У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю.

Саме 21 лютого 2017 року до Міжнародного дня рідної мови у Львівському національному аграрному університеті кафедра українознавства організувала і провела круглий стіл під назвою «Моя мовна історія». У цьому заході взяли участь студенти економічного факультету, факультету будівництва та архітектури, агротехнологій та екології, та найголовніше, що за круглим столом ділилися своїми мовними історіями представники Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Херсонської, Одеської, Вінницької, Волинської областей.

У вступному слові завідувач кафедри українознавства А.М. Куза розповіла про історію виникнення Міжнародного дня рідної мови і чому міжнародна громадськість відзначає це свято. Анжела Михайлівна вказала, що історія України та історія мови дуже пов’язані. На жаль, мовна ситуація на сьогодні в Україні стала наслідком багатолітньої політики лінгвоциду. Тому ми зібралися сьогодні за круглим столом, щоб поміркувати над мовними проблемами нашого суспільства і їх вирішенням.

Організатор та ведуча круглого столу, в.о. доцента кафедри українознавства, О.М. Горда на початку дискусії розповіла реальні мовні історії відомих українських та зарубіжних діячів політики, культури і мистецтва. Присутніх вразили мовні історії відомого українського письменника, творця славнозвісної «Енеїди» Івана Котляревського, мовознавця Івана Огієнка, інженера Олекси Гірника.

Життєвим прикладом першого президента Чехословаччини Томаша Масарика Оксана Михайлівна довела істину, що за короткий термін і в Україні можна опанувати державну мову.

Повчальними стали історія кінорежисера Юрія Іллєнка, українця за походженням, який виростав і навчався у російськомовному середовищі, а також думки луганського хлопця Дмитра Семьонова у листі до сучасної молоді.

Під час роботи круглого столу студенти мали можливість розповісти власні мовні історії, які вплинули на їхній світогляд, думки, переконання. Інколи виникала дискусія стосовно тої чи іншої мовної проблеми. Своїми думками та життєвими історіями поділилися викладачі кафедри українознавства О.В. Дерпак та І.В. Баран.

О.В. Качмар розповіла про подорож студентського театру університету на Донеччину, а також про враження і почуття від зустрічей з жителями Донецького краю та бійцями АТО, російськомовними та україномовними патріотами України.

Більшість країн Європи пройшли такий шлях: мовна свідомість, національна свідомість, державна свідомість. Враховуючи  думки сучасних мовознавців та політологів, а також присутніх на заході студентів, О.М. Горда підсумувала круглий стіл думкою, що, очевидно, Україна пройде цей шлях у зворотному напрямі: державна свідомість, національна свідомість, мовна свідомість.