9 березня кафедрою фінансів, банківської справи та страхування проведено зустріч здобувачів вищої освіти та їх наставників із капеланом Львівського національного університету природокористування отцем Іваном Венгрином на тему «Значення посту в моєму житті».

Отець Іван зазначив, що Великий піст – це найважливіший і найдревніший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного християнського свята – світлого Христового Воскресіння. Він пом’якшує душу для покаяння. Коли утихомирюються пристрасті – прояснюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у неї з’являється бажання очистити свою совість і покаятися перед Богом. Свята Церква говорить нам про те, яке велике значення в боротьбі з ворогом нашого спасення мають піст і молитва.

Під час заняття було з’ясовано, що головною метою посту, звичайно, є спасення християнина. Піст сприяє досягненню цього завдання, тому що він гамує пристрасті, насамперед тілесні, та вертає душі владу над тілом, утрачену через порушення посту в раю. Допомагає піст перемагати й душевні пристрасті – гордість, гнів, заздрість та інші, бо воля людини, зміцнена успішною боротьбою з плоттю, звертає свою силу і на подолання духовних пристрастей. Саме тому святі апостоли перед початком великих справ, які вимагали вищої допомоги Божої, постили і молилися.

  

7 березня 2023 року на факультеті механіки, енергетики та інформаційних технологій ЛНУП пройшла виховна година, яку провів капелан університету о. Іван Венгрин. Тема виховної години була «Чи знаєте ви, що таке піст?».
Здобувачам вищої освіти розповіли про виникнення посту та його значення в житті людей.
«Піст такий давній, як саме людство. Він приписаний ще в раю. Адам дістав цю першу заповідь: «3 дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш» (Бут. 2:17). Піст має бути протягом життя, а не лише в визначений період, це не спалювання калорій! Це – спалювання гордині, самолюбства, гріхів, заздрості, ненависті, лукавства!» – пояснив отець Іван.
Отже, значення посту полягає в утриманні від того, що викликає в людини найбільшу залежність.

1 березня 2023 року на факультеті землевпорядкування та туризму кураторами академічних груп Мирославою Смолярчук, Наталією Шпік та Оксаною Черечон спільно із капеланом Львівського національного університету природокористування отцем Іваном Венгрином та заступником декана з виховної роботи Олександрою Костишин проведена виховна година для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» першого року навчання.
Під час години духовного спілкування отець Іван розповів про історію та правила Великого посту, його силу і користь, пояснив студентам, чому саме християнам варто дотримуватися посту. Капелан наголосив, що Великий піст – це час духовної весни, час оновлення душі і тіла.
Студенти активно долучались до дискусії та обговорень сьогоднішньої тематики та домовились про нові цікаві зустрічі, яких обов’язково чекатимуть.

Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія?
Йосиф Сліпий


17 лютого 2023 року виповнюється 131 рік від дня народження духовного діяча, символічної постаті XX століття не тільки для греко-католиків, а й для всіх українців – Патріарха Йосифа Сліпого. Йосиф Сліпий – один із тих, хто, пройшовши крізь жорна репресій тоталітарного режиму, не зрадив совісті й власного народу.
Викладачі кафедри обліку та оподаткування спільно із капеланом Львівського національного університету природокористування отцем Іваном Венгрином провели виховний захід для здобувачів вищої освіти спеціальності «Облік і оподаткування».
Тематика виховної години обумовлена важливістю постаті Йосифа Сліпого не лише як предстоятеля Української греко-католицької церкви, а й як державного діяча. У своєму слові студентка Анастасія Лобко наголосила на переконаннях архієпископа, що любов до Батьківщини є природним обов’язком кожної людини: «Не є досконалим християнином той, хто по думці Божій не любить всеціло свого народу... Тому продовжуйте працю і молитву, щоб Господь благословив труди батьків ваших. Ще багато осталось зробити, виконати, здобути». На початку німецької окупації, 30 червня 1941 року, Йосиф Сліпий підтримав проголошення незалежності Української держави.
Отець Іван звернув увагу учасників заходу на те, що Йосиф Сліпий – одна із найцікавіших і водночас найтрагічніших постатей в історії України XX століття. Попри церковне служіння енергії та запалу Йосифа Сліпого вистачало й на інші ініціативи. Він займався наукою, залишив свій слід у культурній спадщині України, сприяв розвитку музейної сфери, був членом низки наукових товариств, зокрема імені Шевченка.

9 грудня 2022 року в стінах ЛНУП було відкрито й освячено меморіальний стенд воїнам, які загинули, захищаючи Україну в війні з російським агресором.
На урочистому відкритті були присутні ректор університету, академік НААНУ В.В. Снітинський, члени ректорату, представники професорсько-викладацького складу та студенти ЛНУП.
Капелан університету о. Іван Венгрин освятив пам’ятний знак і закликав усіх помолитися за наших загиблих на війні працівників і студентів: Василя Пелиша, Олександра Школярчука, Андрія Карабіновича, Михайла Гамкала, Ігоря Мельника, Романа Сметану, Олександра Коцюбинського, Тараса Чайку, Юрія Гука, Олександра Савіцького, Володимира Коляду.
Вічна пам’ять нашим героям та захисникам!

