Коли ідеш ти Хресною Ходою –
Гарячим серцем проживи її.
Бо сам Ісус іде поруч з тобою,
Твій хрест несе у поті і крові.

Валентина Матвіїв

Господи Ісусе Христе, Ти йшов хресною дорогою по грубому колючому камінні. Воно тяжко ранило Твої пресвяті ноги. А сьогодні моя Україна йде своєю хресною дорогою, йде по камінні, руїнах, обгорілій землі, наш народ терпить один з найжорстокіших іспитів у своїй історії – в нім долає супротивника моральними силами, виходячи вслід своєму Спасителю на власну Голгофу, приймає муки, подібні Хресним, через відданість своїй життєвій правді-вірі. Від неї не відступає, воліючи вмирати.
Господи, будь сьогодні з нами, будь нашою силою і відвагою, щоб гідно пройти хресною дорогою рідної України. Вдивляємось на Твій хрест, віримо, що Ти проведеш нас долиною темряви і ми воскреснемо, воскресне наша Україна. І там, де були руїни і каміння, проростуть квіти.
Молимося за те, щоб закінчилася війна, щоб ми перемогли і настав мир.

Поезія – це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,
Поезія – це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово!
(Ігор Федчишин)

Поезія – то музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси. Кожний знаходить у ній щось своє, близьке і зрозуміле. Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії й життя людини; саме вірші, болючі й проникливі, в усі війни першими линули з фронту. І лише згодом усе це підхоплювала проза.
Цьогоріч із 16 до 24 березня в Україні вперше проходить тиждень поезії, ініційований Українським інститутом книги. І це чудова нагода вшанувати поетів та їхнє поетичне слово.

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним…
О. Олесь

У межах Національного тижня читання поезії Наукова бібліотека ЛНУП запрошує відвідати виставку-інсталяцію «Музика рідного дому…».
З ініціативи Українського інституту книги з 16 до 24 березня 2024 року в Україні вперше відбувається Національний тиждень читання поезії «Ріки незмінно течуть додому» – із глибокою шаною і любов’ю до тих, хто береже й відвойовує наші доми, й до тих, хто за дім віддав найцінніше. Із гарячим серцем і полум’яною надією до тих, хто повернення додому чекає.
Гаслом тижня поезії став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому». У візуальній частині використано фрагмент однієї з картин циклу «Сни про дім» воїна, поета й художника Валерія Пузіка. Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер – про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє навіть тоді, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.


Кобзарю!
Знов до тебе я приходжу,
Бо ти для мене – совість і закон.
Ліна Костенко

Шановна академічна спільното!
З нагоди вшанування 210-ї річниці від дня народження геніального сина України, видатного поета, прозаїка, драматурга, художника, мислителя, генія, пророка Тараса Шевченка запрошуємо вас зустріти Шевченкову весну в стінах Наукової бібліотеки:
– Конкурс читців поезії Т.Г. Шевченка «Тарас Шевченко понад часом» – 7 березня о 14.00 год;
– Літературно-мистецька світлиця «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…» – 12 березня о 14.00 год;
– Книжковий вернісаж «І ми, читая, оживаєм, і чуєм Бога в небесах» – впродовж березня.

Скрізь плач, і стогін, і ридання,
Несмілі поклики, слабі,
На долю марні нарікання
І чола, схилені в журбі.
Над давнім лихом України…
Леся Українка

25 лютого – день народження Лесі Українки, славної дочки українського народу, письменниці, фольклористки, громадської діячки, меценатки. Без неї неможливо уявити українську культуру.
Вона є окрасою і гордістю нашої нації, однією з фундаторок новітньої української літератури.

А слово... Воно – молитва,
Обітниця молодят...
І радість висока й світла,
І зболений листопад...
А словом плекались діти,
Зі словом ішли в свати...
Прекрасний, величний світе,
Словами ти рвав мости!!!
У слова мільйон відтінків!
У слова солодкий смак!
У слові – любов до жінки...
І геній воно, й простак...
У слові – батьків повчання,
Ікони суровий зір...
Глибоке й тонке мовчання...
Акорди грайливих лір...
А слово іде світами,
Початок бере в казках...
Воно – у обіймах мами,
Воно – де калина й стяг,
Де славень лунає гучно,
Де чистий у храмах дзвін,
Де жарти цікаві й влучні.
Й душа наша з вами – в нім!!!
Наталя Топольницька

