9 листопада 2016 року о 15.00 год. в читальному залі Наукової бібліотеки ЛНАУ відбувся захід, присвячений Дню української писемності, мови та культури. З привітальним словом виступила керівник підрозділу з організації виховної роботи студентів Оксана Володимирівна Качмар, яка сказала, що святкуємо День писемності, української мови та культури як свято, яке покликане будити національну свідомість і прищеплювати студентам любов до книги.

Зі вступним словом до присутніх звернулася директор Наукової бібліотеки ЛНАУ, доцент, к. і. н. Любов Арсентівна Пинда. Любов Арсентівна зазначила, що мова і писемність – важливі складові, які відіграють вирішальну роль у формуванні молодої особистості та духовності нації. Сучасні технології не знищують важливості книги, тому книга залишається настільним дороговказом для молодого покоління. Важливо усвідомити, що книга потрібна. Вона допомагає сформувати світоглядні орієнтири генерації, тому що нація та книга знаходяться у прямій залежності один від одного. Не важливо, в якому форматі читати книгу: електронному чи друкованому, – важливо читати, пізнавати, досліджувати.

Працівниця Наукової бібліотеки Марія Василівна Павлюх підготувала лекцію «Сучасна українська література (за підсумками ХХІІІ Форуму видавців у Львові 2016 року)». Марія Павлюх здійснила ґрунтовний аналіз головної книжкової події – ХХІІІ Форуму видавців у Львові, який відбувався 15–18 вересня 2016 року. Свій огляд Форуму доповідачка подала двома частинами: події Форуму та презентації книг. Вона розглянула структуру Форуму–2016, виокремивши тематичні форуми, майданчики, фестивалі, спецпроекти, благодійні акції, види заходів. Марія Василівна згадала почесних гостей Форуму – відомих закордонних письменників, громадських активістів та діячів.

Розпочався Форум з найважливішої події – визначення Книги року–2016. Цьогоріч журі виокремило 23 книги, та гран-прі не визначили. Серед цих видань: енциклопедія про Івана Франка, книги з філософії та історії Львова. 16 вересня в рамках Форуму був оголошений конкурс «Книга року ВВС–2016», який проводять кілька років поспіль у двох номінаціях: доросла книга та дитяча книга. Переможці отримують грошові призи та можливість надрукувати книгу в Європі.

Новинками цьогорічного Форуму стали спецпроекти, які проводили організатори: «Література проти агресії», «Іван Франко», Андеґраунд», «Повернення Нью-Йоркської групи поетів». Традиційно залишилися популярними заходи: «Третій вік: задоволення від читання», українсько-єврейські зустрічі, поетична кав’ярня «Meridian Czernowitz», а також з’явилися нові майданчики: «Твій скарб» – практикум з авторського права, «Утопія» – майданчик для перекладачів і майданчик нового журналу «Шо».

Доповідачка коротко зупинилася на головних подіях бібліотечного форуму, який відбувався у рамках загальної програми. М. Павлюх виокремила фестиваль «Місто Лема». В межах проведення фестивалю були організовані дискусії, круглі столи, вечір пам’яті і показ документального фільму «Автор Соляріса». Організатори заходів намагалися привернути увагу читачів до творчості відомого польського фантаста Станіслава Лема, який виріс у Львові. Вона зазначила, що велика кількість заявок на фестиваль «Молода республіка поетів», а також його продовження – «Ніч поезії і музики» свідчить про те, що в Україні є потужна школа поетики, яка з кожним роком розвивається та стає популярною серед молоді.

Ініціатором проведення спецпроекту «Література проти насилля» стало Громадське радіо та модератор Остап Сливинський, який до дискусії залучив відомих інтелектуалів світового рівня. Цей спецпроект названий «історією іншості», були записані 5 публічних інтерв’ю відомих людей на тему: як повинна протистояти світовому насиллю сучасна література? Наскрізною дискусією Форуму стала тема, яка цікавить письменників, політиків і читачів: література війни чи література про війну; як сучасні автори повинні подавати російсько-українську війну і доносити її до свого читача? Всі ці болючі теми втілилися у спецпроект організаторів та волонтерів. На Форумі був здійснений показ фільму «Хто, як не ми?» – документальні свідчення людей, які допомагають на фронті, волонтерів, добрих, чуйних і активних людей суспільства.

Марія Василівна детально розглянула два тематичні форуми: «Крим» і «Історія», які набули популярності в цьому році. Рекордна кількість книг про історію та палкі дискусії про українські землі свідчать про те, що українська громадськість потребує таких книг, щоб заповнити «білі плями» історії не тільки для фахівців, а й для пересічних читачів. В рамках тематичного форуму «Крим» були презентовані кримські журнали, а також проведена дискусія про кримськотатарську автономію у складі України. Натомість під час тематичного форуму «Історія» були озвучені перші результати декомунізації, лунали дискусії навколо створення національного пантеону і Музею Майдану.

Традиційна благодійна акція «Третій вік: задоволення від читання», яка призначена для людей пенсійного віку, провела конкурс «Моя книжкова полиця». Лауреати отримали сертифікати на купівлю книжок. Учасники акції мали змогу зустрітися з відомими сучасними письменниками, відвідати концерти та виставки. В межах проекту був створений Читацький клуб для сеньйорів, щоб пенсіонери могли зустрічатися та обговорювати сучасну літературу. Доповідачка згадала про цікавий проект «Андеґраунд», під час якого датський письменник Клаус Анкерсен представив власну книгу «Несподіваний збіг» як невелику виставу.

Після огляду головних подій Марія Василівна охарактеризувала головні напрями в сучасній художній літературі і український книжковий ринок. Вона зазначила, що кількість перекладів світових шедеврів літератури інтенсивно розвивається, а це дає змогу українському читачеві ознайомитися зі світовими тенденціями розвитку сучасної літератури. Провідною тематикою в літературі залишається Майдан та російсько-українська війна. Серед жанрів переважають мала і велика проза. Як правило, це історичні романи, біографічні новели, есеїстика. Поезія представлена поетикою війни, баладами про війну. Великої популярності набувають антології кількох відомих авторів, об’єднаних однією темою чи жанром. Актуальними книгами для фахівців і читачів залишається документалістика – тобто історичні книги і авторські проекти, присвячені відомим історичним подіям.

Закінчився захід побажаннями студентам більше читати сучасних книг, щоб всесторонньо розвиватися як особистість.