«Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта (що не є процесом, який зупиняється в день, коли ми закінчуємо школу або університет), це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації» (Ніл Гейман, з лекції «Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?», 2012).

Студенти-дизайнери першого курсу в межах виховної години 8 листопада 2023 р. побували на екскурсії в Науковій бібліотеці ЛНУП, фонди якої налічують близько 500 тисяч книг. Здобувачі вищої освіти мали змогу оглянути й потримати в руках унікальні старовинні видання і, крім інформації про бібліотеку та книги, зосереджували свою увагу на дизайнерському оформленні різноманітних видань.

Майбутні дизайнери з цікавістю сприйняли невимушену розповідь директора Наукової бібліотеки ЛНУП Марії Грицевич про книгозбірню та раритетні видання, які тут зберігаються, а наставник групи Степан Ярославович Пісьо знову-таки звертав увагу на їх оформлення (а ще поділився тим, що свого часу після закінчення навчання в університеті свій напрям у творчості знайшов, гортаючи альбоми репродукцій різних музеїв).

Зрештою, вийшла нетипова змістовна екскурсія зі своєрідним спрямуванням лабіринтами бібліотеки, і студенти мали змогу побачити, що навіть у часи онлайн-епохи книги – це невід’ємна частина освіти.

6 листопада 2023 р. на базі Львівського державного університету внутрішніх справ проведено науковий семінар, присвячений можливостям участі у міжнародних проєктах Еразмус+. Львівський національний університет природокористування представляла доктор мистецтвознавства, доцент кафедри архітектури Романа Кюнцлі. Як координатор одного з проєктів Р. Кюнцлі поділилася власним досвідом участі у міжнародній грантовій діяльності, окреслила труднощі та ключові аспекти подання заявки на участь у гранті.

ЛНУП та ЛьвДУВС тісно співпрацюють у реалізації міжнародних проєктів Еразмус+. У спільному виконанні університети сьогодні мають два проєкти: «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» № 101084975 – Revitalization – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH (грантова угода № 101084975 – Revitalization) та «Запобігання та протидія домашньому насильству в час суспільно необхідної ізоляції» № 101123014 – NON-VIOLENCE – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH (грантова угода № 101123014 – NON-VIOLENCE), де проблему впливу середовища на поведінку людини розкриває кафедра архітектури ЛНУП.

14 жовтня 2023 р. робоча група кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування відвідала Марійський духовний центр «Зарваниця» – святиню УГКЦ, яка входить до асоціації 20 Марійських духовних центрів Європи. Поїздка відбулася в рамках виконання програми ЄС Еразмус+, зокрема грантової угоди № 101084975 Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом. Робоча група кафедри архітектури має за мету виконати проєктні пропозиції щодо архітектурно-просторової ревіталізації та адаптації до сучасних потреб Марійського духовного центру «Зарваниця». Викладачі кафедри архітектури Романа Кюнцлі, Андрій Степанюк та студентка 1 курсу РВО «Магістр» Соломія Грубенюк виконали необхідні робочі обміри та обговорили проєктні пропозиції з виконання ревіталізації зі священниками та семінаристами.

До речі, слід відзначити багаторічну співпрацю кафедри архітектури ЛНУП з о. Любомиром Зозуляком – одним із розбудовників Маріїнського центру, який є випускником нашої архітектурної школи.

У рамках програми ЄС Еразмус+ (грантова угода № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом) 6 жовтня 2023 р. робоча група кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування здійснила робочу поїздку до села Гологори. Метою візиту були обміри млина XVIII ст., який діяв як водяний майже протягом усього часу панування радянської влади на Львівщині, а наприкінці1980-х роботу млина зупинили на кілька років і переобладнали механізми на електричну тягу. Після цього йому вже не довелося довго попрацювати, і сьогодні велична споруда водяного млина пусткою височіє над плесом озера, що колись давало йому життя.

У межах проєкту заплановано ревіталізацію водяного млина під готельно-ресторанний комплекс.

13-14 жовтня 2023 р. доцент кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування Олександра Колодрубська взяла участь у Міжнародній конференції, присвяченій Міжнародному європейському культурному проєкту «UREHERIT. Архітектори за спадщину в Україні: відтворення ідентичності та пам’яті». Проєкт UREHERIT об’єднує європейських та українських архітекторів у прагненні зберегти та відновити українську культурну спадщину і триватиме до квітня 2026 року.

13 жовтня події конференції проходили у Львові в івент-холі BankHotel Lviv, а 14 жовтня захід продовжив свою роботу у Свірзькому замку на Львівщині, де у програмі була презентація «Свірзький замок: сучасність та майбутнє», яку представив керівник творчого колективу проєкту реставрації замку, тернопільський архітектор Ю. Вербовецький. Учасники заходу взяли участь у цікавій екскурсії замком та у воркшопі.