26 листопада 2021 року, у день вшанування пам’яті святого Івана Золотоустого та з нагоди Дня академії, в Івано-Франківській академії Івана Золотоустого відбувся круглий стіл «Богослов’я в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку», а також урочисті заходи та святковий концерт, які пройшли за підтримки почесного доктора академії Олександра Шевченка.
Круглий стіл розпочався із привітальних слів ректора академії, доктора наук з богослов’я, професора, митрофорного протоієрея Олександра Левицького.
Отець Іван Венгрин виступив з доповіддю на тему «Капелан в академічному середовищі. Духовний провід».
Знаковою подією стало підписання угоди про співпрацю між Івано-Франківською академією Івана Золотоустого і Львівським національним аграрним університетом, а також нагородження почесною грамотою ректора академії Олександра Левицького від імені ЛНАУ та ректора університету, академіка НААНУ Володимира Снітинського.
До уваги всіх присутніх була представлена виставка наукової та навчальної літератури з богослов’я, авторами якої є працівники академії.

31 серпня у Львівському національному аграрному університеті відбулося незабутнє дійство, що символізує для першокурсників початок нового етапу їх життя, – Посвята у студенти.
Університет отримав гідне поповнення, гостинно відчинивши двері для понад тисячі першокурсників, які успішно пройшли вступні випробування до одного із провідних закладів вищої освіти України, відзначеного престижними світовими рейтингами.
З самого ранку професорсько-викладацький склад, першокурсники та їх батьки відвідали Божественну літургію у храмі святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Велику університетську родину та гостей благословив на щасливу життєву дорогу та окропив свяченою водою капелан ЛНАУ о. Іван Венгрин.
Урочиста академія відбулася перед головним корпусом ЛНАУ. Посвячення першокурсників розпочалося з традиційного підняття Державного Прапора України під супровід Державного Гімну України у виконанні Народної хорової капели «Джерела Розточчя».
Урочистість відкрив ректор Львівського національного аграрного університету, академік Національної академії аграрних наук України та Академії наук вищої школи України, професор, доктор біологічних наук Володимир Снітинський, який з вітальним словом звернувся до цьогорічних першокурсників. В.В. Снітинський побажав їм гідно продовжувати університетські традиції, наполегливо здобувати необхідні знання і вміння, набиратися нового досвіду. Також ректор наголосив, що цього року минає 165 років нашому університету, який має довгу та славну історію. Володимир Васильович ознайомив присутніх з історією нашого закладу вищої освіти і його відомими випускниками, особливо згадавши колишнього нашого студента, провідника ОУН Степана Бандеру. «Львівський НАУ – виш, який дає не тільки знання, а й можливість для самореалізації й самовдосконалення в різноманітних напрямах: творчості, спорті, художній самодіяльності, духовному та патріотичному розвитку», – наголосив Володимир Снітинський.

За доброю християнською традицією у період Великодніх свят біля храмів, на центральних площах міст і сіл молодь водить веснянки, гаївки, у яких прославляє прихід весни, пробудження землі та світле Воскресіння Христове. Цю традицію кожного року підтримує студентство Львівського національного аграрного університету, згуртоване Центром академічного капеланства та відділом з навчально-виховної роботи. 27 травня 2021 р. у с. Завадів, що поблизу Дублян, відбулися Великодні забави для дітей, молоді та дорослих. Разом з капеланом Іваном Венгрином студенти університету провели гаївки для дітей та парафіян храму в с. Завадів.
Перед виступом наших колективів із вступним словом до усіх присутніх звернувся капелан ЛНАУ о. Іван Венгрин. Він привітав усіх учасників мистецького дійства і побажав добра, здоров’я, радості та світлого благословення воскреслого Ісуса Христа.

Люди, які через різні життєві обставини не мали можливості відчути пасхальну атмосферу у родинному колі, завдяки благодійникам з Львівського національного аграрного університету змогли покуштувати традиційні великодні страви та пригоститися святковим обідом.
4 травня добровольці-волонтери, працівники Львівського НАУ, на вул. Богдана Хмельницького 189Б у м. Львові здійснили «Великодню гостину» для понад 100 осіб.
Дякуємо працівникам Львівського національного аграрного університету, жителям м. Дубляни, жителям с. Завадів за щедрі та смачні пожертви для бідних, а саме: паски, м’ясні вироби, крашанки та писанки, сир, масло, солодощі, кошти та ін.

30 квітня, у Велику п’ятницю, в університетському храмі святого рівноапостольного князя Володимира Великого відбулася вечірня із виставленням Плащаниці. 

Тебе, що світлом, немов ризою, зодягаєшся, зняв Йосиф з Никодимом, бачивши мертвого, нагого, непохованого, ревним плачем заплакали і, ридаючи, промовили: «Ох горе, наш найсолодший Ісусе! Побачивши Тебе на хресті повислого, сонце негайно мороком покрилося і земля зо страху задрижала й церковна заслона роздерлася. А тепер бачу Тебе, що задля мене сам пішов на смерть. Як же ж поховаю Тебе, мій Боже? Або якою плащаницею обгорну? Якими руками діткнуся Твого нетлінного Тіла? Або яку пісню заспіваю при Твоїй смерти, Щедрий? Величаю Твої страсті, піснями славлю Твоє погребення з воскресенням, і кличу: «Господи, слава Тобі». (Надгробна стихира при покладанні Плащаниці)