28 жовтня 2021 року завідувач кафедри екології, к.б.н., доцент Петро Романович Хірівський, завідувач кафедри генетики, селекції та захисту рослин, к.с.-г.н., в.о. професора Петро Данилович Завірюха та к.с.-г.н., в.о. доцента Ірина Юріївна Саламаха разом із адміністрацією Природоохоронної рекреаційної установи парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» взяли участь у реалізації проєкту «Спільно творимо нове обличчя парку». Територія природоохоронної установи поповнилася саджанцями тюльпанового дерева, кущами барбарису, магноліями, сакурами, райськими яблунями, горобиною та ялиною колючою з метою формування локації «Квітучий фонтан».
Як зазначили в адміністрації Природоохоронної рекреаційної установи парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк», захід присвячено відновленню зелених насаджень, які були пошкоджені під час негод цього року.

7 жовтня 2021 р. на факультеті землевпорядкування та туризму відбулась зустріч здобувачів вищої освіти ОС «Доктор філософії» спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» із Валдасом Урбанавічюсом, представником Національного центру дистанційного зондування та геоінформатики «GIS-CENTRAS» (Литва). Під час зустрічі Валдас Урбанавічюс розповів здобувачам про систему управління географічними даними та картами в Литві, а також їх розповсюдження і надання користувачам. «GIS-CENTRAS» є державним підприємством, яке підтримує національні довідкові бази даних і проєкти, впроваджує та технічно підтримує складні геоінформаційні системи, розробляє картографічні візуалізації.
Здобувачі ознайомились:
• з програмою моніторингу National Reference Centres for Land Cover (NRCS LC) на 2017–2021 роки, яку підтримує Copernicus для спостереження за Землею (навколишнє середовище, безпека, оборона, управління ресурсами, управління кризами, метеорологія);
• з проєктом оновлення ортофотографічних карт території Литви в масштабі 1:10 000, який включає аерофотозйомку території, виготовлення цифрових аерофотознімків та створення цифрових кольорових ортофотокарт;
• з інформаційною системою, яка надає користувачам високоякісні просторові дані топографічної та інженерної інфраструктури.
Також Валдас Урбанавічюс поінформував про можливості застосування сучасних методів цифрової фотограмметрії та дистанційного зондування Землі при вирішенні питань адміністрування землекористування, моделювання зміни земельного покриву, моніторингу земельних відносин, моніторингу та охорони земель.

13 жовтня 2021 року у Львівському національному аграрному університеті відбулась урочиста академія, присвячена Дню захисників і захисниць України за участі творчих колективів ЛНАУ.
Захід відкрив виступом ректор ЛНАУ, академік Національної академії аграрних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії наук вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2019 року, професор, доктор біологічних наук Володимир Васильович Снітинський, який у своєму виступі наголосив на історичних витоках свята і важливості історичної пам’яті у сьогоденні. З молитовним словом звернувся капелан ЛНАУ, отець Іван Венгрин, який закликав до молитви до Пресвятої Богородиці за український народ.
Свято продовжили творчі колективи ЛНАУ: Народна хорова капела «Джерела Розточчя», Народний ансамбль танцю «Первоцвіт» та Народний ансамбль «Троїсті музики».
Завершилось дійство покладанням квітів до пам’ятника Героєві України Степанові Бандері, а також до меморіального знака Героям Небесної Сотні.

Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації. Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Сьогодні виповнюється 62 роки з дня загибелі, а точніше – підлого вбивства, українського політичного діяча, провідника Організації Українських Націоналістів, патріота Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку № 7 на вулиці Крайтмайр в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ, зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43-му полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який для них став прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства.
Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери стали новою опорою для українського націоналізму.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності. Його портрети висять по всій Україні, пам’ятники стоять у багатьох містах, на честь нього називають вулиці та проспекти, про нього написані сотні книг – і це лише мінімум. Бандера є джерелом натхнення, позитиву та незламності.
Будьмо достойними носити горде ім’я бандерівця та пам’ятаймо, що його ім’я стало символом гідності та боротьби, а також лакмусовим папірцем, що визначає сутність людей: ворогів України при його згадці трясе, патріотів – підіймає у дусі!

Хай живе Степан Бандера! Слава Україні!

6 жовтня у рамках проведення XXII Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК», який проходив у змішаній формі, відбулися секційні науково-практичні конференції із застосуванням платформи Zoom. Робота форуму здійснювалась на 7 конференціях, де свої наукові публікації представили 485 учасників як із закладів вищої освіти України, так із з-за кордону. Згідно з матеріалами збірника тез доповідей студенти Львівського національного аграрного університету опублікували 383 наукові тези, студенти структурних підрозділів ЛНАУ – 47, студенти з інших ЗВО – 55.
Серед іноземних учасників вищезгаданого заходу – студенти закладів вищої освіти Польщі (Uczelnia Państwowa im. Szymona Szymonowica w Zamościu, Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie, Uniwersytet Przyrodniczy w Lublinie, Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie, Politechnika Bydgoska im. Jana i Jędrzeja Śniadeckich w Bydgoszczy), Литви (Vytautas Magnus University), Латвії (Kaunas University of Applied Sciences), Державного аграрного університету Молдови, Білоруської державної сільськогосподарської академії.

