Бібліотека – той храм, де завжди народжується і зберігається духовність.
Василь Сухомлинський

16 травня 2024 року працівники Наукової бібліотеки ЛНУП взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародною участю «Культура читання і читацькі практики: історія та виклики сьогодення», яка відбулася у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.
Директор Наукової бібліотеки Марія Грицевич виступила із доповіддю «Роль бібліотеки у задоволенні інформаційних потреб студентської молоді», отримавши відповідний сертифікат.

Колектив Наукової бібліотеки висловлює щиру подяку в.о. ректора професору, доктору сільськогосподарських наук Василю Лопушняку за подаровані книги.
Ці видання стануть невід’ємною складовою фондів нашої книгозбірні, цінним джерелом наукових досліджень, сприятимуть забезпеченню навчального та виховного процесу університету.

Лише той народ, який вшановує своїх Героїв, може стати великим…
Валентина Матвіїв, мати загиблого Героя України Тараса Матвіїва


День Героїв – це свято величі духу українських вояків, борців за волю України і є символом незборимості Української нації. Ми даруємо щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань поклав своє щире синівське серце до ніг Матері-України, чий героїчний чин став прикладом для майбутніх поколінь.

Моя вишиванка
На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я – українець.
По ночах небо геть червоне,
заховались в деревах птахи,
б’ють на сполох сирени-дзвони,
знов біжать в укриття дітлахи…
Але в жилах моїх – кров Тараса,
вібрує в серці Леонтовича пульс,
я – представник вільної раси,
зі мною поруч Василь Стус.
Краще в рідній землі могила,
ніж «русский мир на крови»…
Зі мною – Валер’ян Підмогильний,
зі мною – В’ячеслав Чорновіл.
Та ще будуть з трембітами танці,
пісня вільна у небо полине…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я – українець.
Юрій Гундарєв

Пройдуть століття, а МИ будем жити
у маминих святкових рушниках.
Червоним маком у спекотнім літі,
пахучим ябком на старих гілках.
Хрестом багряним в серці вишиванки,
блакитним небом в золотих житàх.
Ми будем ще. У співі колисанки.
В коралях і в заквітчаних хусткàх.
Ми будем жити, днів не рахувати.
У писанках, що знає цілий світ.
У квітах «петриківських». У строкатих
мискàх і глечиках минувших літ.
У чорнобривцях, сіяних край тину,
в пахучих пасках і в короваЯх.
У стиглих гронах пишної калини,
В трипільських знаках. І у журавлях.
Пройдуть століття, а ми будем жити
у маминих святкових рушниках.
Нас не здолати. Нас усіх не вбити.
Ми маєм те, чого нема в рабах...

Людмила Галінська

Підтримуючи Україну в складних умовах війни, міжнародні партнери продовжили безкоштовний доступ до провідних електронних ресурсів та баз наукових і аналітичних даних, що допомагає українським ученим ефективно продовжувати наукову діяльність в складних умовах сьогодення.
Вагомою підтримкою для наукової спільноти України є розробка фахівцями компаній Clarivate та Elsevier інструкцій зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформах Web of Science та Scopus.
На офіційному вебсайті МОН розміщені інструкції http://surl.li/ssgoi та можливість їх використання під час роботи на платформах Web of Science та Scopus.
На офіційних вебсайтах Clarivate та Elsevier створено спеціальні сторінки для користувачів з України, що містять актуальну інформацію про можливості ресурсів і програмних інструментів, постійно оновлюється інформація про навчальні матеріали, заплановані вебінари українською мовою тощо (сторінка Ukraine Academic Support на офіційному порталі Elsevier та розділ #StandWithUkraine на порталі Clarivate).
Варто нагадати, що українська наукова спільнота в межах проєкту Research4Life продовжує отримувати безоплатний доступ до важливих світових електронних ресурсів. З березня 2022 року завдяки підтримці видавців-партнерів, українські науковці можуть вільно користуватися колекціями журналів, книг, базами даних та довідковими матеріалами.
Нещодавно на вебсайті Research4Life опубліковано щорічний звіт щодо діяльності координаторів з різних країн, які беруть участь у партнерстві. Окремий розділ присвячено Україні з інформацією про діяльність українських вчених на платформі. Детально зі звітом можна ознайомитись за посиланням: https://bitly.ws/3hIGF
У випадку виникнення інших організаційних питань щодо роботи з базами даних, підключення до них та отримання доступу до Research4Life, просимо звертатися до фахівців Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ) за посиланням: https://dntb.gov.ua/about-dntb-ua