З нагоди Міжнародного дня рідної мови у Науковій бібліотеці ЛНУП відбувся літературно-мистецький захід за участю поетки Наталії Топольницької – членкині ГО «Всеукраїнська поетична родина»; однієї з авторів альманаху «Сніп»; переможниці конкурсу «На боці світла» 2024 р. від Міжнародного проєкту Creative World – Творчий світ; авторки збірки «Льони на вітрах», котра незабаром побачить світ.
Студенти, викладачі, працівники Наукової бібліотеки поринули у світ поетичного слова пані Наталки, яка майстерно володіє даром полонити людські серця, вражає глибиною мудрості та роздумів.
Немов у поетичні шати огортається душа, коли переплітається рідне українське слово з чарівними звуками бандури (у виконанні Народної капели бандуристів ЛНУП, керівник Ірина Стельмах), яка торкнулася глибин душі кожного присутнього.
Щиро вдячні пані Наталії за неповторні миті зустрічі, за плекання і любов до рідної мови, за покликання і розуміння місії жінки-українки, Берегині роду.
Криниця Ваших глибинних поетичних скарбів спонукає до роздумів. Дякуємо за мудрість життєвих настанов, за позитив, який випромінює кожне Вами промовлене слово. Сподіваємось, що ця зустріч – лише перший крок на широкій стежині творчих доріг в стінах Наукової бібліотеки ЛНУП. Миру, добра, Перемоги і щедрих ужинків на літературній ниві.
З роси й води!

Будьте сильними на землі,
небо для нас тримає Небесна Сотня…

Ліна Костенко

Тієї України, яку ми всі знаємо і любимо, зараз могло б і не бути, якби не подвиг людей, які вийшли наприкінці 2013 року на Майдан. Вийшли і готові були стояти до останнього – навіть тоді, коли їх почали розстрілювати підручні злочинного режиму.
Не маємо права забути: вони тримали за нас небо. Минає 10 років, а спогади про ті криваві, трагічні події на Майдані вкотре сколихують душу і бентежать людське серце.
У День Героїв Небесної Сотні ми віддаємо шану усім тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього.

Благословенна щедрість!
Все від неї,
Від щедрості думок, сердець і рук!
В. Симоненко

Фонди наукових бібліотек є невід’ємною складовою інформаційних ресурсів України. Вони завжди потребували особливої уваги, розвитку та постійного оновлення. Особливо актуально постає це питання сьогодні. Книга – це теж зброя, ідеологічна, ментальна. Актуалізація і оновлення бібліотечних фондів повинні бути в постійному полі зору.
З нагоди Міжнародного дня дарування книг колектив Наукової бібліотеки висловлює вдячність всім, хто дбає про збагачення бібліотечних фондів книгозбірні нашого університету. Кожна подарована вами книга – це безкорисливий, цінний внесок в інформаційне забезпечення наукового та навчально-виховного процесів.
Пропонуємо вашій увазі книги, подаровані науковцями нашого університету впродовж останнього місяця.

Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глубині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван Франко

1 лютого 2024 року в Науковій бібліотеці ЛНУП в рамках проведення науково-пізнавальних зустрічей з відомими вченими університету відбувся круглий стіл за участю Івана Антоновича Шувара – доктора с.-г. наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії наук вищої освіти України, Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, Польської академії наук, автора понад 800 науково-методичних праць (серед них монографії, підручники та навчальні посібники з грифами МОН, статті, які індексуються в наукометричних базах Scopus і Web of Science). Захід був організований Науковою бібліотекою ЛНУП спільно з факультетом агротехнологій та екології нашого університету.

29 січня минає 106-та річниця бою під Крутами. Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу.
Вони були різного походження. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту. Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ. Ця битва стала легендарною та символізує патріотизм і самопожертву молоді в боротьбі за Українську Незалежність. Подвиг під Крутами – приклад для багатьох наступних поколінь.
Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному, культурному.
Молодь була і залишається однією з рушійних сил, що наближають перемогу України. Як на фронті, так і в тилу. Цінуємо подвиг кожного, вшановуємо пам’ять Героїв, загиблих під Крутами. Пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежну Україну. Шануємо наших захисників, хто сьогодні боронить Українську державу.

Зі сну збудилась Україна
В огні пожеж, під рев гармат.
Куди не глянь – кругом руїна.
І гострить ніж на брата брат...
А з півночі повзе – крадеться,
Орда московських дикунів,
І знову кров невинна ллється,
А сонце дим пожеж закрив.
Спинить!.. Спинить брудну навалу
Червоних прихвостнів Москви!..
Та де знайти святого шалу
До перемоги й боротьби?..
Лиш Ви, нащадки Святослава,
Герої – лицарі з-під Крут,
Пішли одні на бій кривавий,
Щоб Україну вирвать з пут.
Лиш Ви пішли на бій нерівний,
Щоб кров’ю Волю окропить,
Щоб знищить рабський дух огидний
І давню славу пробудить.
Холодні трупи не спинили
У Крутах похід ворогів.
Та у народі дух збудили
І чин зродили замість слів.
Ви вміли згинуть за ідею
І до Мети вказати шлях...
І ми йдемо, щоби борнею
Піднести Волі гордий стяг...
Я. Ольшанка