Лабораторії

Навчальна  лабораторія з ботаніки

Навчальна лабораторія з ботаніки створена з метою підвищення якості підготовки фахівців у галузі екології та охорони навколишнього природного середовища, агрономії. Різноманітність представлених колекцій сприяє популяризації різних аспектів охорони та раціонального використання фіторізноманіття, екологічній освіті, вихованню студентів, вдосконаленню процесу навчання та підготовки висококваліфікованих фахівців.

На базі навчальної лабораторії ботаніки студенти мають можливість:

- оволодіти основними прийомами роботи зі світловими мікроскопами, препарувальним обладнанням;

- навчитися досліджувати склад та властивості клітин, тканин та органів рослини, вивчати основні фізіологічні та біохімічні процеси в них;

- навчитися проводити цитологічні й гістологічні дослідження;

- спостерігати реакції реактивів на деревину, целюлозу, корок;

- гербаризувати рослини, самостійно виготовляти препарати для визначення гістологічних елементів;

- здійснювати морфологічний аналіз видів рослин, суцвіть, типів листків;

- класифікувати та визначати види рослин, а також здійснювати таксономічний аналіз рослин;

- виготовляти тимчасові препарати для вивчення первинної та вторинної будови органів рослин;

- користуватися морфологічними колекціями.

Оснащення навчальної лабораторії ботаніки повністю забезпечує навчальний процес у відповідності з програмою відповідних курсів. На базі лабораторії проводяться наукові дослідження у рамках виконання курсових та дипломних робіт за різноманітною тематикою, що стосується досліджень життєдіяльності рослинних організмів.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 186.

Ви можете переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/WMHf1sNQ_8M

Лабораторія неорганічної та аналітичної хімії

 Лабораторія органічної хімії

 Лабораторія фізичної та колоїдної хімії

Лабораторні заняття та науково-дослідна робота в хімічних лабораторіях кафедри екології орієнтовані на розвиток інтересу до природничих наук, розширення кругозору студентів, формування наукового світогляду, вміння оцінювати вплив техногенних полютантів на людину і природне середовище, здатності аналізувати проблеми та їх вирішення в області екології, агрономії, промислового виробництва та інших галузей АПК.

Завданнями навчальної дисципліни «Хімія» є набуття студентами наступних компетентностей:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

- здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

- навички здійснення безпечної діяльності;

- здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

- здатність застосовувати знання та розуміння фізіологічних процесів сільськогосподарських рослин для вирішення виробничих технологічних завдань;

- здатність оцінювати, інтерпретувати й синтезувати теоретичну інформацію та практичні, виробничі і дослідні дані в галузях сільськогосподарського виробництва;

- здатність науково обґрунтовано використовувати добрива та засоби захисту рослин з урахуванням їхніх хімічних і фізичних властивостей та впливу на навколишнє середовище.

На заняттях викладачі хімії застосовують різні форми подачі матеріалу: лекторії, наукові семінари, практичні та лабораторні заняття, дослідницька робота у гуртках тощо.

Лабораторне заняття наукового гуртка «Хімія та технології» на тему «Якісне виявлення основних іонів-забруднювачів води» веде доцент кафедри екології О.Т. Мазурак

Місце розташування: головний  корпус, аудиторія № 514, 515, 518, 520.

Ви можете переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/gbRuZGRLGR0

Навчальний кабінет із інженерної екології та техноекології

Спеціалізований кабінет із інженерної екології та техноекології для студентів усіх напрямів та форм навчання створений з метою підвищення якості підготовки фахівців у галузі екології і охорони навколишнього природного середовища.

В навчальній аудиторії студенти:

- вивчають нормування антропогенного навантаження на природне середовище;

- вивчають нормування і прогнозування емісій промислових забруднень;

- вивчають раціональне природокористування та ресурсозбереження;

- проводять моделювання і прогнозування стану довкілля;

- проводять технологічний розрахунок обладнання із захисту довкілля;

- знайомляться з методами очищення поверхні водоймищ від забруднення нафтою та нафтопродуктами;

- розробляють схеми для утилізації промислових та побутових відходів.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 292.

https://www.facebook.com/108291227590542/posts/161613935591604/ - посилання на 3D екскурсію

Природничий зоологічний музей Львівського національного університету природокористування

Формування екологічного світогляду – глибокого розуміння наявності взаємозв’язку між існуванням людства та процесами в біосфері – має забезпечуватися через систему безперервної багатоступеневої екологічної освіти. Розвиток екологічної освіти можливий на основі інтеграції трьох основних підходів: засвоєння сучасних екологічних знань та уявлень; нове ставлення до природи; розроблення та впровадження нових технологій з метою мінімізації негативного впливу на довкілля. Саме в цьому аспекті визначну роль у формуванні екологічного світогляду діяльної частини людства відіграють природничі музеї. В їх експозиціях наочно відображені уявлення про багатоманітність природних процесів, що відбуваються в біосфері, геологічна будова Землі та роль біоти у її змінах, історія виникнення життя, його еволюція, актуальний стан рослинного і тваринного світу, проблеми збереження біорізноманіття у теперішню добу існування цивілізації.

Головним методом у досягненні сталого розвитку є підхід екологічного планування, який вимагає, щоб усі елементи навколишнього середовища були вивчені та проаналізовані.

