Споконвіку добрі справи повертаються до людини сторицею, адже добрий вчинок уособлює любов, турботу та добро. Приємно відчувати, що є люди, які навіть у такий нелегкий час збагачують свій духовний світ саме благодійністю.
4 лютого 2021 року представники Львівського національного аграрного університету у складі керівника інформаційного відділу Ірини Фостяк, капелана університету о. Івана Венгрина, директора Музею Степана Бандери Антоніни Білик та проректора з навчально-виховної роботи Юрія Дубневича відвідали Монастироцький психоневрологічний інтернат.
Представники ЛНАУ поспілкувалися з керівництвом і працівниками щодо функціонування інтернату, оглянули його матеріально-технічну базу та умови перебування підопічних. В інтернаті проживає близько 200 хлопців та чоловіків різного віку, які за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду, кваліфікованого медичного обслуговування, реабілітаційних послуг та побутового обслуговування. Директор закладу Ганна Михайлівна Надяк та працівники дарують підопічним своє тепло й увагу, роблять усе можливе, аби ці люди відчували постійну родинну підтримку, щоби ніхто з них не почувався забутим чи залишеним наодинці зі своїми турботами та проблемами.


Завдяки пожертвам викладачів та студентів ЛНАУ вдалося придбати та зібрати одяг і взуття, засоби особистої гігієни, побутову хімію, мийні засоби, солодощі. Особлива подяка Тарасу Григоровичу Щуру за допомогу у вигляді коробок з печивом (15 коробок), які були передані в інтернат.
Ганна Надяк висловила щиру вдячність ректору ЛНАУ Володимиру Васильовичу Снітинському та колективу за надану благодійну допомогу і за те, що вони не залишаються осторонь чужої біди.
Потрібно пам’ятати, що чужої біди не буває! Збирати благодійну допомогу для людей похилого віку дуже важко. Люди більш охоче допомагають дітям, підсвідомо вважаючи, що підтримувати потрібно майбутнє. Але майбутнє кожного з нас – це і є старість. Та, на щастя, у світі ще є люди, готові допомагати всім і кожному: маленькій дитині, безпритульній жінці чи самотньому дідусеві.
Давайте допомагати всім, хто цього потребує. Адже ніколи не знаєш, що приготувала тобі доля та де ти завтра опинишся. Нехай Господь Бог допомагає Вам у добрих справах, які повернуться до Вас сторицею.