12 вересня 2024 року у Науковій бібліотеці Львівського національного університету природокористування відбулась зустріч здобувачів вищої освіти із представником хорунжої служби 12-ї бригади НГУ «Азов» – лектором другом із позивним ім’ям «Видавець». Цей захід проходив вдруге у рамках домовленості про співпрацю між ЛНУП та бригадою «Азов».
У лекції друг «Видавець» провів екскурс в історію становлення та боротьби бригади «Азов». До речі, цьогоріч у травні відзначено 10-річчя від дня створення добровольчого батальйону «Азов». Лектор нагадав усім присутнім про мужню боротьбу за звільнення Маріуполя, оборону та бої на «Азовсталі». Ані полон, ані смерть не зламали жодного бійця «Азову». Для ворогів страшними були слова: «Там, де «Азов», для окупанта лише смерть…».
Друг «Видавець» розповів про сучасну підготовку бійців «Азову», яка є складною, оскільки охоплює не тільки фізичну, тактичну підготовку, але ще й ідеологічну та психологічну. Захищати українську націю від ворогів – одна із основних ідей бригади. Сьогодні бригада «Азов» нараховує 6 батальйонів. Вона воює сучасно і вчить воювати тих, хто цього не вміє. «Азов» відновився і далі захищає Україну.
Представник хорунжої служби бригади «Азов» побажав студентській молоді сумлінно навчатися, бути ідейними, мотивованими, завжди готовими до захисту рідної землі. Наголосив на обов’язковому вивченні історії України, українського національно-визвольного руху, його провідників. Прочитана лекція стала першоджерелом новітньої історії, яку сьогодні творять наші мужні захисники.

Земля – наша годувальниця…
М. Гончар


З нагоди відкриття площі Михайла Гончара, багатолітнього ректора, фундатора Львівського сільськогосподарського інституту в Дублянах, у виставковому залі рідкісних видань Наукової бібліотеки організовано виставку-спогад «Земле моя, всеплодющая мати!».
Схиляємо голови в пошані за переданий досвід, знання, мудрість, людяність і доброту!

Наукова бібліотека ЛНУП забезпечує інформаційну базу наукових досліджень, навчальної діяльності та виховного процесу університету.
Завдання Наукової бібліотеки ЛНУП – накопичувати та надавати користувачам – поруч з традиційними паперовими джерелами – принципово нові інформаційні ресурси, до яких належить інституційний репозитарій (ІР) – електронний архів відкритого доступу. Інституційний репозитарій Львівського національного університету природокористування (ЛНУП) надає вільний доступ до повних (або поданих в скороченні) електронних документів з наукового доробку університету та електронних видань з фондів бібліотеки http://www.repositary.lnup.edu.ua.
Наукова бібліотека використовує ліцензоване програмне забезпечення – програмну систему «УФД/Бібліотека» розробки корпорації «Український фондовий дім» (Київ). Електронний каталог розташований на сторінці НБ ЛНУП за посиланням http://www.ush.com.ua/lvlnau, а також доступний з планшета або смартфона з ОС Android. Замовити літературу можна через електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Загальний обсяг ЕК складає 151025 бібліографічних записів.
До послуг користувачів НБ – безкоштовний доступ до реферативних наукометричних платформ Web of Science, Scopus, Google Scholar, бази навчальної літератури видавництва ТОВ «Центр навчальної літератури» («ЦУЛ») http://www.culonline.com.ua, понад 1200 найпопулярніших навчальних видань за різними тематиками.
Також відкрито онлайн-доступ до повнотекстової бази підручників Видавничого дому «Кондор» (колекція містить понад 1 100 видань, які щомісяця оновлюють за рахунок поповнення новою літературою) https://online-condor.com.ua.

