80381, вул. В. Великого, 1
м. Дубляни, Жовківський район,
Львівська область
This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Термін навчання за ступенем вищої освіти «Бакалавр»:

– на базі повної загальної середньої освіти – 240 кредитів ЄКТС, термін навчання: очна та заочна форми – 3 академічні роки 10 місяців;

– на базі освітнього рівня «Молодший бакалавр» (освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») – до 120 кредитів ЄКТС, отриманих в межах попередньої освітньої програми підготовки молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), термін навчання 1 академічний рік 10 місяців. На основі ступеня «Фаховий молодший бакалавр» ЗВО має право визнати та перезарахувати не більше ніж 60 кредитів ЄКТС, отриманих за попередньою ОП фахової передвищої освіти.

ОС «Бакалавр» на основі повної загальної середньої освіти

Львівський національний університет природокористування оголошує прийом студентів на денну та заочну форми навчання у 2024 році для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» на основі повної загальної середньої освіти.

Мінімальна кількість балів в сертифікаті ЗНО, НМТ для допуску до участі в конкурсі – 100 балів.

Вступники допускаються до конкурсного відбору на місця державного замовлення в разі наявності конкурсного бала не менше ніж 130,000 балів.

Під час вступу заяви подаються в електронній формі (денна та заочна форми навчання).

ОС «Бакалавр» на основі ОПС фахового молодшого бакалавра, ОКР молодшого спеціаліста, ОС молодшого бакалавра

Львівський національний університет природокористування оголошує прийом студентів на денну та заочну форми навчання у 2024 році для здобуття ОС «Бакалавр» на основі ОПС фахового молодшого бакалавра, ОКР молодшого спеціаліста, ОС молодшого бакалавра.

Для вступу можуть бути використані сертифікати:

зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2021 року з двох конкурсних предметів:

1. українська мова/українська мова та література; 2. математика або історія України, або іноземна мова, або біологія, або фізика, або хімія, або географія (на вибір вступника);

національного мультипредметного тесту (НМТ) 2022 р. з трьох конкурсних предметів:

1. українська мова; 2. математика; 3. історія України;

національного мультипредметного тесту (НМТ) 2023 р. з трьох конкурсних предметів:

1. українська мова; 2. математика; 3. історія України або іноземна мова, або біологія, або фізика, або хімія (на вибір вступника);

національного мультипредметного тесту (НМТ) 2024 р. з чотирьох конкурсних предметів:

1. українська мова; 2. математика; 3. історія України; 4. іноземна мова або українська література, або біологія, або географія, або фізика, або хімія (на вибір вступника).

Мінімальна кількість балів в сертифікаті ЗНО, НМТ для допуску до участі в конкурсі – 100 балів.

Вступники допускаються до конкурсного відбору на місця державного замовлення в разі наявності конкурсного бала не менше ніж 130,000 балів.

Під час вступу заяви подаються в електронній формі (денна та заочна форми навчання).

ОС «Магістр» на основі ОС «Бакалавр» та ОС «Магістр»

Львівський національний університет природокористування оголошує прийом студентів на денну та заочну форми навчання у 2024 році для здобуття освітнього ступеня «Магістр» на основі ОС «Бакалавр» та ОС «Магістр» на спеціальності:

Мінімальна кількість балів в сертифікаті ЄВІ, ЄФВВ для допуску до участі в конкурсі – 100 балів, прохідний бал з фахового іспиту – 140 балів.

Вступники допускаються до конкурсного відбору на місця державного замовлення в разі наявності конкурсного бала не менше ніж 130,000 балів.

Перелік документів, які вступник подає під час виконання вимог до зарахування:

• копію документа державного зразка про раніше здобутий освітній ступінь, на основі якого здійснюється вступ, і додатка до нього (за умови пред’явлення оригіналу);
• копію екзаменаційного листка результатів ЄВІ 2023 або ЄВІ 2024 та / або ЄФВВ чи ЄДКІ 2024;
• копію документа, що посвідчує особу та громадянство (за умови пред’явлення оригіналу);
• чотири кольорові фотокартки розміром 3×4 см;
• копію військово-облікового документа (для військовозобов’язаних – військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного, а для призовників – посвідчення про приписку до призовних дільниць).

За довідками звертатись у приймальну комісію університету за адресою:
80381, м. Дубляни, Львівський район, Львівська область, ЛНУП
(гол. корпус, км. 130)
тел. (032) 224-24-98, (032) 224-24-31,
(068) 421-59-46, (093) 219-42-94, (099) 676-53-07
http://lnup.edu.ua/

Відео спеціальностей доступні за посиланнями:

Розклад занять

Графік іспитів

Графік консультацій

Практика

Кращі студенти

Науково-дослідна робота на кафедрі проводиться за темою «Розробити систему показників екобезпечного функціонування агроландшафтів та заходи оптимізації якості довкілля в умовах антропогенезу та змін клімату Західного регіону України».

Дослідження проводяться за такими напрямками:

Розділ 1. Вивчити екологічний стан агроландшафтів техногенно забруднених зон Західного регіону України;

Розділ 2. Дослідити закономірності функціонування об’єктів ПЗФ і селітебних зелених зон в умовах антропогенезу і змін клімату;

Розділ 3. Вивчення екологічного стану природних і штучних гідросистем та адаптивних реакцій гідробіонтів в умовах антропогенезу. 

Кафедра екології Львівського національного аграрного університету успішно завершила проєкт Європейського союзу TEMPUS ENAGRA «Розробка навчальних програм зі спеціальності «Екологія» в аграрних закладах вищої освіти». Проєкт виконувався у тісній співпраці з науковцями Варшавського університету наук про життя (Польща), Інституту EDUTER (Франція), Університету Lleida (Іспанія), Університету природних ресурсів і прикладних наук про життя (Австрія), Університету м. Гент (Бельгія), Національного університету біоресурсів і природокористування України та ін. 

Кафедра має такі наукові підрозділи: Яворівський національний природний парк, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, Навчально-науковий центр Львівського НАУ. На їх базі проводяться навчальні заняття зі студентами, навчальна практика студентів та науково-дослідні роботи, спрямовані на реалізацію спільних наукових програм в галузі вивчення, охорони та відтворення природних ресурсів та впровадження їх результатів у практику заповідної справи, а також створення умов для підготовки висококваліфікованих кадрів для природоохоронних установ. 

Кафедра екології підтримує тісні зв’язки з:

- Жешівським університетом (Польща);

- Університетом природничих наук у Вроцлаві (Польща);

- Університет природничих наук в Любліні (Польща);

- Краківською Академією Рільничою (Польща);

- Інститутом геофізики Академії наук Польщі;

- Сільськогосподарським університетом у Варшаві (Польща);

- Університетом міста Ллейда;

- Університетом природних ресурсів і прикладних наук про життя (Австрія);

- Університетом Koblenz-Landau (Німеччина);

- Університетом Genova (Італія);

- Університетом Pavia (Італія);

- Розточанським парком народовим (Польща). 

Участь у програмі Erasmus+ «Підвищення спроможності університетів щодо запровадження та участі в кластерах на принципах інноваційності та збалансованості».

Результатом міжнародних зв’язків і співробітництва із закордонними науковими і навчальними закладами є взаємні публікації в наукових виданнях, проведення спільних наукових конференцій, симпозіумів.

Колектив кафедри співпрацює з Інститутом біології тварин НААН (м. Львів), Інститутом сільського господарства Карпатського регіону НААН (Львівська обл., с. Оброшино), Західним науковим центром НАН України і МОН України.

У вказаних установах здійснюється навчання студентів з актуальних проблем екології, проводяться науково-дослідні роботи і лабораторні аналізи.

Студентська наукова робота

 На кафедрі функціонує студентський науковий гурток «Екологія та захист навколишнього середовища». Метою роботи гуртка є реалізація наукового потенціалу студентів, які навчаються за спеціальностями 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища».

Завдання:

- організація науково-дослідницької діяльності студентів;

- залучення студентів до участі в наукових конференціях, семінарах та інших науково-дослідницьких заходах;

- сприяння розширенню університетського, регіонального, всеукраїнського та міжнародного студентського співробітництва у сфері науки та інновацій;

- інтелектуальний і духовний розвиток студентів;

- створення умов для творчого зростання у процесі навчання і оволодіння фахом.

Основними напрямами наукових досліджень студентів є: екологічна оцінка впливу виробничої діяльності підприємств Львівщини на стан навколишнього середовища та розробка шляхів щодо його покращення; моніторинг біорізноманіття національних природних парків «Гуцульщина», «Сколівські бескиди» та заповідника «Медобори»; гідроекологічні дослідження стану водних об’єктів.

За результатами своєї наукової роботи студенти щорічно беруть участь у міжнародних студентських конференціях і публікують наукові статті. Дані своїх досліджень студенти використовують для написання курсових і дипломних робіт.