І навіть як дощить –
Цінуймо кожну мить!
О. Гунька-Маїк

З нагоди відзначення Всесвітнього дня книги та авторського права у світлиці Наукової бібліотеки ЛНУП відбулася творча зустріч із поетесою Оксаною Гунькою-Маїк, учасницею НСПУ, «Всеукраїнської поетичної родини», лауреаткою Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша, співавторкою літературних альманахів, учасницею ГО «Книжковий дворик».
З вітальним словом до учасників заходу звернулася директор Наукової бібліотеки Марія Грицевич, яка наголосила на значенні книги як незамінного носія інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємось до справжніх творчих досягнень та розуміння краси. Книга – це досвід, написаний і призначений для загального використання, це духовний заповіт одного покоління іншому. У ній записана величезна сповідь бурхливого життя людства, та величезна автобіографія, яка називається історією. І сьогодні відчуваємо особливу потребу в живому спілкуванні, адже «душа тисячоліть шукає себе в слові»…
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..
Т. Шевченко

Увазі глядачів була представлена творчість Оксани Гуньки-Маїк, яка втілилась у п’ятьох збірках: «За півкроку до осені», «Полиново-медова любов», «Зігріти небо», «Що тобі, жінко?», «Невпокорена».

Розкинулось мереживом цвітіння,
У кроні птаство творить нову пісню.
Це полотно не знатиме зотління,
Воно з-під пензля чарівного вийшло.
Наталя Ліщук

Упродовж навчального року Наукова бібліотека ЛНУП була місцем, «де народжується і зберігається духовність», осередком національно-патріотичного виховання студентської молоді, соціокультурним простором нашого університету.
6 червня 2024 року у світлиці Наукової бібліотеки ЛНУП відбувся Літературно-мистецький вернісаж «Квіти, намальовані без пензля, розлились життям на полотні». Подія об’єднала творчу студентську молодь, наставників академічних груп, заступників деканів з виховної роботи та гостей поетичним словом Наталі Ліщук, майстрині з техніки вишивки валянням, та красою полотен художника-архітектора, старшого викладача кафедри архітектури факультету будівництва та архітектури ЛНУП Степана Пісьо. Наталя Ліщук не тільки презентувала вироби, виткані з мережива і квітів, але й читала глибоку авторську поезію, що торкалася серця кожного із присутніх.
Степан Пісьо презентував університетській спільноті свої полотна «Ароматом літа пахне полуниця», «Стелися, доле, рушниками», «Весняний вечір». Завідувач відділу Наукової бібліотеки Богдана Гутей процитувала слова світлої пам’яті академіка О. Семковича із досліджень книги «Село», які були написані під впливом перегляду картин талановитого художника Степана Пісьо: «Вишивання! Запалавши міццю духа, здійнявшись піснею легкокрилою, бадьорістю воно вимощувало страчену жіночу долю, тихим спокоєм – трунком цілющим – слалося навсібіч».
Також Степан Ярославович представив виставкові роботи студентів – переможців міжнародних конкурсів: Вікторії Марусяк, студентки групи Арх-11, авторки живописних робіт «Бойківська соната», «Зіркова мелодія», графіки «Мелодія лінії Італійського дворика»; Миколи Головчука, студента групи Арх-31, автора графічних робіт «Поема в дереві», «Священне Різдво»; а також Катерини Косандяк, студентки групи Диз-32СП, авторки вільних копій «Дівчина з перлиною», «Св. Андрій», «Олеський замок».

О книго! Пресвята богиня!
Народу й роду берегиня!
Неопалима купина!
По всіх вертепах і яскинях,
Неначе зірка провідна,
Великомученице,
Ти Нас освіти і освяти!

Молюся, щоб минулись муки
І світоч правди і науки
У кожнім серці запалав,
Щоб знали діти і онуки,
Хто, де, коли, за що страждав.
Богине! Ти нас не покинь.
І да святиться Твій огень! Амінь.
М. Старовойт