25 лютого 2025 року з нагоди Міжнародного дня рідної мови на кафедрі соціальної сфери та культурної спадщини відбувся навчально-виховний захід «Дух свободи промовляє українською».
Сьогодні фундаментальне право спілкуватися рідною мовою у своїй державі український народ відстоює у тяжкій кровопролитній боротьбі з одвічним ворогом. Для вшанування пам’яті про полеглих Героїв, завдяки яким маємо можливість вільно жити, навчатися та навчати, захід розпочався хвилиною мовчання та українською піснею-реквіємом «Гей, пливе кача…», яку виконала студентка гр. Арх-21 Вікторія Марусяк.
Усіх присутніх привітав в.о. завідувача кафедри, доцент, к.і.н. Ігор Володимирович Баран, який акцентував увагу аудиторії на символізмі дат, у контексті яких відбувається захід: Міжнародний день рідної мови, день народження Лесі Українки, яка однією з перших назвала наше слово зброєю, та треті роковини від початку повномасштабного вторгнення країни-агресора. Авторська поезія «Вільні люди пішли проти тирана…» студентки гр. Зв-21 і Оп-21 Тетяни Якимів та запропонований відеоматеріал пригадали трагічні події початку великої війни.

Модератором заходу стала доцентка кафедри, к. філол. н. Анжела Куза, яка розповіла студентам історію Міжнародного дня рідної мови та навела приклади, як інші народи боролися за свою рідну мову. Зокрема, акцентувала увагу на мовній ситуації в Білорусі, де офіційний статус російської мови спричинив витіснення білоруської з усіх найважливіших сфер суспільного життя. Відзначила, що тільки жертовна боротьба та мовна свідомість українців не дозволили повторити таку ситуацію в нашій країні. А повномасштабне вторгнення прискорило перехід багатьох наших громадян на рідну, батьківську чи дідівську мову, і тому нині на повен голос звучить: мова – це наша зброя та бронежилет нації.
Далі доповідачка запропонувала студентам пригадати крилаті вислови про рідну мову за допомогою мультимедійної презентації, яка давала змогу відразу перевірити правильні відповіді. Спільно аудиторія пригадала цитати Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Панаса Мирного, Івана Огієнка, Ліни Костенко, Оксани Пахльовської, Мирослава Дочинця та інших. Окремо було запропоновано цитати, які тепер активно поширюють в інтернет-просторі як Шевченкові вірші, а насправді це так звані «шевченківські фейки», які поширюють українофоби та вороги, тому було акцентовано увагу студентів на потребі постійно дбати про інформаційну гігієну. Анжела Михайлівна також розповіла про сучасних українських письменників, яких за час повномасштабного вторгнення вбила росія, відзначила роль українського художнього слова у плеканні духу свободи, який веде українців до Перемоги. Логічним продовженням цієї тези стали художні читання української патріотичної поезії, яку підготували студенти різних факультетів.

Із музично-поетичною композицією, присвяченою представникам Розстріляного Відродження, виступив студент гр. Арх-11 Юліан Бубела. Жінкам на війні присвятила свій вірш «Вона любила це життя…» наша юна поетеса Тетяна Якимів.
Поетичну сторінку свята продовжила студентка гр. Аг-23 Ірина Козлюк «Баладою про дві душі» Людмили Васильєвої. Оля Величко, студентка гр. Аг-22, прочитала поезію «Я нині розмовляла із дощем» Галини Британ.
Особливістю цьогорічних художніх читань було те, що учасники та учасниці декламували не тільки твори відомих авторів, а й популяризували менш відомі, зокрема поезії близьких їм людей. Так, студентка гр. Аг-23 Марія Гільщанська прочитала поезію «Любов» своєї рідної сестри Анни Гільщанської. А студентка гр. Арх-11 Христина Прийма прочитала поезію «І знов весна…» своєї землячки та вчительки із Закарпаття Лариси Андрели.
Вікторія Соловей, студентка гр. Арх-21, виконала твір улюбленого автора студентства, волонтера та воїна ЗСУ Сергія Жадана «Декому краще вдаються приголосні, декому голосні...». А далі прозвучав у виконанні студентки гр. Зв-21 Тетяни Якимів вірш українського письменника та воїна ЗСУ Павла Вишебаби «Моє покоління».
На завершення свята Анжела Куза подякувала всім учасникам, колегам і студентам та процитувала слова Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя: «Час кривавої борні за нашу свободу, ідентичність і мову утверджує міжнародний статус України як борця за незалежність вільного світу».