20-25 квітня 2017 року студенти-активісти, учасники творчих колективів та студентського театру разом із капеланом університету та керівником відділу з організації виховної роботи студентів відвідали бійців АТО на Сході нашої країни з метою подарувати радість Великодніх свят та заспівати нашим героям «Христос Воскрес». Творча група студентів побувала з концертною програмою «А вже весна, а вже красна» і привітала з Великодніми святами воїнів 122 окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади ВДВ ЗСУ (м. Покровськ, Донецька область), бійців 80-ї бригади ДШБ, воїнів-добровольців Бахмутської Січі у м. Бахмут. Щоб наші захисники відчули себе хоч трішки вдома, було вручено великодні дарунки, паски, писанки, розмальовані студентами та дітками садочків м. Дубляни, а також малюнки з побажаннями миру і ласки Воскреслого Ісуса для усієї України. Та найбільшими дарунком стали веснянки, гаївки, духовні пісні, що возвеличують свято Воскресіння Господнього, театралізовані жарти і забави, мелодії у виконанні учасників Народного ансамблю «Троїсті музики» та патріотичні і народні пісні, що виконали чоловічий та дівочий ансамблі Народної хорової капели «Джерела Розточчя».

26 квітня 2017 року в аудиторії №419 за присутності студентів-першокурсників факультету будівництва і архітектури та землевпорядного факультетів з ініціативи кафедри українознавства та за сприяння відділу з виховної роботи студентів ЛНАУ започатковано історико-патріотичний проект «Обличчям до документа». Проект спрямований на виявлення, фіксацію та популяризацію історії через наближення до історичних джерел з метою формування у студентської молоді максимально об’єктивного уявлення про минуле та залучення до осмислення сьогодення через дотик до власної історії.

Своєрідною преамбулою проекту став виступ доцента кафедри українознавства Оксани Федорівни Юрчук про історичну правду як невід’ємну і, що найважливіше, найглибшу та найсокровеннішу складову кожної  душі – пам'ять. Адже лише пам'ять дає людині відчуття зв’язку з власним родом та родиною, пам'ять  наповнює особливим змістом такі звичні слова як «дім», «рідна земля», «моя Україна». Пам'ять фіксує любов і породжує самопожертву заради своєї землі, роду, народу, нації. І тоді гасло «Україна понад усе» будить до дії, веде у бій, допомагає вижити і не скоритися заради твоєї, особистої, такої рідної України. Саме такою тернистою і світлою водночас була доля патріота, борця, одного з «великих серцем» українців, дідуся, батька і сина,   –  Віктора Будника, чиє ім'я, як десятків тисяч інших борців, донині було невідоме широкому загалові. Символічно, що історію життя та боротьби за Україну власного дідуся і батька донесли до студентської аудиторії наймолодша представниця родини – студентка першого курсу землевпорядного факультету Софія Смолярська та її бабця, донька патріота, Оксана Вікторівна. Наскрізною ниткою і презентації «Борітеся – поборете», і спогадів доньки стала ідея любові до України, віра у майбутнє і готовність Віктора Будника і його родини боротися до кінця. За активну діяльність в національному підпіллі у 1949 році Віктора Будника засудили на 25 років таборів у Воркуті, без права йому та родині повертатися в Україну. Але прагнення жити на рідній землі перемогло –  Віктор з дружиною Софією та дітьми повернувся до рідного села Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області. Це повернення і було для сім'ї  тим «небом», яке у найважчі хвилини батько обіцяв прихилити донечці Оксані. І прихилив, бо «небом-раєм» для родини Віктора будника була сама Україна.

Цікавою подією студентської весни 2017 року став ІІ тур чемпіонату та розіграшу кубка КВН 2016–2017, який проходив 3-7 квітня 2017 р. в Уманському національному університеті садівництва.

Кращі команди КВН з усіх аграрних вищих навчальних закладів України зібралися, аби в запеклій боротьбі позмагатися за квиток до фіналу.

Вирішувало долю конкурсантів суворе журі у складі: Михайла Аграната – капітана команди КВН «ДПІ», «Дрім-Тім», збірної «СНД», президента Асоціації КВН України, професора; Ігоря Урбанського – головного редактора Асоціації КВН України; Олександра Шемета – керівника вінницького осередку Асоціації КВН України; Вікторії Уманчик – голови Об’єднаної Ради аграрних ВНЗ України; Олександра Невмержицького – керівника відділу інформаційного забезпечення НМЦ Агроосвіта.

14 березня 2017 року кафедра українознавства спільно з економічним факультетом провела виховний захід «Шевченкове слово та сучасна Україна».

Розпочала флешмоб студентка шостого курсу економічного факультету Наталія Федак цитатою з твору Євгена Сверстюка «На Дев’яте березня».  Завідувач кафедри українознавства Анжела Куза відзначила: «Сьогодні необхідно пам’ятати, що «Кобзар» – це не тільки «Причинна», «Тополя», «Лілея» та «Наймичка», а передусім «Заповіт», поезії «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Мені однаково, чи буду…», «Розрита могила», «І Архімед, і Галілей…», «Кавказ», «Давидові псалми», «Молитва», поема «Марія» та ін. «Кобзар» – це не просто книга, а, за влучним висловом Ю. Іллєнка, це Конституція України. Тому ми запропонували студентам обрати та прочитати ті твори Великого Тараса або уривки із них, які, донині не втративши своєї імперативності, особливо актуально звучать в сучасній Україні, промовляють до сердець молодих людей як настанови, заповіти та пророцтва, стимулюють до роздумів, активних дій та духовного зростання».

