У рамках реалізації проєкту UniClad на базі Яворівського національного природного парку 11 січня 2024 року було проведено семінар із педагогами Новояворівської ТГ за участю Львівського національного університету природокористування, відділу освіти Новояворівської ТГ та спеціалістів Яворівського НПП. Тема семінару – «Використання природних ресурсів, об’єктів інфраструктури та природотерапії Яворівського НПП в екологічному, патріотичному вихованні та оздоровленні учнівської молоді».
Доцент кафедри екології факультету агротехнологій та екології ЛНУП, к.с.-г.н. Наталія Качмар виступила із доповіддю на тему «Екоосвітні заходи природоохоронної установи як фактор пізнання природи та засвоєння учнями знань».
Працівники Яворівського НПП (Оксана Годованець, Христина Гащук) представили доповіді щодо мотиваційних чинників та можливостей в активній співпраці закладів освіти із природоохоронними установами з метою урізноманітнення та підвищення ефективності екоосвітньої діяльності, розказали про переваги такої співпраці.
У ході жвавого обговорення резюмували, що для більш глибокого усвідомлення масштабів екологічних проблем необхідно доносити якісно і вчасно екоінформацію до населення. Найбільш ефективним методом є поетапне формування екологічної свідомості ще з дитячих років, бо навіть наявність екологічних знань за відсутності відповідного ставлення до природи не гарантує екологічно доцільної поведінки особистості. Лише спільними зусиллями ми повинні закласти фундамент у молоді, який дав би можливість залишати за собою слід не у вигляді витоптаної та виснаженої планети, а місця, де існує чітке усвідомлення важливості усіх компонентів Землі.

Добра традиція у поширенні ідей екологічного, патріотичного виховання та оздоровлення української молоді підтримується!
Так, 7 лютого 2024 року на базі Яворівського національного природного парку відбувся науково-практичний семінар, організований його працівниками та науковцями кафедри екології Львівського національного університету природокористування (к.б.н. Галина Лисак, к.т.н. Оксана Мазурак), за участю педагогічних працівників шкіл Судово-Вишнянської та Шегинівської територіальних громад.
Спеціалістами природоохоронної установи, зокрема провідним спеціалістом парку, Заслуженим природоохоронцем України Михайлом Біляком, провідним фахівцем з екологічної освіти Христиною Гащук та науковим співробітником Оксаною Годованець (випускниця ЛНУП), було розглянуто низку важливих науково-практичних аспектів розвитку та перспектив використання природних ресурсів, об’єктів інфраструктури та природотерапії Яворівського НПП в екологічному, патріотичному вихованні та оздоровлені учнівської та студентської молоді.
Доцентка Г.А. Лисак представила можливості співпраці університету з загальноосвітніми школами Львівщини, розповіла про екскурсійно-пізнавальні ресурси ЗВО та можливості для майбутніх абітурієнтів у здобуванні великого спектра спеціальностей, зокрема 101 «Екологія», 183 «Технології захисту навколишнього середовища», 206 «Садово-паркове господарство», 201 «Агрономія» тощо.
Плани, науково-дослідницькі напрямки та перспективи розвитку для майбутніх спеціалістів у Львівському національному університеті природокористування, можливості для їх гармонійного професійного та особистісного зростання було розкрито доценткою кафедри О.Т. Мазурак.
Учасники семінару виявили зацікавленість у багатьох екологічних проблемах регіону, шляхах та можливостях їх вирішення.
В рамках методичної, науково-просвітницької та профорієнтаційної роботи відбувся обмін контактними даними між учасниками семінару, а також прозвучали переконливі аргументи щодо майбутніх результатів співпраці.