Перші кроки до створення Зоологічного музею Львівського національного університету природокористування були здійснені приблизно у 1848 році, коли відбувся значний поділ природничих наук і окремо був виділений сільськогосподарський напрям. Саме тоді з Кабінету натуральної історії (Das Naturalien Kabinet) Львівського університету були передані сільськогосподарські експонати для Рільничого музею Львівського ліцею та, вірогідно, й частина зразків зоологічних колекцій. Рільничий музей функціонував на філософському відділенні Львівського ліцею, де 1814 року був обраний перший професор сільськогосподарського виробництва.  Рільнича школа ж була заснована на базі кафедри техніки Львівської  політехнічної школи, якраз туди й було передано Рільничий музей, який так і залишився у Львові, незважаючи на те, що 1850 року навчальний процес з сільськогосподарських наук було переведено до Відня.  Проте інформації щодо функціонування самостійного Зоологічного музею у Вищій рільничій школі в Дублянах  (Akademia  Rolnicza  w Dublanach) не було ще приблизно упродовж 30 наступних років.

Перші історичні згадки про організацію музею зоології віднайдені в документах 1878-89 рр. – періоду роботи у Рільничій академії професора Зигмунда Кагане (Zygmund Kahane). Він викладав зоологію, фізіологію домашніх тварин і годівлю коней, публікував наукові праці з ембріології. Доклав вагомих зусиль щодо переведення Дублянської школи в ранг Вищої, брав безпосередню участь у становленні Музею зоології та годівлі тварин і створенні Зоотомічної лабораторії. У той же період свою педагогічну й наукову діяльність у Дублянах почав відомий зоолог, професор Мар’ян Ломницький (Maryan Alojzy Lomnicki), який, окрім наукових досліджень фауни краю, переймався й питаннями комплектування і систематизації розмаїтих колекцій.

За дослідженнями Ю. Токарського, Зоологічно-зоотомічний музей і лабораторія починали свою діяльність ще у старому шкільному будинку, який був розрахований лише на 30 осіб. Музей мав багату колекцію корисних і шкідливих у сільському господарстві тварин та невеликі пересувні збірки комах.  Музей та лабораторія були базою для ознайомлення студентів з основами відгодівлі тварин, ветеринарії та переробки продукції тваринництва.

Упродовж 1886–1919 рр. Зоологічним музеєм керував доцент, а згодом професор зоології та фізіології тварин Мечислав Ковалевський (Mieczysław  Kowalewski). У річних звітах Рільничої Академії за 1904–1905 рр. є підтвердження, що керівником Зоологічного музею та лабораторії  (Pracownia  i  muzeum zoologiczne) був д-р  М. Ковалевський, асистентом д-р М. Шиманьський (Mieczysław  Szymański) та лаборантом Ігнатій Саляк (Ignacy Salak). Згідно з ухваленим Галицьким сеймом бюджетом Рільничої школи  1896 року видатки у ній на музеї та колекції становили 1710 римських золотих від загальної суми, яка становила 89777 золотих.

У згаданих вище звітах зазначено, що 1904 року Рільничою школою розпочато ентомологічно-господарську діяльність у більших масштабах,  набуваючи відповідного спорядження для проведення досліджень і одночасно укладаючи збори шкідливих комах з порівняльною метою. Станом на 1905 рік зібрано шкідників усіх родів, які поширені в Дублянах. Від 1906 до 1919 року проф. М. Ковалевський працював також платним доцентом зоології Політехнічної школи у Львові. Свої наукові спостереження в царині ембріології риб і фауни паразитів свійських тварин проводив у Трієсті, Неаполі, Празі, Монако, Цюріху, Женеві та інших містах, описав нові для науки види. На час хвороби М. Ковалевського його заміняв асистент Станіслав Мінкевич  (Stanisław Minkiewicz), який працював на кафедрі зоології в Дублянах упродовж 1908–1918років.

Від 1919 до 1939 року професором зоології Львівського університету  працював Бенедикт Фуліньський (Benedykt Fuliński), який від 1921 року також був професором зоології й анатомії домашніх тварин господарсько-лісничого факультету Львівської політехніки. Він мав досвід роботи у музеї ім. Дідушицьких (нині Державний природознавчий музей НАН України) і також мав змогу опікуватися зібраними університетськими колекціями. Упродовж 1939-40 рр. Бенедикт Фуліньський працював на посаді професора Львівського політехнічного інституту. В добу гітлерівської окупації викладав у таємному Львівському університеті.

Упродовж  1925-37 рр. асистентом кафедри охорони лісу й ентомології сільськогосподарсько-лісничого відділу Львівської політехніки працював Роман Маріан Кунтце  (Roman  Kuntze). Цей викладач 1929  року стажувався в Німеччині, Австрії, Швейцарії, а 1931-37 рр. одночасно був доцентом зоології математично-природничого факультету Львівського університету.

Сьогодні на кафедрі екології Львівського національного аграрного університету представлені колекції тварин, придбані у В. Фріча в Празі ще у другій половині ХІХ ст. та на початку ХХ ст. зібрані Адамом Мауріціо (Adam Maurizio), який від 1919 до 1921 рр. був професором кафедри зоології та анатомії тварин. Вони становлять основу теперішнього відновленого Зоологічного музею.

Значна кількість музейних предметів була у різний час придбана з відділу лісів та ентомології Львівської політехніки упродовж першої половини ХХ ст.

Упродовж 2012 року завершені омеблювання та модернізація експозиції музею, який тепер займає більше приміщення. Цього разу колекції тварин розташовані з точнішим дотриманням порядку систематики, наскільки це дозволяють розміри приміщення та експозиційних шаф. Конструкція шаф дозволяє обмежувати доступ до експонатів і препаратів, а під час навчання, наукової роботи чи екскурсій – відчиняти скляні дверці та виймати потрібні зразки.

Біотична різноманітність і багатство колекцій виходять далеко за рамки потреб навчального процесу, а якість виготовлення найстаріших експонатів і препаратів Зоологічного музею ЛНУП вражає. Деякі зразки виготовлені набагато раніше, ніж був заснований музей. Назви ссавців у статті подані за працями І.В. Загороднюка, а птахів – за працями Г.В. Фесенка та А.А. Бокотея.

