У рамках програми ЄС Еразмус+ (грантова угода № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом) 6 жовтня 2023 р. робоча група кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування здійснила робочу поїздку до села Гологори. Метою візиту були обміри млина XVIII ст., який діяв як водяний майже протягом усього часу панування радянської влади на Львівщині, а наприкінці1980-х роботу млина зупинили на кілька років і переобладнали механізми на електричну тягу. Після цього йому вже не довелося довго попрацювати, і сьогодні велична споруда водяного млина пусткою височіє над плесом озера, що колись давало йому життя.

У межах проєкту заплановано ревіталізацію водяного млина під готельно-ресторанний комплекс.

13-14 жовтня 2023 р. доцент кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування Олександра Колодрубська взяла участь у Міжнародній конференції, присвяченій Міжнародному європейському культурному проєкту «UREHERIT. Архітектори за спадщину в Україні: відтворення ідентичності та пам’яті». Проєкт UREHERIT об’єднує європейських та українських архітекторів у прагненні зберегти та відновити українську культурну спадщину і триватиме до квітня 2026 року.

13 жовтня події конференції проходили у Львові в івент-холі BankHotel Lviv, а 14 жовтня захід продовжив свою роботу у Свірзькому замку на Львівщині, де у програмі була презентація «Свірзький замок: сучасність та майбутнє», яку представив керівник творчого колективу проєкту реставрації замку, тернопільський архітектор Ю. Вербовецький. Учасники заходу взяли участь у цікавій екскурсії замком та у воркшопі.

На виховній годині студенти групи Арх-21 з наставницею, доцентом кафедри архітектури Іриною Березовецькою відвідали виставку «Культура та побут українців кінця ХІХ – початку XX століть».

Палац Любомирських – житловий будинок барокового стилю XVII ст., що є невід’ємною частиною архітектурної композиції на площі Ринок. Споруда пройшла неабиякий шлях історією, пережила багато перебудов, змінювала власників, відіграла роль в проголошенні «Акту відновлення Української держави», а на сьогодні є історичною пам’яткою міста Львова та зачаровує відвідувачів своєю архітектурною довершеністю і експозицією Музею етнографії та художнього промислу НАН України, що знаходиться в приміщенні палацу.

Майбутні архітектори мали змогу ознайомитися з різними обрядами наших пращурів під час проведення свят зимового, літнього та інших циклів, з обрядом вінчання, побачили унікальні зразки давнього одягу, гончарства, лозоплетіння, ковальства, бортництва тощо.

«Архітектура – це музика, що застигла в камені», – писав Гете. В архітектурних будівлях і спорудах відображається час. Вони, немов аркуші літопису, створеного з глини, каменю, цегли або бетону.

Палац Потоцьких – одна з найвизначніших пам’яток архітектури епохи історизму кінця ХІХ ст. в Україні, в якій представлена колекція європейського мистецтва XIV–XVIII ст.

На території палацу під керівництвом викладача кафедри архітектури Степана Пісьо відбулося виїзне заняття з дисципліни «Рисунок, живопис, скульптура» студентів-архітекторів II курсу факультету будівництва та архітектури Львівського національного університету природокористування, якраз напередодні Всесвітнього дня архітектора, який відзначаємо в перший понеділок місяця – 2 жовтня. Студенти мали змогу зробити зарисовки, прогулятися подвір’ям та насолодитися чудовою пам’яткою львівської архітектури.

8 вересня 2023 року група Арх-11 під керівництвом викладача кафедри архітектури Степана Ярославовича Пісьо мала виїзне заняття-екскурсію з дисципліни «Рисунок, живопис, скульптура» до середмістя Львова. Зокрема, здобувачі вищої освіти спеціальності «Архітектура та містобудування» відвідали зали Львівського історичного музею. Першокурсники оглянули дуже цікаву виставку «Модні століття» в Королівських залах кам’яниці Корнякта (пл. Ринок, 6), на якій було представлено автентичні зразки жіночого і чоловічого вбрання та аксесуарів, а також пам’ятки малярства і графіки, котрі допомагали зрозуміти, у чому полягало мистецтво модно вдягатися у XVIII–XIX ст. На особливу увагу заслуговували предмети, що належали знаним особистостям, та матеріали, пов’язані з господарями Королівської кам’яниці на пл. Ринок, 6. Змістовну екскурсію студентам провів Мирослав Побережний.

