Перші кроки до створення Зоологічного музею Львівського національного університету природокористування були здійснені приблизно у 1848 році, коли відбувся значний поділ природничих наук і окремо був виділений сільськогосподарський напрям. Саме тоді з Кабінету натуральної історії (Das Naturalien Kabinet) Львівського університету були передані сільськогосподарські експонати для Рільничого музею Львівського ліцею та, вірогідно, й частина зразків зоологічних колекцій. Рільничий музей функціонував на філософському відділенні Львівського ліцею, де 1814 року був обраний перший професор сільськогосподарського виробництва. Рільнича школа ж була заснована на базі кафедри техніки Львівської політехнічної школи, якраз туди й було передано Рільничий музей, який так і залишився у Львові, незважаючи на те, що 1850 року навчальний процес з сільськогосподарських наук було переведено до Відня. Проте інформації щодо функціонування самостійного Зоологічного музею у Вищій рільничій школі в Дублянах (Akademia Rolnicza w Dublanach) не було ще приблизно упродовж 30 наступних років.
Перші історичні згадки про організацію музею зоології віднайдені в документах 1878–1889 рр. – періоду роботи у Рільничій академії професора Зигмунда Кагане (Zygmund Kahane). Він викладав зоологію, фізіологію домашніх тварин і годівлю коней, публікував наукові праці з ембріології. Доклав вагомих зусиль щодо переведення Дублянської школи в ранг Вищої, брав безпосередню участь у становленні Музею зоології та годівлі тварин і створенні Зоотомічної лабораторії. У той же період свою педагогічну й наукову діяльність у Дублянах почав відомий зоолог, професор Мар’ян Ломницький (Maryan Alojzy Lomnicki), який, окрім наукових досліджень фауни краю, переймався й питаннями комплектування і систематизації розмаїтих колекцій.
За дослідженнями Ю. Токарського, Зоологічно-зоотомічний музей і лабораторія починали свою діяльність ще у старому шкільному будинку, який був розрахований лише на 30 осіб. Музей мав багату колекцію корисних і шкідливих у сільському господарстві тварин та невеликі пересувні збірки комах. Музей та лабораторія були базою для ознайомлення студентів з основами відгодівлі тварин, ветеринарії та переробки продукції тваринництва.
Упродовж 1886–1919 рр. Зоологічним музеєм керував доцент, а згодом професор зоології та фізіології тварин Мечислав Ковалевський (Mieczysław Kowalewski). У річних звітах Рільничої Академії за 1904–1905 рр. є підтвердження, що керівником Зоологічного музею та лабораторії (Pracownia i muzeum zoologiczne) був д-р М. Ковалевський, асистентом д-р М. Шиманьський (Mieczysław Szymański) та лаборантом Ігнатій Саляк (Ignacy Salak). Згідно з ухваленим Галицьким сеймом бюджетом Рільничої школи 1896 року видатки у ній на музеї та колекції становили 1710 римських золотих від загальної суми, яка становила 89777 золотих.
У згаданих вище звітах зазначено, що 1904 року Рільничою школою розпочато ентомологічно-господарську діяльність у більших масштабах, набуваючи відповідного спорядження для проведення досліджень і одночасно укладаючи збори шкідливих комах з порівняльною метою. Станом на 1905 рік зібрано шкідників усіх родів, які поширені в Дублянах. Від 1906 до 1919 року проф. М. Ковалевський працював також платним доцентом зоології Політехнічної школи у Львові. Свої наукові спостереження в царині ембріології риб і фауни паразитів свійських тварин проводив у Трієсті, Неаполі, Празі, Монако, Цюріху, Женеві та інших містах, описав нові для науки види. На час хвороби М. Ковалевського його заміняв асистент Станіслав Мінкевич (Stanisław Minkiewicz), який працював на кафедрі зоології в Дублянах упродовж 1908–1918 років.
