4 лютого 2015 в читальному залі Наукової бібліотеки ЛНАУ відбувся лекторій, присвячений Дню Соборності України та Дню пам’яті героїв Крут. Головна тема лекторію важлива для сучасної молоді та актуальна в ключі військових подій на Сході України. Під час заходу були присутні доповідачі: Оксана Качмар, Ігор Баран, Марія Павлюх та директор бібліотеки ЛНАУ Любов Пинда.

Лекторій проводився для студентів усіх курсів. Вступне слово виголосила керівник підрозділу з організації виховної роботи студентів ЛНАУ Оксана Качмар. Оксана Володимирівна наголосила на важливості крутянських подій для сучасності, які повинні у свідомості української молоді виховувати патріотизм та нескореність духу. Оксана Качмар процитувала вірші Тетяни Домашенко із книги «Небесна сотня воїнів Майдану», провівши історичні паралелі подій Майдану 2013 року, російсько-української війни на Сході України та крутянського бою. «Важливо пам’ятати, що ми – українці. І ніякий ворог, чи в образі Путіна, чи іншого супостата не повинен руйнувати кордон нашої батьківщини. Минуло майже сто літ від подвигу крутянських хлопців, але й сьогодні цвіт української нації гине у війні за свою батьківщину», –  наголосила пані Качмар.

Доцент кафедри українознавства Ігор Баран здійснив екскурс в минуле. Темою виступу викладача стали історичні паралелі між крутянським боєм та облогою донецького аеропорту. Ігор Володимирович навів коротку статистику боїв під час ІІ світової війни за стратегічні об’єкти, щоб зіставити ці історичні події із облогою донецького аеропорту, який протримався 242 дні.

«Крути і донецький аеропорт» – символ нескореності молодих добровольців. Сучасна війна з російським агресором продемонструвала великий патріотизм сучасної молоді. Завдяки добровольцям, яких сепаратисти назвали сучасним іноземним словом «кіборги» донецький аеропорт протримався так довго. Впав не аеропорт, а бетон… Війна продемонструвала нам велику єдність української нації і нівелювала відомий стереотип про поділ України на західників і східняків», – наголосив Ігор Володимирович.Ігор Баран свій історичний екскурс для студентів ілюстрував фільмом, присвяченим Крутам і Дню Злуки. Фільм демонстрував відвічну боротьбу українського народу за свою незалежність. Опісля Ігор Володимирович звернув увагу на сучасні кадри стратегічних об’єктів на Сході України. «Приємно, що українська молодь активна, патріотична. Важливо, щоб ми підтримали українську армію сьогодні, щоб плекали любов до рідної землі», – сказав Ігор Баран.

Виступ молодого співробітника наукової бібліотеки ЛНАУ, випускниці факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка Марії Павлюх «Крути у творах мистецтва та літератури» торкався не тільки минулого, а й сучасного. Доповідачка цитувала твори відомих українських письменників та громадських діячів. Були процитовані: вірш «На Аскольдовій могилі» Павла Тичини, поезія Михайла Лавренка (з циклу «Крути»), поема «Крути» Миколи Оверковича, «Крутянська пісня» Богдана-Ігоря Антонича та нариси Бориса Мартоса: «Останній привіт Україні», «Наймолодші».

Марія Павлюх згадала про спогади сучасників та учасників Крутянського бою 29 січня 1918 року: Євгена Маланюка, Володимира Винниченка, Демида Бурка, які намагалися пояснити поразку українських Визвольних змагань. Володимир Винниченко у книзі «Відродження нації» писав: «Це була війна впливом. Наш вплив був меншим… Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами ту державність так само, як і ми її зрозуміли».

Наскрізними словами, важливими для сучасної молоді, на думку доповідачки, є слова колишнього старшини армії УНР Євгена Маланюка: «…Народ, творячи з якоїсь події легенду, (а Крути, без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації) – знає, що робить. Народна мудрість і національний геній – це найвища земна справедливість. Творячи свої легенди та міфи, цебто підносячи дану історичну подію до височини надісториччя, ніколи, щодо вибору тієї події, не помиляються. Не помилилися вони й у випадку Крут».

Марія Павлюх розповіла про твори мистецтва на тематику Крут: художню серію «Батальний живопис» Леоніда Перфецького, «Один з-під Крут» Сергія Мако, картину Андрія Климка «Бій під Крутами. 1918». Доповідачка згадала і про сучасні естрадні твори на тематику Крут, зокрема «Крутянську пісню» (слова Богдана-Ігоря Антонича), яка покладена на музику
Г. Ярославенком, пісню «Пам’яті тридцяти» (слова П.Тичини) у виконанні Марічки Бурмаки, «29 січня» у виконанні гурту «Сокира Перуна». Згадала доповідачка і про скульптурний комплекс, і відомий гранітний пам’ятник на Аскольдовій могилі, а також відбудований президентом Віктором Ющенком музей «на колесах» на станції Крути, де зібрані усі архівні матеріали про Крутянські події. «Популярність цієї події поширилася навіть у побуті. У 2008 році НБУ випустив ювілейну монету, присвячену боєві 29 січня 1918 року. В інтернеті з’явилися елементи «народної творчості» – саморобні плакати та «шпалери» на тематику Крут», –  сказала доповідачка.

Завершила зустріч Оксана Качмар із закликом до студентів допомогти українській армії в’язати сітки, щоб показати свій патріотизм не тільки на словах, а й на ділі.