В період з 9 по 13 березня делегація Львівського національного аграрного університету в складі ректора, академіка НААНУ, проф. Володимира Васильовича Снітинського та доцента кафедри екології Богдана Васильовича Кректуна перебувала у Державі Ізраїль в Сільськогосподарському науково-дослідному центрі «Волкані» (Volcani Center) та установах Міністерства сільського господарства Ізраїлю. Метою візиту було налагодження співпраці між ЛНАУ та центром «Волкані» у сфері наукових досліджень, підвищенні кваліфікації та стажуванні науковців, аспірантів та студентів. Центр «Волкані» розташований в комплексі будівель Міністерства сільського господарства в Бейт-Дагані неподалік від Тель-Авіва і складається з шести науково-дослідних інститутів, кожен з яких спеціалізується в певній галузі. Широкий спектр спеціалізацій охоплює рослинництво і розробку новітніх методів захисту рослин від шкідників, дослідження ґрунту, водних ресурсів, розведення тварин, сільськогосподарське машинобудування і збереження врожаю. Центру «Волкані» підпорядковані чотири дослідницькі станції Міністерства сільського господарства Ізраїлю, які діють в різних регіонах країни. Саме ці станції, що працюють в польових умовах, служать випробувальним полігоном новітніх ізраїльських агротехнологій.

Згідно з програмою перебування проведено зустріч із заступником директора центру «Волкані», ентомологом світового рівня проф. Ітамаром Глазером, який детально ознайомив українських науковців зі структурою та функціями центру, ситуацією на ринку сільськогосподарської продукції Ізраїлю і значенням України для продовольчої безпеки країни. В процесі візиту представники ЛНАУ ознайомилися із роботою Інституту переробки сільськогосподарської продукції та харчових технологій, відвідали мікробіологічну лабораторію, лабораторію контролю якості харчових продуктів, відділ фітосанітарного контролю. Під час зустрічі із професором цього інституту Моше Костюковським обговорено актуальні проблеми, що виникають під час зберігання урожаю зернових культур та окреслено сучасні нанотехнології, які дозволяють звести втрати зерна до мінімальних значень.

В Інституті рослинництва прослухали лекцію професора Асафа Садеха на тему «Значення біорізноманіття для оптимального функціонування агроекосистем». За результатами лекції проведено круглий стіл та здійснено порівняльний аналіз ключових проблем сільськогосподарського виробництва в Україні та Ізраїлі. За участю доктора Узі Моалема відвідано Центр молочного тваринництва, де утримуються високопродуктивні молочні корови із рекордними для Ізраїлю надоями молока. З ознайомчою метою українська делегація побувала у Генетичному сховищі Інституту рослинництва, де зустрілася із професором Ріною Камянецькою- Гольдштейн. Цей фахівець Інституту декоративних рослин і сільськогосподарських технологій ознайомила українських науковців із сучасними сортами сільськогосподарських рослин, виведених в Ізраїлі, представила біля 600 сортів часнику, що зберігаються у генетичному банку. Згідно з інформацією, представленою професором Ріною Камянецькою- Гольдштейн, в процесі окультурення в різних кліматичних умовах часник пройшов тривалу еволюцію і селекцію, що вплинуло на збільшення розмірів цибулини та пригнічення цвітіння. В результаті сучасні комерційні сорти часнику не утворюють квітів – розмноження його практично в усьому світі здійснюється вегетативним способом, що дозволяє відразу здійснити схрещування, отримати повноцінні сіянці і почати науково-практичну програму із виведення нових сортів цієї важливої сільськогосподарської культури. На даний час дослідницька група широко використовує сучасні генетичні методи класичної та молекулярної селекції для ідентифікації генів і білків, що беруть участь в репродуктивних процесах. Отримані результати дозволяють розширити розуміння процесів, що супроводжують цвітіння і забезпечують родючість часнику, а також розробити практичні способи його розмноження насінням.

Група дослідників Ізраїлю вперше в світі створила повний каталог транскриптома (набір всіх генів, що «працюють» в процесі розвитку) цієї культури від фази проростання до дозрівання насіння. Ці дослідження дозволяють застосувати новітні наукові результати в селекції нових сортів. Об'єднання даних транскриптома з морфофізіологічою характеристикою рослин дає можливість прискорити розробку молекулярних маркерів корисних ознак, наприклад, стійкості до хвороб або підвищеного вмісту корисних біохімічних компонентів. Впровадження нових технологій приведе до нового підйому виробництва цієї важливої сільськогосподарської культури. Гібридне насіння часнику не тільки зручне для зберігання і вирощування, а й володіє новими поліпшеними біологічними якостями, а також не переносить хвороби і віруси.

Професор Камянецька- Гольдштейн розповіла про співпрацю центру із медичними і фармацевтичними закладами системи охорони здоров’я Ізраїлю, де використовують медичні рослини, вирощені у центрі «Волкані», та можливість співпраці з ЛНАУ. Крім того, українська делегація відвідала діагностичні центри, де надсучасна робототехніка, засоби молекулярної біології та нанотехнологічні препарати забезпечують лідерство країни у лікуванні найскладніших захворювань.

За результатами зустрічі сторони прийшли до порозуміння щодо можливості співпраці у навчальній, науковій та виробничій сфері працівників ЛНАУ із науково-дослідними закладами центру «Волкані».