Студенти, аспіранти та викладачі кафедри екології беруть активну участь у роботі фінального етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук за галуззю науки «Екологія і екологічна безпека», а також є переможцями престижних всеукраїнських та міжнародних конкурсів та олімпіад.

Зокрема, 15-17 березня 2017 року на базі Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук за галуззю науки «Екологія і екологічна безпека», який проходив у формі підсумкової науково-практичної конференції. У першому етапі Всеукраїнського конкурсу взяли участь 135 робіт із закладів вищої освіти України. Після проведеного зовнішнього рецензування для участі у другому етапі конкурсу і захисту своїх робіт на науково-практичній конференції конкурсу запрошено авторів 94 студентських наукових робіт. За результатами конкурсу студентка групи Еко-44 факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ Оксана Володимирівна Гусак була нагороджена дипломом ІІІ ступеня. Студентка представила наукове дослідження на тему «Інтродукція та синантропізація ґрунтових колембул». Науковий керівник – д.б.н., в.о. професора І. Я. Капрусь. 

За результатами конкурсу 28-30 березня 2018 року на базі Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка студентки групи Еко-52 Львівського національного аграрного університету Оксана Гусак та Наталія Филик були нагороджені дипломом ІІІ ступеня за наукове дослідження на тему «Антропогенні трансформації угруповань ґрунтових колембол у рівнинних заплавних лісах Верхнього Дністра».

Науковий керівник – д.б.н., професор І. Я. Капрусь. 

20-22 березня 2019 року на базі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка студентка групи Еко-41 факультету агротехнологій і екології Оксана Віталіївна Зусько та студент групи Ен-12сп факультету механіки та енергетики Назарій Віталійович Чижевський були нагороджені дипломом ІІ ступеня. Вони представили наукову роботу на тему «Використання відновлюваних джерел енергії у плануванні екотуристичних об’єктів», виконану під керівництвом кандидата сільськогосподарських наук, в.о. доцента кафедри екології Наталі Василівни Качмар.

З 2016 року у Львівському національному аграрному університеті відбувається вручення стипендії імені Ярослава Зайшлого для кращих студентів нашого університету, які навчаються за аграрними програмами. Таку можливість створила для університету засновниця цієї стипендії – Ірена Белл, донька відомого громадського діяча, педагога та кооператора Ярослава Зайшлого. Пані Ірена впродовж багатьох років є однією з найяскравіших представниць української громади в Канаді як віце-президент Оттавського відділу Конгресу українців в Канаді, член Ради директорів Канадського фонду українських досліджень, старший радник Ради директорів кафедри українознавства в Університеті Оттави та багатьох інших громадських, наукових інституцій і засобів масової інформації.

Вперше отримала стипендію ім. Ярослава Зайшлого у 2016 році студентка факультету агротехнологій і екології Оксана Гусак, що навчається за спеціальністю «Екологія».

У вересні 2017 року стипендією ім. Ярослава Зайшлого була нагороджена студентка другого курсу факультету агротехнологій і екології Софія Руссо. Цю високу нагороду з гордістю вручив ректор Львівського національного аграрного університету Володимир Васильович Снітинський та побажав студентці надалі натхненно працювати у галузі аграрної науки та реалізувати себе за фахом, примножувати славу рідного університету. Володимир Васильович щиро подякував президентові фонду Вікторові Гетьманчукові та засновниці стипендії Ірені Белл за підтримку аграрного вишколу української молоді.

6 червня 2019 року стипендією ім. Я. Зайшлого була нагороджена студентка гуртка «Екологія» Оксана Зусько.

Студенти кафедри екології беруть участь у міжнародних заходах, зокрема аграрно-політичних дебатах в рамках проведення зльоту іменних стипендіатів та відмінників навчання «Лідери АПК ХХІ століття».

Команду лідерів та відмінників навчання Львівського НАУ із перемогами у аграрно-політичних дебатах та наукових дискусійних клубах за різними актуальними сьогоденню тематиками привітав ректор Львівського НАУ, академік НААНУ Володимир Снітинський. Володимир Васильович подякував студентам за їхні наукові досягнення та активну участь у житті університету, а також побажав подальших успіхів у вдосконаленні своїх знань та наукових досліджень.

Студенти, які займаються в гуртках, також виборюють високі місця на змаганнях різного рівня, в тому числі міжнародних студентських олімпіадах.

9-11 квітня 2019 року переможцем ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Агроекологія» стала студентка факультету Олеся Ціхович.

Студентка Анна Тертична стала переможцем ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Загальна екологія», яка проходила 17-19 квітня 2019 року у НУБіП, м. Київ.

Кафедрою екології у співпраці з відділом міжнародних зв’язків підготовлено проєкт для участі у конкурсі Європейської програми Erasmus+ «Розбудова потенціалу вищої освіти» за напрямом Green deal.
Проєкт підготовлено робочою групою у складі декана факультету агротехнологій та екології Володимира Бальковського, керівника відділу міжнародних зв’язків Ольги Іщенко, завідувача кафедри екології Петра Хірівського, доцентів кафедри екології Богдана Кректуна, Тетяни Дацко. Участь у проєкті беруть університети Іспанії, Німеччини та Польщі. Україна представлена Львівським національним університетом природокористування (координатор), Національним університетом «Львівська політехніка», Миколаївським національним аграрним університетом, Херсонським державним аграрно-економічним університетом та Уманським національним університетом садівництва.

Продовжує роботу студентський науковий гурток «Екологія та захист навколишнього середовища»

Студенти-гуртківці проводять наукові дослідження стану ґрунтів та вод, використовуючи обладнання хіміко-токсикологічної лабораторії кафедри екології. Дослідження стосуються органолептичних показників води, деяких агрохімічних показників ґрунту, стану ґрунтової мікробіоти та мікрофлори водного середовища.

Підсумки плідної роботи кафедри екології на студентській науковій ниві

17 червня 2024 року відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу «Кращий студент-науковець» та «Кращий студентський науковий гурток» Львівського національного університету природокористування 2023–2024 н.р. За результатами конкурсу на кращий студентський науковий гурток переможцем став гурток «Екологія та захист навколишнього середовища», керівник – к.с.-г.н., в.о. доцента кафедри екології Ольга Германович. Студентка групи Тз-21 Юлія Ковалів здобула перемогу в номінації «Кращий студент-науковець», представивши результати своїх досліджень, проведених протягом 2023–2024 навчального року. Її праця була гідно оцінена та відзначена грамотами від в.о. декана факультету агротехнологій та екології Олега Андрушка (за підсумками І етапу конкурсу) та в.о. ректора ЛНУП Василя Лопушняка (за підсумками II етапу). Висловлюємо щиру подяку нашим Захисникам за можливість здобувати знання та проводити наукові дослідження; молодим науковцям та їх керівникам за плідну працю, самовідданість та прагнення до нових знань; організаторам конкурсу за популяризацію науки, підтримку талантів та здорову конкуренцію. Бажаємо подальших успіхів та нових звершень на науковій ниві!

Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні ековиклики. Стратегії екологічної безпеки довкілля»

22-23 травня 2024 р. відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні ековиклики. Стратегії екологічної безпеки довкілля», присвячена 25-річчю заснування кафедри екології Львівського НУП.
Засідання конференції розпочалося із вшанування пам’яті полеглих воїнів хвилиною мовчання.
З вітальним словом до учасників конференції звернулися: проректор з наукової роботи Львівського НУП, доцент Богдан Гулько; в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Оксана Війтик; завідувач кафедри екології Львівського національного університету ім. Івана Франка, депутат Львівської обласної ради Звенислава Мамчур; доктор інженер Іренеуш Жуховський, професор, ректор Міжнародної академії прикладних наук в Ломжі; фундатор та багаторічний завідувач кафедри екології Львівського НУП, доктор біологічних наук, професор, академік НААН України Володимир Снітинський.

У змішаному форматі в роботі пленарного засідання конференції взяли участь науковці з різних наукових установ та вищих навчальних закладів України та Польщі.
З науковими доповідями виступали:
- Мирослав Мальований, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В’ячеслава Чорновола НУ «Львівська політехніка»;
- Петро Гнатів, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства Львівського НУП;
- Ізабела Ліпінська, проф., д-р габ. (Природничий університет у Познані, Польща);
- Анджей Самборський, проф., д-р габ. (Замойська академія, Польща);
- Олег Зинюк, кандидат технічних наук, доцент, директор Західного наукового центру НАН України і МОН України;
- Людмила Архипова, доктор технічних наук, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу;
- Марія Лазорко, старший викладач КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»;
- Ірина Рабик, кандидат біологічних наук, доцент Інституту екології Карпат НАН України;
- Анатолій Кучер, доктор економічних наук, старший дослідник, професор, чл.-кор. АЕНУ (Національний університет «Львівська політехніка», Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»);
- Вікторія Оліферчук, доктор біологічних наук Інституту екологічної економіки НЛТУ України;
- Наталя Корінець, кандидат сільськогосподарських наук (Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН);
- Ірина Любинець, начальник науково-дослідного відділу Яворівського національного природного парку;
- Максим Сорочан, начальник науково-дослідного природоохоронного відділення «Грушківське» (Національний природний парк «Холодний Яр»);
- Олександр Кагало, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу охорони природних екосистем Інститут екології Карпат НАН України;
- Лілія Тедаш, фахівець з екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди».
У доповідях були висвітлені основні результати наукових досліджень, які стосуються актуальних екологічних проблем України та Європейського Союзу. Окремо варто виділити доповіді, що стосувалися проблем, пов’язаних із воєнними діями. Значна увага була приділена діяльності природно-заповідних територій, їх участі у збереженні та інтродукції біорізноманіття, а також еколого-просвітницькій роботі. Окремі доповіді стосувались питань поводження з відходами та запровадження в аграрний сектор України та Польщі Європейського зеленого курсу (Green Deal).
Бажаємо учасникам Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні ековиклики. Стратегії екологічної безпеки довкілля» плідної праці, міцного здоров’я та нових наукових здобутків!