На виховній годині студенти групи Арх-21 з наставницею, доцентом кафедри архітектури Іриною Березовецькою відвідали виставку «Культура та побут українців кінця ХІХ – початку XX століть».

Палац Любомирських – житловий будинок барокового стилю XVII ст., що є невід’ємною частиною архітектурної композиції на площі Ринок. Споруда пройшла неабиякий шлях історією, пережила багато перебудов, змінювала власників, відіграла роль в проголошенні «Акту відновлення Української держави», а на сьогодні є історичною пам’яткою міста Львова та зачаровує відвідувачів своєю архітектурною довершеністю і експозицією Музею етнографії та художнього промислу НАН України, що знаходиться в приміщенні палацу.

Майбутні архітектори мали змогу ознайомитися з різними обрядами наших пращурів під час проведення свят зимового, літнього та інших циклів, з обрядом вінчання, побачили унікальні зразки давнього одягу, гончарства, лозоплетіння, ковальства, бортництва тощо.

«Архітектура – це музика, що застигла в камені», – писав Гете. В архітектурних будівлях і спорудах відображається час. Вони, немов аркуші літопису, створеного з глини, каменю, цегли або бетону.

Палац Потоцьких – одна з найвизначніших пам’яток архітектури епохи історизму кінця ХІХ ст. в Україні, в якій представлена колекція європейського мистецтва XIV–XVIII ст.

На території палацу під керівництвом викладача кафедри архітектури Степана Пісьо відбулося виїзне заняття з дисципліни «Рисунок, живопис, скульптура» студентів-архітекторів II курсу факультету будівництва та архітектури Львівського національного університету природокористування, якраз напередодні Всесвітнього дня архітектора, який відзначаємо в перший понеділок місяця – 2 жовтня. Студенти мали змогу зробити зарисовки, прогулятися подвір’ям та насолодитися чудовою пам’яткою львівської архітектури.

8 вересня 2023 року група Арх-11 під керівництвом викладача кафедри архітектури Степана Ярославовича Пісьо мала виїзне заняття-екскурсію з дисципліни «Рисунок, живопис, скульптура» до середмістя Львова. Зокрема, здобувачі вищої освіти спеціальності «Архітектура та містобудування» відвідали зали Львівського історичного музею. Першокурсники оглянули дуже цікаву виставку «Модні століття» в Королівських залах кам’яниці Корнякта (пл. Ринок, 6), на якій було представлено автентичні зразки жіночого і чоловічого вбрання та аксесуарів, а також пам’ятки малярства і графіки, котрі допомагали зрозуміти, у чому полягало мистецтво модно вдягатися у XVIII–XIX ст. На особливу увагу заслуговували предмети, що належали знаним особистостям, та матеріали, пов’язані з господарями Королівської кам’яниці на пл. Ринок, 6. Змістовну екскурсію студентам провів Мирослав Побережний.

Також група побувала в Італійському дворику Палацу Корнякта на фотовиставці Романа Гериновича «Чиста хвилина для роздумів», відвідала виставку, присвячену 150-річчю з дня народження громадського та державного діяча Івана Боберського – одного з перших популяризаторів фізичного виховання та спорту серед українців, а також ознайомилася з історією Львова.

12 липня 2023 року на кафедрі архітектури ЛНУП за участю керівництва Бродівської міської територіальної громади відбувся науковий семінар, присвячений обговоренню проєктних пропозицій щодо ревіталізації покинутих пам’яток архітектури у м. Броди.
Робоча група розробила дві пропозиції щодо архітектурно-планувальної реконструкції пам’ятки та прилеглої території з можливістю використання її простору як виставково-репрезентативного центру та як торгово-розважального центру.
Проєктні пропозиції, які розроблені в рамках програми ЄС Еразмус+ (угода № 101084975 – Revitalization – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH), робоча група ЛНУП передала Бродівській міській територіальній громаді.

У рамках програми ЄС Еразмус+ (грантова угода № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом) реалізація проєкту «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» продовжується.

Для громади міста Миколаєва Стрийського району проєктна група пропонує ще одне цікаве вирішення будинку С. Скарбека, яке змінить історично-репрезентативну частину Миколаєва, внесе свіжі барви у громадський простір мешканців міста.

Проєктна група пропонує ревіталізацію будівлі С. Скарбека під готельно-ресторанний комплекс.

Після ревіталізації будівля повинна зберегти свою співрозмірність з навколишньою забудовою і «структурою» вулиці. Головний фасад зі сторони вулиці Митрополита Андрея Шептицького та фасад зі сторони вулиці Івана Франка практично не зазнають змін. Приміщення, які додаються зі сторони внутрішнього дворика, допомагають пристосувати будівлю до сучасних вимог. Дизайн внутрішнього дворика гармонійно вписується в сформований простір, додає життя та свіжості міському середовищу. Проєкт виконав студент групи Арх-51 Павло Бойко, керівники – доценти Р. Кюнцлі та А. Степанюк.