В музеї зібрані мокрі препарати представників, які належать до класів земноводних (Amphibia) і плазунів (Reptilia). В музеї зберігаються унікальні за виконанням скелети жаби (Rana sp.), саламандри плямистої Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) та черепахи середземноморської (Testudo graeca Linnaeus, 1758). Крім скелетів, у музеї зберігаються ще низка зразків мокрих препаратів земноводних.

Сьогодні на кафедрі екології Львівського національного університету природокористування в Зоологічному музеї зберігаються понад 500 експонатів, серед яких фіксовані препарати представників безхребетних та хребетних тварин, кишковопорожнинні, молюски, голкошкірі, викопні рештки давніх організмів, а також опудала птахів і ссавців. Музей має колекцію комах у вигляді наочних посібників та фондового матеріалу, метеликів, зібраних у 1936–1939 рр. Цікавими є опудала денних та нічних хижих птахів, броненосця семипоясного, мавпи, білуги, мечохвоста, мокрий препарат лепідосирена та скелет качконоса.

З-поміж представників тваринного світу у музеї зберігаються зразки, занесені до Міжнародної Червоної книги, зокрема: які перебувають у критичному стані – 1 вид (Huso huso), з низьким ризиком зникнення – 2 види (Limulus polyphemus, Natrix natrix), перебувають у небезпечному стані – 1 вид (Falco сherrug), вразливі – 2 види (Testudo graeca, Cyprinus carpio), близькі до стану загрози зникнення – 2 види (Lutra lutra, Numenius arquata), брак даних щодо статусу охорони – 2 види (Spalax sp., Hippocampus sp.) та з відносно благополучним статусом – 77 видів.

Здійснюючи освітньо-виховну функцію, музеї природного профілю долучаються до розв’язання екологічних проблем, сприяють формуванню системи екологічної освіти й виховання. Неоціненна роль музеїв природи у вихованні екологічно свідомої особистості, її гуманного ставлення до живого. Природничий зоологічний музей є багатофункціональною науково-дослідною та освітньою установою у складі закладу вищої освіти. Його потенціал використовується для проведення науково-дослідницької роботи студентами та викладачами університету, формування системи природничої освіти, здійснення просвітницької й профорієнтаційної роботи серед населення. 

Завідувач музею – кандидат біологічних наук, доцент Петро Романович Хірівський.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 293.

https://www.facebook.com/108291227590542/posts/161670838919247/ - посилання на 3D екскурсію

Навчальна аудиторія імені Ярослава Зайшлого

Помітною подією у науковому житті і міжнародній співпраці Львівського національного університету природокористування із закордонними партнерами є Міжнародні наукові форуми, які щорічно проводяться у Дублянах на початку навчального року. 20-22 вересня 2017 р.  університет мав за честь проводити черговий, вже ХVІІІ Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». Особливістю та значимістю цього форуму було те, що він присвячувався пам’яті непересічної особистості – організатора кооперативного руху на Західній Україні Ярослава Зайшлого. Він був одним із найактивніших діячів товариства «Сільський господар», який доклався до його розбудови. Як відомо, товариство «Сільський господар» було засноване в Галичині в кінці ХІХ століття і згодом перетворилось у центр поширення передових методів господарювання та агротехнічних знань серед галицьких хліборобів. Товариство сприяло не тільки розвитку економіки краю, а й  формуванню національної свідомості галичан.

У 30-х роках минулого століття Ярослав Зайшлий працював директором товариства «Сільський господар» у Коломиї. Особливу увагу він звертав на хліборобські вишколи молоді, читав лекції в галицьких селах, на яких навчав, як змінити життя селян на краще, брав активну участь в організації курсів зразкових господарників.

У повоєнний період Ярослав Зайшлий разом з дружиною Олею та донькою Іреною зважилися на еміграцію до Канади, розуміючи, що влада більшовицьких гнобителів не залишить їх у спокої, а піддасть репресіям, чіпляючи ярлики «українських буржуазних націоналістів». Оселився в Монреалі.

Та навіть на далекій чужині Ярослав Зайшлий не припиняв працювати для України: описав історію кооперативного руху для Українського архіву «Коломия й Коломийщина», видань Наукового Товариства Шевченка. Брав активну участь у громадському житті української громади, був членом Українського національного об’єднання в Монреалі. Усе своє життя він присвятив пропагуванню кооперативного руху та передових технологій в аграрній сфері, розвиткові українського шкільництва, бо вірив, що лише освічений і заможний український господар спроможний збудувати омріяну багатьма поколіннями українських патріотів сильну та незалежну державу.

Дожив до того часу і дуже тішився, що Україна врешті здобула незалежність, що на його рідній землі відроджується кооперативний рух, поновлено видання журналу «Сільський господар».

Ярослав Зайшлий відійшов у вічність 21 травня 1998 року в Оттаві. У вічність відійшла людина, до якої можна легко застосувати слова геніального Івана Франка «Все що мав у житті – він віддав для одної ідеї...».

Продовженням справи Ярослава Зайшлого стала діяльність його доньки Ірени Белл, яка впродовж багатьох років є однією з найяскравіших представниць української громади в Канаді як віцепрезидент Конгресу українців в Канаді, член Ради директорів Канадського фонду українських досліджень, старший радник Ради директорів кафедри українознавства в університеті Оттави та багатьох інших громадських, наукових інституцій і засобів масової інформації.

Її праця високо оцінена головою Британської Співдружності Королевою Великобританії Єлизаветою ІІ: Ірені Белл вручено Медаль діамантового ювілею Королеви Єлизавети ІІ за рекордний стаж громадської роботи.

У 2016 році Ірена Белл виступила з ініціативою про заснування іменних стипендій для кращих студентів факультету агротехнологій і екології і землевпорядного факультету Львівського національного аграрного університету – відмінників навчання, які беруть активну участь у наукових дослідженнях та громадському житті.

