Є люди в нашій історії, котрим належить найглибша шана та поклін. До них, безперечно, належить Степан Бандера – славетний українець, чиє ім’я стало символом нації. Він повів за собою сотні тисяч нескорених українців, що своєю жертовністю заклали підвалини незалежної України.
Сьогодні виповнюється 65 роки з дня загибелі, а точніше – підлого вбивства, українського політичного діяча, провідника Організації Українських Націоналістів, патріота Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку № 7 на вулиці Крайтмайр в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський, агент КДБ, зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43-му полі.
Тисячі людей вже від ранку перебували на кладовищі, щоб останній раз глянути на свого Провідника, який для них став прапором і бойовою сурмою, прикладом невтомного борця за найвищі ідеали нації і людства.
Прожите життя, діяльність та ідеї Степана Бандери стали новою опорою для українського націоналізму.
Бути спадкоємцем боротьби Степана Бандери – чин, що потребує великої відповідальності. Його портрети висять по всій Україні, пам’ятники стоять у багатьох містах, на честь нього називають вулиці та проспекти, про нього написані сотні книг – і це лише мінімум. Бандера є джерелом натхнення, позитиву та незламності.
Будьмо достойними носити горде ім’я бандерівця та пам’ятаймо, що його ім’я стало символом гідності та боротьби, а також лакмусовим папірцем, що визначає сутність людей: ворогів України при його згадці трясе, патріотів – підіймає у дусі!

Хай живе Степан Бандера! Слава Україні!