На кафедрі технологій у рослинництві 24 червня 2021 року відбулася перевірка загального агротехнічного рівня закладки польових дослідів, своєчасності проведення обліків та спостережень, якості ведення первинної документації з питань науково-дослідної роботи. Комісія на чолі з деканом факультету агротехнологій і екології доцентом В.В. Бальковським відмітила високий методичний рівень проведення польових досліджень за темою дисертаційної роботи «Агробіологічні особливості формування продуктивності амаранту в умовах Західного Лісостепу» в.о. доцента М.Л. Тирусь.

Протягом багатьох десятиліть у Львівському національному аграрному університеті проводили дослідження щодо створення високопродуктивних сортів картоплі із залученням в генеалогічну сукупність сорту Карпатський, створеного В.Г. Влохом, шляхом інцухту від ендемічної форми Українських Карпат. Він став «донором» цінних господарських генетичних ресурсів (урожайності, високого вмісту крохмалю, стійкості проти фітофторозу) і є родоначальником значної кількості сортів, занесених до Реєстру сортів України (Верховина, Мавка, Дужа і т.д.).

Робота над створенням сортів картоплі на кафедрі

На сьогоднішній день селекція картоплі – це найдешевший та найбільш екологічно чистий фактор підвищення врожайності бульб та зростання її валового збору без збільшення посівних площ. Створення високоврожайних сортів з високими якісними показниками, стійких до хвороб і шкідників, пластичних до погодних умов, є найважливішою умовою високоефективного сільськогосподарського виробництва.
На кафедрі технологій у рослинництві Львівського національного університету природокористування селекція картоплі починає свою історію з 1988 р., коли її очолив доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АНВШ України Володимир Григорович Влох.
На кафедрі проводяться експериментальні дослідження, пов’язані з проблемою створення конкурентоспроможних сортів картоплі різного призначення. Дані дослідження пов’язані з глибоким вивченням вихідного матеріалу нових селекційних сортів, стійких до фітофторозу та інших хвороб i шкідників. Особливість таких досліджень обумовлюється вивченням близького за походженням вихідного матеріалу, добором батьківських рослин та їх поєднанням в різних комбінаціях, використанням науково обґрунтованих методів оцінки гібридних нащадків та виявлення бажаних форм для селекції та сучасного виробництва.

З 2010 року сорт картоплі Дужа, створений шляхом поєднання сортів Полонина х Гранола, на підставі оцінки Державної служби з охорони прав на сорти рослин занесено в «Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні» і рекомендовано для вирощування в Поліській і Лісостепових зонах. Сорт середньоранній (від садіння до відмирання надземної маси – 92-111 днів), столового призначення, з добрими кулінарними і смаковими якостями. Бульби за формою короткоовальні з тупою верхівкою, білі, шкірка гладенька, вічка мілкі, поверхневі, м’якуш кремовий. Середня маса бульби – 65-95 г. Вміст крохмалю в бульбах – 14-17 %. Стійкий проти раку, картопляної нематоди; має підвищену стійкість до фітофторозу, парші звичайної, вірусних хвороб. Потенційна урожайність сорту – до 60 т/га.
В 2017 році переданий в державне сортовипробування сорт картоплі Княжа, отриманий від схрещування сортів Мавка х Нароч. За результатами польових досліджень кваліфікаційної експертизи на придатність до поширення урожайність сорту Княжа переважає усереднену урожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років в зоні Полісся, приріст урожаю становив 32,5 ц/га. Варто відмітити і високу середню масу товарної бульби – 102 г.
Поряд із проведенням кваліфікаційної експертизи проводилось і виробниче випробування сорту. Сорт протягом 2017–2018 років висаджувався на демопосівах господарства «Агро ЛВ Лімітед» (с. Вирів Кам’янка-Бузького району Львівської області). За результатами проведених досліджень середня врожайність бульб з діаметром > 40 мм становила 67,7 т/га, що на 13,5 т/га більше, ніж у сорту Леді Клер, і на 9,7 т/га більше, ніж у сорту Піроль (НІР05 – 2,5). Вміст крохмалю в бульбах коливався залежно від місця вирощування: від 13,6 % в Волинській області до 19,6 % в Сумській області.