Перелік освітніх компонентів, які викладаються на кафедрі для здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОПП «Екологія» РВО «Бакалавр» спеціальності 101 «Екологія»:

• Фізичне виховання та основи захисту України;
• Іноземна мова;
• Хімія та біогеохімія;
• Біологія;
• Українська мова за професійним спрямуванням;
• Вища математика;
• Інформаційні та комунікаційні технології;
• Загальна екологія та сталий розвиток;
• Безпека життєдіяльності та охорона праці;
• Історія України;
• Заповідна справа;
• Екологія людини;
• Ландшафтна екологія;
• Екологічна безпека;
• Агроекологія;
• Екологічна стандартизація та нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище;
• Техноекологія;
• Охорона атмосфери;
• Поводження з відходами;
• Моніторинг навколишнього середовища;
• Філософія;
• Економіка природокористування;
• Екологічна токсикологія;
• Урбоекологія;
• Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка;
• Організація управління в екологічній діяльності;
• Природоохоронне законодавство.

ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ СТУДЕНТА

за ОПП «Екологія» РВО «Бакалавр» спеціальності 101 «Екологія»

• Екологічні основи ведення тваринництва / Біотехнології/ Санітарно-гігієнічний аналіз продукції тваринництва;
• Основи метеорології та кліматології / Фізика з основами біофізики/ Фізика геосфери землі;
• Соціоекологія / Екоосвіта / Етика і естетика;
• Біоценологія / Геоаномальні зони і біота/ Біоіндикація;
• Санітарно-хімічний аналіз / Аналітична хімія довкілля/ Гідрохімія;
• Моніторинг гідросфери/ Охорона водних ресурсів і екосистем/ Технології захисту водних ресурсів;
• Водні екосистеми/ Гідрологія/ Гідробіологія і гідроекологія;
• Організація туристичної діяльності / Рекреаційні ресурси і курортологія/ Екологічний туризм;
• Контроль стану навколишнього середовища/ Прилади та методи контролю параметрів довкілля / Моделювання екологічних процесів;
• Геоінформаційні системи в екології/ Геоінформаційне прогнозування стану довкілля/ Екологічне картографування;
• Біологічні методи захисту довкілля/ Екологічна біохімія/ Біотехнології в екології;
• Охорона та відновлення природних ресурсів/ Раціональне використання та охорона сировино-мінеральних сировинних ресурсів/ Природно-ресурсний потенціал України;
• Технології захисту лісових ресурсів/ Ревіталізація порушених територій/ Фіторемедіація екосистем;
• Ресурсозберігаючі технології та відновні джерела енергії/ Інженерно-технологічні методи та засоби захисту довкілля/  Технології захисту земельних ресурсів;
• Проектування природоохоронних систем та технологій/ Екологічна інженерія/ Геотрансформаційні екозагрози;
• Іноземна мова поглибленого вивчення / Іноземна мова фахового спрямування;
• Екологічне інспектування/ Екологічний менеджмент та аудит / Екологічний маркетинг;
• Технології захисту повітряного середовища/ Технології захисту природно-заповідних територій/ Технології захисту рекреаційних ресурсів;

Ознайомча практика з екології

Навчальна практика

Виробнича кваліфікаційна практика

ПРОЄКТУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Перелік компонент освітньої складової освітньо-професійної програми, які викладаються на кафедрі для здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОПП «Екологія» РВО «Магістр» спеціальності  101 «Екологія»:

• Екологічні ризики та стратегії природокористування;
• Методологія наукових досліджень в екології;
• Управління екологічними проєктами;
• Іноземна мова фахового спрямування;
• Системний аналіз якості навколишнього середовища та екологічне прогнозування;
• Екологічний менеджмент та маркетинг;
• Екологічні природоохоронні інновації;
• Оцінка техногенного впливу на навколишнє середовище;
• Кваліфікаційна практика;
• Проектування та захист кваліфікаційної роботи.

ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ СТУДЕНТА

за ОПП «Екологія» РВО «Магістр» спеціальності  101 «Екологія»

• Сучасні методи утилізації та рекуперації відходів;
• Рециклінг побутових відходів;
• Екологічний нагляд за поводженням з відходами;
• Екологічний нагляд за водними ресурсами;
• Екологічний нагляд за земельними ресурсами та надрами;
• Екологічний нагляд за атмосферним повітрям;
• Проєктування рекреаційних зон селітебних територій;
• Проєктування об’єктів ПЗФ;
• Екологічний нагляд за об’єктами ПЗФ;
• Аграрні та лісові екосистеми;
• Екологічні проблеми природокористування;
• Правові основи природокористування;
• Стратегічна екологічна оцінка;
• Екологічна політика;
• Стратегія Сталого розвитку;
• Геоінформаційні системи;
• Екологічне моделювання екосистем;
• Методи та інструменти оцінки екосистем;
• Кліматичний менеджмент;
• Основи Європейського зеленого курсу;
• Адаптація екосистем до змін клімату.

Перелік освітніх компонентів, які викладаються на кафедрі для здобувачів вищої освіти, що навчаються за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища» РВО «Бакалавр» спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища»:

• Фізичне виховання та основи захисту України;
• Іноземна мова;
• Біологія;
• Українська мова за професійним спрямуванням;
• Вища математика;
• Інформаційні та комунікаційні технології;
• Хімія;
• Безпека життєдіяльності та охорона праці;
• Історія України;
• Фізика;
• Екологія та основи сталого розвитку;
• Хімія навколишнього середовища;
• Захист навколишнього середовища від екотоксикантів;
• Моніторинг навколишнього середовища та методи вимірювання параметрів довкілля;
• Інженерна комп’ютерна графіка та моделювання екологічних процесів;
• Агроекологія;
• Екологічна стандартизація та нормування антропогенного навантаження на НС;
• Інженерна екологія;
• Технології захисту водного середовища;
• Екологічна безпека;
• Проєктування природоохоронних систем і технологій;
• Ресурсозберігаючі технології та відновні джерела енергії;
• Інженерно-технологічні методи та засоби захисту довкілля;
• Філософія;
• Оцінка впливу на довкілля;
• Утилізація, рекуперація та рециклінг відходів;
• Технології захисту повітряного середовища;
• Технології захисту земельних ресурсів;
• Природоохоронне законодавство;
• Утилізація, рекуперація та рециклінг відходів;

ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ СТУДЕНТА

за ОПП «Технології захисту навколишнього середовища» РВО «Бакалавр» спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища»

• Соціоекологія / Екоосвіта / Етика та естетика;
• Аналітична хімія довкілля / Основи якісного хімічного аналізу: ідентифікація неорганічних речовин / Інструментальні методи аналізу;
• Біологічні методи захисту довкілля / Екологічна хімія / Біотехнології відновлення екосистем;
• Радіоекологія та радіаційна безпека / Прилади й методи контролю параметрів довкілля / Техноекологія;
• Фізична хімія / Колоїдні системи / Гідрохімія;
• Біогеохімія / Основи сучасної нафтохімії / Хімія горючих копалин;
• Основи хімічної метрології / Хімічний аналіз технічних об’єктів / Аналіз природних об’єктів та продуктів харчування;
• Технології захисту лісових ресурсів / Фіторемедіація екосистем / Ревіталізація порушених територій;
• Ландшафтна екологія / Белігеративні ландшафти / Екологія агроландшафтів;
• Урбоекологія / Проєктування рекреаційних зон / Сучасні проблеми урбанізації;
• Екологічний менеджмент та аудит / Економіка природокористування / Екологічне інспектування;
• Раціональне використання та охорона мінерально-сировинних ресурсів / Геотрансформаційні екозагрози / Охорона та відновлення природних ресурсів;
• Стратегічна екологічна оцінка / Екологічна політика / Стратегії сталого розвитку;
• Технології захисту природно-заповідних територій / Організація природоохоронної діяльності об’єктів ПЗФ / Технології захисту рекреаційних ресурсів;
• Іноземна мова поглибленого вивчення / Іноземна мова професійної підготовки;
• Технологічні методи захисту довкілля при виробництві продуктів харчування / Технології захисту довкілля при переробці тваринницької продукції / Технології захисту довкілля при переробці продукції рослинництва;
• Екологобезпечні технології аграрного виробництва / Технології виробництва органічної продукції тваринництва / Технології виробництва органічної продукції рослинництва;
• Управління природоохоронною діяльністю / Екологічний нагляд за водними ресурсами / Екологічний нагляд за земельними ресурсами.

ПРОЄКТУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 Навчально-методична робота кафедри

Викладачі кафедри екології видають велику кількість методичної літератури, наукові підручники та посібники, які покликані забезпечити якісну підготовку молодих спеціалістів АПК. Наукові публікації видаються у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus та Web of Science Core Collection.

Найбільш вагомі видання співробітників кафедри екології:

Виховна робота кафедри

Виховна робота на кафедрі екології проводиться згідно із затвердженим загальноуніверситетським планом виховної роботи та з дотриманням рекомендацій МОН України щодо організації виховної роботи у закладах вищої освіти.

Щомісяця куратори кафедри відвідують гуртожиток № 6 з метою контролю умов проживання студентів, проведення з ними бесід та інших заходів виховного характеру. Студенти регулярно долучаються до участі в спортивно-масових заходах.

За результатами відвідування та успішності студентів і бесід кураторів зі студентами можна дійти висновку, що більшість студентів виконують вимоги навчального плану. Регулярно відвідують заняття, із задоволенням беруть участь у житті факультету агротехнологій і екології та університету.

Протягом семестру наставники разом зі студентами груп систематично відвідують культурні та мистецькі заходи, які проводяться в університеті. Студенти беруть участь у фестивалі-конкурсі «Нові таланти ЛНАУ», відвідують Музей історії Львівського національного аграрного університету та Музей Степана Бандери.

Керівники-наставники проводять відкриті виховні години на теми: «Моральні аспекти поведінки в молодіжному середовищі», «Революція гідності», «День української писемності та мови». 

В кінці навчального року підводяться підсумки роботи студентських наукових гуртків та розглядаються результати успішності студентів за рік.

Історія кафедри

Кафедру екології та біології, до складу якої частково увійшла кафедра біології, селекції та захисту рослин і секція хімії кафедри агрохімії та ґрунтознавства, було створено на агрономічному факультеті тоді ще Львівського державного аграрного університету.

Історія кафедри фактично сягає початку XX століття. ЇЇ витоками можна вважати кафедру загальної ботаніки та фізіології рослин Академії рільництва у Дублянах. Кафедру загальної ботаніки і фізіології рослин поряд з 17 базовими на той час кафедрами було створено у 1919 році. Нею керував професор Северин Кжеменевський, який протягом 1919–1924 рр. на кафедрі викладав бактеріологію рослин.

Починаючи з 1961 року кафедрою керував Михайло Тимофійович Гончар, який близько 30 років очолював також ЛСГІ. М.Т. Гончар – заслужений працівник вищої школи України, професор. Його наукові зацікавлення пов'язані з проблемами лісової фітоценології, лісознавства, біологічної рекультивації техногенних відвалів родовищ корисних копалин, з екологією сільськогосподарського виробництва. Він є автором понад 110 наукових та науково-популярних і публіцистичних робіт, серед яких книги «Біологічні взаємозв'язки деревних порід  в лісі», «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». Під його керівництвом захищено 8 кандидатських дисертацій.

У 1999–2015 рр. кафедру очолював відомий учений у галузі біологічних і сільськогосподарських наук, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії аграрних наук, дійсний член Академії вищої школи України, член Нью-Йоркської академії наук, доктор біологічних наук, професор Володимир  Васильович Снітинський.

Ним створена наукова школа (5 докторів наук, 32 кандидати наук), яка вивчає вплив ферментів та біологічно активних речовин (вітамінів, мінералів, гормонів) на продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці, розробляє наукові підходи підвищення продуктивності тварин та покращення якості сільськогосподарської продукції, формує наукові засади сталого розвитку сільського господарства на основі еколого-економічних засад. Нині під його керівництвом виконується 11 кандидатських та 2 докторських дисертації. Володимир Васильович Снітинський – автор понад 380 наукових праць, в т.ч. 7 монографій, член Спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій за спеціальністю «Біохімія», член Експертної комісії в Комітеті з державних премій України в галузі науки і технологій, заступник голови Державного західного наукового центру НАНУ, голова Львівського західного наукового центру НАНУ і Міністерства освіти і науки України, голова відділення біологічних, медичних і аграрних наук та секції сільськогосподарських наук, голова Львівського обласного товариства «Знання», член центральних рад Українського біохімічного та фізіологічного товариств.

Сьогодні на кафедрі працюють 2 професори, 16 доцентів, 2 доктори наук, 22 кандидати наук, 5 старших викладачів, 4 асистенти, 2 старших лаборанти, 3 лаборанти.

Викладачі кафедри читають 62 навчальні дисципліни екологічного і біологічного спрямування для студентів усіх шести факультетів ЛНАУ. Видано 5 навчальних підручників, 12 навчальних посібників, 7 монографій.

Результати досліджень кафедри використовують при прийнятті управлінських рішень для покращення екологічного стану в зонах впливу на довкілля підприємств з виробництва будівельних матеріалів та звалищ твердих побутових відходів. За рекомендаціями кафедри Яворівське ДГХП «Сірка» проводить роботи з фіторекультивації ґрунтів, прилеглих до Яворівського озера, з урахуванням антропогенного впливу на фізико-хімічні властивості новоутворених ґрунтів (ембріоземів).

На практиці застосовують винахід науковців кафедри «Спосіб профілактики анемії і оксидаційного стресу у поросят раннього віку», на який одержано патент (декл. патент 48539А).

Одержано 6 авторських свідоцтв та 4 патенти. Підготовлено 4 доктори наук та 30 кандидатів наук. На кафедрі працює аспірантура за спеціальностями «Біохімія» та «Екологія».

На кафедрі зберігається фондовий гербарій професора Волощака та колекції експонатів, зібрані ще у другій половині минулого століття професором Мауріціо, які є основою Музею природи ЛНАУ. Музей нараховує понад 500 експонатів, серед яких є фіксовані препарати представників безхребетних та різних класів хребетних, зразки кишковопорожнинних, молюсків, голкошкірих, викопні рештки давніх організмів, опудала птахів та ссавців, а також цікава колекція комах.

Створена база відслідковування кар’єрної траєкторії випускників спеціальності «Екологія»

Віщур Вікторія – к.с.-г.н., старший викладач кафедри екології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького;

Герасимчук Галина – начальник наукового відділу, провідний інженер з природокористування відділу збереження та відтворення природних екосистем  Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»;

Галянта Оксана – головний спеціаліст відділу економіки природокористування департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА;

Годованець (Гребельна) Оксана – к.с.-г.н., молодший науковий співробітник Яворівського національного природного парку;

Гринь Аліна – інженер з екологічної безпеки «Київпастранс»;

Гудима Марта – старший фахівець сектору екологічної безпеки АТ «Укртранснафта» філії ГПУ «Львівгазвидобування»;

Дидів Андрій – к.с.-г.н., в.о. доцента кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Доняк Мар’яна – головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області;

Думас Павло – інспектор Державної екологічної інспекції в Львівській області;

Іванків (Бавдик) Мар’яна – к.с.-г.н., доцент кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Заяць Катерина – інженер-еколог, ТзОВ «Компанія Центр ЛТД»;

Жиліщич Юстина – к.б.н., в.о. доцента кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Качмар (Гребельна) Наталія – к.с.-г.н., доцент кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Каричорт Марія – м.н.с. НПП «Сколівські Бескиди»;

Лобода Ростислав – еколог, Первинна профспілкова організація ТзОВ «ЛЕОНІ КВПЛ»;

Мандій Анатолій – начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів у Державній екологічній інспекції у Львівській області;

Марковетська (Когут) Діана – з 2018 року працювала головним спеціалістом відділу природно-заповідного фонду, екологічної мережі, природних та земельних ресурсів в управлінні екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації. З липня 2020 року працює в Державній екологічній інспекції Карпатського округу головним фахівцем відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу);

Масюк (Фурманевич) Марія – к.с.-г.н., науковий співробітник лабораторії імунології Інституту біології тварин;

Мороз Мирослава – викладач екологічних дисциплін Екологічного коледжу Львівського НАУ;

Орос Богдан – інженер з екологічної безпеки ЛФ ПАТ «Укртелеком»;

Павлишинець Михайло – начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Державної екологічної інспекції у Закарпатській області;

Пацула Данута – вчитель біології та екології ЗО;

Писарик Руслана – викладач екологічних дисциплін Екологічного коледжу Львівського НАУ;

Рудий Юрій – директор ландшафтного  парку «Равське Розточчя»;

Синявська (Андрейко) Любов – асистент кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Скаб Оксана – к.б.н., в.о. доцента кафедри екології Львівського національного аграрного університету;

Тимчук Іван – к.с.-г.н., доцент кафедри екології та збалансованого природокористування Національного університету «Львівська політехніка», Голова наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених НУ «ЛП»;

Хомич Наталія – к.с-г.н., в.о. доцента кафедри туризму Львівського національного аграрного університету.

