3 квітня 2025 року у Науковій бібліотеці ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького відбувся круглий стіл «Відродження українських традицій страсного часу». В рамках цього заходу було представлено книгу «Творці страсних калатал, бил і деркачів», автори-упорядники: Дарія Ковальчук, Богдан Новак, Надія Дзвоник, Мирослав Ковальчук. Книжка присвячена дослідженню калатал, бил і деркачів, що застосовуються як предмети сакрального вжитку в Страсну п’ятницю під час виносу Плащаниці Господа нашого Ісуса Христа, а також як музичні інструменти в ансамблях українських народних інструментів.
Захід розпочався спільною молитвою, яку очолив капелан університету, отець Іван Венгрин. У вступному слові отець вказав на велику силу духовної культури, яка особливо потрібна кожному з нас у нелегкий час війни.

Завідувачка кафедри архітектури факультету будівництва та архітектури, професорка Романа Кюнцлі у своєму виступі зазначила важливість збереження традицій рідного краю, що укріплює геном української нації. Саме три складові – прагнення волі, мистецький і творчий потенціал та велика віра – у сьогоднішніх реаліях дають силу боротися із ворогом.
Спогадами про звичаї калаткарства в родині поділилася Наталя Короняк, племінниця отця Семена Посіка, який у час підпілля Української греко-католицької церкви у своєму помешканні в Дублянах служив святі літургії.
Презентуючи книжку, Дарія Ковальчук, науковиця, членкиня НТШ, членкиня Національної спілки кобзарів України, членкиня Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння», поділилася з учасниками круглого столу цікавими фактами щодо творення книжки, історії написання, окреслила теологічні аспекти застосування калатал, бил і деркачів. У відеосюжетах пані Дарія представила матеріал про майстрів – наших земляків, а також використання калатал у Дублянах під час виносу Плащаниці у Страсну п’ятницю. Авторка ознайомила присутніх із елементами домашньої колекції калатал, яворівських забавок.

Традиція калаткарства у місті Дубляни живе завдяки майстрам, які її плекають з давніх-давен і до сьогодні. Таким хранителем традиції є Заслужений майстер народної творчості України, носій елементу нематеріальної культурної спадщини України «Створення об’єднаної сферичної Різдвяної звізди села Мацьковичі» Богдан Новак. Майстер розповів про трагічну історію його родини, яка зберегла під час переселення калатало як найбільшу цінність. Пан Богдан продемонстрував свої роботи – калатала, а також їхнє звучання. Приємним стало знайомство з учнем Богдана Новака – майстром Павлом Шитіковим, працівником нашого університету.
До присутніх звернувся Володимир Рожко, науковець, військовий, представник реабілітаційного центру «Лемко-хауз», який розповів про лікувальну цінність дерев’яних забавок у відновленні рухової діяльності поранених військових.
Приємно зазначити, що у роботі круглого столу взяли участь народні майстри, які представили свої роботи і поділилися технікою виготовлення: Михайло Швець, Юлія Гризлюк, Віра Лісович, Романа Дробчук, Євген Плакса.

Духовні пісні у виконанні Софії Фаріон, керівниці Народної хорової капели «Джерела Розточчя», скрипальки Вікторії Марусяк, студентки факультету будівництва та архітектури, Михайла Іващенка, старшого лаборанта кафедри підприємництва та торгівлі, а також поезія, прочитана Тетяною Якимів, студенткою факультету землевпорядкування та інфраструктурного розвитку, торкнулися струн душі усіх присутніх.
Проректор з науково-педагогічної роботи та якості освіти Віталій Боярчук висловив щиру подяку учасникам круглого столу, наголосивши на тому, що культура і народне мистецтво – це той фундамент, на якому тримається наша держава.
Ведуча, директор Наукової бібліотеки Марія Грицевич завершила роботу круглого столу рядками із книги «Творці страсних калатал, бил і деркачів»: «Удари бил і калатал кличуть до глибокого покаяння, до примирення, до осмислення свого буття тут, на землі, до збудження у своєму серці великої вдячності і великої хвали Спасителеві, у якому наша сила і наша перемога».