У Львівському НУВМБ імені С.З. Ґжицького 20 листопада 2025 року відбулося розширене засідання вченої ради факультету агротехнологій та охорони довкілля з таким порядком денним:
1. Про стратегії підвищення рівня практичної підготовки фахівців у галузі агрономії, екології та садово-паркового господарства з урахуванням запитів, очікувань та інтересів роботодавців (стейкхолдерів);
2. Розгляд та рекомендація до друку навчально-методичної літератури;
3. Різне.
На засідання були запрошені роботодавці, частина з яких є випускниками факультету, зокрема Роман Кривішин, Микола Штанько (ТОВ «Контінентал Фармерз Груп»), Ігор Павлишин (Фірма «Ерідон»), Назар Самковський (ТОВ «Нунемс Україна»), Мирослав Пащак (ТОВ «Барком»), Ігор Бучинський (ТОВ «Байєр»), Ярослав Клачко (ТОВ «Самміт-Агро Юкрейн»), Роман Лита (ДУ «Львівська фітосанітарна випробувальна лабораторія»), Сергій Ленчук (ТОВ «Галіція Грінері»), Олена Яворська (відділ нагляду за станом благоустрою КП АТУ ЛМР), Мирослав Мальований (Національний університет «Львівська політехніка»), Юрій Салига (Інститут біології тварин НААН України), а також науково-педагогічні працівники й студентський актив факультету.

Голова вченої ради факультету, професор Іван Шувар наголосив, що сучасні тенденції розвитку аграрного виробництва, впровадження цифрових технологій, біологізованих систем вирощування та посилення вимог до екологічної відповідальності вимагають постійного й оперативного оновлення змісту освітніх програм. Він підкреслив, що ефективна підготовка майбутніх фахівців неможлива без тісної партнерської співпраці з роботодавцями, адже саме їхні очікування формують актуальний запит на професійні компетентності випускників.
Професор Іван Шувар висловив подяку компаніям та господарствам, які активно співпрацюють з університетом у межах виробничих практик, стажувань, освітніх проєктів та фахових заходів. На його переконання, розширення такої взаємодії дасть змогу імплементувати потреби виробництва в освітні програми, забезпечити здобувачам вищої освіти доступ до сучасних технологій і реальних виробничих процесів, що суттєво підвищить їх професійну готовність.
Заступник декана факультету з НМР Галина Косилович представила учасникам засідання проєкти та окреслила специфіку освітньо-професійних і освітньо-наукових програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти в межах спеціальностей H1 «Агрономія», H3 «Садово-паркове господарство», E2 «Екологія» та G2 «Технології захисту навколишнього середовища».

Широке представництво роботодавців дозволило в діловій та конструктивній атмосфері обговорити актуальні проблеми підготовки фахівців у галузях агрономії, екології та садово-паркового господарства. У своїх виступах роботодавці наголошували на необхідності посилення практико-орієнтованої складової навчання шляхом суттєвого збільшення практичної компоненти в освітніх програмах, розширення співпраці з агропідприємствами, ландшафтними компаніями та екологічними установами. Також було окреслено основні потреби та вимоги роботодавців щодо професійних знань, навичок та особистісних якостей майбутніх фахівців. Підприємства очікують від них готовності працювати з цифровими системами моніторингу, ГІС-технологіями, інструментами автоматизації поливу, управління мікрокліматом, а також з інноваційними підходами до живлення та захисту рослин і формування сталих екосистем.

Представники бізнесу та професійних спільнот зосередили увагу на важливості розширення змісту освітніх програм шляхом включення дисциплін, що відповідають сучасним викликам галузей: кліматично адаптоване землеробство, точне землеробство, біобезпека, екологічне відновлення деградованих і контамінованих територій, відновлення природних екосистем у післявоєнний період, оцінка збитків довкіллю внаслідок війни, урбаністична екологія тощо. Після обговорення на засіданнях робочих груп ці пропозиції будуть інтегровані в оновлені освітні програми. Стейкхолдери очікують також вдосконалення навичок аналітичної діяльності, уміння працювати з даними, прогнозувати ризики, оцінювати економічну ефективність технологічних рішень і приймати обґрунтовані управлінські рішення. Серед ключових пропозицій – розширення переліку компетентностей, що формуються у здобувачів вищої освіти. Йдеться, зокрема, про здатність працювати в команді, комунікувати з клієнтами та замовниками, готувати технологічну документацію, здійснювати екологічний аудит і розробляти ландшафтні та агроекологічні проєкти.
На завершення голова вченої ради, професор Іван Шувар наголосив на потребі активнішого залучення практиків до навчального процесу через гостьові лекції, майстер-класи, участь у кваліфікаційних атестаціях та спільних науково-практичних заходах. Він підкреслив, що формат розширених засідань за участю роботодавців сприяє підготовці фахівців, здатних відповідати сучасним викликам агровиробництва в контексті змін клімату та необхідності збереження біорізноманіття.