Також група побувала в Італійському дворику Палацу Корнякта на фотовиставці Романа Гериновича «Чиста хвилина для роздумів», відвідала виставку, присвячену 150-річчю з дня народження громадського та державного діяча Івана Боберського – одного з перших популяризаторів фізичного виховання та спорту серед українців, а також ознайомилася з історією Львова.

12 липня 2023 року на кафедрі архітектури ЛНУП за участю керівництва Бродівської міської територіальної громади відбувся науковий семінар, присвячений обговоренню проєктних пропозицій щодо ревіталізації покинутих пам’яток архітектури у м. Броди.
Робоча група розробила дві пропозиції щодо архітектурно-планувальної реконструкції пам’ятки та прилеглої території з можливістю використання її простору як виставково-репрезентативного центру та як торгово-розважального центру.
Проєктні пропозиції, які розроблені в рамках програми ЄС Еразмус+ (угода № 101084975 – Revitalization – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH), робоча група ЛНУП передала Бродівській міській територіальній громаді.

У рамках програми ЄС Еразмус+ (грантова угода № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом) реалізація проєкту «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» продовжується.

Для громади міста Миколаєва Стрийського району проєктна група пропонує ще одне цікаве вирішення будинку С. Скарбека, яке змінить історично-репрезентативну частину Миколаєва, внесе свіжі барви у громадський простір мешканців міста.

Проєктна група пропонує ревіталізацію будівлі С. Скарбека під готельно-ресторанний комплекс.

Після ревіталізації будівля повинна зберегти свою співрозмірність з навколишньою забудовою і «структурою» вулиці. Головний фасад зі сторони вулиці Митрополита Андрея Шептицького та фасад зі сторони вулиці Івана Франка практично не зазнають змін. Приміщення, які додаються зі сторони внутрішнього дворика, допомагають пристосувати будівлю до сучасних вимог. Дизайн внутрішнього дворика гармонійно вписується в сформований простір, додає життя та свіжості міському середовищу. Проєкт виконав студент групи Арх-51 Павло Бойко, керівники – доценти Р. Кюнцлі та А. Степанюк.

20 червня 2023 р. на факультеті будівництва та архітектури пройшов попередній захист кваліфікаційних робіт бакалаврів-архітекторів, під час якого відбулася ще одна важлива для факультету подія.
Студентки групи Арх-51 Софія Владика і Вікторія Старша отримали благословенні грамоти від митрополита Львівського Православної церкви України Макарія за розробку проєкту храму для релігійної громади Святителя Миколая м. Львова.
Проєкти храмів було виконано в розрізі курсового проєктування з дисципліни «Архітектурне проєктування: сакральні будинки в архітектурі села» під керівництвом д.мист., в.о. проф. кафедри архітектури Романи Василівни Кюнцлі. І от сьогодні ієрей Олексій Леонов вручив грамоти від митрополита Львівського за гідну працю нашої факультетської спільноти.

Робота над реалізацією гранту «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини», який Львівський національний університет природокористування виграв у 2022 р. в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу Еразмус+, триває. Робоча група завершила проєкт ревіталізації будинку казначейства у м. Миколаєві. Будинок, який збудував граф С. Скарбек, належить до пам’яток місцевого значення.

Виконав проєкт здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти Володимир Гавриловський, керівник проєкту – д. мист., в.о. проф. кафедри архітектури Романа Василівна Кюнцлі.

З 26 до 28 квітня 2023 року під егідою Міністерства освіти і науки відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Синергія науки і бізнесу у відновленні Херсонщини». З вітальним словом на заході виступив заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.

До конференції долучилися понад 300 науковців і підприємців з 17 країн світу, зокрема Німеччини, Туреччини, Польщі, Аргентини, Словаччини, Болгарії, Іспанії, Молдови, Казахстану, Латвії, Швеції, Японії. Вони обговорили перспективи об’єднання науково-освітньої спільноти та бізнесу для створення сприятливих умов в економічній трансформації регіону, його відновлення, реконструкції та модернізації, а також презентували інноваційні проєкти відбудови всіх сфер життєдіяльності громади.

Львівський національний університет природокористування представляли завідувач кафедри архітектури Андрій Степанюк та д. мист., доцент Романа Кюнцлі, доповідь яких викликала жвавий інтерес у присутніх і цікаві запитання.