Attachments:

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ЕКОЛОГІЇ 2020-2025.pdf

467 kB

Навчальна  лабораторія з ботаніки

Навчальна лабораторія з ботаніки створена з метою підвищення якості підготовки фахівців у галузі екології та охорони навколишнього природного середовища, агрономії. Різноманітність представлених колекцій сприяє популяризації різних аспектів охорони та раціонального використання фіторізноманіття, екологічній освіті, вихованню студентів, вдосконаленню процесу навчання та підготовки висококваліфікованих фахівців.

На базі навчальної лабораторії ботаніки студенти мають можливість:

- оволодіти основними прийомами роботи зі світловими мікроскопами, препарувальним обладнанням;

- навчитися досліджувати склад та властивості клітин, тканин та органів рослини, вивчати основні фізіологічні та біохімічні процеси в них;

- навчитися проводити цитологічні й гістологічні дослідження;

- спостерігати реакції реактивів на деревину, целюлозу, корок;

- гербаризувати рослини, самостійно виготовляти препарати для визначення гістологічних елементів;

- здійснювати морфологічний аналіз видів рослин, суцвіть, типів листків;

- класифікувати та визначати види рослин, а також здійснювати таксономічний аналіз рослин;

- виготовляти тимчасові препарати для вивчення первинної та вторинної будови органів рослин;

- користуватися морфологічними колекціями.

Оснащення навчальної лабораторії ботаніки повністю забезпечує навчальний процес у відповідності з програмою відповідних курсів. На базі лабораторії проводяться наукові дослідження у рамках виконання курсових та дипломних робіт за різноманітною тематикою, що стосується досліджень життєдіяльності рослинних організмів.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 186.

Ви можете переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/WMHf1sNQ_8M

Лабораторія неорганічної та аналітичної хімії

 Лабораторія органічної хімії

 Лабораторія фізичної та колоїдної хімії

Лабораторні заняття та науково-дослідна робота в хімічних лабораторіях кафедри екології орієнтовані на розвиток інтересу до природничих наук, розширення кругозору студентів, формування наукового світогляду, вміння оцінювати вплив техногенних полютантів на людину і природне середовище, здатності аналізувати проблеми та їх вирішення в області екології, агрономії, промислового виробництва та інших галузей АПК.

Завданнями навчальної дисципліни «Хімія» є набуття студентами наступних компетентностей:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

- здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

- навички здійснення безпечної діяльності;

- здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

- здатність застосовувати знання та розуміння фізіологічних процесів сільськогосподарських рослин для вирішення виробничих технологічних завдань;

- здатність оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну інформацію та практичні, виробничі і дослідні дані в галузях сільськогосподарського виробництва;

- здатність науково обґрунтовано використовувати добрива та засоби захисту рослин з урахуванням їхніх хімічних і фізичних властивостей та впливу на навколишнє середовище.

На заняттях викладачі хімії застосовують різні форми подачі матеріалу: лекторії, наукові семінари, практичні та лабораторні заняття, дослідницька робота у гуртках тощо.

Лабораторне заняття наукового гуртка «Хімія та технології» на тему «Якісне виявлення основних іонів-забруднювачів води» веде доцент кафедри екології О.Т. Мазурак

Місце розташування: головний  корпус, аудиторія № 514, 515, 518, 520.

Ви можете переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/gbRuZGRLGR0

Навчальний кабінет із інженерної екології та техноекології

Спеціалізований кабінет із інженерної екології та техноекології для студентів усіх напрямів та форм навчання створений з метою підвищення якості підготовки фахівців у галузі екології і охорони навколишнього природного середовища.

В навчальній аудиторії студенти:

- вивчають нормування антропогенного навантаження на природне середовище;

- вивчають нормування і прогнозування емісій промислових забруднень;

- вивчають раціональне природокористування та ресурсозбереження;

- проводять моделювання і прогнозування стану довкілля;

- проводять технологічний розрахунок обладнання із захисту довкілля;

- знайомляться з методами очищення поверхні водоймищ від забруднення нафтою та нафтопродуктами;

- розробляють схеми для утилізації промислових та побутових відходів.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 292.

https://www.facebook.com/108291227590542/posts/161613935591604/ - посилання на 3D екскурсію

Природничий зоологічний музей Львівського національного університету природокористування

Формування екологічного світогляду – глибокого розуміння наявності взаємозв’язку між існуванням людства та процесами в біосфері – має забезпечуватися через систему безперервної багатоступеневої екологічної освіти. Розвиток екологічної освіти можливий на основі інтеграції трьох основних підходів: засвоєння сучасних екологічних знань та уявлень; нове ставлення до природи; розроблення та впровадження нових технологій з метою мінімізації негативного впливу на довкілля. Саме в цьому аспекті визначну роль у формуванні екологічного світогляду діяльної частини людства відіграють природничі музеї. В їх експозиціях наочно відображені уявлення про багатоманітність природних процесів, що відбуваються в біосфері, геологічна будова Землі та роль біоти у її змінах, історія виникнення життя, його еволюція, актуальний стан рослинного і тваринного світу, проблеми збереження біорізноманіття у теперішню добу існування цивілізації.

Головним методом у досягненні сталого розвитку є підхід екологічного планування, який вимагає, щоб усі елементи навколишнього середовища були вивчені та проаналізовані.

Перші кроки до створення Зоологічного музею Львівського національного університету природокористування були здійснені приблизно у 1848 році, коли відбувся значний поділ природничих наук і окремо був виділений сільськогосподарський напрям. Саме тоді з Кабінету натуральної історії (Das Naturalien Kabinet) Львівського університету були передані сільськогосподарські експонати для Рільничого музею Львівського ліцею та, вірогідно, й частина зразків зоологічних колекцій. Рільничий музей функціонував на філософському відділенні Львівського ліцею, де 1814 року був обраний перший професор сільськогосподарського виробництва.  Рільнича школа ж була заснована на базі кафедри техніки Львівської  політехнічної школи, якраз туди й було передано Рільничий музей, який так і залишився у Львові, незважаючи на те, що 1850 року навчальний процес з сільськогосподарських наук було переведено до Відня.  Проте інформації щодо функціонування самостійного Зоологічного музею у Вищій рільничій школі в Дублянах  (Akademia  Rolnicza  w Dublanach) не було ще приблизно упродовж 30 наступних років.

Перші історичні згадки про організацію музею зоології віднайдені в документах 1878-89 рр. – періоду роботи у Рільничій академії професора Зигмунда Кагане (Zygmund Kahane). Він викладав зоологію, фізіологію домашніх тварин і годівлю коней, публікував наукові праці з ембріології. Доклав вагомих зусиль щодо переведення Дублянської школи в ранг Вищої, брав безпосередню участь у становленні Музею зоології та годівлі тварин і створенні Зоотомічної лабораторії. У той же період свою педагогічну й наукову діяльність у Дублянах почав відомий зоолог, професор Мар’ян Ломницький (Maryan Alojzy Lomnicki), який, окрім наукових досліджень фауни краю, переймався й питаннями комплектування і систематизації розмаїтих колекцій.

За дослідженнями Ю. Токарського, Зоологічно-зоотомічний музей і лабораторія починали свою діяльність ще у старому шкільному будинку, який був розрахований лише на 30 осіб. Музей мав багату колекцію корисних і шкідливих у сільському господарстві тварин та невеликі пересувні збірки комах.  Музей та лабораторія були базою для ознайомлення студентів з основами відгодівлі тварин, ветеринарії та переробки продукції тваринництва.

Упродовж 1886–1919 рр. Зоологічним музеєм керував доцент, а згодом професор зоології та фізіології тварин Мечислав Ковалевський (Mieczysław  Kowalewski). У річних звітах Рільничої Академії за 1904–1905 рр. є підтвердження, що керівником Зоологічного музею та лабораторії  (Pracownia  i  muzeum zoologiczne) був д-р  М. Ковалевський, асистентом д-р М. Шиманьський (Mieczysław  Szymański) та лаборантом Ігнатій Саляк (Ignacy Salak). Згідно з ухваленим Галицьким сеймом бюджетом Рільничої школи  1896 року видатки у ній на музеї та колекції становили 1710 римських золотих від загальної суми, яка становила 89777 золотих.