Ініціатива двосторонніх зв’язків продовжилася підписанням меморандуму про співпрацю між Канадсько-українським фондом і Львівським НУП, де передбачено партнерство на довгі роки. У рамках цієї співпраці з ініціативи ректора Львівського НУП В.В. Снітинського в університеті почали створювати музей Ярослава Зайшлого. Прикметно, що відкриття музею відбулося у дні роботи ХVІІІ Міжнародного науково-практичного форуму, присвяченого пам’яті Ярослава Зайшлого.

Урочисте відкриття музею було проведене ректором Львівського НУП В.В. Снітинським 21 вересня 2017 р. у свято Різдва Пресвятої Богородиці. В церемонії відкриття взяли участь численні гості Міжнародного форуму. Серед них президент Вищої інженерно-економічної школи в Жешові Станіслав Сосновський, академік НААН України Л.Я. Новаківський, члени міжнародного наукового та організаційного комітетів форуму, учасники форуму. Стараннями працівників кафедри екології за активної допомоги доньки Ярослава Зайшлого Ірени Белл в університеті створена унікальна експозиція, яка відображає титанічну працю і внесок Ярослава Зайшлого у розбудову не лише українського села, але й Української держави. Саме незламний духом син українського народу, агроном-інженер Ярослав Зайшлий своїм життям показав, як треба працювати для процвітання рідної землі попри труднощі і негаразди, відстоював свою українськість на еміграції, поклав на вівтар піднесення національної свідомості українців усі свої знання і сили.

Ярослав Зайшлий тріумфально повернувся на рідну Батьківщину, повернувся в Галичину.

Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 287.

 Хіміко-токсикологічна лабораторія

З метою підвищення якості підготовки фахівців-екологів та впровадження в практику дослідницько-експериментальних робіт за напрямом «Екологія» на базі кафедри була створена хіміко-токсикологічна лабораторія. В основі функціонування лабораторії лежить комплексний підхід при здійсненні оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища з урахуванням результатів досліджень його якості за хімічними і біологічними, зокрема еколого-токсикологічними, показниками.

Основною функцією лабораторії є оцінка екологічного стану компонентів природного та техногенного середовища для забезпечення опанування студентами знань, умінь та професійних компетенцій з нормативних та вибіркових дисциплін, підготовки фахівців-екологів, підготовки кваліфікаційних робіт, проведення навчальної та науково-дослідної роботи.

Основними завданнями лабораторії є:

- виконання лабораторних досліджень з якості харчових продуктів, ґрунтів, водного та повітряного середовища для виконання студентами досліджень та кваліфікаційних робіт;

- здійснення еколого-токсикологічних досліджень природних об’єктів (поверхневих, підземних, питних, морських вод, донних відкладень і ґрунтів) та джерел їх забруднення екологічно небезпечними токсичними речовинами (зворотних, стічних, скидних, шахтних вод, побутових і промислових відходів тощо) із залученням студентів кафедри до активної дослідницької діяльності;

- проведення навчальних, виробничих практик та практичних занять, в межах яких студентами виконуються лабораторні експериментальні роботи, зокрема хімічні та токсикологічні аналізи зразків проб, відібраних в процесі дослідження відповідних природних і антропогенних об’єктів, з метою набуття вмінь і навичок для підготовки на високому рівні кваліфікаційних і дипломних робіт та наукових праць;

- здійснення викладачами наукового керівництва підготовки студентами кваліфікаційних і дипломних проєктів, надання їм методичної і практичної допомоги шляхом організації проведення на базі лабораторії експериментальних робіт з визначення токсичних, генотоксичних і фітотоксичних властивостей відповідних об’єктів досліджень;

-  виконання дослідницьких робіт, господарських договорів. 

Лабораторія укомплектована сучасними приладами, серед яких спектрофотометри СФ-46 та DR 3900, рН-метр та іонометри лабораторні, кондуктометр SensION+ EC5, центрифуга, ваги аналітичні ВЛА-200 та технохімічні, дистилятор, муфельна піч, сушильна шафа та інші, а також лабораторним посудом, реактивами і методично-науковою літературою.

Хіміко-токсикологічна лабораторія

На базі кафедри екології, з метою підвищення якості підготовки фахівців-екологів, та впровадження в практику дослідницько-експериментальних робіт за напрямом «Екологія» була створена хіміко-токсикологічна лабораторія. В основі функціонування даної лабораторії лежить комплексний підхід при здійсненні оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища з урахуванням результатів досліджень його якості за хімічними і біологічними, у тому числі, еколого-токсикологічними, показниками.

Основною функцією лабораторії є: оцінка екологічного стану компонентів природного та техногенного середовища для забезпечення опанування студентами знань, умінь та професійних компетенцій з нормативних та вибіркових дисциплін, підготовки фахівця еколога, підготовки кваліфікаційних робіт, проведення навчальної та науково-дослідної роботи.

Основними завданнями лабораторії є:

  • діяльність лабораторії спрямована на виконання лабораторних досліджень з якості харчових продуктів, ґрунтів, водного та повітряного середовища, для виконання студентами досліджень та кваліфікаційних робіт;
  • здійснення еколого-токсикологічних досліджень природних об’єктів (поверхневих, підземних, питних, морських вод, донних відкладень і ґрунтів) та джерел їх забруднення екологічно небезпечними токсичними речовинами (зворотних, стічних, скидних, шахтних вод, побутових і промислових відходів та ін.) із залученням студентів кафедри до активної дослідницької діяльності;
  • проведення навчальних, виробничих практик та практичних занять, в межах яких студентами виконуються лабораторні експериментальні роботи – хімічні та токсикологічні аналізи зразків проб, відібраних в процесі дослідження відповідних природних і антропогенних об’єктів з метою набуття вмінь і навичок для підготовки на високому рівні кваліфікаційних і дипломних робіт та наукових праць;
  • здійснення викладачами наукового керівництва підготовки студентами кваліфікаційних і дипломних проектів, надання їм методичної і практичної допомоги шляхом організації проведення на базі лабораторії експериментальних робіт з визначення токсичних, генотоксичних і фітотоксичних властивостей відповідних об’єктів досліджень;
  • виконання дослідницьких робіт, господарських договорів.

