10 червня у Науковій бібліотеці ЛНАУ за участі працівників Наукової бібліотеки ЛНАУ, Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська Політехніка» та наших викладачів відбувся науково-практичний семінар «Дубляни – навчально-науковий центр аграрної освіти».

У рамках програми семінару виступили:

- доцент Л.А. Пинда, директор Наукової бібліотеки з доповіддю «Внесок вищих аграрних студій в Дублянах у розвиток європейської аграрної науки та освіти II пол. XIX – поч. XX ст.»;

- О.М. Бурнаєв, доцент кафедри фізики та інженерної механіки з  доповідями  «Колекція франкомовних видань XVIII–XIX ст. у сховищах бібліотеки ЛНАУ» та «Міхал Мєнцович – автор вежового годинника Дублян (архівні знахідки)»;

- А.Д. Копитко, доцент кафедри гуманітарної освіти з доповіддю «Архітектура Дублян. Лабораторії Дублянського навчально-наукового осередку»;

- Р.С. Самотий, канд. наук із соціальних комунікацій, завідувач науково-методичного відділу Науково-технічної бібліотеки НУ «Львівська політехніка» з доповіддю «Європейська вища освіта: тяглість традицій»;

- О.В. Харгелія, заступник директора НТБ НУ «Львівська політехніка», тема доповіді «Історіографічні дослідження у Науково-технічній бібліотеці НУ «ЛП».

Доповідач Л.А. Пинда відзначила, що за роки незалежності підготовлено близько 40 науково-довідкових видань про діяльність навчально-наукових інституцій у Дублянах. Вона підкреслила, що історіографія теми розпочалась з фундаментальної праці Ю.М. Токарського «Дубляни: історія аграрних студій 1856–1946» (Львів, 1996), де автор на основі аналізу майже 500 позицій архівних матеріалів цілісно розкрив процес становлення наукового та освітнього аграрного осередку. Принагідно доповідач згадала ще одну значиму для розкриття історії освітніх та наукових студій у Дублянах працю згаданого дослідника «Професори, доценти та асистенти навчально-наукових установ у Дублянах. Біографічний словник (1856–1947)» (Львів, 2014), де подано біобібліографічні відомості про 306 вчених.

Л.А. Пинда охарактеризувала ще близько десяти науково-довідкових видань зазначеної тематики, в тому числі ювілейні видання за редакцією ректора ЛНАУ, академіка В.В. Снітинського «Львівський державний аграрний університет» (Львів, 2006), «Львівський державний аграрний університет в іменах: Науково-педагогічний  склад у 1946–2006 роках: Біографічно-бібліографічний довідник», «Львівський національний аграрний університет: від витоків до сучасності (1856–2016)» (Львів, 2016).

У доповіді О.М. Бурнаєва було висвітлено багатство франкомовної колекції XVIII–XIX ст. університету. Як зазначив доповідач, бурхливий розвиток науки і освіти в Європі у XVIII–XIX ст. спричинив створення потужних науково-дослідницьких та освітніх осередків природничо-технічного профілю та налагодження ними широких зв’язків з провідними в науковому плані країнами та регіонами Європи і світу, зокрема, франкомовними. Він ґрунтовно проаналізував наукову та книгознавчу цінність різних груп видань, що знаходяться в фонді стародруків та рідкісних видань НБ ЛНАУ (монографії, посібники, підручники, енциклопедії, словники, довідники, часописи тощо). Багатство колекції  бібліотеки відображене, зокрема, у довідково-енциклопедичному виданні абата Ж. Розьє (1734–1793) «Повний курс з сільського господарства» в 12 томах (1781–1800, 1805), «Універсальному словнику з природознавства» Ж.-К. Вальмонта де  Бомара (1731–1807) в 15 томах (1768–1791). Крім цього, було оприлюднено архівні відкриття авторства годинника корпусу Землевпорядного факультету, встановленого у 1909 році Міхалом Мєнцовичем з Кросно, відомим також як автор більшості вежових годинників Галичини, зокрема ратуш Дрогобича, Бережан, годинників Управління Львівської залізниці, Ощадбанку у Кам’янці-Бузькій тощо.

А.Д. Копитко зосередив увагу на проблемі формування архітектурного середовища Дублян у XIX–XX ст. загалом та аграрного науково-освітнього осередку зокрема. Доповідач спеціально зупинився на характеристиці визначальних рис архітектури та дизайну лабораторій, дослідних станцій, музеїв, бібліотек, господарських та службових приміщень даного осередку.

Р.С. Самотий презентувала основні тематичні напрями майбутньої міжнародної конференції «Вища технічна школа у Центральній і Східній Європі: ґенеза, сучасність, перспективи», яку організовує 4-5 листопада 2019 р. НУ «Львівська політехніка» у співпраці з технічними університетами Польщі – Кракова, Вроцлава, Гданська, Глівіце, спадкоємцями Львівської політехніки. Вона підкреслила важливість співпраці у спільних історичних дослідженнях і можливість розвитку співробітництва на сучасному етапі.

О.В. Харгелія розглянула головні аспекти роботи бібліотеки з джерелознавчими документами, які стосуються історії  різних підрозділів Політехніки. Підкреслила участь НТБ у формуванні комплексу інформаційних ресурсів, зосередила увагу на періоді функціонування рільничо-лісового факультету (1919–1946 рр.) у складі Львівської політехніки.