Історія створення Дня української писемності
Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.
За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.
Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: «Повість временних літ», «Житіє святих князів Бориса і Гліба», «Житіє Феодосія Печерського».
Цікаві факти про українську мову
- Літературний твір, перекладений на найбільшу кількість мов, – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
- Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана.
- Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
- Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
- Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
Правила української мови
Пропонуємо з нагоди свята згадати кілька основних правил української мови:
- Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити «беру участь», бо «приймати участь» – це калька.
- Запам'ятайте, що слово «будь ласка» завжди пишеться окремо. Тут не треба дефіса.
- Правильно говорити «протягом дня». Слово «на протязі» означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
- Іспит лише «складають», слово «здавати» вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
- Будівля та будь-що інше можуть бути «розташовані», а не «знаходитися», бо вони не можуть самі себе «знаходити».
А також не забуваємо про новий правопис, який почав діяти 3 червня 2019 року.
Зміни в новому правописі української мови:
- «И» на початку слова
Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів. У проєкті нового правопису надається перевага літері «і», однак перед приголосними «н» та «р» можна вживати два варіанти написання: «індик» та «индик», «ирій» та «вирій», «ірод» та «ирод» тощо.
Також, наприклад, пропонується затвердити вживання «и» на початку дієслова «икати» й іменника «икавка» та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна «і» на «и» в кінці слів під час відмінювання: «смерти», «радости».
- Більше «Ґ» у словах
Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви «г», так із використанням «ґ» – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.
Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h] і фонетично близькі до нього звуки, передавати пропонують буквою «х», тобто слова «хобі», «хокей» і «холдинг» лишаться незмінними. Але, наприклад, слово «хостел» пропонується вживати як «гостел», оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].
- Більше «етерів»
Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою «ф»: «анафема» – «анатема», «ефір» – «етер», «міф», «міфологія» – «міт» і «мітологія», «Афіни» – «Атени».
Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.
- Повернення йотування
Ще один компроміс із правописом 1928 року.
Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами «є», «ї», «ю», «я»: «проєкт», «проєкція», «траєкторія», «фоє» тощо.
- Менше дефісів
Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова «попмузика», «вебсторінка» «пресконференція» і «експрезидент» писатимуться без дефіса.
- «Пів яблука» та «пів години»
Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник «пів» (у значенні «половина») окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: «півострів», «півзахист» або «півоберт», наприклад.
- «Авдієнція» та «фавна»
Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення «au» та розширити можливі варіанти транслітерації. Проєкт документа допускає орфографічні варіанти: «аудієнція» і «авдієнція», «аудиторія» та «авдиторія», «пауза» та «павза», «фауна» та «фавна».
Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби зі шкідниками складається аж з 30 літер!
Пропонуємо Вашій увазі книжкову виставку, яка організована у читальній залі Наукової бібліотеки.