Розкинулось мереживом цвітіння,
У кроні птаство творить нову пісню.
Це полотно не знатиме зотління,
Воно з-під пензля чарівного вийшло.
Наталя Ліщук

Упродовж навчального року Наукова бібліотека ЛНУП була місцем, «де народжується і зберігається духовність», осередком національно-патріотичного виховання студентської молоді, соціокультурним простором нашого університету.
6 червня 2024 року у світлиці Наукової бібліотеки ЛНУП відбувся Літературно-мистецький вернісаж «Квіти, намальовані без пензля, розлились життям на полотні». Подія об’єднала творчу студентську молодь, наставників академічних груп, заступників деканів з виховної роботи та гостей поетичним словом Наталі Ліщук, майстрині з техніки вишивки валянням, та красою полотен художника-архітектора, старшого викладача кафедри архітектури факультету будівництва та архітектури ЛНУП Степана Пісьо. Наталя Ліщук не тільки презентувала вироби, виткані з мережива і квітів, але й читала глибоку авторську поезію, що торкалася серця кожного із присутніх.
Степан Пісьо презентував університетській спільноті свої полотна «Ароматом літа пахне полуниця», «Стелися, доле, рушниками», «Весняний вечір». Завідувач відділу Наукової бібліотеки Богдана Гутей процитувала слова світлої пам’яті академіка О. Семковича із досліджень книги «Село», які були написані під впливом перегляду картин талановитого художника Степана Пісьо: «Вишивання! Запалавши міццю духа, здійнявшись піснею легкокрилою, бадьорістю воно вимощувало страчену жіночу долю, тихим спокоєм – трунком цілющим – слалося навсібіч».
Також Степан Ярославович представив виставкові роботи студентів – переможців міжнародних конкурсів: Вікторії Марусяк, студентки групи Арх-11, авторки живописних робіт «Бойківська соната», «Зіркова мелодія», графіки «Мелодія лінії Італійського дворика»; Миколи Головчука, студента групи Арх-31, автора графічних робіт «Поема в дереві», «Священне Різдво»; а також Катерини Косандяк, студентки групи Диз-32СП, авторки вільних копій «Дівчина з перлиною», «Св. Андрій», «Олеський замок».

Колектив Наукової бібліотеки висловлює щиру подяку в.о. ректора професору, доктору сільськогосподарських наук Василю Лопушняку за подаровані книги.
Ці видання стануть невід’ємною складовою фондів нашої книгозбірні, цінним джерелом наукових досліджень, сприятимуть забезпеченню навчального та виховного процесу університету.

Лише той народ, який вшановує своїх Героїв, може стати великим…
Валентина Матвіїв, мати загиблого Героя України Тараса Матвіїва


День Героїв – це свято величі духу українських вояків, борців за волю України і є символом незборимості Української нації. Ми даруємо щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань поклав своє щире синівське серце до ніг Матері-України, чий героїчний чин став прикладом для майбутніх поколінь.

Моя вишиванка
На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я – українець.
По ночах небо геть червоне,
заховались в деревах птахи,
б’ють на сполох сирени-дзвони,
знов біжать в укриття дітлахи…
Але в жилах моїх – кров Тараса,
вібрує в серці Леонтовича пульс,
я – представник вільної раси,
зі мною поруч Василь Стус.
Краще в рідній землі могила,
ніж «русский мир на крови»…
Зі мною – Валер’ян Підмогильний,
зі мною – В’ячеслав Чорновіл.
Та ще будуть з трембітами танці,
пісня вільна у небо полине…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я – українець.
Юрій Гундарєв

Бібліотека – той храм, де завжди народжується і зберігається духовність.
Василь Сухомлинський

16 травня 2024 року працівники Наукової бібліотеки ЛНУП взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародною участю «Культура читання і читацькі практики: історія та виклики сьогодення», яка відбулася у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.
Директор Наукової бібліотеки Марія Грицевич виступила із доповіддю «Роль бібліотеки у задоволенні інформаційних потреб студентської молоді», отримавши відповідний сертифікат.

Пройдуть століття, а МИ будем жити
у маминих святкових рушниках.
Червоним маком у спекотнім літі,
пахучим ябком на старих гілках.
Хрестом багряним в серці вишиванки,
блакитним небом в золотих житàх.
Ми будем ще. У співі колисанки.
В коралях і в заквітчаних хусткàх.
Ми будем жити, днів не рахувати.
У писанках, що знає цілий світ.
У квітах «петриківських». У строкатих
мискàх і глечиках минувших літ.
У чорнобривцях, сіяних край тину,
в пахучих пасках і в короваЯх.
У стиглих гронах пишної калини,
В трипільських знаках. І у журавлях.
Пройдуть століття, а ми будем жити
у маминих святкових рушниках.
Нас не здолати. Нас усіх не вбити.
Ми маєм те, чого нема в рабах...

Людмила Галінська