Facebook 
Instagram 
Youtube 
Moodle 
Репозитарій 
Office 365 
11 січня 2024 року на базі Яворівського національного природного парку було проведено семінар із педагогами Новояворівської ТГ за участю факультету агротехнологій та екології Львівського національного університету природокористування, відділу освіти Новояворівської ТГ та спеціалістів Яворівського НПП. Тема семінару – «Використання природних ресурсів, об’єктів інфраструктури та природотерапії Яворівського НПП в екологічному, патріотичному вихованні та оздоровленні учнівської молоді».
Доцент кафедри екології, к.с.-г.н. Наталія Качмар виступила із доповіддю на тему «Екоосвітні заходи природоохоронної установи як фактор пізнання природи та засвоєння учнями знань».
Результатом семінару був висновок, що для більш глибокого усвідомлення масштабів екологічних проблем необхідно доносити якісно і вчасно інформацію до населення. Найбільш ефективним методом є поетапне формування екологічної свідомості ще з дитячих років, бо навіть наявність екологічних знань за відсутності відповідного ставлення до природи не гарантує екологічно доцільної поведінки особистості. Лише спільними зусиллями ми повинні закласти фундамент у молоді, який дав би можливість залишати за собою слід не у вигляді витоптаної та виснаженої планети, а місця, де існує чітке усвідомлення важливості усіх компонентів Землі.
19 грудня 2023 року доцентки кафедри екології Галина Лисак та Наталія Панас взяли участь у науково-практичному семінарі «Використання природних ресурсів, об’єктів інфраструктури та природотерапії Яворівського НПП в екологічному, патріотичному вихованні та оздоровленні молоді». Семінар проходив на базі екоцентру Яворівського НПП за участю директора парку Сергія Маруняка, працівників парку Михайла Біляка, Оксани Годованець та Віталія Гавгуна, педагогів Жовківської ОТГ з 18 закладів освіти.
8 листопада 2023 року доцент кафедри екології Львівського національного університету природокористування Галина Лисак організувала науково-практичний семінар на тему «Екологічна оцінка якості насіння та зерна в умовах сучасного техногенного навантаження в Україні».
Експорт зерна є важливим потенціалом доходів для України. А в теперішній час – стратегічним засобом для купівлі зброї та наближення нашої перемоги. В умовах війни важко отримати екологічно чисте зерно, яке б могло конкурувати на європейських ринках. Проте ми намагаємось дотримуватися європейських стандартів вирощування зернобобових культур, а контролем за якістю зерна займаються відповідні інспекції.
У заході взяв участь завідувач відділу аналізу біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки (Львівська обласна фітосанітарна лабораторія) Володимир Пущак, який ознайомив присутніх з діяльністю відділу аналізу біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур.
Мотиваційним моментом семінару була зацікавленість школярів Дублянського опорного ліцею імені Героя України Анатолія Жаловаги у співпраці з Львівським НУП щодо перспектив спільного закладення алеї з магнолій, ведення спостережень за їхнім онтогенезом. Вчитель ліцею Ольга Дебеляк представила презентацію на тему «Використання насіннєвого матеріалу представників родини Magnoliaceae для поновлення колекції інтродукованих видів дендропарку „Дублянський”» та описала можливості збільшення видового складу парку.
Члени гуртка «Дендролог» ЛНУП (доповідач – Анна Поплавська, студентка групи Спг-31) порушували проблеми активного насіннєвого відновлення дендропарку і рекомендували заходи щодо покращення планувальної структури та загального вигляду парку.
Науково-пізнавальними були доповіді доцентів кафедри екології к.б.н. Наталії Панас та к.т.н. Оксани Мазурак щодо екологічних проблем поводження з відходами та їх впливу на якість врожаїв.
Семінар проходив як в очному форматі, так і з використанням платформи Zoom. До семінару долучилися студенти спеціальностей «Екологія», «Агрономія», «Садово-паркове господарство» та аспіранти Вінницького національного аграрного університету. Аспірант Микола Куценко озвучив проблему «Лісопаркові нектаропилкові насадження Східного Поділля».
Результати науково-практичного семінару будуть поступово втілюватися в реконструкцію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський» і фотографічно висвітлюватися.
У Міжнародний день студентів команда здобувачів вищої освіти Львівського НУП у складі студентів факультету землевпорядкування та туризму Дарії Кобринчук (гр. Тур-21), Діани Притули (гр. Тур-22сп) й студентів факультету агротехнологій та екології Софії Дударчук (гр. Еко-21), Максима Луцана (гр. Тз-21) взяла участь у інтелектуальному квізі «Друзі ведмедів».
