати залишається з нами, але разом із болем живе й усвідомлення відповідальності. Ми продовжуємо працювати й боротися – кожен на своєму місці: в навчальних аудиторіях, у наукових пошуках, у тилу, на передовій. Пам’ять про Героїв закликає нас бути гідними їхньої жертви – у щоденних рішеннях, у професійній чесності, у громадянській позиції.
Наш обов’язок – зберігати цю пам’ять і передавати її наступним поколінням. Не словами, а справами. Не в урочистих промовах, а в конкретних вчинках. Не в деклараціях, а в послідовній громадянській позиції та вірності принципам, за які вони віддали життя.
Ми повинні вистояти – заради тих, хто віддав за Україну найдорожче. Лише так подвиг Небесної Сотні матиме продовження в нашій єдності, стійкості та відданості Україні.
Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні.
Вічна шана й повага відважним синам і донькам України.
Слава Україні!
| Іван Парубчак, |


















