27 і 28 квітня 2023 р. члени гуртка «Плекання рідної мови» кафедри гуманітарної освіти ЛНУП мали нагоду взяти участь у поважній події – VII Міжнародній науковій конференції молодих дослідників у Вроцлавському університеті «O Ukrainie Interdyscyplinarnie na UWr». Конференція відбувалася у змішаному форматі, і наші учасники працювали в режимі онлайн на платформі Microsoft Teams. Захід охопив сорок молодих дослідників з Польщі, України, Великобританії, Словаччини, які ділилися напрацюваннями з різних галузей знань: історії, політики, права, економіки, мовознавства, медіа та літературознавства.
Ольга Назарук (Арх-21), Данило Процишин (Аг-12) і Юстина Сухорука (Буд-11) під керівництвом доцентів кафедри Анжели Кузи та Олени Дерпак представили свої доповіді на актуальні теми сьогодення: дерусифікація і декомунізація як важливий крок до зміни свідомості суспільства, образ Маріуполя в сучасній пісенній творчості та проєкт Артема Пивоварова «Твої пісні. Мої ноти» як спроба осучаснення української поетичної класики. Ми вдячні організаторам заходу за неймовірний досвід для наших молодих науковців.

29 березня 2023 р. на кафедрі гуманітарної освіти відбулося звітне засідання студентського наукового гуртка «Краєзнавство». У роботі гуртка взяли участь здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти усіх факультетів університету, які презентували результати своєї наукової роботи за звітний період.

Тематика доповідей була досить широкою, в основному увага була зосереджена на історичному минулому наших територій у різний період, особливостях взаємовідносин з іншими народами, особливостях культурного та економічного розвитку, а також на подіях новітньої історії України.

За результатами роботи гуртківців для участі в підсумковому засіданні Звітної студентської наукової конференції факультету будівництва та архітектури за результатами науково-дослідної роботи 2022 року було рекомендовано роботу студентки групи Арх-31 Романи Яцик на тему «Єврейська архітектурна спадщина на західноукраїнських землях».

 

 

За результатами роботи у 2022–2023 н.р. 29 березня на кафедрі гуманітарної освіти відбулося підсумкове засідання студентського наукового гуртка «Плекання рідної мови» (староста – студентка гр. Арх-41 Вікторія Старша).

Керівник гуртка, доцент Анжела Куза розпочала засідання, привітала учасників, відзначила активну участь гуртківців у наукових та виховних заходах кафедри та університету, окреслила основні завдання, які виконують студенти, і побажала подальших успіхів у провадженні наукових досліджень.

У гуртку займаються студенти з усіх факультетів університету, вивчаючи та аналізуючи актуальні питання українського мовознавства. За звітний період гуртківці досліджували питання української мови, культури, комунікації в контексті російсько-української війни. До розгляду було запропоновано 14 доповідей. З особливим зацікавленням аудиторія сприйняла виступи студента гр. Аін-12 Андрія Бендюка «Лідерство в сучасній Україні», студентки гр. Арх-21 Ольги Назарук «Декомунізація та дерусифікація як етапи деколонізації під час російсько-української війни», студента гр. Аг-11 Владислава Яслинського «Символіка паляниці в сучасній українській культурі», студента гр. Аг-12 Данила Процишина «Образ Маріуполя в сучасній українській пісенній творчості», а також доповідь студентки гр. Арх-21 Олени Манько «Функціонування державної мови в середовищі українських біженців», студентки гр. Арх-41 Вікторії Старшої «Григорій Сковорода очима наших сучасників» та студентки гр. Аг-13 Анастасії Хруленко «Патріотичні пісні періоду російсько-української війни». Оскільки теми відзначаються особливою актуальністю, їхнє обговорення відбувалося у формі запитань-відповідей, дискусії та наведення прикладів з особистого досвіду.

Завершила захід заступниця декана факультету будівництва та архітектури з виховної роботи, доцент Олена Дерпак, яка подякувала усім за плідну працю та активну участь в обговоренні, а також побажала успіхів в подальшій студентській науковій роботі.

   

 

На виховній годині 20 березня 2023 року у групах Буд-11 і Буд-12 вшановували 93-річчя геніальної української поетеси Ліни Костенко і Всесвітній день поезії, який відзначають 21 березня. Разом із наставниками Ігорем Бараном та Оленою Дерпак студенти переглянули надзвичайно цікавий відеопроєкт режисера Олега Кулика «Ліна Костенко: відповідь кожному». У ролику відомі українці – Ніна Матвієнко, Ада Роговцева, Тарас Тополя, волонтерка і меценатка Валерія Кузема, мати Кузьми Скрябіна Ольга Кузьменко, Джамала, Монатик та Олександр Усик – читають глибокі і дуже актуальні поетичні рядки Ліни Василівни в дуеті з восьмирічною дівчинкою Кірою Касинець. Олена Володимирівна розповіла про історію проєкту, а потім групи долучилися до обговорення переглянутого відео і подискутували про значення поезії для кожної пересічної людини у воєнний час.