Лабораторія укомплектована сучасними приладами: спектрофотометрами СФ-46 та DR 3900, рН метр та іонометри лабораторні, Кондуктометр SensION+ EC5, центрифуга, ваги аналітичні ВЛА-200 та технохімічні, дистилятор, муфельна піч, сушильна шафа, та інші прилади, а також лабораторний посуд, реактиви і методично-наукова література. 

Настільний VIS спектрофотометром DR3900 з технологією RFID

Настільний VIS спектрофотометром DR3900 з технологією RFID служить для отримання надійних та легко відслідковуваних результатів вимірювань в процесі рутинного аналізу і в призначених для користувача додатках. Дана система надає точні результати, допомагаючи дослідники, починаючи з відбору та підготовки зразків проб і закінчуючи документацією по оформленню отриманих результатів. Прилад використовується при виконанні практичних та лабораторних робіт пов’язаних з дослідженням муніципальних та промислових стічних вод, питтєвих та поверхневих вод, при визначення якості продуктів харчування, в біохімічних та токсикологічних дослідженнях. Дає змогу визначати в досліджуваних розчинах цілу низку хімічних компонентів та речовин:

Досліджуваний компонент

Атестований діапазон

Загальний нітроген

1.0 – 10 мг/л

5 – 40 мг/л

20 – 100 мг/л

Амоніак

0.02 – 2.5 мг/л

1.3 – 15 мг/л

2.5 – 60 мг/л

0.03 – 3.0 мг/л

0.02 – 0.60 мг/л

аПАР

0.20 – 2.0 мг/л *

Нітрат іони

1.0 – 60 мг/л

22 – 155 мг/л

0.1 – 2.2 мг/л

1.5 – 120 мг/л

1.5 – 120 мг/л

Нітрит іони

0.005 – 0.100 мг/л

0.05 – 2.0 мг/л

2.0 – 20 мг/л

0.01 – 1.0 мг/л

0.01 – 1.0 мг/л

Алюміній

0/02 – 0.50 мг/л

0.008 – 0.80 мг/л

Жорсткість

0.020 – 1.10 ммоль/л

0.18 – 3.6 ммоль/л

Залізо

0.01 – 1.0 мг/л

0.20 – 6.0 мг/л

0.20 – 6.0 мг/л

0.020 – 3.0 мг/л **

0.020 – 3.0 мг/л

0.020 – 3.0 мг/л **

0.020 – 3.0 мг/л

0.012 – 1.80 мг/л

0.012 – 1.80 мг/л

кПАР

0.2 – 2.0 мг/л ***

Кремній

0.40 – 50 мг/л

0.005 – 0.80 мг/л

2.5 – 50 мг/л

Магній

0.5 – 50 мг/л

Марганець

0.020 – 5.0 мг/л

0.010 – 0.50 мг/л

0.010 – 0.60 мг/л

0.10 – 20 мг/л

Мідь

0.10 – 8.0 мг/л

0.10 – 1.0 мг/л

0.001 – 0.20 мг/л

0.040 – 5.0 мг/л

0.040 – 5.0 мг/л

нПАР

0.2 – 6.0 мг/л ****

8 – 200 мг/л ****

Озон

0.05 – 2.0 мг/л

0.05 – 0.25 мг/л

0.1 – 0.75 мг/л

0.10 – 1.50 мг/л

Загальний органічний карбон

2 – 60 мг/л

60 – 750 мг/л

3 – 30 мг/л

30 – 300 мг/л

300 – 3000 мг/л

Сульфати

40 – 150 мг/л

150 – 900 мг/л

6 – 70 мг/л

6 – 70 мг/л

Сульфіди

0.40 – 2.0 мг/л

0.04 – 0.80 мг/л

Загальний фосфор

0.050 – 1.5 мг/л

0.50 – 5.0 мг/л

2.0 – 20 мг/л

Фосфати

0.015 – 0.90 мг/л

1.5 – 15 мг/л

6 – 61 мг/л

6 – 90 мг/л

0.020 – 2.5 мг/л

0.020 – 2.5 мг/л

0.3 – 45 мг/л

0.3 – 45 мг/л

Феноли

0.15 – 5.0 мг/л

5.0 – 200 мг/л

0.020 – 0.20 мг/л

Формальдегід

0.50 – 10.0 мг/л

Фторид іони

0.10 – 1.5 мг/л

0.10 – 2.0 мг/л

0.10 – 2.0 мг/л

0.50 – 2.0 мг/л

0.50 – 2.0 мг/л

Залишковий хлор (загальний)

0.05 – 2.0 мг/л

0.10 – 2.0 мг/л

0.10 – 2.0 мг/л

0.10 – 10.0 мг/л

Залишковий хлор (вільний)

0.05 – 2.0 мг/л

0.10 – 2.0 мг/л

0.10 – 2.0 мг/л

0.10 – 10.0 мг/л

Хлориди

1.0– 1000 мг/л

ХСК

1000 – 10000 мг/л

260 – 1000 мг/л

15 – 150 мг/л

5 – 60 мг/л

100 – 2000 мг/л

50 – 300 мг/л

100 – 600 мг/л

5000 – 60000 мг/л

50 – 1000 мг/л

15 – 150 мг/л

Цинк

0.20 – 6.0 мг/л

0.10 – 3.0 мг/л

  Портативний кондуктометр SensION+ EC5

Кондуктометр SensION+ EC5 – це портативний комплекс, який являє собою систему все-в-одному з керованим меню навігації. Цей портативний кондуктометр забезпечує точні вимірювання EC, TDS, солоності і температури води. Використовується при дослідження електропровідності різних електролітів. В навчальному процесі використовується в роботах пов’язаних з визначенням якості води, ступеня засоленості ґрунтів, визначення критичного міцелоутворення колоїдів (ККМ), для визначення вмісту в природніх та промислових водах речовин кислотної та основної природи (за допомогою кондуктометричного титрування)

