20 вересня 2024 р. проведено черговий захід Всеукраїнського товариства «Самбірщина» ім. гетьмана П. Сагайдачного, очільником якого є Ігор Бегей – доктор політичних наук, професор кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування.
Зокрема, в інформаційно-освітньому і дослідницькому центрі «Добромильський край» відбулися Треті «Лукашівські читання», присвячені 70-річчю Михайла Кріля – доктора історичних наук, професора, члена товариства, знакової, яскравої особистості в українській гуманітарній науці та освіті, авторитетного фахівця з всесвітньої історії, славістики. Вели захід Ігор Бегей та голова Добромильського осередку товариства Оксана Гельжинська.
Ювіляра вітали представники влади, науково-освітянської спільноти та громадськості. Михайло Михайлович виголосив змістовну доповідь «Наукова майстерня історика: написане і бажане», а згодом на неї відгукнулись своїми виступами директорка Самбірського ліцею Світлана Якубовська, видавець Мирон Іваник, к. т. н. Михайло Яворський.
На заході було презентовано книгу «Михайло Кріль: біографія та бібліографія», а також підтримано пропозицію висунути кандидатуру М. Кріля на здобуття премії імені Митрополита Андрея.

3-10 вересня 2024 р. викладачі кафедри гуманітарної освіти провели на всіх факультетах Львівського національного університету природокористування цикл лекцій на тему «Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ…». Лекції було присвячено 33-й річниці з дня проголошення Незалежності України.
Основну увагу було зроблено на подіях, які передували незалежності нашої держави та наближали її. Український народ боровся за свою незалежність упродовж не одного століття, сотні й тисячі кращих синів та доньок віддали своє життя і далі віддають його за цю мету сьогодні.
Зокрема, в XX ст. варто відзначити боротьбу Українських січових стрільців, вояків Української Галицької армії та Дієвої армії УНР, діяльність ЗУНР, УНР, Організації українських націоналістів, УПА, боротьбу шістдесятників і дисидентів, та всіх, хто наближав нашу свободу.

 Упродовж липня – серпня 2024 року в.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування, доцент Ігор Баран взяв участь у дистанційному стажуванні на базі Європейського інституту інноваційного розвитку (Острава, Чехія) на тему «Впровадження інновацій у гуманітарних науках. Досвід Чехії» тривалістю 180 годин (6 кредитів ЄКТС). Стажування було цікавим та пізнавальним.

З 2 по 21 серпня 2024 р. доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування Олена Дерпак пройшла міжнародне стажування на тему «Distance education. Course for university teachers», організоване в рамках міжнародного проєкту Erasmus+ KA2 «Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринку праці» (DEFEP) у Державному університеті Молдови.
Заняття, які проходили в асинхронному режимі в середовищі Moodle, висвітлювали тонкощі сучасного синхронного та асинхронного дистанційного навчання, світову і зокрема європейську законодавчу базу стосовно дистанційного навчання, форми проведення занять у дистанційному навчанні, роль викладача та студента в таких заняттях, ефективні методи оцінювання синхронних та асинхронних занять тощо.
Усі ці знання, звісно ж, стануть у нагоді в умовах сучасного освітнього середовища.

 

19 червня 2024 р. у нашій столиці відбулася урочистість, організована Міністерством освіти і науки України, Міжнародним благодійним фондом «Ліга українських меценатів» та Інститутом української мови НАН України за підтримки Міністерства оборони України, на якій було нагороджено переможців конкурсу, їхніх вчителів і керівників. Учасників заходу привітали міністр освіти Оксен Лісовий, заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, меценат Володимир Загорій, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та інші почесні гості.
Студентку Львівського національного університету природокористування Тетяну Якимів відзначено Дипломом за здобуте третє місце в конкурсі, а її наукового керівника – доцента кафедри гуманітарної освіти Анжелу Кузу – Подячним дипломом за високий професіоналізм, державницький підхід до справи, патріотизм при підготовці конкурсантів до змагань у XXIV Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика.

4 червня 2024 р. на кафедрі гуманітарної освіти відбувся науковий семінар на тему «Мисленики Самбірщини та суміжних земель у добу Відродження». В.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти, доктор політичних наук, професор Ігор Іванович Бегей окреслив роль діячів рідних йому теренів, як-от: Лукаша Русина-Новоміського (1494–1542), Станіслава Оріховського (1513–1566), Григорія Чуй-Русина (Григорія Самбірянина) (1523–1573), Івана Вишенського (1550–1621), Івана Гербурта (1567–1616) – у розвитку української філософської думки. Особливо суголосним для сьогодення є вчення С. Оріховського про природні права людини та взаємну відповідальність як держави перед індивідуумом, так і індивідуума перед державою (згадаймо відому цитату Джона Кеннеді: «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни!»).

23-24 травня 2024 року в.о. доцента кафедри гуманітарної освіти ЛНУП Олександр Мазепа провів профорієнтаційну роботу в Здолбунівських ліцеях № 3 і № 5 Здолбунівської міської ради Рівненської області.
Під час зустрічі з учнями 11 класів викладач кафедри розповів про особливості та переваги навчання у Львівському національному університеті природокористування, ознайомив із цьогорічними правилами вступу та напрямами діяльності закладу вищої освіти, надав профорієнтаційні буклети з необхідною інформацією. Випускникам 11 класів були представлені презентаційні відеоролики про ЛНУП, факультет будівництва та архітектури, спеціальності 022 «Дизайн», 191 «Архітектура та містобудування» та 192 «Будівництво та цивільна інженерія», відзняті студентами цих спеціальностей. Учні активно запитували про умови і вартість навчання в ЛНУП на різних спеціальностях, умови життя в гуртожитках, подальші можливості працевлаштування, обмінні студентські програми.

