3 листопада в Музей Степана Бандери завітали учні 9-10 класів Львівської середньої школи №37 з поглибленим вивченням французької мови. В музеї відвідувачі уважно слухали екскурсію, під час якої переглянули виставлені експонати й архівні документи. В ході екскурсії слухачі ставили багато запитань, на які з задоволенням відповідала директор Музею Степана Бандери Антоніна Ковалів. Хлопців і дівчат особливо зацікавила колекція відзнак і нагород українських військ ХХ століття.

Також учні завітали до Музею історії університету. Розповідь директора Музею Юрія Токарського про шлях від рільничої школи до національного аграрного університету надзвичайно зацікавила учнів, і вони серйозно замислилися над здобуттям вищої освіти у ЛНАУ.

Учням дуже сподобались екскурсії, вони щиро подякували працівникам музеїв, а також залишили найкращі побажання у книгах відгуків. На завершення зустрічі юні відвідувачі зробили фото на згадку.

Минулого року Музей Степана Бандери отримав унікальний подарунок: різдвяну звізду з надписом: «Слава Україні! Героям Слава!». Виготовив її почесний звіздар міста Львова, колишній студент тоді ще Львівського сільськогосподарського інституту, народний майстер Богдан Новак. Різдвяна звізда стала окрасою університету, а цьогоріч побувала й на різдвяних урочистостях у Львові.

8 січня відбувся ювілейний десятий фестиваль «Спалах Різдвяної звізди», який зібрав понад 400 учасників з різних куточків України. Звіздарі на чолі з ангелами-охоронцями пройшли центральними вулицями міста.

Щороку до різдвяних свят майстри виготовляють нові звізди. Головним символом ходи у 2016 році стала блакитна зірка із зображенням голуба у центрі і словами «Слава Богу на висоті, і мир людям на землі», котру автор, народний майстер Богдан Новак, назвав «Звіздою Миру». Фестиваль «Спалах Різдвяної звізди» став одним із найяскравіших різдвяних заходів Львова.

Впродовж різдвяних свят «Степанова звізда» разом з Дублянським церковним хором побувала також на урочистостях у Домініканському соборі.

Висловлюємо щиру подяку зірковому майстру пану Богдану за цінний подарунок, зичимо натхнення до творчості та довгих років життя.

3-4 грудня у приміщенні Львівського національного аграрного університету відбувся форум молодих націоналістів з метою гуртування, навчання та обміну досвідом української патріотичної молоді. Форум зібрав понад 100 учасників із різних куточків України: Києва, Одеси, Умані, Полтави, Львова, Жидачева, Жовкви, Дрогобича, представників із добровольчого Батальйону ОУН та ін. У програму форуму, крім засідань, виступів делегації Конгресу Українських Націоналістів, доповідей, диспутів і прийняття заяв та звернень, були включені також відвідини Музею Степана Бандери та Музею історії ЛНАУ.

Степан Брацюнь, голова Конгресу Українських Націоналістів у своєму виступі сказав: «Форум недаремно відбувається у Львівському національному аграрному університеті, оскільки тут навчався Степан Бандера. Головна мета форуму – перезавантаження реферантури Українських націоналістів. Україні потрібне оновлення!».

Щороку в останню суботу листопада Україна у скорботній молитві схиляє голову перед мільйонами жертв Голодоморів, які відбулися в 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 роках. Голодомор є однією з найтрагічніших сторінок української історії, коли люди гинули від штучно створеного голоду. І досі неможливо уявити, що в країні з родючими землі, де простягаються пшеничні лани, сталася така трагедія. Минуло понад 80 років після тих жахливий подій, а біль понесених втрат і досі щемить у наших серцях.

У суботу, 26 листопада Музей Степана Бандери провів акцію «Щоб світ знав», присвячену Дню пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років. Антоніна Ковалів, директор музею, зазначила, що Степан Бандера не залишався осторонь цих страшних подій. На знак протесту проти дій тогочасної влади та щоб привернути увагу світової громадськості до Голодомору в Україні в 1933 р. Степан Бандера та українські націоналісти організували атентат проти радянського консула у Львові. Це не тільки згадка про відважний і самовідданий вчинок, але й пам’ять про страшну трагедію – Голодомор.

26 березня 2016 року у Львівському  національному аграрному університеті відбувся День відкритих дверей. Університет радо зустрічав усіх, хто бажає навчатися в одному із найдавніших аграрних вищих навчальних закладів України, якому цьогоріч виповнюється 160 років від дня заснування.
Зустріч з абітурієнтами розпочалася із ознайомлення із факультетами, кафедрами університету, виставкою наукових, творчих, спортивних досягнень, музеями історії університету та Степана Бандери.
Про правила прийому до Львівського НАУ розповіла абітурієнтам відповідальний секретар приймальної комісії – Оксана Володимирівна Грицина. У своєму виступі вона звернула увагу на спеціальності, за якими буде здійснюватися прийом за освітнім ступенем бакалавр, ознайомила з умовами та термінами вступної кампанії, порядком конкурсного відбору абітурієнтів за освітнім ступенем бакалавр на основі повної загальної середньої освіти та попередньо здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст».

26 березня 2016 року проводився день відкритих дверей в Львівському національному аграрному університеті. Важливим і найгострішим питанням сьогодення для всіх вишів і країни загалом є проблема збереження вищої освіти як основи розумної та освіченої України. З урахуванням сучасних потреб у вищій освіті та інтеграції до європейської спільноти з’явилася нагальна потреба реального моніторингу організації роботи з учнями шкіл, яку завжди ефективно проводить колектив кафедри фінансів і кредиту, як одну зі складових своєї організаційної роботи. Залучення талановитої молоді можливе лише через донесення інформації до абітурієнтів про діяльність Львівського національного аграрного університету як одного з потужних навчальних закладів Західного регіону.

Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!

Ніде в світі не зафіксовано голоду, подібного тому, який випав на долю однієї з найродючіших країн світу. Неможливо без болю згадати страшні муки українського народу у 1921–1923, 1932–1933 та у 1946–1947 роках ХХ століття. Зокрема 1933 рік – найчорніший в історії України. Навесні цього року у Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1000 – щогодини, 17 – щохвилини.

У зв’язку з Днем пам’яті жертв Голодоморів та з метою гідного  вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу в Музеї Степана Бандери було оформлено книжкову виставку «Чорні крила Голодомору» та проведено акцію «Незабудки пам’яті». В Музей завітали студенти різних факультетів та працівники університету, аби прикріпити символічну-квітку незабудку, як символ пам’яті, на карту України.

«Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодоморами, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя», – зазначила Антоніна Ковалів, директор Музею Степана Бандери. Виступив також Юрій Токарський, директор музею історії ЛНАУ, який поділився своїми спогадами про ті страшні часи.

На календарі XXI століття, і вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не так для мільйонів загиблих жертв, як задля нас та нашого майбутнього. Ми повинні завжди пам’ятати про ті страшні події й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

31 січня 2016 року у м. Дубляни відбулася визначна подія – урочисто відкрито оновлену після реконструкції дитячу школу мистецтв ім. Степана Турчака.

Перед офіційним відкриттям у храмі м. Дубляни відбулася Божественна Літургія. Опісля голова Львівської ОДА Олег Синютка, голова Жовківської РДА Надія Щур та міський голова Василь Попович відвідали Львівський національний аграрний університет. У навчальному закладі їх зустрів ректор ЛНАУ, академік НААНУ Володимир Снітинський та керівник підрозділу з організації виховної роботи студентів Оксана Качмар.

Голова ЛОДА О.М. Синютка є членом оргкомітету з питань святкування 160-річчя Львівського національного аграрного університету, котре офіційно відбудеться у вересні 2016 року. Олег Михайлович ознайомився з навчальною базою ВНЗ і високо оцінив роль університету у підготовці висококваліфікованих спеціалістів для потреб сільського господарства на лише в Україні, а й за її межами.

Після закінчення зустрічі гості охоче відвідали Музей Степана Бандери та Музей історії університету, де у книгах відгуків залишили приємні враження від почутого і побаченого.

Багато уваги викладачі кафедри економічної теорії приділяють вихованню студентської молоді. Їх робота спрямована на виховання у студентів почуття патріотизму, духовності, моралі, гуманістичних принципів, культури поведінки та на формування у майбутніх фахівців відповідного наукового світогляду і широкого економічного мислення.

Виховний процес на кафедрі здійснюється через наставників академічних груп, які не лише проводять відповідну культурно-просвітницьку роботу, але надають всебічну допомогу студентам в організації їхнього дозвілля. Завдяки цьому  студенти регулярно відвідують театри, музеї, історико-архітектурні пам’ятки м. Львова та України, пізнаючи тим самим історію та культуру рідного краю.

Важлива увага у виховному процесі звертається на підтримання високої громадської та політичної активності студентів.

Викладачі кафедри беруть участь у культурних та громадських заходах, що проводяться в університеті та залучають до них студентів. Також проводяться зустрічі та бесіди із студентами у гуртожитках.

Батько українського бестселера, один із найбільш читаних і найвідоміших українських письменників Василь Шкляр 11 вересня відвідав Львівський національний аграрний університет.

Про зацікавленість глядачів особистістю гостя свідчив ущерть заповнений актовий зал головного корпусу університету. Сотні студентів і працівників прийшли послухати з уст автора про його новий твір «Чорне сонце», який відображає сучасну політичну ситуацію в країні.

Роман «Чорне сонце» присвячений полку спецпризначення «Азов». Автор  розповідає про події 2014 року на Сході, війну з російськими агресорами, підготовку до операції під Іловайськом, настрій бійців «Азова». Специфіка твору полягає в тому, що герої роману – реальні особи, наші сучасники. Щодо назви, то автор пояснює її так: «Чорне сонце – це зірка, яка може не лише голубити й гріти, а й карати чорним промінням».

Василь Шкляр поділився своїм баченням подій в країні й уявленням про майбутнє держави, а також розповів про свої творчі плани – новий роман про Українську Повстанську Армію, натхнення для якого автор черпає в Галичині.

Під час презентації студенти і викладачі ЛНАУ мали нагоду поставити запитання та почути вичерпні відповіді на них. Охочих поспілкуватися із літератором виявилося чимало.

 

Перший проректор Віталій Мефодійович Боярчук та керівник підрозділу з організації виховної роботи студентів Оксана Володимирівна Качмар висловили слова вдячності шанованому гостю та подарували перше повне видання «Кобзаря» українською та польською мовами. Приємним дарунком для Василя Миколайовича став також букет квітів, який йому вручила голова ССО «Основа» Олена Голіян.

 

Після закінчення заходу усі охочі могли взяти у письменника автограф та придбати його нову книгу. Окрім того, Василь Шкляр охоче відвідав музеї Степана Бандери та історії ЛНАУ.

 

Дякуємо нашому гостеві за незабутню зустріч і чекаємо на нові літературні шедеври та візити до ЛНАУ.