У 2019 році зразок сорту Княжа був переданий в лабораторію ТОВ «Чіпси Люкс» на визначення придатності бульб для виготовлення чіпсів. Якість бульб картоплі визначали за зовнішнім виглядом, кольором м’якуша, питомою вагою, вмістом сухих речовин та іншими показниками. Показники якості бульб у сорту Княжа, зокрема вміст сухих речовин 24,8 %, забезпечили високий вихід готової продукції і відмінну якість хрусткої картоплі.
Сорт картоплі Княжа занесений в Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 рік.
В 2022 році нами переданий в державне сортовипробування сорт картоплі Степанія, створений від поєднання сортів Полонина х Гранола. За роки досліджень середня урожайність цього сорту складала 40,5 т/га, що на 11,2 т/га більше, ніж у сорту Карпатський, і на 14,2 т/га більше, ніж в умовного стандарту – сорту Свалявська. Сорт середньостиглий, столово-заводського призначення, з добрими кулінарними і смаковими якостями (8,5 бала). Бульби за формою округлі, білі, шкірка гладенька, вічка середні, м’якуш кремовий. Середня маса бульби – до 76 г. Вміст крохмалю в бульбах – 19,6 %, що на 5,8 % більше, ніж у сорту Свалявська. Має високу стійкість проти фітофторозу (8,5 бала) та інших хвороб.
В розсаднику розмноження знаходиться гібрид 369-93 (Мавка х Гранола), який планується до передачі в державне сортовипробування в 2024 році.

З 2016 року кафедра технологій у рослинництві ЛНАУ співпрацює з Міністерством освіти і науки України за договором з використання, утримання, збереження та розвитку наукового об’єкта, що становить національне надбання, – колекційного генофонду екологічних форм часнику. У розсадниках генофонду екологічних форм часнику Львівського НАУ зібрано унікальний матеріал (близько 500 зразків), який охоплює широкий спектр як місцевих форм часнику з різних ґрунтово-кліматичних умов України, так і сортів вітчизняної та зарубіжної селекції. За період досліджень на базі генофонду екологічних форм часнику створено і передано в Державний реєстр сортів рослин України три сорти – Спас, Лідер і Лідія. Сорт Лідія надранньостиглий, стійкий до нематоди та грибкових хвороб, у 2018 р. занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

На дослідному полі Львівського НАУ співробітники кафедри технологій у рослинництві проводять дослідження відповідно до проєкту за господарською договірною тематикою «Екологічне випробування гібридів соняшнику» фірми «Nuseed». Програмою досліджень передбачається встановити стійкість до внесення гербіцидних препаратів, рівень ураження хворобами та урожайність насіння гібридів соняшника за вирощування в умовах Західного  Лісостепу.

Кафедра технологій у рослинництві співпрацює з 2009 року з такими філіалами:

1. Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України;
2. Приватне підприємство «Агро-Прогрес», с. Задвір’я Буського району Львівської області;
3. Фермерське господарство «Дзвін», смт. Олесько Буського району Львівської області;
4. Господарство «Агро-Експрес-Сервіс», с. Новоукраїнка Млинівського району Рівненської області;
5. ННДЦ Львівського НАУ.

Студентська наукова робота

На кафедрі технологій у рослинництві факультету агротехнологій і екології 5 жовтня 2021 року у рамках проведення Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК» відбулося засідання студентського наукового гуртка «Рослинництво».

Студенти-гуртківці, підготувавши презентації, активно доповідали, обмінюючись інформацією щодо результатів досліджень.

На дослідному полі кафедри технологій у рослинництві студентами закладаються досліди та проводиться облік згідно з програмою досліджень за темами дипломних робіт.

Науково-дослідна робота аспірантів кафедри

На кафедрі технологій у рослинництві аспірантами проводиться активна робота під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента НААН, професора, завідувача кафедри Володимира Володимировича Лихочвора.

Щорічну обов’язкову перевірку агротехнічного стану польових досліджень за темою дисертаційної роботи «Урожайність соняшника залежно від строків сівби та мінерального живлення в умовах Західного Лісостепу України» аспіранта II року навчання Михайла Мирославовича Гусака провела комісія у складі декана факультету агротехнологій і екології, доцента В.В. Бальковського, наукового керівника професора В.В. Лихочвора, заступника декана із наукової роботи, доцента В.С. Борисюка і доцента В.Я. Іванюка. Досліди закладалися на території ТОВ «СБЕ Україна Рівне» Волинської області Володимир-Волинського району у селі Кисилин. Комісія відмітила старанність і наполегливість здобувача третього рівня вищої освіти Михайла Гусака, дотримання ним методик проведення польових досліджень й взірцеве ведення первинних документів.