Всесвітній день науки щорічно відзначають 10 листопада. Це свято засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. Всі заходи у межах відзначення цього дня спрямовані на популяризацію науки як інструменту миру і злагоди на Землі.
Ніхто не знає, коли виникла наука чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до сьогодні людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку.
У Всесвітній день науки під егідою ЮНЕСКО проводиться низка різноманітних заходів, спрямованих як на роботу з науковими та навчальними колективами, так і на тісну взаємодію з урядовими організаціями. Мета цих зусиль – широке поширення знань про науку для всіх верств суспільства, зокрема долучити до науки молоде покоління.
Знання – це світло, а незнання нехай залишається в минулому.
Пропонуємо Вашій увазі виставку літератури «Нехай не гасне світ науки», яка представлена у виставковому залі стародруків і рідкісних видань наукової бібліотеки.

Історія створення Дня української писемності
Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.
За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.
Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: «Повість временних літ», «Житіє святих князів Бориса і Гліба», «Житіє Феодосія Печерського».

Цікаві факти про українську мову
- Літературний твір, перекладений на найбільшу кількість мов, – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
- Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана.
- Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
- Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
- Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

Правила української мови
Пропонуємо з нагоди свята згадати кілька основних правил української мови:
- Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити «беру участь», бо «приймати участь» – це калька.
- Запам'ятайте, що слово «будь ласка» завжди пишеться окремо. Тут не треба дефіса.
- Правильно говорити «протягом дня». Слово «на протязі» означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
- Іспит лише «складають», слово «здавати» вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
- Будівля та будь-що інше можуть бути «розташовані», а не «знаходитися», бо вони не можуть самі себе «знаходити».

А також не забуваємо про новий правопис, який почав діяти 3 червня 2019 року.
Зміни в новому правописі української мови:
- «И» на початку слова
Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів. У проєкті нового правопису надається перевага літері «і», однак перед приголосними «н» та «р» можна вживати два варіанти написання: «індик» та «индик», «ирій» та «вирій», «ірод» та «ирод» тощо.
Також, наприклад, пропонується затвердити вживання «и» на початку дієслова «икати» й іменника «икавка» та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна «і» на «и» в кінці слів під час відмінювання: «смерти», «радости».
- Більше «Ґ» у словах
Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви «г», так із використанням «ґ» – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.
Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h] і фонетично близькі до нього звуки, передавати пропонують буквою «х», тобто слова «хобі», «хокей» і «холдинг» лишаться незмінними. Але, наприклад, слово «хостел» пропонується вживати як «гостел», оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].
- Більше «етерів»
Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою «ф»: «анафема» – «анатема», «ефір» – «етер», «міф», «міфологія» – «міт» і «мітологія», «Афіни» – «Атени».
Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.
- Повернення йотування
Ще один компроміс із правописом 1928 року.
Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами «є», «ї», «ю», «я»: «проєкт», «проєкція», «траєкторія», «фоє» тощо.
- Менше дефісів
Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова «попмузика», «вебсторінка» «пресконференція» і «експрезидент» писатимуться без дефіса.
- «Пів яблука» та «пів години»
Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник «пів» (у значенні «половина») окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: «півострів», «півзахист» або «півоберт», наприклад.
- «Авдієнція» та «фавна»
Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення «au» та розширити можливі варіанти транслітерації. Проєкт документа допускає орфографічні варіанти: «аудієнція» і «авдієнція», «аудиторія» та «авдиторія», «пауза» та «павза», «фауна» та «фавна».
Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби зі шкідниками складається аж з 30 літер!
Пропонуємо Вашій увазі книжкову виставку, яка організована у читальній залі Наукової бібліотеки.

Бібліотека – це місце роботи і храм думки, і науково-дослідницький центр, і вища школа, і місце високих радощів, світ розуму й очей
(М. Реріх)

Історія Наукової бібліотеки Львівського національного університету природокористування пов’язана із заснуванням Рільничої школи в Дублянах у 1856 р.
За 166 років свого існування бібліотека пройшла шлях від маленької установи до сучасного інформаційного та культурного центру – невід’ємної складової освітнього й наукового життя університету.
У 1977 р. на базі книгозбірні створено об’єднання сільськогосподарських бібліотек Львівської області, до якого ввійшли 12 галузевих бібліотек: науково-дослідних інститутів (три), дослідних станцій (дві), вищих і середніх навчальних закладів (шість), а також відділ сільськогосподарської літератури Львівської обласної наукової бібліотеки.
Сьогодні Наукова бібліотека ЛНУП за обсягом, унікальністю та цінністю своїх фондів є однією з найбільших галузевих книгозбірень у Західній Україні.
З нагоди професійного свята у Науковій бібліотеці ЛНУП організовано виставку-експозицію «Бібліотека – спільнодія для твоєї мрії!».

День Незалежності України – державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що заведено вважати датою відновлення незалежної держави Україна.
Зазвичай у День Незалежності України у всіх містах нашої країни влаштовували концерти та масові гуляння. Однак війна та воєнний стан внесли свої корективи.
Мирного неба над Україною та благополуччя!
З Днем Незалежності, українці!
Любіть та бережіть свою країну — нашу рідну Україну!
Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку до Дня Незалежності України.