Ведмежий притулок «Домажир» 17 листопада 2023 року відсвяткував День студента незвичайним чином, зібравши студентів із різних закладів вищої освіти Львова з метою популяризації екологічних знань та захисту тварин.
Студенти змагалися у знаннях про навколишнє середовище, зоозахист, екологічні події минулого та сучасності. Питання були різноманітними та цікавими, а відповіді на них вимагали глибоких знань та розуміння. Прогулянка осіннім лісом була справжнім подарунком для всіх учасників заходу. Студенти змогли побачити цих могутніх тварин у їхньому природному середовищі існування.
Квіз «Друзі ведмедів» став чудовою нагодою не лише дізнатися більше про цих чудових створінь, а й підтримати їхню боротьбу за виживання.
За ініціативою викладачів кафедри екології (Тетяни Дацко, Наталії Качмар, Мар’яни Іванків, Андрія Дидіва) під керівництвом завідувача кафедри Петра Хірівського 14 листопада 2023 року відбувся науково-практичний семінар на тему «Сучасний стан і екопроблеми водних об’єктів України». До наукового заходу були залучені студенти бакалаврату спеціальності 101 «Екологія» – група Еко-31, які саме зараз вивчають дисципліну «Охорона водних ресурсів і екосистем».
Учасники семінару підготували та представили доповіді про екологічні проблеми озера Світязь, річки Дніпро, річкової мережі Криму, інвазійні види гідробіонтів (карликовий сомик коричневий), проблеми малих річок, водно-болотних комплексів, ековиклики трагедії на Каховській ГЕС та екологічну безпеку водних ресурсів в умовах глобалізації. Презентації доповідачів містили цікавий матеріал, наповнений інформаційними даними та ілюстраціями.
Вдячні всім учасникам науково-практичного семінару за активну участь!
16 листопада 2023 р. у Львівському національному університеті природокористування в рамках Всесвітнього дня науки задля миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development) та Міжнародного дня студентів відбувся конкурс «Хімічна ліга – 2023», організований викладачами кафедри екології для студентської спільноти ЛНУП.
До конкурсної гри активно долучилися команди здобувачів факультету агротехнологій та екології (спеціальності «Агрономія», «Екологія», «Технології захисту навколишнього середовища»), факультету будівництва та архітектури (спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія») та факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій (спеціальність «Агроінженерія»).
Здобувачі вищої освіти та викладачі кафедри екології Львівського НУП долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності – 2023, який проводився в прямому ефірі. Цьогоріч все світове українство вперше відзначає День української писемності та мови 27 жовтня.
Жовтень – місяць, коли українці вшановують захисників та захисниць країни, які вже десятий рік дають відсіч російській агресії. В Україні триває повномасштабна війна, і вшанувати подвиг військових, волонтерів та медиків зараз особливо важливо. Тільки завдяки їм наша Батьківщина зберігає свою незалежність.
День захисників і захисниць України – це свято, яке встановлено з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості.
Започатковано це свято 14 жовтня 2014 року із назвою «День захисника України», але у серпні 2021 року свято було перейменовано на «День захисників і захисниць України», адже жінки теж беруть участь у бойових діях.
День захисників та захисниць України цьогоріч ми відзначатимемо за новим церковним календарем – 1 жовтня. Відзначення цього дня збігається з одним з великих православних свят запорізьких козаків – святом Покрови Пресвятої Богородиці, яке ще називають «Козацька Покрова». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва, а на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрови Богородиці з її іконою. До речі, саме у цей день козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Тому тема виховної години у студентів групи Еко-11, яку провела доцент кафедри екології Н.Я. Лопотич, була «Свято Покрови Пресвятої Богородиці».
Важливою частиною освітнього процесу є екскурсії на об’єкти, де можна почерпнути додаткові знання в конкретній галузі.