Портативний водонепроникний оксиметр HI 9146

 

HI 9146 являє водонепроникний портативний прилад для вимірювання  розчинного кисню, та дозволяє визначити до 300 % насиченості води с температурною компенсацією та автоматичною калібровкою. Використовується в лабораторних дослідженнях по визначенню ступеня насичення вод киснем, контролю їх температури, та контролю окисно-відновного потенціалу природніх та промислових вод. 

Портативний PH/ORP-метр HACH

Використовується в практичних та лабораторних роботах пов’язаних з визначенням рН та окисно-відновного потенціалу природніх та стічних вод, біологічних рідин, ґрунтів, продуктів харчування (води, соки, вино і т.п.) 

Вологомір НН 2

Вологомір НН2 служить для вимірювання вологості ґрунту. Прилад фіксує зміни діелектричної постійної, трансформує дані в міллівольтний сигнал, пропорційний вмісту вологи в ґрунті. Дає можливість проведення визначення в місцях з високим вмістом солі.

Аналізатор БСК OxiTop IS6 WTW

Прилад використовується в лабораторних та дослідницьких роботах пов’язаних з визначенням біологічного споживання кисню в водах.

 

 

 

Лічильник колоній

Напівавтоматичний прилад для підрахунку кількості колоній мікроорганізмів на чашках Петрі.

Для швидкого і ефективного підрахунку в лічильнику колоній використовується автоматичний контактний стрижень. При торканні колонії мікроорганізмів контактним стрижнем автоматично спрацьовує електронний лічильник.

Використовується в лабораторних та науково-дослідних роботах студентів.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Дублянський" Львівського національного університету природокористування

На території університету всі насадження об'єднані в єдину паркову зону, насичену деревно-чагарниковими породами та квітами. Окремі ділянки залужені багаторічними злаковими травами з домішкою бобових та інших компонентів.

Більшість насаджень штучно створена, але є ділянки природного походження, штучно доповнені, зокрема до таких належать урочища «Малиняк» та «Зруб». Про їх змішане походження свідчать лише типи лісорослинних умов та наявність видів явно інтродукованих – гледичія, горіх чорний, модрина японська та ін. Про те, що вказані урочища належать до лісових земель, свідчить місце розташування, характерні для природних лісів сірі лісові ґрунти та порівняно близько розміщені ділянки лісу Держлісфонду в урочищі «Карвати», де тепер розташований кемпінг. Це стиглі і перестиглі лісові ділянки, де пануючою породою є дуб черешчатий (тип лісорослинних умов D3), з типовим дібровним підліском і трав'яними індикаторами дібров (копитняк європейський, зірочник лісовий тощо). Тепер ліс урочища «Карвати» відокремлений від садиби університету землями дослідного поля та навчального господарства, але можна з великою ймовірністю вважати, що в минулому вони були єдиним масивом, залишками якого і є «Малиняк» та «Зруб», пізніше поповнені штучною рослинністю.

Університетський парк є складною екологічною і господарською системою, яка знаходиться у постійному русі та оновленні. Відбувається природне відмирання старих рослин, які вилучаються зі складу паркових насаджень у процесі догляду, а на їх місце насаджуються нові молоді рослини таких самих або інших ботанічних видів.

Парк виконує комплекс функцій екологічного, естетичного, рекреаційного та оздоровчого порядку. Серед дерев і чагарників є немало видів, що виділяються гарною формою крони, кольором листя і квітів, їх зміною протягом вегетації, приємним запахом, кольором і смаком плодів, які приваблюють птахів і звірів. Деякі з них взимку мають зелену крону і в поєднанні з білим снігом створюють особливий, неповторний колорит, що милує око.

Цінним у декоративному відношенні є такі паркові рослини, як туя західна, ялина колюча, сосна Веймутова та ін. Із квіткових рослин слід відзначити декоративність катальпи, глоду криваво-червоного, липи крупнолистої, форзиції, дейції, спіреї, магнолії, горобини, золотого дощу, оцтового дерева та ін.

Університетський парк є навчальною базою для вивчення студентами лісівництва, зокрема розділу, присвяченого дендрології. У парку представлені практично всі аборигенні лісоутворювальні породи регіональних лісів. Серед них головні породи: дуб черешчатий, бук лісовий, ясен звичайний, сосна звичайна, ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, модрина польська, береза поникла, вільха чорна; супутні породи: клен гостролистий, клен-явір, граб звичайний, липа дрібнолиста. Тут представлені породи-інтродуценти, які використовуються для введення в лісові культури з метою підвищення їх продуктивності, серед яких особливої уваги заслуговують: модрина японська – швидкоросла, високопродуктивна з високою якістю деревини порода; горіхи чорний і сірий – мають високоякісну деревину з красивою текстурою; дуб північний із секції червоних дубів – порода північноамериканського походження, що за швидкістю росту і продуктивністю конкурує з місцевими дубами; каркас західний та ін.

Парк відіграє важливу захисну роль. Дерева за порівняно короткий час тут досягли значної висоти і добре захищають чотири-п'ятиповерхові споруди університету від шкідливого впливу пануючих західних та північно-західних вітрів.