Від 1919 до 1939 року професором зоології Львівського університету працював Бенедикт Фуліньський (Benedykt Fuliński), який від 1921 року також був професором зоології й анатомії домашніх тварин господарсько-лісничого факультету Львівської політехніки. Він мав досвід роботи у музеї ім. Дідушицьких (нині Державний природознавчий музей НАН України) і також мав змогу опікуватися зібраними університетськими колекціями. Упродовж 1939–1940 рр. Бенедикт Фуліньський працював на посаді професора Львівського політехнічного інституту. В добу гітлерівської окупації викладав у таємному Львівському університеті.
Упродовж 1925–1937 рр. асистентом кафедри охорони лісу й ентомології сільськогосподарсько-лісничого відділу Львівської політехніки працював Роман Маріан Кунтце (Roman Kuntze). Цей викладач 1929 року стажувався в Німеччині, Австрії, Швейцарії, а 1931–1937 рр. одночасно був доцентом зоології математично-природничого факультету Львівського університету.
Сьогодні на кафедрі екології Львівського національного університету природокористування представлені колекції тварин, придбані у В. Фріча в Празі ще у другій половині ХІХ ст. та на початку ХХ ст. зібрані Адамом Мауріціо (Adam Maurizio), який від 1919 до 1921 рр. був професором кафедри зоології та анатомії тварин. Вони становлять основу теперішнього відновленого Зоологічного музею.
Значна кількість музейних предметів була у різний час придбана з відділу лісів та ентомології Львівської політехніки упродовж першої половини ХХ ст.
Упродовж 2012 року завершені омеблювання та модернізація експозиції музею, який тепер займає більше приміщення. Цього разу колекції тварин розташовані з точнішим дотриманням порядку систематики, наскільки це дозволяють розміри приміщення та експозиційних шаф. Конструкція шаф дозволяє обмежувати доступ до експонатів і препаратів, а під час навчання, наукової роботи чи екскурсій – відчиняти скляні дверці та виймати потрібні зразки.
Біотична різноманітність і багатство колекцій виходять далеко за рамки потреб навчального процесу, а якість виготовлення найстаріших експонатів і препаратів Зоологічного музею ЛНУП вражає. Деякі зразки виготовлені набагато раніше, ніж був заснований музей. Назви ссавців у статті подані за працями І.В. Загороднюка, а птахів – за працями Г.В. Фесенка та А.А. Бокотея.
В музеї зібрані мокрі препарати представників, які належать до класів земноводних (Amphibia) і плазунів (Reptilia). В музеї зберігаються унікальні за виконанням скелети жаби (Rana sp.), саламандри плямистої (Salamandra salamandra Linnaeus, 1758) та черепахи середземноморської (Testudo graeca Linnaeus, 1758). Крім скелетів, у музеї зберігаються ще низка зразків мокрих препаратів земноводних.
Сьогодні на кафедрі екології Львівського національного університету природокористування в Зоологічному музеї зберігаються понад 500 експонатів, серед яких фіксовані препарати представників безхребетних та хребетних тварин, кишковопорожнинні, молюски, голкошкірі, викопні рештки давніх організмів, а також опудала птахів і ссавців. Музей має колекцію комах у вигляді наочних посібників та фондового матеріалу, метеликів, зібраних у 1936–1939 рр. Цікавими є опудала денних та нічних хижих птахів, броненосця семипоясного, мавпи, білуги, мечохвоста, мокрий препарат лепідосирена та скелет качконоса.
З-поміж представників тваринного світу у музеї зберігаються зразки, занесені до Міжнародної Червоної книги, зокрема: які перебувають у критичному стані – 1 вид (Huso huso), з низьким ризиком зникнення – 2 види (Limulus polyphemus, Natrix natrix), перебувають у небезпечному стані – 1 вид (Falco сherrug), вразливі – 2 види (Testudo graeca, Cyprinus carpio), близькі до стану загрози зникнення – 2 види (Lutra lutra, Numenius arquata), брак даних щодо статусу охорони – 2 види (Spalax sp., Hippocampus sp.) та з відносно благополучним статусом – 77 видів.
Завідувач музею – кандидат біологічних наук, доцент Петро Романович Хірівський.
Місце розташування: лекційний корпус, аудиторія № 293.

https://www.facebook.com/108291227590542/posts/161670838919247/ –посилання на 3D-екскурсію
https://www.youtube.com/watch?v=v3WlTdntQS0