У рамках відзначення 160-річчя ЛНАУ у Науковій бібліотеці проходять зустрічі з цікавими людьми – відомими науковцями, письменниками та громадськими діячами.

15 листопада 2016 року у читальному залі Наукової бібліотеки відбулася саме така зустріч-презентація із професором Львівського національного університету імені Івана Франка, доктором історичних наук Богданом Якимовичем, автором книги «Україна і українці» на тему «Світоглядні погляди Івана Франка і сучасне франкознавство», присвячена 160-им роковинам від дня народження Івана Франка.

З вітальним словом до присутніх звернулася керівник підрозділу з організації виховної роботи Оксана Качмар, яка зазначила паралелі відомих дат: цього року ми відзначаємо 160-річчя Львівського НАУ та 160-ті роковини народження Івана Франка – величної постаті в історії української літератури. «Потужною базою для формування національної свідомості українців є творча спадщина Івана Франка», – сказала Оксана Володимирівна.

Виступ директора Наукової бібліотеки, к.і.н. Любові Пинди «Сучасне франкознавство» торкався важливих аспектів сучасної історіографії в дослідженнях літературної спадщини Івана Франка. Любов Арсентівна розповіла про Інститут Івана Франка НАН України і його Львівське відділення як установу широкого профілю, в якій, крім франкознавства, розвиваються шевченкознавчі, кулішезнавчі, славістичні, теоретико-літературні дослідження. У своєму виступі директор бібліотеки зупинилася на історії створення Інституту Івана Франка, а також на його науковій діяльності. Вона згадала 50-томне видання творів Каменяра, а також видані колективні монографії: «Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка (ейдологічні нариси)», «Стереометрія тексту: студії над поетичними творами Івана Франка», десять індивідуальних монографій про його життя і творчість. Л. Пинда розповіла про поглиблену наукову координацію франкознавчих досліджень, зокрема видання творів Франка у 100 томах, багатотомної «Франківської енциклопедії», міждисциплінарного збірника «Іван Франко: студії та матеріали», бібліографічного покажчика «Сучасне франкознавство (1988–2005)».

Зустріч з професором Богданом Якимовичем розпочалася з огляду наукових досліджень і виданих монографій про Івана Франка. Монографія «Франко – як видавець» була темою докторської роботи професора Богдана Якимовича. Він наголосив, що Іван Франко – потужна постать в нашій історії та культурі, з якої радянська влада намагалася зробити активного соціаліста. Сьогодні не маємо монографії про історичний та філософський світогляд Каменяра, яка б заперечувала псевдонауку франкознавчих студій, а також монографії про обізнаність Франка у європейській літературі, історії, культурі.

Доповідач зазначив, що філософський світогляд Івана Франка і його відношення до соціалістичних ідей пройшов три етапи формування: спочатку молодий Франко симпатизує соціалізмові і навіть  захоплюється «Капіталом»; згодом Франко розчаровується в соціалізмі; Франко критикує і засуджує марксистську модель побудови держави. У праці «Поза межами можливого» Франко пише, насамперед, про світову справедливість, а не про соціалістичну – на що хворіло франкознавство у радянський період. Саме у цій праці Франко передбачив репресії особистості та диктатуру тоталітарної держави. У статті «Що таке поступ?» Франко наголошує, що рушієм прогресу та інших процесів залишається поступ, а в тоталітарній державі поступ зовсім неможливий.

Б. Якимович згадав про самостійницькі погляди Івана Франка і його бачення вільної України – поглядів на той час революційних та нових, які в тій ситуації, в якій опинилася Україна, були поза межами можливого. Лектор наголосив, що Іван Франко був не тільки обізнаним у європейській літературі, історії, культурі, а й брав активну участь у дискусіях, обговореннях, друкувався в європейських виданнях.

Професор не обминув теми взаємостосунків Івана Франка та Михайла Грушевського, оскільки ці стосунки були і теплими, і  складними водночас. Лектор радить розглядати непорозуміння між цими двома велетами як особистісний фактор, який не применшує ваги постатей для України.

Зустріч відбувалася у формі дискусії. Богдан Якимович спрямував студентів на вивчення чотирьох важливих предметів для формування стійкої особистості українця: знання рідної мови, рідної історії, основ філософії та іноземної мови.

Директор музею Історію університету, доцент Юрій Токарський доповнив дискусію історичними фактами про викладача Дублянського наукового осередку, товариша Івана Франка Йосипа Олеськіва, який викладав у кінці ХІХ століття.

Закінчився захід побажаннями професора Богдана Якимовича більше читати Франка, глибше вникати в його твори, оскільки погляди великого Каменяра сьогодні дуже актуальні.