Рельєф садиби університету горбкуватий, тут потенційно можлива водна та вітрова ерозії, але покритий деревними породами ґрунт та орні землі, що прилягають до парку, надійно захищені від згубного впливу екологічних чинників. Навчальний сектор університету розташований на пагорбі відрогів Опілля та Розточчя, тому західні вітри постійно дують на 4-5-ти поверхові будівлі, видувають тепло з навчальних корпусів; а при сильних поривах можуть руйнувати покрівлі, вікна тощо. Парк – єдиний необхідний чинник, за допомогою якого можна зменшити швидкість вітру, захистити будівлі від руйнування. Найдоступнішим засобом зменшення впливу вітру є деревні насадження. Дерева, що в 30-40-річному віці досягають висоти 20-25 м, мають потужну кореневу систему та міцний стовбур і крону, висаджені з боку пануючих вітрів, є надійним захистом від шкідливого впливу вітру. Вітростійкими є такі породи, як дуб звичайний, дуб бореальний (північний), клен сріблястий, клен гостролистий, бук лісовий, липа дрібнолиста, граб, модрина європейська та японська та ін. Вони знаходяться в різних місцях парку і підлягають охороні як екологічно корисні, особливо з міркувань захисту від вітрів не лише будівель, а й самих паркових насаджень, серед яких є невітростійкі породи, як, наприклад, ялина.

Важливим є значення парку і в охороні ґрунтів від ерозії. Там, де дерева і чагарники добре скріпили ґрунт коренями, ерозія відсутня, тоді як на ділянках, порушених будівництвом, де деревно-чагарникова рослинність відсутня, спостерігається лінійна ерозія, зокрема, на схилі від лекційного корпусу до струмка, що протікає через парк. Тут у процесі будівництва була знищена дернина, доріжки, протоптані під гострим кутом до схилу, стали перехоплювачами води від зливових дощів, започаткували ерозію, яка спостерігається й дотепер. На тому ж схилі, але зайнятому парковими насадженнями, ерозія відсутня. Так наочно проявляється екологічна роль парку. Не можна переоцінити також роль парку у захисті озера від замулювання та забруднення шкідливими стоками. На території парку розташовані водозабірні споруди та водогінні комунікації, надійно захищені деревами та чагарниками від шкідливих зовнішніх впливів. Мабуть, найважливішим є те, що зелені насадження є поповнювачами атмосфери киснем та фітонцидами, очищувачами повітря від механічних, хімічних та біологічних забруднювачів, зокрема, хвороботворних бактерій.

 Таким чином, екологічна роль паркових насаджень надзвичайно багатогранна. Вони створюють життєве середовище, яке дозволяє тисячам студентів і мешканців Дублян жити, навчатися, працювати і відпочивати в комфортних умовах, близьких за своїм змістом до природних, таких, що відповідають біологічним потребам людини як суб'єкта природи. Завдання нинішніх і майбутніх поколінь студентів, викладачів, адміністративно-господарських працівників, мешканців міста – оберігати паркові насадження, поповнювати їх дендрофлору новими інтродукованими рослинами, малими архітектурними спорудами для відпочинку, перетворити парк університету у дендропарк національного значення. Тут є де проявити себе майбутнім архітекторам, будівельникам, агрономам, їх вихователям, щоб перетворити парк у взірець зеленого зодчества, залишити прийдешнім поколінням чудову пам'ятку про себе. Мова не стільки про збільшення площі паркових насаджень, скільки про внутрішній зміст парку, його архітектуру та поповнення видового складу дерев і чагарників.

За результатами подеревної інвентаризації території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дублянський» (2017 р.) було обліковано 1808 дерев та 237 чагарників, а також одна ліана. Таксономічна структура парку представлена 97 видами деревно-чагарникових рослин. З них 72 види – хвойні і листяні дерева (74%), 24 види – хвойні і листяні кущі (25%) та одна ліана.

Частка хвойних рослин у насадженнях парку складає 18,5% (18 видів).

Найбільшою кількістю екземплярів представлені такі деревні види, як липа дрібнолиста (321 особина), клен гостролистий (155), туя західна (110), клен-явір (89), робінія звичайна (81), береза повисла (77), яблуня домашня (75), сосна звичайна (61).

Дендрофлора парку «Дублянський» представлена 28 родинами, 60 родами та 97 видами. Найбільш чисельними виявилися родини розоцвітих (14 родів та 16 видів), соснові (5 родів і 9 видів), кипарисові (3 роди і 7 видів), кленові (9 видів), букові (3 роди і 9 видів), березові (4 роди і 5 видів). 12 родин представлені у насадженнях одним родом та одним видом.

Деревостан у парку «Дублянський» є різновіковим. Основу його складають особини переважно 40-60-річного віку, досить вагома частка молодняку, а також трапляються так звані дерева-довгожителі, вік яких перевищує 100 років. Наведено перелік 20 найстаріших дерев парку, з якого видно, що його формують породи, які характеризуються тривалим періодом зростання. Найстаршим і найбільшим є дуб звичайний віком 160 років із діаметром 138 см та висотою 33 м. Інші дерева також характеризуються значними розмірами.

Зведений перелік дерев та кущів парку «Дублянський»

№

Назва виду

К-ть шт.

українська

Латинська

1

Алича

Prunus divaricata Ledeb.

18

2

Аронія чорноплідна

Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot

5

3

Багряник японський

Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc.

4

4

Барбарис звичайний

Berberis vulgaris L.

1

5

Береза повисла

Betula pendula Roth.

77

6

Береза темна

Betula obscura A.Kotula

1

7

Берека лікувальна

Sorbus torminalis (L.) Crantz.

1

8

Бирючина звичайна

Ligusrtrum vulgare L.

1

9

Бруслина європейська

Euonymus europaea L.

4

10

Бузина чорна

Sambucus nigra L.

1

11

Бузок звичайний

Syringa vulgaris L.

2

12

Бук лісовий

Fagus sylvatica L.

