Facebook 
Instagram 
Youtube 
Moodle 
Репозитарій 
Office 365 Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації. Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Сьогодні виповнюється 62 роки з дня загибелі, а точніше – підлого вбивства, українського політичного діяча, провідника Організації Українських Націоналістів, патріота Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку № 7 на вулиці Крайтмайр в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ, зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43-му полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який для них став прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства.
Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери стали новою опорою для українського націоналізму.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності. Його портрети висять по всій Україні, пам’ятники стоять у багатьох містах, на честь нього називають вулиці та проспекти, про нього написані сотні книг – і це лише мінімум. Бандера є джерелом натхнення, позитиву та незламності.
Будьмо достойними носити горде ім’я бандерівця та пам’ятаймо, що його ім’я стало символом гідності та боротьби, а також лакмусовим папірцем, що визначає сутність людей: ворогів України при його згадці трясе, патріотів – підіймає у дусі!
Хай живе Степан Бандера! Слава Україні!
Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації. Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Сьогодні виповнюється 65 роки з дня загибелі, а точніше – підлого вбивства, українського політичного діяча, провідника Організації Українських Націоналістів, патріота Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку № 7 на вулиці Крайтмайр в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ, зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43-му полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який для них став прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства.
Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери стали новою опорою для українського націоналізму.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності. Його портрети висять по всій Україні, пам’ятники стоять у багатьох містах, на честь нього називають вулиці та проспекти, про нього написані сотні книг – і це лише мінімум. Бандера є джерелом натхнення, позитиву та незламності.
Будьмо достойними носити горде ім’я бандерівця та пам’ятаймо, що його ім’я стало символом гідності та боротьби, а також лакмусовим папірцем, що визначає сутність людей: ворогів України при його згадці трясе, патріотів – підіймає у дусі!
Хай живе Степан Бандера! Слава Україні!
Багато уваги викладачі приділяють вихованню учнівської молоді. Їх робота спрямована на виховання в учнів почуття патріотизму, духовності, моралі, гуманістичних принципів, культури поведінки.
В рамках відвідин Львівського національного аграрного університету 18 травня студенти Екологічного коледжу разом з викладачем кафедри туризму Юлією Боруцькою побували у Музеї Степана Бандери. Екскурсію провела Антоніна Білик та розповіла про історію створення музею, ознайомила з експонатами та закликала активно долучатися до дослідницької праці.
Також відвідувачі були ознайомлені із навчальним процесом у ЛНАУ, спеціальностями та умовами вступу. Студенти щиро подякували, залишили подячні слова у книзі відгуків Музею та пішли на прогулянку через дендропарк університету до пам’ятника Степану Бандері.
Кожен музей – це важливий інструмент для збереження і збагачення культурної спадщини, інституція, яка працює задля розвитку суспільства і бере активну участь у суспільних процесах.
З кожним роком в Україні зростає інтерес до музейної справи, з’являються все нові й нові незвичайні музейні проєкти, збільшується кількість зацікавлених відвідувачів.
Не залишається осторонь і Львівський національний аграрний університет, у якому активно діють такі музеї:
Це заклад, у якому здобувають повну загальну середню освіту діти з вадами слуху, з порушеннями мовлення, з порушеннями у розумовому розвитку та іншими особливими освітніми потребами.
У реабілітаційному центрі для дітей, які мають вади слуху, облаштовуються спеціальні класи, в яких необхідно встановити телевізори, на які центр не мав коштів. Тому Львівський національний аграрний університет завдяки щедрим пожертвам викладачів та працівників придбав телевізор і подарував його реабілітаційному центру. Вихованці центру надзвичайно зраділи подарунку і щиро дякували жестовою мовою. Ми також неймовірно раді, що нам вдалося поспілкуватися з цими чудовими дітьми та подарувати їм хоч трохи щастя.
Також було передано одяг та взуття для школярів, печиво та круасани, мийні засоби, крупи та борошно.
До 150-річчя від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) – видатної української письменниці, поетеси, перекладачки, громадської діячки, геніальної дочки України – в Музеї Степана Бандери почала діяти книжкова виставка-експозиція «Світле безсмертя Лесі Українки».
На виставці представлена література, що допоможе більше дізнатись про життєвий та творчий шлях письменниці, різноманітність і багатство її творів.
Запрошуємо до Музею на перегляд виставки.
Також для перевірки ваших знань прикріплено посилання на вікторину «Чи знаєте Ви Лесю Українку?»
Львівський національний аграрний університет вшановував і вшановує українського Героя й провідника Степана Бандеру, адже свого часу він навчався в Дублянах на рільничо-лісовому факультеті. Культурному життю студентів-українців на той час можна було позаздрити: воно вирувало. Значним осередком цього життя був Народний дім «Просвіта». Степан неодноразово виступав з доповідями й рефератами. Відвідував драмгурток і хор. Ну, і, звісно, Степан Бандера був відмінником навчання, зразковим студентом, брав участь в українському націоналістичному житті. Був членом українського товариства студентів «Основа», гуртка рільників, деякий час був у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. Степан Андрійович своїм життям довів, що боротися за Україну потрібно постійно, щодня.
24 грудня у Музеї Степана Бандери відбулися урочистості з нагоди 112-ї річниці від дня народження великого сина українського народу, ідеолога, провідника українських національно-визвольних змагань ХХ століття – Степана Бандери.
Почесним гостем цього дійства став Правлячий Архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії Владика Михаїл Колтун, який завітав у музей із цінним подарунком. З нагоди відзначення 112-ї річниці від дня народження Степана Бандери єпископ подарував музеєві копію посмертної маски Степана Бандери.
Посмертна маска провідника ОУН Степана Бандери була виготовлена одразу після його загибелі 15 жовтня 1959 р. у Мюнхені (Німеччина). Цим питанням особисто опікувався Степан Ленкавський, другий голова ОУН(б). Деякий час маска зберігалася у Музеї української визвольної боротьби імені Степана Бандери в Англії. У 90-х роках було виготовлено декілька копій цієї маски, які було передано до різних музеїв та меморіальних кімнат в Україні та за кордоном.
17 грудня 2020 року представники Львівського НАУ з ініціативи ректора Володимира Снітинського вкотре відвідали сиротинець.
Будинок дитини №1 надає медико-соціальний захист дітям, які опинилися в скрутних життєвих обставинах, дітям-сиротам, дітям, які залишились без батьківського піклування, а також дітям з вадами фізичного та розумового розвитку. Він був створений в довоєнні роки і вже багато років є рідною домівкою для багатьох малюків, залишених без батьківського піклування.
Керівник інформаційного відділу Ірина Фостяк, капелан Іван Венгрин, директор Музею Степана Бандери Антоніна Білик та в.о. голови Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів Львівського національного аграрного університету Яна Борщ привезли від університету печиво та солодощі, дитячий одяг та взуття, пряники та іграшки.
Page 3 of 13