У згаданих вище звітах зазначено, що 1904 року Рільничою школою розпочато ентомологічно-господарську діяльність у більших масштабах,  набуваючи відповідного спорядження для проведення досліджень і одночасно укладаючи збори шкідливих комах з порівняльною метою. Станом на 1905 рік зібрано шкідників усіх родів, які поширені в Дублянах. Від 1906 до 1919 року проф. М. Ковалевський працював також платним доцентом зоології Політехнічної школи у Львові. Свої наукові спостереження в царині ембріології риб і фауни паразитів свійських тварин проводив у Трієсті, Неаполі, Празі, Монако, Цюріху, Женеві та інших містах, описав нові для науки види. На час хвороби М. Ковалевського його заміняв асистент Станіслав Мінкевич  (Stanisław Minkiewicz), який працював на кафедрі зоології в Дублянах упродовж 1908–1918років.

Від 1919 до 1939 року професором зоології Львівського університету  працював Бенедикт Фуліньський (Benedykt Fuliński), який від 1921 року також був професором зоології й анатомії домашніх тварин господарсько-лісничого факультету Львівської політехніки. Він мав досвід роботи у музеї ім. Дідушицьких (нині Державний природознавчий музей НАН України) і також мав змогу опікуватися зібраними університетськими колекціями. Упродовж 1939-40 рр. Бенедикт Фуліньський працював на посаді професора Львівського політехнічного інституту. В добу гітлерівської окупації викладав у таємному Львівському університеті.

Упродовж  1925-37 рр. асистентом кафедри охорони лісу й ентомології сільськогосподарсько-лісничого відділу Львівської політехніки працював Роман Маріан Кунтце  (Roman  Kuntze). Цей викладач 1929  року стажувався в Німеччині, Австрії, Швейцарії, а 1931-37 рр. одночасно був доцентом зоології математично-природничого факультету Львівського університету.

Сьогодні на кафедрі екології Львівського національного аграрного університету представлені колекції тварин, придбані у В. Фріча в Празі ще у другій половині ХІХ ст. та на початку ХХ ст. зібрані Адамом Мауріціо (Adam Maurizio), який від 1919 до 1921 рр. був професором кафедри зоології та анатомії тварин. Вони становлять основу теперішнього відновленого Зоологічного музею.

Значна кількість музейних предметів була у різний час придбана з відділу лісів та ентомології Львівської політехніки упродовж першої половини ХХ ст.

Упродовж 2012 року завершені омеблювання та модернізація експозиції музею, який тепер займає більше приміщення. Цього разу колекції тварин розташовані з точнішим дотриманням порядку систематики, наскільки це дозволяють розміри приміщення та експозиційних шаф. Конструкція шаф дозволяє обмежувати доступ до експонатів і препаратів, а під час навчання, наукової роботи чи екскурсій – відчиняти скляні дверці та виймати потрібні зразки.

Біотична різноманітність і багатство колекцій виходять далеко за рамки потреб навчального процесу, а якість виготовлення найстаріших експонатів і препаратів Зоологічного музею ЛНУП вражає. Деякі зразки виготовлені набагато раніше, ніж був заснований музей. Назви ссавців у статті подані за працями І.В. Загороднюка, а птахів – за працями Г.В. Фесенка та А.А. Бокотея.

В музеї зібрані мокрі препарати представників, які належать до класів земноводних (Amphibia) і плазунів (Reptilia). В музеї зберігаються унікальні за виконанням скелети жаби (Rana sp.), саламандри плямистої Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) та черепахи середземноморської (Testudo graeca Linnaeus, 1758). Крім скелетів, у музеї зберігаються ще низка зразків мокрих препаратів земноводних.

Сьогодні на кафедрі екології Львівського національного університету природокористування в Зоологічному музеї зберігаються понад 500 експонатів, серед яких фіксовані препарати представників безхребетних та хребетних тварин, кишковопорожнинні, молюски, голкошкірі, викопні рештки давніх організмів, а також опудала птахів і ссавців. Музей має колекцію комах у вигляді наочних посібників та фондового матеріалу, метеликів, зібраних у 1936–1939 рр. Цікавими є опудала денних та нічних хижих птахів, броненосця семипоясного, мавпи, білуги, мечохвоста, мокрий препарат лепідосирена та скелет качконоса.

З-поміж представників тваринного світу у музеї зберігаються зразки, занесені до Міжнародної Червоної книги, зокрема: які перебувають у критичному стані – 1 вид (Huso huso), з низьким ризиком зникнення – 2 види (Limulus polyphemus, Natrix natrix), перебувають у небезпечному стані – 1 вид (Falco сherrug), вразливі – 2 види (Testudo graeca, Cyprinus carpio), близькі до стану загрози зникнення – 2 види (Lutra lutra, Numenius arquata), брак даних щодо статусу охорони – 2 види (Spalax sp., Hippocampus sp.) та з відносно благополучним статусом – 77 видів.

Здійснюючи освітньо-виховну функцію, музеї природного профілю долучаються до розв’язання екологічних проблем, сприяють формуванню системи екологічної освіти й виховання. Неоціненна роль музеїв природи у вихованні екологічно свідомої особистості, її гуманного ставлення до живого. Природничий зоологічний музей є багатофункціональною науково-дослідною та освітньою установою у складі закладу вищої освіти. Його потенціал використовується для проведення науково-дослідницької роботи студентами та викладачами університету, формування системи природничої освіти, здійснення просвітницької й профорієнтаційної роботи серед населення. 

Завідувач музею – кандидат біологічних наук, доцент Петро Романович Хірівський.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 293.

https://www.facebook.com/108291227590542/posts/161670838919247/ - посилання на 3D екскурсію

Навчальна аудиторія імені Ярослава Зайшлого

Помітною подією у науковому житті і міжнародній співпраці Львівського національного університету природокористування із закордонними партнерами є Міжнародні наукові форуми, які щорічно проводяться у Дублянах на початку навчального року. 20-22 вересня 2017 р.  університет мав за честь проводити черговий, вже ХVІІІ Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». Особливістю та значимістю цього форуму було те, що він присвячувався пам’яті непересічної особистості – організатора кооперативного руху на Західній Україні Ярослава Зайшлого. Він був одним із найактивніших діячів товариства «Сільський господар», який доклався до його розбудови. Як відомо, товариство «Сільський господар» було засноване в Галичині в кінці ХІХ століття і згодом перетворилось у центр поширення передових методів господарювання та агротехнічних знань серед галицьких хліборобів. Товариство сприяло не тільки розвитку економіки краю, а й  формуванню національної свідомості галичан.

У 30-х роках минулого століття Ярослав Зайшлий працював директором товариства «Сільський господар» у Коломиї. Особливу увагу він звертав на хліборобські вишколи молоді, читав лекції в галицьких селах, на яких навчав, як змінити життя селян на краще, брав активну участь в організації курсів зразкових господарників.

У повоєнний період Ярослав Зайшлий разом з дружиною Олею та донькою Іреною зважилися на еміграцію до Канади, розуміючи, що влада більшовицьких гнобителів не залишить їх у спокої, а піддасть репресіям, чіпляючи ярлики «українських буржуазних націоналістів». Оселився в Монреалі.

Та навіть на далекій чужині Ярослав Зайшлий не припиняв працювати для України: описав історію кооперативного руху для Українського архіву «Коломия й Коломийщина», видань Наукового Товариства Шевченка. Брав активну участь у громадському житті української громади, був членом Українського національного об’єднання в Монреалі. Усе своє життя він присвятив пропагуванню кооперативного руху та передових технологій в аграрній сфері, розвиткові українського шкільництва, бо вірив, що лише освічений і заможний український господар спроможний збудувати омріяну багатьма поколіннями українських патріотів сильну та незалежну державу.

Дожив до того часу і дуже тішився, що Україна врешті здобула незалежність, що на його рідній землі відроджується кооперативний рух, поновлено видання журналу «Сільський господар».

Ярослав Зайшлий відійшов у вічність 21 травня 1998 року в Оттаві. У вічність відійшла людина, до якої можна легко застосувати слова геніального Івана Франка «Все що мав у житті – він віддав для одної ідеї...».

Продовженням справи Ярослава Зайшлого стала діяльність його доньки Ірени Белл, яка впродовж багатьох років є однією з найяскравіших представниць української громади в Канаді як віцепрезидент Конгресу українців в Канаді, член Ради директорів Канадського фонду українських досліджень, старший радник Ради директорів кафедри українознавства в університеті Оттави та багатьох інших громадських, наукових інституцій і засобів масової інформації.

Її праця високо оцінена головою Британської Співдружності Королевою Великобританії Єлизаветою ІІ: Ірені Белл вручено Медаль діамантового ювілею Королеви Єлизавети ІІ за рекордний стаж громадської роботи.

У 2016 році Ірена Белл виступила з ініціативою про заснування іменних стипендій для кращих студентів факультету агротехнологій і екології і землевпорядного факультету Львівського національного аграрного університету – відмінників навчання, які беруть активну участь у наукових дослідженнях та громадському житті.

