Сьогодні відзначають 102-гу річницю проголошення Акту Злуки, який став історичним об’єднанням українських земель в одній державі та увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій, в єдину соборну Українську державу.


У тексті Акта Злуки ішлося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Незалежність і суверенність – запорука існування нації. Втрата незалежності у результаті більшовицької окупації призвела до мільйонних втрат серед українців від Голодомору, репресій та війн.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність, тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму й окремих районів Донеччини та Луганщини.
Пропонуємо Вашій увазі тематичну віртуальну виставку.