 

10 березня 2023 р. у Науковій бібліотеці ЛНУП кафедра гуманітарної освіти організувала інтерактивний навчально-виховний захід «“Кобзар” – національна українська Біблія і Конституція: як добре ми знаємо Шевченка». Захід провела доцент кафедри Анжела Куза, яка відзначила, що Тараса Шевченка, чиє слово сформувало вільнолюбну українську націю, особливо ненавидить ворог: всім відомий факт, як окупанти розстріляли пам’ятник Великому Кобзарю в Бородянці, а вночі саме на 9 березня, коли українці вшановують свого національного пророка, було здійснено жорстокий обстріл 13 областей України.

Сьогодні Тарас Шевченко своїм полум’яним словом допомагає боронити Україну, тому так важливо добре знати його твори. Захід був проведений у формі діалогу. Викладачка ставила запитання, а студенти відповідали, намагаючись з’ясувати: чому Б. Олійник назвав «Кобзар» Біблією, а Ю. Іллєнко – Конституцією українського народу; скільки пам’ятників Т. Шевченку встановлено у світі, скільки його поезій покладено на музику і хто з сучасних виконавців їх виконував чи виконує; що для Т. Шевченка було зовсім «однаково», а що – ні; у якому творі ще в ХІХ ст. він виступив проти російської пропаганди, до кого звертався «лютий враже»; які слова його «Заповіту» традиційно не виконують хорові колективи і чому вони такі важливі сьогодні.

Для підтвердження певних тез чи зроблених висновків лунала поезія Кобзаря, яку талановито читали Аліна Фостяк (Мо-11), Марта Цап (Іт-21), Андрій Бендюк (Аін-12), Вікторія Сарана, Вікторія Піцик, Анастасія Лукач, Ніколіна Гичка, Леся Гунька, Владислав Гнатишин, Іван Ільницький, Юрій Рожок (Арх-11), Олена Поліщук, Назар Небога (Буд-11), а Юлія Сало (Фін-11) виконала пісню на слова Т. Шевченка «Зоре моя вечірняя…».

У заході взяли участь завідувачка кафедри гуманітарної освіти, доцент Марина Лазарева, заступниця декана факультету будівництва та архітектури з виховної роботи, доцент Олена Дерпак, працівники Наукової бібліотеки ЛНУП. Директорка бібліотеки Марія Грицевич долучилася до заходу, прочитавши поезію І. Франка, присвячену Великому Кобзареві.

На завершення пригадали Шевченкові заповіти, виконання яких допоможе Україні перемогти. Висловили впевненість, що героїчні ЗСУ остаточно виженуть «кров ворожу» з нашої землі, на якій не буде врага-супостата, а «буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».

       

  

    

 

6 березня 2023 р. студенти груп Буд-11 і Буд-12 разом зі своїми наставниками, Оленою Володимирівною Дерпак та Ігорем Володимировичем Бараном, відвідали кінопоказ української художньої стрічки «Мирний 21» у львівській «Планеті кіно». Фільм Ахтема Сеітаблаєва змальовує події 2014 року, зокрема захоплення Луганщини та героїчний спротив прикордонників містечка Мирний російським окупантам і місцевим колаборантам. Ідея фільму – в будь-якій скрутній ситуації можна залишитися вірним собі і своєму обов’язку. Це кіно про справжню історію України та її героїчних людей. А ще кожні 10 гривень з квитка підуть у фонд «Повернись живим» на купівлю розвідувально-ударного комплексу зі 120-мм мінометами для 111-ї окремої бригади територіальної оборони Луганської області.

З задоволенням переглянувши стрічку, групи вирушили на мандрівку атмосферним львівським середмістям. Оглянули чудову і неповторну архітектуру, яка дихає століттями. Також побували біля львівського меморіалу Небесної Сотні, вшанувавши пам’ять тих, хто віддав свої життя за нашу свободу.

  

 

 

1 березня 2023 року групи Буд-11 і Буд-12 у супроводі наставників Олени Володимирівни Дерпак та Ігоря Володимировича Барана побували на екскурсії в бібліотеці Львівського національного університету природокористування. Директор бібліотеки Марія Грицевич насамперед ознайомила присутніх з унікальною колекцією стародруків, що зберігається у фондах книгозбірні ще з часів заснування нашого закладу – 1856 р. Особливо вразили студентів рукописні викладацькі підручники з майстерно оформленими ілюстраціями.

Марія Антонівна розповіла про принципи організації університетської бібліотеки, про роботу з паперовим та електронним каталогами, про можливості користувачів нашої книгозбірні. Крім того, студенти переглянули кілька тематичних виставок, організованих бібліотекою. А ще отримали корисний «Путівник по бібліотеці», який дає загальне уявлення про бібліотеку ЛНУП, ознайомлює з її ресурсами, довідково-пошуковим апаратом та системою обслуговування. Загалом було дуже пізнавально і корисно.

