Сьогодні ми не можемо уявити своє життя без книги. Книга супроводжує нас з юних літ до старості. Вона відкриває нам нові світи, нові епохи, переносить нас з одного куточка планети – в іншу. Книги вчать нас мислити, відкривають невідоме. Своїй грамотності та освіченості ми зобов’язані книгам. Книги збагачують наш лексикон, розширюють наш кругозір. Книга – важливий чинник у формуванні особистості.

Динамічний розвиток інформаційних технологій відкинув друковану книгу на другий план. Молоде покоління дедалі частіше звертається до інтернет-ресурсів, аніж до друкованого слова. Так може здатися на перший погляд… Насправді друковане слово не втратило своєї ваги в процесі глобалізації. Друковане слово конкурентне з сучасними мультимедійними засобами інформації. Мудрою і великою нацією називають націю тоді, коли великий відсоток її громадян читають друковане слово.

До святкування 160-річчя заснування ЛНАУ Наукова бібліотека провела тематичний лекторій на тему «Освіта і наука в Дублянах другої половини ХІХ – ХХ ст.». Захід відбувався 19–22 квітня 2016 року у читальному залі наукової бібліотеки ЛНАУ за участі викладачів університету, працівників бібліотеки та студентів. Ініціатором проведення заходу виступила директор НБ, доц., к. і. н. Любов Арсентіївна Пинда. Лекторій був присвячений всесвітньому Дню книги і авторського права, який у світі відзначають 23 квітня з 1995 року.

З коротким екскурсом до присутніх звернулася керівник підрозділу з виховної роботи університету Оксана Володимирівна Качмар, яка розповіла студентам історію походження цього свята. У квітні 1995 року спеціальним рішенням ЮНЕСКО друкована книга була визнана найбільшим здобутком сучасної цивілізації, важливим у формуванні і розвитку людини. З цього моменту у світі вшановують книгу та її авторів. «Любов до книги, характеризує нас як людей національно-свідомих. Тож любімо книгу», – сказала молодому поколінню Оксана Качмар.

Зі вступним словом виступила директор НБ Любов Арсентіївна, яка  наголосила, що, попри сучасну інформатизацію та популярність серед молоді інтернет-ресурсів, книга залишається важливою у процесі формування особистості. У своєму виступі, Любов Пинда розповіла про генезис аграрної освіти і науки в Дублянах у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Доц. Пинда торкнулася питання аграрної освіти і наукових студій у Дублянах під час існування Рільничої школи.

Присутніх захопив виступ доц. кафедри фізики Олексія Бурнаєва («Франкомовна навчальна і наукова література ХVIII – XIX ст. : за матеріалами фондів рідкісної книги НБ ЛНАУ»), який продемонстрував студентам фотоілюстрації франкомовної навчальної і наукової книги XVIII–XIX ст. Олексій Бурнаєв розповів про головну тематику, зовнішні елементи декору, гравюри та ілюстрації франкомовних стародруків. Викладач розповідав про значення ілюстрованого матеріалу у стародавніх книгах, які здійснювалися за спеціальними технологіями методом пресу чи тиснення.

Директор Музею історії університету, доц. Юрій Токарський ознайомив аудиторію з цікавими моментами в історії створення механічного факультету у Дублянах: видатними постатями, провідними вченими, талановитими викладачами. Доповідач розповів про важливі етапи технічного поступу: від простих землеробських знарядь праці до сільськогосподарських машин. Слухачі уважно слухали про успішні підприємства Галичини, які були засновані під час Рільничої школи, зокрема гуральню. Студенти-механіки мали змогу ознайомитися із першими механічними лабораторіями університету (обладнанням та організацією).

Цікавою ознайомлювальною лекцією про головні напрями дослідження аграрної науки в Галичині став виступ доцента кафедри філософії і політології Андрія Копитка («Напрями досліджень аграрної науки в Галичині другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.») А.Копитко розповів присутнім про значення стародавніх підручників у навчальному процесі. Викладач продемонстрував присутнім різні групи наукової і навчальної літератури, а також роль наукових часописів у навчанні студента-аграрника. А.Копитко продемонстрував студентам приклад  дипломної роботи, яка була виконана студентом у 1932 р. Велику увагу науковець зосередив навколо вивчення наукової періодики (головна тематика, структура, формат).

Мультимедійна презентація Марії Павлюх була присвячена енциклопедичним франкомовним і польськомовним виданням ХVIII – поч. ХХ ст. М.Павлюх у своїй доповіді торкнулася важливого питання – ролі довідкових (енциклопедичних) видань у навчальному і науковому процесі, зокрема у написанні магістерських робіт і дисертацій. Марія Василівна, яка працювала з франкомовними енциклопедіями-стародруками, виокремила кілька тематичних напрямів довідкових видань: історичні енциклопедії, енциклопедії з рільництва, енциклопедії з сільської економіки, мистецькі енциклопедії. М. Павлюх поглибила знання аудиторії про словники презентацією титульних сторінок і головних елементів декору.

Історичний екскурс здійснила доц. каф. українознавства Оксана Юрчук у своїй доповіді. У своєму виступі О.Юрчук розповіла про соціально-економічні відносини Східної Галичини ХІХ – поч. ХХ ст. Викладачка торкнулася кількох важливих тем, які повернули слухачів до історії: головних умов, в яких перебували українці та українське село на початку ХХ ст. Доповідь О.Юрчук супроводжувалася презентацією польськомовних видань на цю тематику. Доц. Юрчук розповіла про різні ремесла та організації, які спричинилися до бурхливого розвитку сільського господарства у Східній Галичині. Яскравою демонстрацією цих позитивних змін стали польськомовні видання Фонду стародруків і цінних видань НБ. Цікавим моментом виступу викладачки став опис галицького повітового міста кінця ХІХ ст.

Закінчився лекторій побажаннями молодому поколінню більше читати, досліджувати і пізнавати життєву мудрість через друковане слово.