24 жовтня 2018 року у читальному залі Наукової бібліотеки ЛНАУ відбулася презентація книги «Йосип Олеськів – життя і діяльність» (автори: Роман Горак, Степан Качараба, Василь Кучерук, Зіновій Яворівський).

На зустрічі були присутні упорядники книги Зіновій Яворівський та Іван Сварник, викладачі, студенти, працівники університету. Зустріч розпочалася зі вступного слова ректора ЛНАУ, академіка НААНУ Володимира Снітинського, який привітав присутніх та зазначив, що Йосип Олеськів – видатна людина, яка багато зробила для України та Канади, великий друг Івана Франка, професор Вищої рільничої школи в Дублянах, талановитий науковець і великий патріот України.

Представила упорядника книги, історика і науковця Зіновія Яворівського керівник підрозділу з організації виховної роботи студентів ЛНАУ Оксана Качмар. Зіновій Яворівський виступив перед присутніми з доповіддю «Йосип Олеськів: життя і діяльність», в якій торкнувся важливих і пам’ятних дат у житті відомого науковця. Доповідач розповів історію дослідження і свою зацікавленість долею відомого земляка, який народився в Новій Скваряві в родині священика і протягом життя працював для розвитку України. Йосип Олеськів та його старший брат Володимир отримали добру освіту, яку намагався дати батько своїм синам.

Йосип Олеськів, працюючи викладачем, вболівав за долю держави, особливо за емігрантів, які у пошуках кращої долі виїжджали до Канади, де нерідко помирали. З. Яворівський зазначив, що Йосип Олеськів за свій кошт допомагав переселенцям освоювати канадські землі, домовився із канадською владою про те, що українцям будуть давати землі в оренду безкоштовно. Професор Олеськів особисто вирушив до Канади, щоб ознайомитися із ситуацією, дати фахові поради емігрантам як агроном та покращити долю своїх співвітчизників. Тому у Канаді ім’я Йосипа Олеськіва дуже знайоме. Його іменем названа площа і цілий квартал, йому встановлений пам’ятник. Закінчив свою доповідь Зіновій Васильович словами, що земля, на якій жили, росли і творили відомі люди, є святою, тому потрібно пам’ятати про героїзм і діяльність відомих українців.

Доповідь Зіновія Васильовича продовжив виступом «Проблеми еміграції української інтелігенції Галичини» кандидат історичних наук, дійсний член НТШ, директор Львівської обласної універсальної бібліотеки Іван Сварник. І. Сварник ознайомив присутніх із важкими політичними, економічними та соціальними умовами, в яких жили українці у ХІХ ст. Важливою проблемою для селянства залишалася бідність та безземелля. Доповідач зазначив, що у Галичині рівень неписьменності, вбогості та пияцтва був високим, що призводило до виродження української нації. Тому українське селянство було змушене шукати і освоювати землю за океаном, зокрема в Канаді. Умови, в які потрапляли українські емігранти, були жахливі: висока смертність, суворі побутові умови, довга дорога. Масова еміграція, неписьменність і неосвіченість українського селянина в кінці ХІХ ст. поставила під загрозу існування української нації, яка до того ж постійно відчувала на собі тиск польської влади.

Проблеми українського селянства хвилювали українську інтелігенцію, яка не могла стояти осторонь, тому щирими українськими патріотами в Галичині були засновані товариства «Просвіта», «Наукове Товариство імені Тараса Шевченка» та «Сільський господар». Головною метою цих наукових осередків була боротьба за тверезого, багатого селянина, господаря своєї землі, освіченого патріота і громадянина. Йосип Олеськів був в когорті тих патріотів, які намагалися покращити долю своїх земляків не словом, а ділом.

Його діяльність на агрономічній ниві у співпраці з Товариством «Просвіта» принесла добрі результати. У «Просвіті» він активно пропагував ідею розвитку садівництва, городництва, молочарства. Також він приділяв увагу організаційним питанням сільського господарства краю. Враховуючи його знання і досвід, у 1892 р. на засіданні Головної управи «Просвіти» Й. Олеськіва обрано членом управи цієї організації. Йосип Олеськів писав для простого сільського господаря книжки, щоб допомогти фаховими порадами у веденні господарства. «Головною проблемою активних патріотів було донести до селянина фахові поради простою мовою, а також підвищити рівень грамотності сільського населення» , – зазначив Іван Сварник.

Доповідь кандидата наук із соціальних комунікацій Марії Павлюх «Фенологічні дослідження професора Йосипа Олеськіва» була присвячена дослідженням науковця у Вищій рільничій школі в Дублянах. Марія Павлюх зазначила, що Йосип Олеськів був членом Польського товариства природознавців імені М. Коперніка і публікував результати наукових досліджень у часописі «Космос» – друкованому органі Товариства. У Вищій рільничій школі у Дублянах професор здійснював дослідження змін пір року і їх вплив на овочеві культури. Його праці були дуже корисні у практичному садівництві. Науковець захистив дисертацію, присвячену опаданню листя.

Марія Василівна детально розглянула статті Й. Олеськіва з проблем фенології. Зокрема, здійснила історичну ретроспективу у розвиток фенології як науки у Європі та світі. М. Павлюх зупинилася на  звіті засідання Товариства 1889 року про вплив сезонних змін на польові та засіяні рослини, зокрема факторі вологості ґрунтів. На думку, Й. Олеськіва, важливе значення для рослин має не тільки вологість, а й також освітлення. Вчений велике значення надавав ґрунтам. Йосип Олеськів вважав, що на певній території з одним типом ґрунту не має великої різниці між польовими рослинами та засіяними сільськогосподарськими культурами.