Так, 3 жовтня 2023 року здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» та викладачі кафедри екології Юстина Жиліщич, Наталія Панас, Ольга Германович, Мар’яна Іванків, Наталія Лопотич, Ірина Саламаха, Марта Онисковець на базі регіонального ландшафтного парку «Знесіння» провели виїзний семінар на тему «Біорізноманіття, пам’ятки історії та природи міста Львова» та здійснили ряд еколого-пошукових досліджень на екологічних маршрутах з метою збору інформації для проведення практичних й семінарських занять із дисциплін «Соціоекологія», «Екологія людини», «Біологія». Зокрема, в процесі дослідження ознайомилися з історико-ландшафтною пам’яткою парку «Стара стрільниця», геологічними та археологічними пам’ятками (гора Лева та гора Баба), ботанічною та гідрологічною пам’ятками (гора Хомець і потік Хомець). Природно-заповідна історична та охоронна територія парку «Знесіння» становить 312,1 га.
На території парку відвідали геологічні об’єкти – сліди вивітрювання і розшарування порід, рештки скам’янілих дерев і морських молюсків, окремі залишки кам’яних валунів. Археологічна спадщина представлена слідами оборонного городища і культового об’єкта на горі Баба (IX–XI ст.), городищем-капищем на Світовидовому полі.
Через господарську діяльність природний ландшафт парку зазнав серйозних змін. На всій території є антропогенні форми рельєфу – колишні кар’єри, утворені під час видобування покладів піску відкритим способом.
Здобувачі вищої освіти та науково-педагогічні працівники кафедри екології ознайомилися із зонуванням РЛП «Знесіння», відвідали ряд екологічних маршрутів.
5 жовтня 2023 року відбулось секційне засідання «Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва» у рамках Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК». Засідання проводилось у змішаному форматі з використанням платформи Zoom.
Даний захід щороку збирає студентів, аспірантів та науково-педагогічних працівників різних закладів вищої освіти як з України, так і з-за кордону. Це гарна нагода обговорити актуальні екологічні проблеми, обмінятись науковим досвідом та отримати нові ідеї для подальшої наукової роботи.
Цьогоріч гостями форуму були студенти та викладачі з Люблінського природничого університету, Варшавського університету наук про життя, Західнопоморського технологічного університету у Щецині, Національного лісотехнічного університету України, Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Національного університету харчових технологій.
Дякуємо всім учасникам за плідну співпрацю!
Триває активна співпраця з зарубіжними партнерами в рамках проєкту UniClad «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» 609944-EPP-1-2019-1-LT-EPPKA2-CBHE-JP.
У період з 11 до 15 вересня 2023 року відбувся навчальний візит групи представників партнерів проєкту (університетів, природоохоронних організацій, науково-дослідних установ України, Молдови та Азербайджану) до Дебрецена (Угорщина). Від Західного регіону України учасниками були безпосередні виконавці проєкту: доцент кафедри екології Тетяна Дацко (Львівський НУП), Оксана Годованець, Христина Гащук (Яворівський національний природний парк).
Програма туру реалізовувалась на базі аграрного факультету Університету Дебрецена під керівництвом координатора проєкту в Угорщині – доктора Іштвана Комлоші.
П’ятиденний навчальний візит відзначався особливою насиченістю, був дуже інформативним, цікавим і корисним.
Вразив візит до університету та кампусу, де поряд з історичним минулим гармонійно існує модерністична складова: старовинні будівлі та футуристичні навчальні корпуси, багата найціннішими рукописами бібліотека та високотехнологічні лабораторії. Інтерес викликала так звана Інноваційна екосистема університету, створена підтримувати науковців та студентів у їх науковій роботі. Учасники проєкту мали можливість відвідати Інноваційний технологічний центр університету, де студенти на практиці здобувають знання щодо переробки різних видів сільськогосподарської продукції від етапу отримання сировини, її первинної обробки, виготовлення готової продукції, пакування, зберігання.
Програма навчального візиту передбачала ознайомлення з досвідом роботи різних за величиною угорських компаній з переробки молока та м’яса, особливостями їх співпраці з університетською спільнотою. Пізнавальною виявилась поїздка на ферму, де технологічні процеси максимально автоматизовані.
Варто відзначити цікаву екскурсію до Національного природного парку Гортобадь, де збережена унікальна степова екосистема. Коні Пржевальського, угорська сіра порода ВРХ, угорські метиси коней – ось далеко не повний перелік об’єктів, що є основою науково-дослідної роботи парку.
Підсумком візиту було отримання сертифікатів навчальної програми, обмін ідеями щодо подальшої роботи над проєктом.
Навчальний візит дозволив не лише здобути науково-практичний досвід, розширити свій власний кругозір, а й налагодити контакти для майбутньої співпраці.
Сподіваємось, що ми успішно продовжимо реалізовувати проєкт та розвивати міжнародну співпрацю.
Page 4 of 5