19

13

Бук лісовий ф. плакуча

Fagus sylvatica ‘Pendula’

1

14

Верба біла ф. плакуча

Salix alba ‘Pendula’

10

15

Верба ламка

Salix fragilis L.

7

16

Вишня пташина, черешня

Cerasus avium (L.) Moench.

13

17

Вільха чорна

Alnus glutinosa (L.) Gaertn.

13

18

В’яз корковий

Ulmus suberosa Moench.

1

19

В’яз шорсткий

Ulmus scabra Mill.

11

20

Гінкго дволопатеве

Ginkgo biloba L.

3

21

Гіркокаштан звичайний

Aesculus hippocastanum L.

30

22

Глід одноматочковий

Crataegus monogyna Jacg.

17

23

Горіх грецький

Juglans regia L.

53

24

Горіх сірий

Juglans cinerea L.

18

25

Горіх чорний

Juglans nigra L.

23

26

Горобина звичайна

Sorbus aucuparia L.

49

27

Горобина звичайна ф. плакуча

Sorbus aucuparia ‘Pendula’

5

28

Горобина проміжна

Sorbus intermedia (Ehrh.) Pers.

2

29

Граб звичайний

Carpinus betulus L.

36

30

Груша звичайна

Pyrus communis L.

7

31

Дейція шорстка

Deutzia scabra Thunb.

1

32

Дівочий виноград п’ятилисточковий

Parthenocissus qunquefolia (L.) Planch.

8

33

Дуб болотяний

Quercus palustris Moench.

2

34

Дуб звичайний

Quercus robur L.

53

35

Дуб звичайний ф. пірамідальна

Quercus robur ‘Fastigiata’

2

36

Дуб скельний

Quercus petraea (Mattuschka) Liebl.

2

37

Дуб червоний

Quercus rubra L.

52

38

Дуб черепицевий

Quercus imbricaria Michx.

2

39

Калина-гордовина

Viburnum lantana L.

1

40

Калина звичайна

Viburnum opulus L.

4

41

Каркас західний

Celtis occidentalis L.

3

42

Катальпа бігнонієподібна

Catalpa bignonioides Walt.

7

43

Каштан їстівний

Castanea sativa Mill.

3

44

Кипарисовик горохоплодий

Chamaecyparis pisifera Sieb. Et Zucc.

2

45

Клен гостролистий

Acer platanoides L.

155

46

Клен гостролистий ф. куляста

Acer platanoides ‘Globosum’

2

47

Клен гостролистий
ф. розрізанолиста

Acer platanoides ‘Laciniatum’

4

48

Клен польовий

Acer campestre L.

2

49

Клен сріблястий

Acer dasycarpum Ehrh.

16

50

Клен татарський

Acer tataricum L.

2

51

Клен ясенелистий

Acer negundo L.

9

52

Клен-явір

Acer pseudoplatanus L.

89

53

Клен явір ф. багрянолиста

Acer pseudoplatanus ‘Purpurea’

28

54

Липа дрібнолиста

Tilia cordata Mill.

321

55

Липа широколиста

Tilia platyphyllos Scop.

7

56

Липа широколиста
ф. розсіченолиста

Tilia platyphyllos ‘Laciniata’

5

57

Ліщина звичайна

Corylus avellana L.

1

58

Модрина європейська

Larix decidua Mill.

65

59

Оксамитник амурський

Phellodendron amurense Rupr.

16

60

Осика, тополя тремтяча

Populus tremula L.

3

61

Платан західний

Platanus occidentalis L.

2

62

Пухироплідник калинолистий

Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.

7

63

Робінія звичайна

Robinia pseudoacacia L.

81

64

Садовий жасмин звичайний

Philadelphus coronarius L.

5

65

Самшит вічнозелений

Buxus sempervirens L.

125

66

Свидина біла

Swida alba (L.) Opiz

18

67

Слива домашня

Prunus domestica L.

1

68

Сніжноягідник білий

Symphoricarpus albus Blake

2

69

Сосна Веймутова

Pinus strobus L.

4

70

Сосна звичайна

Pinus sylvestris L.

61

71

Сосна чорна

Pinus nigra Arn.

4

72

Спірея Вангутта

Spiraea vanhouttei Zab.

12

73

Сумах пухнастий

Rhus typhina L.

15

74

Тис ягідний

Taxus baccata L.

2

75

Тис ягідний ф. золотава

Taxus baccata ‘Aurea’

6

76

Тополя біла

Populus alba L.

7

77

Тополя чорна

Populus nigra L.

1

78

Тсуга канадська

Tsuga canadensis (L.) Carr.

1

79

Туя велетенська, складчаста

Thuja plicata D. Don.

5

80

Туя західна

Thuja occidentalis L.

110

81

Туя західна ф. вересоподібна

Thuja occidentalis ‘Ericoides’

2

82

Туя західна ф. колоноподібна

Thuja occidentalis ‘Columna’

5

83

Хеномелес японський

Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl.

4

84

Церцис канадський

Cercis canadensis L.

3

85

Черемха звичайна

Padus avium Mill.

7

86

Шипшина собача

Rosa canina L.

1

87

Шовковиця біла

Morus alba L.

1

88

Шовковиця чорна

Morus nigra L.

3

89

Яблуня домашня

Malus sylvestris (L.) Mill.

75

90

Ялина європейська

Picea abies (L.) Karst.

26

91

Ялина колюча

Picea pungens Engelm.

8

92

Ялина колюча ф. голуба

Picea pungens ‘Coerulea’

22

93

Ялиця біла

Abies alba Mill.

3

94

Ялівець звичайний

Juniperus communis L.

5

95

Ялівець козацький

Juniperus sabina L.

4

96

Ясен звичайний

Fraxinus excelsior L.

43

97

Ясен ланцетний, зелений

Fraxinus lanceolata Borkh.

65