Вогнем сльозу гартують нині,
Щоб словом-кулею сьогодні
Служити Богу й Україні.
Т. Домашенко
Героєм України став посмертно наш земляк із міста Дубляни Анатолій Жаловага, серце якого перестало битися 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Він увійшов у Небесну Сотню Ангелів, які у новітній історії, у наших вчинках і житті стоять на захисті віри, волі та України.
13 березня 2016 року запам’ятається кожному, хто долучився до Тихої ходи пам’яті Героїв Небесної Сотні. Саме у цей день було освячено пам’ятник на могилі мужнього сина України – Анатолія Жаловаги. Поминальну панахиду відправляли настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці УПАЦ о. Іван Сас, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ о. В. Високінський, капелан церкви св. рівноапостольного князя Володимира Великого Львівського НАУ о. І. Венгрин.
Защеміли серця, полилися сльози смутку і болю в усіх присутніх, коли прозвучали слова «Мамо, голубко, не плач» у виконанні Віри Проць та Гімн Небесної Сотні «Гей плине, кача», «Чуєш, брате, мій», духовний гімн-молитва «Боже, великий, єдиний» у виконанні Народної хорової капели «Джерела Розточчя» ЛНАУ.
Запалені вогники у лампадках, квіти, покладені на могилу, стали лише маленькою даниною пам’яті усіх нас, живих.
До батьків Анатолія Жаловаги, до рідних, до побратимів і земляків у скорботі звернулися голова Львівської обласної державної адміністрації О. Синютка та голова Жовківської районної державної адміністрації Н. Щур. Депутат Верховної ради В. Парасюк просив пробачення у загиблих побратимів, у Анатолія Жаловаги, його батьків за те, що досі немає змін у державі, що Україна ще плаче і далі втрачає своїх синів. Поетичними рядками власної поезії, присвяченої Анатолію Жаловазі, звернулась до усіх присутніх керівник відділу культури і туризму Жовківської районної адміністрації Г.Фесюк.
Анатолій любив Україну, за неї він загинув. Проте подвиг Героїв Небесної Сотні назавжди залишиться у наших серцях і пам’яті. Віримо і надіємось, що ті втрати не були марними. Кожен з нас не має права зрадити Батьківщину, не має права забути, а повинен прагнути правди і волі та мирного майбутнього для України.