   

21 лютого 2023 р. кафедра гуманітарної освіти організувала захід, присвячений Дню Героїв Небесної Сотні та Міжнародному дню рідної мови. Зустріч розпочалась із презентації Анжели Кузи, під час якої викладачка розповіла присутнім про суттєві трансформації, які відбулись у законодавстві України щодо мови, її захисту і популяризації, й про рішення світових держав щодо збереження своїх національних мов. Анжела Михайлівна наголосила, наскільки важливо цінувати і плекати рідну мову, адже вона є відголоском душі кожного з нас.
Це відлуння сьогодні знайшло своє відображення у виступах наших студентів, які прочитали поезії сучасних українських авторів:
- Андрій Бендюк з групи Аін-12 виступив з віршем Л. Легостаєва «На місячній доріжці»;
- студенти групи Арх-11 Ніколіна Гичка, Леся Гунька і Анастасія Лукач прочитали вірш Б. Конакова «Україна»;
- Вікторія Сарана і Вікторія Піцик обрали вірш С. Жадана «Доки тебе стереже твоя спрага...»;
- Андрій Домашовець та Іван Ільницький зачитали вірш П. Вишебаби «Доньці (Тільки не пиши мені про війну)», а Іван Губаль, Юрій Рожок і Павло Сенів – його вірш «Моє покоління».
Дякуємо нашим молодим ораторам за участь у заході!
Мова має значення!

З нагоди 350-річчя від дня народження видатного українського політичного діяча Пилипа Орлика кафедра гуманітарної освіти спільно із кафедрою права організували й провели науковий круглий стіл «Пилип Орлик: українські та європейські виміри». Захід розпочався зі вступного слова завідувачки кафедри права Галини Грещук і завідувачки кафедри гуманітарної освіти Марини Лазаревої, які привітали усіх присутніх із цією важливою датою в історії української політики та побажали їм натхненної роботи.
Першим до слова було запрошено д. політ. н. Ігоря Бегея, який у своїй доповіді підняв низку дискусійних питань та проаналізував пункти Конституції, які були розроблені Пилипом Орликом. Доповідач наголосив, що прогресивні погляди українського діяча значно випереджали розробки багатьох європейських філософів і політиків. Зокрема, у Конституції Пилипа Орлика було закладено ідеї громадянського суспільства і правової соціальної держави, «імпічменту» у разі порушення гетьманом зобов’язань перед своєю державою, поділу влади на три гілки (законодавчу, виконавчу та судову) та багато інших нововведень.
У продовження цієї теми доктор філософії спеціальності «Право» Анна Нестеренко виступила з доповіддю про права людини, охарактеризувавши етапи становлення цієї проблеми й усвідомлення державами необхідності конституційно (чи декларативно) закріпити їх за громадянами. З цього приводу між учасниками заходу розгорнулась дискусія, яка включала проблему дискримінації чоловіків і жінок в різних ситуаціях, а також представників меншин і особливостей закріплення за ними прав і свобод конституційним чином.
Завершив захід виступ к. і. н. Андрія Копитка, який запропонував на розгляд аудиторії чималу підбірку досліджень українських і зарубіжних авторів, які спеціалізуються на діяльності і творчій спадщині Пилипа Орлика. Доповідач продемонстрував фотографії архівних документів, на яких зображені сторінки Конституції.
Ми дякуємо усім учасникам заходу за участь і закликаємо пам’ятати й шанувати здобутки своєї Батьківщини!

Львівський національний університет природокористування, відділ з організації навчально-виховної роботи студентів ЛНУП і кафедра гуманітарної освіти з нагоди вшанування пам’яті жертв Голодомору організували низку наукових і виховних заходів, до яких були залучені студенти з усіх факультетів університету.
Зокрема, викладачами кафедри гуманітарної освіти за участю здобувачів освіти академічних груп Буд-11 (наставник О.В. Дерпак) і Буд-12 (наставник І.В. Баран) було проведено віртуальну онлайн-екскурсію в музей Голодомору у Києві. Присутні ознайомились з історією створення музею, представленими у ньому експонатами, записами спогадів живих свідків Голодомору. Після цього студентам було запропоновано поставити запитання та обговорити побачене з куратором виставки в режимі реального часу.
Також 24 листопада 2022 р. кафедра гуманітарної освіти спільно з Науковою бібліотекою ЛНУП організували науково-виховний захід, на якому доцент кафедри Ігор Володимирович Баран нагадав студентам особливості тогочасної згубної політики радянського комуністичного режиму і результати, до яких призвело таке байдуже ставлення до людського життя. Доповідач запропонував студентам долучитись до дискусії і з’ясувати причини, з яких визнання Голодомору на міжнародній арені геноцидом українського народу – свідомим нищенням українського селянства за соціальною ознакою – відбувається вкрай повільно і свідомо блокується деякими державами.
У продовження заходу директор Наукової бібліотеки ЛНУП Марія Антонівна Грицевич презентувала усім присутнім виставку, присвячену цій трагічній події в історії нашого народу. Композиція, крім символічних елементів, містила 35 видань, подарованих нашому університету Національним музеєм Голодомору-геноциду. Директорка бібліотеки також прочитала вірші, на які відгукнулись серця усіх присутніх у залі.
Наприкінці учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх людей, які загинули під час Голодомору в Україні.