Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації. Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Сьогодні виповнюється 61 рік з дня загибелі, а точніше – підлого вбивства, українського політичного діяча, провідника Організації Українських Націоналістів, патріота Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 , в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ,  зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який для них став прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства.

Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери стали новою опорою для українського націоналізму.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності. Його портрети висять по всій Україні, пам’ятники стоять у багатьох містах, на честь нього називають вулиці та проспекти, про нього написані сотні книг – і це лише мінімум. Бандера є джерелом натхнення, позитиву та незламності.
Будьмо достойними носити горде ім’я бандерівця, та пам’ятаймо, що його ім’я стало символом гідності та боротьби, а також лакмусовим папірцем, що визначає сутність людей: ворогів України при його згадці трясе, патріотів – піднімає у дусі!

Хай живе Степан Бандера! Слава Україні!