Вкладення:

Віртуальна виставка до Дня Незалежності України.pdf

1700 Кб

Господи Ісусе Христе, Ти йшов хресною дорогою по грубому колючому камінні. Воно тяжко ранило Твої пресвяті ноги. А сьогодні моя Україна йде своєю хресною дорогою, йде по камінні, руїнах, обгорілій землі.
Припадаю сьогодні перед Твоїм хрестом. Дозволь мені і усім нам взяти участь у Твоїх святих терпіннях. Ми складаємо сьогодні перед Тобою важкі тягарі наших сердець, що страждають разом з нашою Батьківщиною. Жертвуємо нашу молитву за Україну. Молимося за те, щоб закінчилася війна, щоб ми перемогли і настав мир.
Виставку організовано у читальній залі наукової бібліотеки.

До фонду Наукової бібліотеки ЛНУП надійшли нові видання задля забезпечення освітнього процесу зі спеціальності 081 «Право».

Вкладення:

Нові надходження до Фонду НБ ЛНУП.pdf

1838 Кб

19 травня 2021 р. Наукова бібліотека ЛНАУ, як головна бібліотека Львівського територіального методичного об’єднання сільськогосподарських бібліотек, провела засідання круглого столу на тему «Комплектування бібліотечних фондів: книжкові та інформаційні ресурси». На засіданні було розглянуто наступні питання:

- актуальні питання комплектування бібліотек навчальних закладів;

- стан формування, зберігання та використання фондів у бібліотеках об’єднання.

Повноцінний і якісний склад фонду бібліотеки є основою належного й оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів відповідно до їхніх інформаційних запитів. Одними із найактуальніших завдань НБ ЛНАУ є питання формування, вдосконалення структури, способів ефективного використання та збереження інформаційних ресурсів.

У своєму виступі Л.А. Пинда звернула увагу на особливості комплектування електронними та друкованими виданнями фонду НБ ЛНАУ, охарактеризувала джерела комплектування, проаналізувала доцільність використання зовнішніх електронних ресурсів (наукометричних баз даних, електронної бібліотеки ЦУЛ) та видань, підготовлених викладачами ЛНАУ.

О.Т. Куцин проінформувала про актуальність формування фонду електронних документів як одного із завдань, що вирішуються в процесі створення наукової електронної бібліотеки. Наголосила на необхідності промоційної діяльності бібліотек з метою популяризації фондів у контексті розвитку цифрової освіти.

Керівники бібліотек об’єднання обмінялися досвідом щодо актуальних питань формування, використання та популяризації фондів.

17 травня 2021 року у Науковій бібліотеці Львівського національного аграрного університету відбувся вебінар на тему «Впровадження автоматизованої бібліотечної інформаційної системи ”УФД/Бібліотека”» за участю фахівця ТОВ «Український фондовий дім» Андрія Кравця.

Метою цього вебінару було набуття практичних навичок роботи із засобами користувача щодо доступу до інформації АБІС та адаптування програмного продукту розробником для Наукової бібліотеки ЛНАУ. Дана система автоматизує усі технологічні бібліотечні процеси та покращить бібліотечне обслуговування.

Колектив НБ ЛНАУ висловлює щиру подяку керівнику відділу комп’ютерних та інформаційних технологій В.Ю. Станьку і працівникам відділу за організацію вебінару.

- Обговорення програми проведення круглого столу «Комплектування бібліотечних фондів: книжкові та інформаційні ресурси».

- Календарно-тематичне планування спільних культурно-просвітницьких заходів Львівського територіального методоб’єднання сільськогосподарських бібліотек.

- Оновлення документації, яка регламентує діяльність НБ ЛНАУ.

- Стажування працівників НБ ЛНАУ на базі НБ ЛНУ імені І. Франка.

Зважаючи на запити учасників освітнього процесу, пріоритетними завданнями в роботі залишаються доукомплектування фондів новою літературою, формування інформаційної компетентності користувачів та створення комфортного бібліотечного середовища, яке відповідає вимогам сьогодення.

6 та 7 травня 2021 року відбулася науково-практична конференція «Академічні традиції та виклики сучасності: наукові бібліотеки в динамічному суспільстві XXI ст.». Засідання чотирьох секцій проходило у дистанційному форматі.

Конференцію вітальним словом відкрив проректор з наукової роботи ЛНУ імені Івана Франка член-кореспондент НАН України, професор Р.Є. Гладишевський.

Участь у засіданні секції «Джерельно-ресурсне забезпечення досліджень з історії аграрних наук: до 165-річчя Львівського національного аграрного університету» взяли науковці та представники бібліотеки ЛНАУ у складі: П.Д. Завірюхи, к.с.-г.н., в. о. професора, завідувача кафедри генетики, селекції та захисту рослин; Г.А. Лисак, к.б.н., доцента кафедри екології; А.Д. Копитка, к.і.н., доцента кафедри гуманітарної освіти; Л.А. Пинди, к.і.н., доцента, бібліотекаря 1 категорії; О.М. Бурнаєва, к.ф.-м.н., доцента кафедри фізики; О.Т. Куцин, директора Наукової бібліотеки ЛНАУ.

Детальніше...