 

24 травня 2024 р. відбулося нагородження найактивніших учасників Всеукраїнської студентської наукової конференції «Українознавчі студії в контексті сучасної доби: філософський, історичний та філологічний аспекти», яку було проведено 15-16 травня на кафедрі гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування. Також за організацію проведення наукового заходу та якісну підготовку студентських наукових робіт було відзначено доцентів кафедри гуманітарної освіти Анжелу Кузу і Олену Дерпак.

15 травня 2024 р. кафедра гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування провела чергову Всеукраїнську студентську наукову конференцію «Українознавчі студії в контексті сучасної доби: філософський, історичний та філологічний аспекти». Науковий захід проходив у змішаному форматі, адже до нього активно долучилися здобувачі вищої та фахової передвищої освіти з інших навчальних закладів.
У читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУП було проведено основне засідання студентської конференції, яка охопила надзвичайно важливі й актуальні аспекти гуманітарних проблем сьогодення.
Розпочався захід із вшанування хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя у російсько-українській війні, і перші доповіді також були увіковічненням пам’яті Героїв, які полягли за нас. Особливий акцент було зроблено на історіях випускників Львівського національного університету природокористування: Ореста Рися, Петра Цимбалюка, Тараса Чайки, Василя Пелиша, а студентка факультету будівництва та архітектури Соломія Лехів підготувала доповідь про свого полеглого брата Ростислава Троцишина, нагородженого відзнаками за мужність.
Змістовною та актуальною, особливо зважаючи на вшанування 80-річчя з часу депортації кримських татар 18 травня 2024 р., була доповідь Антоніни Вовчук на тему «Боротьба за кримськотатарську мову як чинник опору російському окупанту».
Студенти у своїх дослідженнях з’ясовували вплив війни на історичну пам’ять, мовні процеси, український спортивний рух, українську музику, культурні матеріальні та нематеріальні цінності тощо. Також, зважаючи на те, що цього року Україна вшановує 210-річчя Великого Кобзаря, певну кількість доповідей було присвячено темі Тараса Шевченка в сучасності. Гостро, зважаючи на теперішню ситуацію в Україні, прозвучала доповідь про філософію свободи Мирослава Поповича.
А загалом конференція охопила чимало сучасних філологічних, історичних, філософських аспектів української гуманітаристики. Ми надзвичайно вдячні Збройним Силам України за можливість навчатися і працювати, а всім учасникам конференції – за їхню активність та виконану роботу.
Маємо надію, що результати конференції знайдуть своє відображення у подальших пошуках молодих науковців, і чекаємо нових зустрічей!

Вкладення:
Скачати цей файл (Українознавчі студії 2024_тези.pdf)Українознавчі студії 2024_тези.pdf1725 Кб

25 квітня 2024 року в рамках роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми ревіталізації та гуманізації предметно-просторового середовища повоєнної України» на кафедрі гуманітарної освіти ЛНУП відбувся круглий стіл «Юрій Новосільський – видатний художник, філософ та богослов».
Через оголошену повітряну тривогу науковий захід проходив у сховищі головного корпусу ЛНУП. Розпочав його декан факультету будівництва та архітектури в.о. професора Андрій Мазурак, який, привітавши гостей та учасників круглого столу, відзначив важливість вивчення творчої спадщини тих видатних осіб, які творили українську культуру, попри лихоліття не втрачали українську ідентичність і несли своєю творчістю іскру українства в Європу, тому вивчення та пошанування творчої спадщини Юрія Новосільського має шляхетну мету.
Модератор заходу, в.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти професор Ігор Бегей у своєму вступному слові акцентував увагу на тому, що чимало представників української культури були і є розсіяні по світу, не завжди в нас пошановані і сучасне покоління має постійно відновлювати історичну справедливість, чому і присвячена робота нинішнього круглого столу.
Із доповіддю «Творча спадщина Юрія Новосільського: синтез ідей Заходу та Сходу в мистецтві, релігії, філософії» виступив доцент кафедри гуманітарної освіти ЛНУП Андрій Копитко, який, спираючись на наукові дослідження українських та зарубіжних науковців, детально розповів про життєвий та творчий шлях і філософські пошуки Юрія Новосільського. Доповідач звернув особливу увагу на те, що художник, який переважно творив у польському мистецькому середовищі, зумів зберегти українську ідентичність.
З особливим зацікавленням учасники наукового заходу прослухали доповідь відомої української дослідниці, мистецтвознавиці та керівниці Іконописної школи «Радруж» Українського католицького університету Соломії Тимо «Актуальність творчості Юрія Новосільського для української культури і мистецтва». Доповідачка глибоко проаналізувала мистецьку спадщину художника, його пошуки Бога та сакральні мотиви у творчості, розповіла про його послідовників в Україні та проінформувала всіх зацікавлених щодо видань та інтернет-ресурсів, які допоможуть глибше пізнати цю непересічну особистість.
Ґрунтовні доповіді, обговорення та дискусія – це ті маленькі цеглинки, які нам вдалося додати до храму пам’яті та вшанування видатного діяча української та польської культур.