Доповідачка проаналізувала статтю Й. Олеськіва «Фенологічні записки овочевих дерев» у журналі «Космос» за 1889 рік, яка присвячена дослідженням сезонних явищ, змін пір року і фаз розвитку рослин. У цій статті професор досліджує три групи рослин: деревні, листяні та квіткові рослини. Автор аналізує кілька видів овочевих дерев, зокрема груші. Він виокремлює три види бруньок груші та різні періоди цвітіння.

Про популярність наукових досліджень у сфері фенології Й. Олеськіва свідчить той факт, що в багатьох наукових журналах аналізується його наукові спостереження і подаються фахові оцінки. У польському науковому журналі «Wszechświat» за 1888 рік подана стаття «Про опадання листя», в якій згадані праці відомих фенологів того часу: Вєснера та Йосипа Олеськіва. Автор статті, доктор С. Гросглік вказує на те, що доктор Йосип Олеськів провів ґрунтовне дослідження вегетації рослини до періоду опадання листя, тобто змертвіння дерева до періоду нового розвитку навесні. Цей професор погоджується з ідеєю Й. Олеськіва, що опадання листя без органічних соків неможливе. Закінчила Марія Павлюх свій виступ запрошенням досліджувати фенологічні статті Й. Олеськіва, які знаходяться у Виставковому залі стародруків та рідкісних видань НБ ЛНАУ.

Виступ кандидата історичних наук, доцента Андрія Копитка «Йосип Олеськів – вчений, ботанік, агроном» торкався фахових питань з рослинництва і агрономії. Андрій Копитко звернув увагу на те, що Йосип Олеськів мав добрий європейський досвід, оскільки він здійснював поїздки по Європі, вивчаючи ботанічні сади Ерфуртського та Віденського університетів, де поглиблював свої знання з ботаніки, політекономії, сільського господарства. Також професор Олеськів зазначав, що системи рільництва різних країн відрізняються між собою, тому не варто їх копіювати. Кожний народ має свій клімат, свої традиції ведення сільського господарства, особливість ґрунтів і досвід, тому інша система рільництва може тільки нашкодити. З іншого боку, Олеськів давав фахові поради господарям, закликаючи створювати кооперативи для успішного ведення рільництва.

Андрій Дмитрович проаналізував звіти та наукові статті Йосипа Олеськіва, присвячені ботаніці і рільництву у журналі «Космос». Зокрема, він зазначив, що Й. Олеськів, досліджуючи рослини європейських ботанічних садів, обстоював ту ідею, щоб не дозволяти відвідувачам вільно гуляти в садах, бо це нищить архітектоніку та багату флору, цінну для науковців-ботаніків.

У виступі Андрій Копитко, аналізуючи наукові публікації професора Олеськіва, зазначив, що велику увагу він надавав не тільки кліматичним умовам, а й також середовищу, в якому розвиваються рослини. Велику увагу Олеськів приділяв ґрунтам і людській діяльності, зазначаючи, що людина, дбаючи про ґрунт,  збагачує його, і рослини тоді дають кращий врожай.

Про постать Йосипа Олеськіва і його діяльність у Вищій рільничій школі в Дублянах присутнім розповіла кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Любов Пинда. Вона згадала головні віхи його біографії, зазначаючи, що він був справжнім патріотом, добрим фахівцем і освіченою людиною свого часу. Любов Арсентівна зазначила, що на роботу в Дубляни у Вищу рільничу школу Й. Олеськіва запросив професор В. Тинєвський. Тут у 1887–1891 рр. Й. Олеськів працював доцентом рільництва та ботаніки. Саме в цей період він здійснював дослідження змін пір року і їх вплив на плодові культури, вивчав та збирав унікальні види рослин.

Любов Пинда не обминула своєю увагою теми наукової діяльності Йосипа Олеськіва у товаристві «Просвіта», де він активно пропагував ідею розвитку кооперативного руху. У зв’язку з відзначенням 50-річчя ліквідації панщини «Просвіта» оголосила конкурс на створення роботи, котра б популярно висвітлила історію сільського господарства Галичини за період 1848–1898 рр. Серед творів-переможців були праці Й. Олеськіва «Розвій селянського господарства у Східній Галичині 1848–1898» та «Панщина та її скасування 1848 року в Галичині» І. Франка. Йосипа Олеськіва та Івана Франка об’єднувала багаторічна співпраця та дружба.

У 1897 р. «Просвіта» видала його книгу «Про садівництво, городництво і молочарство», присвячену стану та перспективам їх поступу у Галичині, в якій автор обґрунтував економічну доцільність вирощування яблунь, груш, слив, вишень з метою реалізації їх на столичних ринках Відня. Любов Арсентівна закликала брати приклад з таких людей як Йосип Олеськів, котрий не шкодував власних сил та коштів задля України.

Підсумувавши доповіді попередників, Юрій Токарський, який долучився до видання цієї книги, розповів присутнім історію наукових досліджень, які підпільно проводилися в університеті в радянський час. Закінчився захід побажаннями досліджувати, вивчати та популяризувати наукову спадщину Йосипа Олеськіва.