До відзначення 203-річниці від дня народження Т.Г. Шевченка Наукова бібліотека організувала творчу зустріч з письменником Зіновієм Легким, автором художньої трилогії «Заповідь моя». Зіновій Миколайович Легкий – заслужений вчитель України, член Національної спілки письменників України, лауреат Обласної премії 2010 року у галузі культури, літератури і мистецтва імені Богдана Лепкого, який отримав перемогу у номінації «Проза» за книги «Тарасові страсті», «Дивовид», «Скорбна мати», «Агнець офірний, або Каменем у Спасителя», а також лауреат премій Ірини Вільде, Богдана Лепкого, Романа Федоріва. Твори Зіновія Легкого перекладалися російською, словацькою, англійською мовами.

07 березня 2017 року Первинна профспілкова організація студентів та аспірантів ЛНАУ вже традиційно провела інтелектуальний конкурс «Що?Де?Коли?», приурочений 160-ти річчю нашої рідної альма-матер. Участь у грі взяли 10 команд із усіх факультетів. Суддівська колегія складалась із: керівника підрозділу з організації виховної роботи Оксани Володимирівни Качмар, капелана університету о. Івана Венгрина, голови Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів Олега Андрушківа, заступника голови Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів Анастасії Глущук, заступника голови Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів з культурно-масової роботи Олексія Качмара, голови ССО «Основа» Сергія Хамця.

Учасники показали хорошу підготовку і знання з історії Львівського національного аграрного університету. Родзинкою цьогорічного конкурсу стали відеозапитання та привітання зі Стрийського коледжу ЛНАУ та із м. Мюнхен (Німеччина) від молодого доктора наук Валерія Дашука.

10 березня 2017 року у м. Львові на площі біля міської Ратуші вже вдруге відбулося спільне виконання студентською молоддю Львівщини Гімну України «Ще не вмерла Україна». Цю символічну дату, пов’язану із відзначенням Шевченкових роковин, обрано недаремно, оскільки 10 березня 1865 року в Перемишлі (тогочасна Західна Україна) на Шевченковому святі відбулося перше публічне виконання українського Славня «Ще не вмерла Україна», величну мелодію до якого створив о. Михайло Вербицький, а слова написав Павло Чубинський. Спочатку «Ще не вмерла Україна» існував як вірш, що виник на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном він став у Галичині, що символізувало соборність українських земель.

Весна в Україні починається Шевченком. У ці березневі дні ми віддаємо данину шани славному синові українського народу, Великому Кобзареві. Бо для нас і для всього світу Тарас Шевченко – це Україна, а Україна – це, передусім, Тарас Шевченко.

Саме ці слова і лягли в основу назви флешмобу, який відбувся у день народження українського генія 9 березня 2017 року у Львівському національному аграрному університеті. Уся університетська спільнота зібралася, щоб відзначити особливий для української нації день.

25-26 лютого, за ініціативи Центру Академічного Душпастирства, відбулась поїздка захоплюючими та визначними місцями Франківщини, яка була спрямована на культурне піднесення духовного життя студентства.

Протягом двох днів студенти ЛНАУ на чолі з капеланом о. Іваном Венгрином відвідали багато цікавих місць, зокрема монастир Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого, що знаходиться в с. Погоня і є відпустовим місцем, яке залишає в душі кожного, хто тут побував, незабутні враження, очищує душу і тіло водою із цілющого джерела, що славиться чудодійними властивостями, дає змогу пройти хресну дорогу, звільнитись від тягаря турбот та рутини повсякденного життя. Монахи радо і щиро зустріли студентів, провели надзвичайно цікаву та пізнавальну екскурсію святинями обителі. На завершення екскурсії капелан о. Іван зі студентами помолились молебень до Пресвятої Богородиці перед чудотворною Погінською іконою Матері Божої.

12 лютого 2017 року напередодні християнського свята Стрітення Господнього колективи художньої самодіяльності Львівського НАУ подарували творчий концерт жителям села Дубаневичі Городоцького району. Зустріч проходила у рамках районного фестивалю «Прощання з колядою», а також з метою презентації Львівського НАУ та профорієнтаційної роботи серед майбутніх студентів.

Прощальним різдвяним дарунком глядачеві стали коляди, ліричні та патріотичні пісні у виконанні студентів-вокалістів університету: Христини Мозуль, Марти Павлів, Христини Зозулі, Олексія Качмара, Сергія Хамця, Миколи Петричка. Усі присутні у залі були вражені запальними  музичними композиціями в обробці Степана Вуса, яку виконав Народний ансамбль «Троїсті музики»: «В’язанка українських пісень», «Намисто», «Полька весела», «Марш «Симон Петлюра». Глядачі стоячи аплодували майстерному виконанню танців Народного ансамблю танцю «Первоцвіт» (керівник – Заслужений працівник культури України Побєда Харісов, репетитор – Вікторія Юрків): «Полька-дублянка», «Буковинська весела», «Сокальські притупи», «Гопак». Кожен номер був пов'язаний поезією, яка сіяла спогади про чарівні хвилини Нового року, Різдва Христового, про людські цінності та Господні щедроти.