Дзвонить ніч на площі Юра.
Хрест неначе ключ могутній.
І стає, мов тінь похмура,
нерозгадане майбутнє.

Сьогодні виповнюється 114 років від дня народження українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця Богдана-Ігоря Антонича.
Писати вірші Б.-І. Антонич почав, навчаючись у польській гімназії в Сяноку. Продовжив, навчаючись в Університеті Яна Казимира (сьогодні ЛНУ ім. І. Франка). 1931 року вперше вийшла друком поезія Б.-І. Антонича у пластовому журналі «Вогні». За збірку «Три перстені» 1934 року отримав нагороду львівського Товариства письменників і журналістів. «Книгу Лева» було відзначено 1936 року премією Українського Католицького Союзу. Б.-І. Антонич відійшов у «дім за зорею» у 28 років. Посмертно були видані дві його збірки «Зелена меса» та «Ротації».
Богдан-Ігор Антонич залишається улюбленим поетом уже кількох поколінь.