Великий спектр можливостей застосування інтерактивних методів навчання використовується під час вивчення природничих освітніх компонент (ботаніка, екологія, мікробіологія, зоологія тощо). Інтерактивне навчання відрізняється від традиційного тим, що за короткий період часу опановується великий обсяг нового матеріалу. Це досягається завдяки стійкості уваги, високій активності, жвавому спілкуванню та активній співпраці учасників освітнього процесу.
Викладачі кафедри екології часто використовують такі інтерактивні методи, як: тренінги, ситуаційні задачі, пресконференції, ділові ігри та моделювання, кейс-методи, соціальні проєкти, мозковий штурм, круглі столи, мультимедійні лекції, робота з наочними посібниками, відео- і аудіоматеріалами, письмова робота з обґрунтування своєї позиції, обговорення складних і дискусійних питань і проблем, надання загальних рекомендацій.
10 квітня 2024 р. доцентка кафедри екології Галина Лисак провела практичне інтерактивне заняття на тему «Використання рослин для оздоровлення та фіточаювання». Студенти групи Еко-11 спеціальності 101 «Екологія» жваво обговорювали компонування лікарських рослин для фітотерапії, дегустуючи при цьому ароматні чаї з екопродуктами. Завідувач кафедри доцент Петро Хірівський розповів про рекомендовані чаї для знаків зодіаку, а доцент Наталія Панас ознайомила присутніх з правилами збору, переробки та зберігання рослинної продукції для лікування і фітотерапії.
Впровадження інтерактивних форм навчання здійснюється й за межами університету. 5 квітня 2024 р. на базі ведмежого притулку «Домажир» студенти групи Еко-21 прослухали лекцію на свіжому повітрі «Вимерлі птахи світу» та здійснили волонтерську роботу, прибираючи територію об’єкта.
Інтерактивні методи навчання сприяють розвитку ініціативності студентів, а результат професійної підготовки набуває особистісно орієнтованого значення для всіх учасників навчального процесу.

 

23 квітня 2024 року з ініціативи адміністрації університету, зокрема в.о. ректора, професора Василя Івановича Лопушняка, на кафедрі екології відбувся День довкілля.
Науково-педагогічними працівниками кафедри та студентами спеціальностей «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища» започатковано важливу ініціативу – встановлення осель для інтродукції осмій рудих (Osmia rufa). Цей захід сприятиме розвитку органічного садівництва, покращенню запилювання рослин, збільшенню врожайності сільськогосподарських культур.
Метод запилення сільськогосподарських культур осміями рудими вивчався науковцями кафедри в рамках освітнього проєкту Еразмус+ UniClaD під час навчального візиту на екоферми Австрії.
Роль бджолозапилення зростає у зв’язку з тим, що кількість диких комах-запилювачів зменшується під впливом меліорації земель і застосування отрутохімікатів для боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських рослин та лісових угідь. Нині бджоли виконують 80-95 % всієї запилювальної роботи на сільськогосподарських культурах.
Впевнені, що ця ініціатива стане чудовим прикладом дбайливого ставлення до довкілля та сприятиме збереженню біорізноманіття нашого регіону!

 

Функціонування об’єктів природно-заповідного фонду – це запорука збереження унікальних екосистем на певних територіях. У контексті відзначення Всеукраїнського дня довкілля та Міжнародного дня Землі на кафедрі екології Львівського НУП 24 квітня 2024 року було проведено лекцію із залученням фахівців-практиків. Для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти Оксана Годованець, заступник начальника відділу рекреації та еколого-освітньої роботи Яворівського національного природного парку, презентувала доповідь на тему «Використання засобів природотерапії з метою оздоровлення», зазначивши, що це відносно новий напрям їхньої діяльності, але надзвичайно ефективний в умовах воєнного сьогодення. Гармонія з природою допомагає підтримувати психологічну стабільність людини.
Галина Герасимчук, молодший науковий співробітник відділу науково-дослідної роботи Ківерцівського НПП «Цуманська пуща», ознайомила слухачів лекції з особливостями функціонування об’єкта, важливістю проведення наукових досліджень на даній території та перспективами подальшого розвитку.
Приємно наголосити, що лектори є випускниками нашого навчального закладу, зокрема кафедри екології.
Щира подяка всім за активну участь!