З нагоди Міжнародного дня рідної мови на кафедрі гуманітарної освіти ЛНУП відбувся інтерактивний навчально-виховний захід «Дух свободи промовляє українською».
Захід розпочався із вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання. Після цього студентка групи Арх-11 Вікторія Марусяк виконала пісню-реквієм «Гей, пливе кача…». Далі доцент кафедри, к.філол.н. Анжела Куза розповіла студентам, що Міжнародний день рідної мови започатковано за рішенням ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності у світі, оскільки для кожного вільного народу мова є священною цінністю. Доповідачка навела приклади, як інші народи боролися за свою рідну мову, акцентувала увагу на мовній ситуації в Білорусі, де офіційний статус російської мови спричинив витіснення білоруської з усіх найважливіших сфер суспільного життя. Тільки жертовна боротьба та мовна свідомість українців не дозволили повторити таку ситуацію в нашій країні. Однак ми маємо низку ще не вирішених проблем: війна особливо рельєфно показала, якими загрозливими є масштаби русифікації, здійснені ворогом. Протягом століть Російська імперія, а потім тоталітарна радянська держава робили все можливе, щоб розтоптати та принизити українську мову та культуру, саму українську ідентичність, щоби прищепити українцям комплекс меншовартості, який досі живе у свідомості багатьох наших співвітчизників. Водночас повномасштабне вторгнення прискорило перехід багатьох наших громадян на рідну, батьківську чи дідівську мову. І знову на повен голос прозвучало: мова – це наша зброя та бронежилет нації. Анжела Михайлівна наголосила, що зараз наша країна стоїть на передових рубежах боротьби за свободу всього світу, і в цій боротьбі ми відстоюємо право на свою ідентичність, право бути українцями і творити свій неповторний український світ з його культурою і мовою. Тому так важливо знати, утверджувати у своїй державі та популяризувати у світі українську мову.

Далі студентам було запропоновано пригадати крилаті вислови про рідну мову за допомогою мультимедійної презентації, яка давала змогу відразу перевірити правильні відповіді. Спільно аудиторія пригадала цитати Тараса Шевченка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Івана Франка, Івана Огієнка, Ліни Костенко, Оксани Пахльовської, Мирослава Дочинця та інших. Окремо було згадано цитати, які тепер активно поширюють в інтернет-просторі як Шевченкові вірші, а насправді це так звані «шевченківські фейки», які поширюють українофоби та вороги. Тому Анжела Михайлівна акцентувала увагу студентів на потребі постійно дбати про інформаційну гігієну та працювати над самовдосконаленням. Лектор розповіла про зростання популярності української мови у світі, про роль українського художнього слова у плеканні духу свободи, який веде українців до Перемоги. Логічним продовженням цієї тези стали художні читання української патріотичної поезії, які підготували учасники гуртка «Плекання рідної мови».
Спочатку пролунали проникливі рядки відомого українського поета та громадського діяча Богдана Стельмаха: вірш «Не вір москалеві, як псові» прочитала студентка гр. ІТ-31 Марта Цап, поезію «Дзвіня» – студентка гр. Арх-11 Соломія Лех, вірш «Україна чекає», адресований українській молоді, прочитали студентки факультету агротехнологій та екології Ольга Величко та Ірина Козлюк. Поезія Сергія Жадана «Декому краще вдаються приголосні…» прозвучала у виконанні студентки групи Арх-11 Вікторії Соловей. Твір Павла Вишебаби «Тільки не пиши мені про війну» прочитала студентка факультету агротехнологій та екології Аліна Зварець, а поезію Артура Дроня «Любов» – студент факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій Назар Пискір. Студентка факультету землевпорядкування та туризму Тетяна Якимів поділилася з авдиторією своїми авторськими поезіями: «Вони були дітьми Краматорська», «Люди-лелеки» і «Вільні люди повстали проти тирана». І на завершення пролунала зворушлива поезія Володимира Шевченка «Моя армія» у виконанні студентки факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій Марти Цап.
Підсумовуючи, Анжела Михайлівна подякувала нашим чудовим студентам та студенткам, які представляли різні факультети університету, а також присутнім на дійстві викладачам кафедри гуманітарної освіти та факультету будівництва та архітектури, керівниці навчально-виховного відділу університету Оксані Качмар та заступниці декана з виховної роботи Олені Дерпак.
Спільно зі студентами було зроблено висновок: українська мова – це не тільки засіб комунікації, це основа нашої національної ідентичності, вияв громадянської позиції, простір нашої свободи та гідності, це мова нації мужніх та нескорених, адже сьогодні Збройні Сили України героїчно захищають не тільки територіальні кордони нашої країни, а й право кожного громадянина послуговуватись рідною мовою, щоби передати її своїм нащадкам.