19–20 травня 2016 року, у приміщенні Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка відбулася міжнародна науково-практична конференція «Наукова бібліотека у системі інтеграційних і комунікативних процесів». Конференція була присвячена двом визначним постатям, які відіграли значну роль в історії української нації: Іванові Франкові та Михайлові Драгоманову, долі яких кілька разів перепліталися: цього року, відзначаємо 160-ту річницю від дня народження Каменяра та 150-ту річницю від дня народження українського визначного історика Михайла Драгоманова. Участь у конференції взяли працівники Наукової бібліотеки ЛНАУ.

19 травня пленарне засідання розпочалося з привітального слова проректора з наукової роботи ЛНУ ім. І.Франка, проф. Романа Гладишевського. Вступне слово виголосив директор НБ ЛНУ ім. І. Франка, к. і. н., Василь Кметь, який побажав доповідачам та учасникам плідної праці протягом усієї конференції.

На пленарному засіданні увагу привернули виступи польських колег: Станіслави Кокоцінської з Лодзького університету та Галини Русінської-Ґєртих з Вроцлавського університету. Виступ професора кафедри бібліотекознавства та наукової інформації Станіслави Кокоцінської наочно демонстрував приклади сучасних проектів зі збереження історичної пам’яті, які успішно реалізуються у польських бібліотеках. Присутніх захопив виступ доктора Інституту наукової інформації і бібліотекознавства Галини Русінської-Ґєртих, яка за допомогою мультимедійної презентації ознайомила присутніх з висновками статистичного опитування, яке проводилося серед студентів польських вишів. Студенти вносили пропозиції стосовно того,  які послуги повинні надавати читачам сучасні бібліотеки. Головні пропозиції студентів: нічні бібліотеки, домашній затишок, праця у невеликих групах, чаювання у бібліотеках.

Завідувач наукового відділу періодичних видань ім. Мар’яна та Іванни Коців, к. і. н., Юрій Романишин ознайомив присутніх із новітніми технологіями та програмами, які використовують науковці у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. Юрій Романишин зазначив, що ЛННБУ ім. В. Стефаника є важливим об’єктом загальнонаціонального значення, який формує інтелектуальний та інформаційний простір усієї України. Директор НБ ЛНУ ім. І.Франка Василь Кметь наголосив на значенні періодики у фондах бібліотеки університету, яка є живим втіленням історії. В зв’язку з цим у бібліотеці була створена он-лайн програма зі збереження історичної пам’яті «Львів 100 років тому», під час якої були оцифровані п’ять колекцій періодики, що виходила у Львові століття тому назад. Програма поширюватиметься в мережі безкоштовно для українських користувачів, а також буде виставлена як конкурентний продукт на ринок для європейських користувачів.

Після пленарного засідання, відбулися презентаційні заходи для учасників конференції за участі Ірини Тихонкової, старшого наукового співробітника Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ та Ігоря Карпенка, к. фіз.-мат. н., директора Українського фондового дому, які вказали переваги і недоліки сучасних комп’ютерних технологій. Опісля презентацій відбулося засідання Львівського зонального методичного об’єднання бібліотек ВНЗ України, участь в якому взяли працівники НБ ЛНАУ.

20 травня конференція продовжилася виступами учасників на секціях:

1) «Бібліотеки в сучасному світі: напрями інформаційної роботи»;

2) «Інтеграційна та комунікативна роль бібліотеки в суспільстві»;

3) «Бібліотечні фонди та читання в історичному вимірі».

Директор НБ ЛНАУ, к. і. н., Любов Пинда та бібліотекар І категорії Марія Павлюх виступили з доповідями на секції «Бібліотечні фонди та читання в історичному вимірі», яка відбувалася у читальному залі відділу рукописних, стародрукованих і рідкісних книг ім. Ф. Максименка.

Голова секції, к. і. н., завідувач відділу Микола Ільків-Свидницький у своїй доповіді «Від Ґутенберга до ґаджета: нотатки на полях видання «Не сподівайтеся позбутися книжок» порушив важливе питання: перетворення сучасних бібліотек у меморіальні комплекси та активні тематичні майданчики, тобто витіснення книг сучасними технологіями. Серед доповідей працівників відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг варто виокремити виступ бібліографа І категорії Анушавана Месропяна про вірменську рукописну спадщину, виступ головного бібліографа Юрія Лисого про єврейську воєнну колекцію друків, доповідь бібліотекаря Катерини Перегінець про книгозбірню львівських францисканців XIV–XVIII століть, доповідь завідувача науково-бібліографічного відділу Олександра Седляра про перші руські читальні в Галичині (1848–1850 рр.).

Доповіді працівників кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв торкалися важливих проблем бібліотекознавства. Зокрема, к. філол. н., асистент Лілія Сирота вивчала білі плями фондів НБ ЛНУ ім. І. Франка, а доцент цієї кафедри, Галина Біловус, звернула увагу на нове прочитання Шевченка сьогодні.

Виступ Марії Павлюх ознайомив присутніх з франкомовною колекцією Фонду стародруків та рідкісних видань НБ ЛНАУ. Марія Павлюх наголосила у своїй доповіді, що франкомовна колекція XVIII – початку ХХ століття – важлива форма історичної пам’яті для майбутніх поколінь. Доповідь супроводжувалася мультимедійною презентацією франкомовних стародруків та ілюстрацій, які вказують на особливість колориту сільськогосподарської тематики франкомовних видань колекції.

Доповідь директора НБ ЛНАУ Любові Пинди вразила присутніх універсальністю матеріалу, важливого для фахівців із бібліотекознавства, а також для широкого кола науковців. Любов Арсентіївна здійснила глибокий аналіз внеску праць вчених з Дублян у розвиток аграрних студій з часу заснування аграрного закладу 1856 року і до сьогодні. За основу доповіді був взятий історико-бібліографічний аспект, зокрема видання періоду незалежності. Мультимедійна презентація демонструвала обшири розвитку аграрної науки в Дублянах протягом 160 років. Доповідачка розповіла про внесок викладачів у розвиток сучасної сільськогосподарської науки.

Закінчилася конференція побажанням берегти і примножувати бібліотечні фонди для майбутніх поколінь, тому що книги – наша історична пам’ять.