2 січня 2025 року у Львівському національному університеті природокористування відбувся науковий суспільно-комунікативний захід «Степан Бандера – провідник української нації» з нагоди відзначення 116-ї річниці від дня його народження. Захід організований з ініціативи доктора наук з державного управління, професора Івана Парубчака. Метою цієї події було вшанування академічними спільнотами Львівського національного університету природокористування та Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького пам’яті славного сина України, невтомного борця за волю і незалежність нашої Батьківщини, ідеолога та провідника ОУН Степана Бандери, студентські роки якого пройшли в Дублянах.
Розпочався захід виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання, якою вшанували пам’ять полеглих новітніх Героїв – студентів, викладачів та працівників двох університетів.
Іван Парубчак привітав гостей та учасників заходу, відзначивши визначну роль постаті Степана Бандери в українській історії та національно-патріотичному вихованні сучасної української молоді.
Ігор Баран, в.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти, к.і.н., модератор заходу, акцентував увагу на важливості наукових досліджень національно-визвольного руху першої половини XX століття та представив кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доцента кафедри історичного краєзнавства ЛНУ ім. І. Франка, члена редколегії наукового збірника «Український визвольний рух» Миколу Посівнича, який уже близько трьох десятиліть працює над цією тематикою. У доповіді «Степан Бандера, бандерівці та їх епоха» науковець підкреслив: «Бандеризація України – головна загроза для росії… Таку сентенцію можна почути від режиму на чолі з путіним і його пропагандистської машини останні понад двадцять років. Хто ж такий Степан Бандера, бандерівці, націоналісти і яку загрозу вони чинять «другій армії світу», щоб через них почати війну та проводити міфічну денацифікацію? У цій війні путінський режим намагається «остаточно розв’язати українське питання», попередньо «історично обґрунтувавши» свої претензії в кращих традиціях нацистсько-сталінської пропаганди. Геноцид над мирними містами й селами, масова українофобія російського суспільства найкраще ілюструють наміри рашистських окупантів. Спроби оцінити діяльність Степана Бандери свідчать про зрілість українців, їхнє прагнення при вибудові власної системи цінностей самим вирішувати, яких героїв шанувати і яке майбутнє вибирати. Для українців, які її пропагують та відстоюють державність зі зброєю в руках, Провідник ОУН і досі залишається найяскравішим символом визвольної боротьби за незалежність у XX столітті».
Продовжив захід доктор політичних наук, професор кафедри гуманітарної освіти ЛНУП Ігор Бегей доповіддю «Степан Бандера – символ і міт у часопросторі», де акцентував увагу на значенні постаті Провідника для формування світогляду українського народу.
Зворушливими і незабутніми стали слова відеозвернення із далекої Канади прямого нащадка, онука Степана Бандери – Степана Андрійовича Бандери. Він привітав усіх присутніх і поділився спогадами про дідуся, який завжди радісно згадував свої студентські роки в Дублянах. Також подякував академічній спільноті за збереження історичної пам’яті, за роботу над відновленням зруйнованого ворогом корпусу, де навчався Степан Бандера, закликав українську діаспору долучитися до його відбудови. Побажав освітянам і надалі провадити місію з національно-патріотичного виховання, яка є ключем до майбутнього.
Основною думкою доповіді «Червоні лінії української нації в московсько-українській війні» доктора філософських наук, професора кафедри гуманітарної освіти ЛНУП Ігоря Дуцяка було висвітлення ідей Степана Бандери, які є чинниками для переможного утвердження нації. Цитуючи Провідника, він зазначив, що «повною і найвищою перемогою українського націоналізму буде стан, коли російська імперія перестане існувати і всі народи, нею поневолені, дістануть національно-державну волю. Без того повної перемоги Україна мати не може, або ця перемога буде частковою і сумнівною».
Завідувач Музею Степана Бандери ЛНУП, старший викладач кафедри туризму Павло Іванюк доповів на тему «Роль національно-патріотичного виховання в сучасних умовах на прикладі туристичного маршруту "Стежками Степана Бандери"».
Із зацікавленням аудиторія переглянула документальний фільм «Степан Бандера: незламний борець за волю України», в якому висвітлено життя та боротьбу Степана Бандери за незалежність України, представлено архівні матеріали і сучасний погляд на одну з найвизначніших постатей української історії. Проєкт реалізовано керівником відділу комунікації та промоції Іриною Фостяк.
Доктор наук з державного управління, професор, голова Комісії з реорганізації ЛНУП Іван Парубчак у своїй доповіді «Суспільно-політичні аспекти системи народовладдя з позиції Степана Бандери» особливу увагу звернув на те, що боротьба за незалежну та сильну Україну продовжується через наші знання, наукові досягнення та єдність. Відзначив, що Степан Бандера вірив у здатність молоді змінювати світ, у те, що вона була, є і буде головним динамічним елементом у боротьбі за національні ідеї і сьогодні залишається нашим головним ресурсом для побудови сильної, незалежної і процвітаючої Держави. «Тож наше завдання, – підкреслив очільник університету, – підтримати молоде покоління, дати йому можливість розвиватися і реалізовувати свої мрії на рідній землі».
Завідувач кафедри загальної та неорганічної хімії, доктор біологічних наук, професор Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького Степан Грабовський вручив пам’ятний та символічний подарунок – портрет Степана Бандери відомого українського художника Данила Довбошинського із власної колекції.
Також усі охочі мали можливість оглянути книжкову виставку «Степан Бандера: людина і міф», яку презентувала Наукова бібліотека ЛНУП.
Гімн Організації українських націоналістів «Зродились ми великої години» у виконанні аспіранта факультету управління, економіки та права ЛНУП Михайла Іващенка урочисто завершив науковий суспільно-комунікативний захід.