Нещодавно була підписана угода щодо співпраці між Львівським національним аграрним університетом та розробниками веб-платформи «Ant Logistics» («Мурашина логістика») в особі директора Олексія Приймака та директора з розвитку компанії Олександра Матвійчука.
В рамках співпраці студентам Львівського НАУ надано безкоштовний необмежений доступ до ресурсів веб-платформи «Ant Logistics». Даний програмний продукт – сучасний український веб-сервіс для автоматизації транспортних процесів та документообігу зі зручною й зрозумілою формою візуалізації інтерфейсу.
Веб-сервіс вирішує ряд важливих завдань у сфері транспортної логістики, серед яких:
19-21 березня 2019 року на факультеті механіки та енергетики проходила звітна студентська наукова конференція за результатами науково-дослідної роботи у 2018 році.
У роботі конференції взяли участь 83 особи, з них 71 студент та 12 викладачів. Всього заслухано 45 доповідей, більшість з яких містила значні наукові дослідження та наукову новизну.
Представлені доповіді охоплювали актуальні напрями досліджень: підвищення ефективності і енергоощадності машин та засобів механізації сільськогосподарського виробництва; застосування сучасних технологій у сільському господарстві; управління проектами функціональних структур аграрного виробництва.
У Львівському національному аграрному університеті на факультеті механіки та енергетики 06.03.2019 року представники компаній WIX Filters (Олег Продеус) та Castrol (Михайло Музика) прочитали лекції, в розрізі яких студенти ознайомилися із особливостями конструкції та використання фільтрів, а також мастильних матеріалів у сільськогосподарській, автомобільній та спеціальній техніці. Окрім того, представниками компанії були проведені конкурси, в результаті яких кращі студенти були нагороджені заохочувальними призами.
Експертна комісія ознайомилася з навчально-методичною, науково-дослідною роботою факультету механіки та енергетики Львівського НАУ, матеріально-технічним та інформаційним забезпеченням навчального процесу та наукових досліджень. Експерти детально опрацювали матеріали акредитаційної справи стосовно фактичного стану кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення, якісних характеристик підготовки фахівців, високо оцінили діяльність випускових кафедр – експлуатації та технічного сервісу машин імені професора О.Д. Семковича та сільськогосподарської техніки.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України за № 55-Л від 22 січня 2019 року на факультеті механіки та енергетики Львівського національного аграрного університету розпочала роботу експертна комісія з проведення первинної акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми «Агроінженерія» зі спеціальності 208 «Агроінженерія» за другим (магістерським) рівнем освіти у складі:
- Валерій Іванович Пастухов – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри сільськогосподарських машин Харківського національного технічного господарства сільського господарства ім. П.М.Василенка, голова комісії;
- Віталій Іларіонович Дирда – доктор технічних наук, завідувач кафедри надійності та ремонту машин Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України за № 55-Л від 22 січня 2019 року на факультеті механіки та енергетики Львівського національного аграрного університету з 28 по 30 січня 2019 р. працювали експертні комісії з проведення первинної акредитаційної експертизи:
– освітньо-професійної програми зі спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» за другим (магістерським) рівнем освіти у складі Анатолія Миколайовича Лупенка, доктора технічних наук, професора кафедри електричної інженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (голови комісії) та Ігоря Леонідовича Лебединського, кандидата технічних наук, доцента, завідувача кафедри електроенергетики Сумського державного університету;
Вітаємо доцента кафедри фізики та інженерної механіки Олексія Бурнаєва з переобранням у члени Комітету підтримки Європейської консерваторії дзвонарства і вежового годинникарства, що діє в Парижі під егідою Міністерства культури Франції (http://www.cechfrance.fr/comite-de-soutien/).
Доцент О.М. Бурнаєв протягом останніх 19 років провів реставрацію значної частини технічної історичної спадщини вежового годинникарства України, зокрема – відновлення раніше втрачених квіткового годинника у Львові та тристороннього годинника у Тернополі (на фото). Кілька його робіт внесені до Світової спадщини годинникарства (http://www.patrimoine-horloge.fr/mec-lviv-horlogefleurie.html), фото його тернопільського тристороннього годиннника перемогло на конкурсі Вікіпедії «Вікі любить Землю» (http://lnau.edu.ua/lnau/index.php/uk/e21/3103-news280915.html), а автор «Біблії реставратора» Рене Дінкель у французькій Вікіпедії (https://fr.wikipedia.org/wiki/Restauration_d%27horloges_d%27%C3%A9difices?fbclid=IwAR3pRNFnv_GmWgqfRJrzvGzBGCVw8nyc5uJbAjkGx92q9432SyqXg0SFmF4) цитує його прізвище як приклад міжгалузевої координації при реставрації історичних споруд з вежовими годинниками.
25 жовтня 2018 року у читальному залі бібліотеки ЛНАУ відбулася презентація програми «Завтра.UA» для студентів.
Презентацію конкурсу студентських робіт 2018–2019 року відкрив проректор з наукової роботи професор Ігор Яців за участі студентської самоврядної організації «Основа» та підрозділу з організації виховної роботи.
Цьогорічна стипендіатка програми Вікторія Качуровська розповіла про вимоги до оформлення конкурсних робіт та власний досвід співпраці з Фондом.
Захід знайшов зацікавлення у студентів університету та керівників конкурсних робіт, і зібрав, незважаючи на прохолодну бібліотеку, повний зал.
Як повідомляє Хмельницька міська рада, музичний годинник, який знаходиться у центрі м. Хмельницького, демонтують, оскільки він не підлягає ремонту. На його місці незабаром буде встановлено новий годинник, який виготовить Олексій Бурнаєв – майстер-годинникар, кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівського національного аграрного університету, член комітету підтримки Європейської асоціації вежових годинників і курантів, який вже виготовив годинники для понад 60 міст України, зокрема знаменитий Львівський квітковий годинник.
Старовинний електромеханічний годинник університету, що керував дзвінком, чудо інженерної думки, відправлений на пенсію після майже піввікової роботи з 1970 по 2016 рік. Замість нього – банальна електронна плата розміром з пачку сигарет, немає на що дивитись.
Складна система комунікацій пронизувала усі корпуси університету і забезпечувала колишні «вторинні годинники» системи централізованого часу імпульсами для ходу стрілок, а також звуковими сигналами на пару чи на перерву. Віддалені корпуси землевпорядників та павільйону механізації були підключені через виділені телефонні лінії з відповідними примітивними перетворювачами сигналу.
Page 27 of 37