Ініціатива двосторонніх зв’язків продовжилася підписанням меморандуму про співпрацю між Канадсько-українським фондом і Львівським НУП, де передбачено партнерство на довгі роки. У рамках цієї співпраці з ініціативи ректора Львівського НУП В.В. Снітинського в університеті почали створювати музей Ярослава Зайшлого. Прикметно, що відкриття музею відбулося у дні роботи ХVІІІ Міжнародного науково-практичного форуму, присвяченого пам’яті Ярослава Зайшлого.

Урочисте відкриття музею було проведене ректором Львівського НУП В.В. Снітинським 21 вересня 2017 р. у свято Різдва Пресвятої Богородиці. В церемонії відкриття взяли участь численні гості Міжнародного форуму. Серед них президент Вищої інженерно-економічної школи в Жешові Станіслав Сосновський, академік НААН України Л.Я. Новаківський, члени міжнародного наукового та організаційного комітетів форуму, учасники форуму. Стараннями працівників кафедри екології за активної допомоги доньки Ярослава Зайшлого Ірени Белл в університеті створена унікальна експозиція, яка відображає титанічну працю і внесок Ярослава Зайшлого у розбудову не лише українського села, але й Української держави. Саме незламний духом син українського народу, агроном-інженер Ярослав Зайшлий своїм життям показав, як треба працювати для процвітання рідної землі попри труднощі і негаразди, відстоював свою українськість на еміграції, поклав на вівтар піднесення національної свідомості українців усі свої знання і сили.

Ярослав Зайшлий тріумфально повернувся на рідну Батьківщину, повернувся в Галичину.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 287.

 Хіміко-токсикологічна лабораторія

З метою підвищення якості підготовки фахівців-екологів та впровадження в практику дослідницько-експериментальних робіт за напрямом «Екологія» на базі кафедри була створена хіміко-токсикологічна лабораторія. В основі функціонування лабораторії лежить комплексний підхід при здійсненні оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища з урахуванням результатів досліджень його якості за хімічними і біологічними, зокрема еколого-токсикологічними, показниками.

Основною функцією лабораторії є оцінка екологічного стану компонентів природного та техногенного середовища для забезпечення опанування студентами знань, умінь та професійних компетенцій з нормативних та вибіркових дисциплін, підготовки фахівців-екологів, підготовки кваліфікаційних робіт, проведення навчальної та науково-дослідної роботи.

Основними завданнями лабораторії є:

- виконання лабораторних досліджень з якості харчових продуктів, ґрунтів, водного та повітряного середовища для виконання студентами досліджень та кваліфікаційних робіт;

- здійснення еколого-токсикологічних досліджень природних об’єктів (поверхневих, підземних, питних, морських вод, донних відкладень і ґрунтів) та джерел їх забруднення екологічно небезпечними токсичними речовинами (зворотних, стічних, скидних, шахтних вод, побутових і промислових відходів тощо) із залученням студентів кафедри до активної дослідницької діяльності;

- проведення навчальних, виробничих практик та практичних занять, в межах яких студентами виконуються лабораторні експериментальні роботи, зокрема хімічні та токсикологічні аналізи зразків проб, відібраних в процесі дослідження відповідних природних і антропогенних об’єктів, з метою набуття вмінь і навичок для підготовки на високому рівні кваліфікаційних і дипломних робіт та наукових праць;

- здійснення викладачами наукового керівництва підготовки студентами кваліфікаційних і дипломних проєктів, надання їм методичної і практичної допомоги шляхом організації проведення на базі лабораторії експериментальних робіт з визначення токсичних, генотоксичних і фітотоксичних властивостей відповідних об’єктів досліджень;

-  виконання дослідницьких робіт, господарських договорів. 

Лабораторія укомплектована сучасними приладами, серед яких спектрофотометри СФ-46 та DR 3900, рН-метр та іонометри лабораторні, кондуктометр SensION+ EC5, центрифуга, ваги аналітичні ВЛА-200 та технохімічні, дистилятор, муфельна піч, сушильна шафа та інші, а також лабораторним посудом, реактивами і методично-науковою літературою.

Хіміко-токсикологічна лабораторія

На базі кафедри екології, з метою підвищення якості підготовки фахівців-екологів, та впровадження в практику дослідницько-експериментальних робіт за напрямом «Екологія» була створена хіміко-токсикологічна лабораторія. В основі функціонування даної лабораторії лежить комплексний підхід при здійсненні оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища з урахуванням результатів досліджень його якості за хімічними і біологічними, у тому числі, еколого-токсикологічними, показниками.

Основною функцією лабораторії є: оцінка екологічного стану компонентів природного та техногенного середовища для забезпечення опанування студентами знань, умінь та професійних компетенцій з нормативних та вибіркових дисциплін, підготовки фахівця еколога, підготовки кваліфікаційних робіт, проведення навчальної та науково-дослідної роботи.

Основними завданнями лабораторії є:

• діяльність лабораторії спрямована на виконання лабораторних досліджень з якості харчових продуктів, ґрунтів, водного та повітряного середовища, для виконання студентами досліджень та кваліфікаційних робіт;
• здійснення еколого-токсикологічних досліджень природних об’єктів (поверхневих, підземних, питних, морських вод, донних відкладень і ґрунтів) та джерел їх забруднення екологічно небезпечними токсичними речовинами (зворотних, стічних, скидних, шахтних вод, побутових і промислових відходів та ін.) із залученням студентів кафедри до активної дослідницької діяльності;
• проведення навчальних, виробничих практик та практичних занять, в межах яких студентами виконуються лабораторні експериментальні роботи – хімічні та токсикологічні аналізи зразків проб, відібраних в процесі дослідження відповідних природних і антропогенних об’єктів з метою набуття вмінь і навичок для підготовки на високому рівні кваліфікаційних і дипломних робіт та наукових праць;
• здійснення викладачами наукового керівництва підготовки студентами кваліфікаційних і дипломних проектів, надання їм методичної і практичної допомоги шляхом організації проведення на базі лабораторії експериментальних робіт з визначення токсичних, генотоксичних і фітотоксичних властивостей відповідних об’єктів досліджень;
• виконання дослідницьких робіт, господарських договорів.

Лабораторія укомплектована сучасними приладами: спектрофотометрами СФ-46 та DR 3900, рН метр та іонометри лабораторні, Кондуктометр SensION+ EC5, центрифуга, ваги аналітичні ВЛА-200 та технохімічні, дистилятор, муфельна піч, сушильна шафа, та інші прилади, а також лабораторний посуд, реактиви і методично-наукова література. 

Настільний VIS спектрофотометром DR3900 з технологією RFID

Настільний VIS спектрофотометром DR3900 з технологією RFID служить для отримання надійних та легко відслідковуваних результатів вимірювань в процесі рутинного аналізу і в призначених для користувача додатках. Дана система надає точні результати, допомагаючи дослідники, починаючи з відбору та підготовки зразків проб і закінчуючи документацією по оформленню отриманих результатів. Прилад використовується при виконанні практичних та лабораторних робіт пов’язаних з дослідженням муніципальних та промислових стічних вод, питтєвих та поверхневих вод, при визначення якості продуктів харчування, в біохімічних та токсикологічних дослідженнях. Дає змогу визначати в досліджуваних розчинах цілу низку хімічних компонентів та речовин:

  Портативний кондуктометр SensION+ EC5

Кондуктометр SensION+ EC5 – це портативний комплекс, який являє собою систему все-в-одному з керованим меню навігації. Цей портативний кондуктометр забезпечує точні вимірювання EC, TDS, солоності і температури води. Використовується при дослідження електропровідності різних електролітів. В навчальному процесі використовується в роботах пов’язаних з визначенням якості води, ступеня засоленості ґрунтів, визначення критичного міцелоутворення колоїдів (ККМ), для визначення вмісту в природніх та промислових водах речовин кислотної та основної природи (за допомогою кондуктометричного титрування)

Портативний водонепроникний оксиметр HI 9146

HI 9146 являє водонепроникний портативний прилад для вимірювання  розчинного кисню, та дозволяє визначити до 300 % насиченості води с температурною компенсацією та автоматичною калібровкою. Використовується в лабораторних дослідженнях по визначенню ступеня насичення вод киснем, контролю їх температури, та контролю окисно-відновного потенціалу природніх та промислових вод. 

Портативний PH/ORP-метр HACH

Використовується в практичних та лабораторних роботах пов’язаних з визначенням рН та окисно-відновного потенціалу природніх та стічних вод, біологічних рідин, ґрунтів, продуктів харчування (води, соки, вино і т.п.) 

Вологомір НН 2

Вологомір НН2 служить для вимірювання вологості ґрунту. Прилад фіксує зміни діелектричної постійної, трансформує дані в міллівольтний сигнал, пропорційний вмісту вологи в ґрунті. Дає можливість проведення визначення в місцях з високим вмістом солі.

Аналізатор БСК OxiTop IS6 WTW

Прилад використовується в лабораторних та дослідницьких роботах пов’язаних з визначенням біологічного споживання кисню в водах.

Лічильник колоній

Напівавтоматичний прилад для підрахунку кількості колоній мікроорганізмів на чашках Петрі.

