Новини

Чергову лекцію для викладачів і студентів факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій відповідно до програми підвищення кваліфікації НПП ЛНУП «Синергія Industry 5.0 та інформаційних технологій у машинобудуванні, енергетиці, агроінженерії та автомобільному транспорті» було проведено кандидатом фізико-математичних наук, доцентом кафедри фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва Олексієм Бурнаєвим на тему «Від старовинних вежових годинників до автоматизації і цифровізації кампаністики України».
Лектор в логічній послідовності ознайомив слухачів зі способами визначення часу від періоду глибокої давнини до сьогодення. Особлива увага була приділена вежовим годинникам, механізмам їх керування та облаштування. Особливий інтерес у слухачів викликали факти про створення та виготовлення жакмарів – металевих істот, які в багатьох вежових годинниках стали їх невід’ємною частиною, а також способи керування ними.

На Новий рік прийнято дарувати новорічні подарунки. Цієї традиції вже в котрий раз дотримуються партнери-виробничники факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій Львівського НУП. Особливо щедрим на подарунки від них виявився початок Нового 2025 року. Ними було передано на безоплатній основі кафедрам факультету 4 цінні ноутбуки, які адаптовані під ліцензійне програмне забезпечення SolidWorks, три сучасні 3D-принтери Bambu Lab А1, два відеопроєктори для лекційних аудиторій тощо.
Хочемо висловити найщирішу подяку нашим фірмам-партнерам, особливо їх керівникам, які в черговий раз долучилися до покращення матеріально-технічної бази факультету, зокрема:

2024 рік виявився доволі успішним для факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій Львівського НУП в плані розширення співпраці з партнерами-виробничниками. За їх безпосередньої участі було відкрито низку лабораторій, кафедри факультету поповнилися комп’ютерною технікою та робототехнікою, лекційні аудиторії – відеопроєкторами, набули ошатного вигляду навчальні і допоміжні приміщення. Така допомога з боку наших партнерів заслуговує на особливу увагу і подяку. І слова поваги, шани, вдячності на адресу партнерів-виробничників прозвучали, але в особливий спосіб. Вони пролунали з уст учасників факультетського Вертепу, який напередодні прийдешніх Різдвяних свят та Нового року відвідав більшість цих підприємств, зокрема Craft Innovations, ТОВ «Енергомонтажвентиляція», NG Metal Ukraine, ACO Industries Ukraine, ТОВ «Гульдманн Україна», компанію «Контінентал Фармерз Груп».

Лекція, перервана перший раз через повітряну тривогу, а вдруге через вимкнення електроенергії у Львові, нарешті матиме логічне завершення. Третя частина лекції «Галицьке годинникарство. Традиції і сучасність» була присвячена новій генерації вежових годинникарів, народжених Незалежністю України.

Якщо з минулого до нас дійшла лише мала частка історичної спадщини монументального годинникарства, для перелічення якої вистачало пальців двох рук, то третє тисячоліття привнесло спочатку поняття «карильйона» – європейського монументального музичного інструмента на базі ідеально настроєних по нотах церковних дзвонів, а згодом невідомого досі слова «жакмар», від якого і сьогодні Штучний Інтелект втрачає розум.

Ця лекція не лише про нововведення в українську мову, але і про широкий спектр монументальних виробів, виготовлення яких самостійно, у відриві від європейської системи профільної освіти освоїли сучасні українські годинникарі: годинники сонячні, гібридні, в скульптурі, квіткові, з рухомими персонажами і патріотичними передзвонами.

Викладена друга частина лекції Олексія Бурнаєва «Галицьке годинникарство. Традиції і сучасність». Лекція не завершена через вимкнення електроенергії, чекаємо на продовження.

https://www.youtube.com/watch?v=ZQqUDayHVU4

22 липня у Центрі порятунку української культурної спадщини доцент Олексій Бурнаєв прочитав чергову лекцію на тему «Галицьке годинникарство. Традиції і сучасність».
На жаль, лекцію не вдалося завершити у зв’язку з відключенням світла.
Організатори та слухачі щиро дякують Олексію Бурнаєву за цікаву розповідь та з нетерпінням чекають на продовження лекції на тему годинникарства.

6 липня 2024 року у великій сесійній залі Львівської міської ради відбулась презентація книжки «Творці страсних калатал, бил і деркачів» авторів-упорядників Дарії Ковальчук, Богдана Новака, Надії Дзвоник і Мирослава Ковальчука.
Книжка досліджує калатала, била і деркачі як предмети сакрального мистецтва, що застосовуються в Страсну П’ятницю під час виносу Плащаниці, а також як ударні музичні інструменти в ансамблях українських народних інструментів. Ті ж самі деркачі і калатала використовують діти для своїх забав. Якщо їх розписати яворівським розписом, то будуть яворівські забавки, які занесені до елементів нематеріальної культурної спадщини України.
На сторінках книги подано окремі статті, які описують явище калаткарства, висвітлено технологічний процес виготовлення калатал і деркачів, зроблено їх класифікацію за різними критеріями, описано творчі біографії майстрів, що виготовляють калатала і деркачі. Відзначено діяльність Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у відродженні та збереженні мистецтва виготовлення дерев’яних калатал.

Attachments:
Львівська газета "Ратуша"	1424 kB

Кожна зустріч з кампаністом, кандидатом фізико-математичних наук, доцентом кафедри фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва Львівського національного університету природокористування Олексієм Бурнаєвим – це глибоке занурення в історію, розвиток, занепад та відновлення годинникарства як в Україні, так і у світі.
14 червня в культурно-мистецькому просторі «Кава на Професорській» відвідувачі почули про сучасних українських вежових годинникарів Тернополя, Чернівців, Мукачева, Снятина. Про особливості відновлення годинникарства з початку Незалежності, про проєкти успішні і не дуже.

Вітаємо завідувача кафедри фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва професора Степана Мягкоту з відзнакою Міністерства освіти і науки України.
Доктор фізико-математичних наук С.В. Мягкота працює у ЛНУП на цій посаді з 2005 року. Веде дослідження за напрямом «Спектрально-люмінесцентні властивості об’єктів неорганічного та біологічного походження».
Автор та співавтор понад 300 науково-методичних публікацій. Опублікував 35 публікацій у періодичних виданнях, що включені до наукометричної бази Scopus. У науковій періодиці міжнародного рівня процитований понад 760 разів.