150 років тому народився один з найвідоміших у світі борців, шестиразовий чемпіон світу, який за 40 років жодного разу не програв, українець Іван Піддубний.
Чемпіон народився 26 вересня (8 жовтня) 1871 року в козацькій родині в селі Красенівка неподалік від Золотоноші, яка на той час була повітовим містечком Полтавської губернії (нині – на Черкащині).
Почавши свою кар’єру у 1897 р. як атлет в пересувному цирку, невдовзі став відомим борцем, що здобув перемогу на всіх великих чемпіонатах Росії та світову славу. У 1905–1909 рр. він з успіхом гастролював у Франції, Бельгії, Німеччині, Італії, країнах Африки. Багаторазовий чемпіон світу з французької боротьби (1904–1909). У 1925–1927 рр. відбулися його гастролі в США, де він також викликав неабияке захоплення. Виступати Іван Піддубний припинив у 1941 р., за вісім років до смерті. Але не припиняв тренувати свої тіло і дух.
Напевно, саме сильний, незламний козацький дух і був причиною трагічного завершення його життя – радянська влада фактично довела його до голодної смерті, не даючи можливості прогодувати себе. Він помер у місті Єйськ на Кубані від голоду й у злиднях.
Важливо пам’ятати, що Іван Піддубний усвідомлював себе українцем. Досить відомою є історія про те, як він власноруч виправив свою національність у паспорті, закресливши «росіянин» і написавши «українець».

6 жовтня у Львівському національному аграрному університеті розпочав роботу XXII Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». Такий захід восени в нашому університеті відбувається щорічно і вже давно отримав статус однієї з найважливіших подій у сфері аграрної науки України.
У форумі запланована участь близько 500 представників вітчизняних і зарубіжних закладів вищої освіти та наукових установ. Результати своїх наукових досліджень репрезентують учені з Польщі, Чехії, Туреччини, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, Грузії, Індії. Українську науку на нинішньому форумі представляли вчені близько 50 вітчизняних університетів і науково-дослідних закладів, представники державних структур і бізнесу, громадських організацій.
Із дотриманням протиепідемічних заходів форум розпочався з пленарного засідання в актовій залі університету. Відкриваючи засідання, ректор ЛНАУ академік Володимир Снітинський привітав його учасників та побажав плідної праці, розширення наукових контактів, реалізації творчих задумів. Він зазначив, що за 22-літню історію проведення науково-практичних форумів на них оприлюднено близько 3000 наукових виступів, які репрезентували вітчизняні й зарубіжні вчені – від всесвітньо відомих академіків до аспірантів, які робили в науці перші кроки.

5 жовтня відбувся конкурс «Нові таланти ЛНАУ», започаткований у 2001 році ректором нашого університету, академіком НААНУ Володимиром Снітинським, який упродовж 20 років виявляє та підтримує талановиту молодь із числа першокурсників. Цьогоріч конкурс відбувся з ініціативи виховного відділу ЛНАУ, ССО «Основа» та Первинної профспілкової організації. Конкурс мав тему «Подих осені» та три основні номінації: «Вокально-інструментальний жанр», «Хореографія» та «Оригінальний жанр».
Оцінювало цьогорічних учасників висококваліфіковане журі у складі: Юрія Володимировича Дубневича, проректора з навчально-виховної роботи Львівського національного аграрного університету; Ірини Володимирівни Фостяк, керівника інформаційного відділу університету; отця Івана Венгрина, капелана університету; Христини Миколаївни Венгрин, керівника Народної хорової капели «Джерела Розточчя»; Марти Ігорівни Мурської, керівника Народного духового оркестру і Народного ансамблю «Троїсті музики»; Андрія Ярославовича Дендюка, керівника Народного танцювального ансамблю «Первоцвіт».
Після усіх представлених виступів учасників конкурсу було визначено переможців.
Номінація «Вокально-інструментальний жанр»:
І місце – факультет будівництва та архітектури (вокалістка Олена Деберна із піснею «Riptide»);
II – місце факультет механіки, енергетики та інформаційних технологій (вокалісти Володимир Ліпковський та Марта Хомин із піснею «Пообіцяй мені»);
III місце – факультет агротехнологій і екології (вокалісти Оксана Скоропад та Максим Войцехов із піснею «Небо»).

5 жовтня 2021 року відбулась зустріч керівництва університету зі студентами ОС «Магістр» другого року навчання.
Ректор, академік НААНУ Володимир Снітинський поспілкувався зі здобувачами освіти на предмет стану готовності магістерських проєктів, наголосив на неухильному дотриманні принципів академічної доброчесності під час їх написання та захисту, а також провів роз’яснювальну роботу щодо вакцинації від коронавірусної інфекції.
Керівник НМВЗЯВО Олег Микула ознайомив здобувачів з положеннями «Порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації у Львівському національному аграрному університеті», які розроблено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 р. № 897 «Про затвердження порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації».
Завершив зустріч зі студентами перший проректор Віталій Боярчук, який акцентував увагу здобувачів на організаційних моментах підготовки до захисту магістерської роботи та антиплагіатній політиці університету.