Для швидкого і ефективного підрахунку в лічильнику колоній використовується автоматичний контактний стрижень. При торканні колонії мікроорганізмів контактним стрижнем автоматично спрацьовує електронний лічильник.

Використовується в лабораторних та науково-дослідних роботах студентів.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Дублянський" Львівського національного університету природокористування

На території університету всі насадження об'єднані в єдину паркову зону, насичену деревно-чагарниковими породами та квітами. Окремі ділянки залужені багаторічними злаковими травами з домішкою бобових та інших компонентів.

Більшість насаджень штучно створена, але є ділянки природного походження, штучно доповнені, зокрема до таких належать урочища «Малиняк» та «Зруб». Про їх змішане походження свідчать лише типи лісорослинних умов та наявність видів явно інтродукованих – гледичія, горіх чорний, модрина японська та ін. Про те, що вказані урочища належать до лісових земель, свідчить місце розташування, характерні для природних лісів сірі лісові ґрунти та порівняно близько розміщені ділянки лісу Держлісфонду в урочищі «Карвати», де тепер розташований кемпінг. Це стиглі і перестиглі лісові ділянки, де пануючою породою є дуб черешчатий (тип лісорослинних умов D₃), з типовим дібровним підліском і трав'яними індикаторами дібров (копитняк європейський, зірочник лісовий тощо). Тепер ліс урочища «Карвати» відокремлений від садиби університету землями дослідного поля та навчального господарства, але можна з великою ймовірністю вважати, що в минулому вони були єдиним масивом, залишками якого і є «Малиняк» та «Зруб», пізніше поповнені штучною рослинністю.

Університетський парк є складною екологічною і господарською системою, яка знаходиться у постійному русі та оновленні. Відбувається природне відмирання старих рослин, які вилучаються зі складу паркових насаджень у процесі догляду, а на їх місце насаджуються нові молоді рослини таких самих або інших ботанічних видів.

Парк виконує комплекс функцій екологічного, естетичного, рекреаційного та оздоровчого порядку. Серед дерев і чагарників є немало видів, що виділяються гарною формою крони, кольором листя і квітів, їх зміною протягом вегетації, приємним запахом, кольором і смаком плодів, які приваблюють птахів і звірів. Деякі з них взимку мають зелену крону і в поєднанні з білим снігом створюють особливий, неповторний колорит, що милує око.

Цінним у декоративному відношенні є такі паркові рослини, як туя західна, ялина колюча, сосна Веймутова та ін. Із квіткових рослин слід відзначити декоративність катальпи, глоду криваво-червоного, липи крупнолистої, форзиції, дейції, спіреї, магнолії, горобини, золотого дощу, оцтового дерева та ін.

Університетський парк є навчальною базою для вивчення студентами лісівництва, зокрема розділу, присвяченого дендрології. У парку представлені практично всі аборигенні лісоутворювальні породи регіональних лісів. Серед них головні породи: дуб черешчатий, бук лісовий, ясен звичайний, сосна звичайна, ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, модрина польська, береза поникла, вільха чорна; супутні породи: клен гостролистий, клен-явір, граб звичайний, липа дрібнолиста. Тут представлені породи-інтродуценти, які використовуються для введення в лісові культури з метою підвищення їх продуктивності, серед яких особливої уваги заслуговують: модрина японська – швидкоросла, високопродуктивна з високою якістю деревини порода; горіхи чорний і сірий – мають високоякісну деревину з красивою текстурою; дуб північний із секції червоних дубів – порода північноамериканського походження, що за швидкістю росту і продуктивністю конкурує з місцевими дубами; каркас західний та ін.

Парк відіграє важливу захисну роль. Дерева за порівняно короткий час тут досягли значної висоти і добре захищають чотири-п'ятиповерхові споруди університету від шкідливого впливу пануючих західних та північно-західних вітрів.

Рельєф садиби університету горбкуватий, тут потенційно можлива водна та вітрова ерозії, але покритий деревними породами ґрунт та орні землі, що прилягають до парку, надійно захищені від згубного впливу екологічних чинників. Навчальний сектор університету розташований на пагорбі відрогів Опілля та Розточчя, тому західні вітри постійно дують на 4-5-ти поверхові будівлі, видувають тепло з навчальних корпусів; а при сильних поривах можуть руйнувати покрівлі, вікна тощо. Парк – єдиний необхідний чинник, за допомогою якого можна зменшити швидкість вітру, захистити будівлі від руйнування. Найдоступнішим засобом зменшення впливу вітру є деревні насадження. Дерева, що в 30-40-річному віці досягають висоти 20-25 м, мають потужну кореневу систему та міцний стовбур і крону, висаджені з боку пануючих вітрів, є надійним захистом від шкідливого впливу вітру. Вітростійкими є такі породи, як дуб звичайний, дуб бореальний (північний), клен сріблястий, клен гостролистий, бук лісовий, липа дрібнолиста, граб, модрина європейська та японська та ін. Вони знаходяться в різних місцях парку і підлягають охороні як екологічно корисні, особливо з міркувань захисту від вітрів не лише будівель, а й самих паркових насаджень, серед яких є невітростійкі породи, як, наприклад, ялина.

Важливим є значення парку і в охороні ґрунтів від ерозії. Там, де дерева і чагарники добре скріпили ґрунт коренями, ерозія відсутня, тоді як на ділянках, порушених будівництвом, де деревно-чагарникова рослинність відсутня, спостерігається лінійна ерозія, зокрема, на схилі від лекційного корпусу до струмка, що протікає через парк. Тут у процесі будівництва була знищена дернина, доріжки, протоптані під гострим кутом до схилу, стали перехоплювачами води від зливових дощів, започаткували ерозію, яка спостерігається й дотепер. На тому ж схилі, але зайнятому парковими насадженнями, ерозія відсутня. Так наочно проявляється екологічна роль парку. Не можна переоцінити також роль парку у захисті озера від замулювання та забруднення шкідливими стоками. На території парку розташовані водозабірні споруди та водогінні комунікації, надійно захищені деревами та чагарниками від шкідливих зовнішніх впливів. Мабуть, найважливішим є те, що зелені насадження є поповнювачами атмосфери киснем та фітонцидами, очищувачами повітря від механічних, хімічних та біологічних забруднювачів, зокрема, хвороботворних бактерій.

 Таким чином, екологічна роль паркових насаджень надзвичайно багатогранна. Вони створюють життєве середовище, яке дозволяє тисячам студентів і мешканців Дублян жити, навчатися, працювати і відпочивати в комфортних умовах, близьких за своїм змістом до природних, таких, що відповідають біологічним потребам людини як суб'єкта природи. Завдання нинішніх і майбутніх поколінь студентів, викладачів, адміністративно-господарських працівників, мешканців міста – оберігати паркові насадження, поповнювати їх дендрофлору новими інтродукованими рослинами, малими архітектурними спорудами для відпочинку, перетворити парк університету у дендропарк національного значення. Тут є де проявити себе майбутнім архітекторам, будівельникам, агрономам, їх вихователям, щоб перетворити парк у взірець зеленого зодчества, залишити прийдешнім поколінням чудову пам'ятку про себе. Мова не стільки про збільшення площі паркових насаджень, скільки про внутрішній зміст парку, його архітектуру та поповнення видового складу дерев і чагарників.

За результатами подеревної інвентаризації території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дублянський» (2017 р.) було обліковано 1808 дерев та 237 чагарників, а також одна ліана. Таксономічна структура парку представлена 97 видами деревно-чагарникових рослин. З них 72 види – хвойні і листяні дерева (74%), 24 види – хвойні і листяні кущі (25%) та одна ліана.

Частка хвойних рослин у насадженнях парку складає 18,5% (18 видів).

Найбільшою кількістю екземплярів представлені такі деревні види, як липа дрібнолиста (321 особина), клен гостролистий (155), туя західна (110), клен-явір (89), робінія звичайна (81), береза повисла (77), яблуня домашня (75), сосна звичайна (61).

Дендрофлора парку «Дублянський» представлена 28 родинами, 60 родами та 97 видами. Найбільш чисельними виявилися родини розоцвітих (14 родів та 16 видів), соснові (5 родів і 9 видів), кипарисові (3 роди і 7 видів), кленові (9 видів), букові (3 роди і 9 видів), березові (4 роди і 5 видів). 12 родин представлені у насадженнях одним родом та одним видом.

Деревостан у парку «Дублянський» є різновіковим. Основу його складають особини переважно 40-60-річного віку, досить вагома частка молодняку, а також трапляються так звані дерева-довгожителі, вік яких перевищує 100 років. Наведено перелік 20 найстаріших дерев парку, з якого видно, що його формують породи, які характеризуються тривалим періодом зростання. Найстаршим і найбільшим є дуб звичайний віком 160 років із діаметром 138 см та висотою 33 м. Інші дерева також характеризуються значними розмірами.

Зведений перелік дерев та кущів парку «Дублянський»