Facebook 
Instagram 
Youtube 
Moodle 
Репозитарій 
Office 365 
18 жовтня 2022 р. доценти кафедри гуманітарної освіти, наставники груп Буд-11 і Буд-12 Олена Володимирівна Дерпак та Ігор Володимирович Баран провели спільну виховну годину – захід, присвячений визначним пам’ятним датам жовтня «Ми – патріоти України».
Ігор Володимирович на початку зробив короткий історичний екскурс щодо дат, які вшановуємо саме в ці дні: Дня українського козацтва, 80-річчя з часу створення Української повстанської армії та Дня захисників і захисниць України. Далі студентам було запропоновано коротку відеопрезентацію з цікавими матеріалами, що ілюстрували героїчний подвиг і наших славних предків, і наших відважних сучасників. Після того студенти також поділилися враженнями від перегляду і висловили своє бачення важливості вшанованих державних свят. Насамкінець, підбиваючи підсумки, Олена Володимирівна наголосила на особливій актуальності саме в нинішню добу історичної пам’яті й зауважила, що без подвигу козацтва не було б таких славних нащадків, які стали учасниками УПА, а без героїчного чину упівців ми б не мали такої сильної духом і тілом нинішньої армії, що боронить рідну державу у кривавій війні.
Секція «Духовне виховання молоді та культурне відродження села» в рамках Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК»
4-6 жовтня 2022 р. Львівський національний університет природокористування зібрав молодих науковців для участі у щорічному Міжнародному студентському науковому форумі «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК». Студенти з різних куточків України мали змогу поділитись одне з одним своїми зацікавленнями, науковими пошуками та оригінальними ідеями. У рамках зазначеної події кафедра гуманітарної освіти забезпечила роботу секції «Духовне виховання молоді та культурне відродження села», під час роботи якої учасники конференції обговорили проблеми збереження архітектурної спадщини, формування інфраструктури культури, філософські виміри мистецтва та інформаційних технологій, проблеми еміграції українців у творчості В. Стефаника і сьогоденні, духовну та матеріальну спадщину українства західних областей, філософські засади організації діяльності та дозвілля людини, особливості забезпечення здорового способу життя та діяльності студентської молоді, лідерство і його взаємозв’язок із сучасною комунікацією.
Не залишилась поза увагою і вкрай актуальна на сьогодні проблема вжитку української мови у вітчизняному суспільстві, а також новітні технології, які дозволяють її вивчати і вдосконалювати. Доповідь же про мовні виміри російсько-української війни 2022 р. породила хвилю емоцій і жваві обговорення серед студентів. Тема волонтерського туризму і ролі останнього у процесі оздоровлення молодої людини також викликала неабиякий інтерес.
Загалом, усі студенти, які взяли участь у роботі форуму, проявили себе активними, творчими і впевненими у собі молодими людьми. Дякуємо усім учасникам за вашу активність та віримо, що з таким поколінням талановитої молоді українська наука процвітатиме!
Попри вкрай складний для України 2022 рік науковці Львівського національного університету природокористування не зрадили своїй традиції та в черговий раз організували і провели Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій», який щороку об’єднує чималу кількість дослідників, даючи їм змогу обмінятись своїми науковими пошуками і здобутками.
У рамках зазначеної події 4 жовтня 2022 р. кафедра гуманітарної освіти забезпечила роботу секції «Гуманітарні дослідження в аграрній сфері: філософський, історичний та мовознавчий аспекти», учасники якої мали можливість почути цікаві доповіді на найрізноманітніші теми гуманітарного профілю і долучитись до цікавих дискусій і обговорень.
Звісно, цьогорічна тематика доповідей не могла залишити осторонь проблему війни на території нашої держави, тож учасники конференції підняли питання, пов’язані з міграцією за кордон та внутрішніми переміщеннями наших співвітчизників, особливостями формування світоглядів на різних територіях нашої держави, рецепції війни у художніх творах. Також були проведені паралелі та аналогії між минулим і сьогоденням на прикладі конституції П. Орлика, що в черговий раз продемонструвало глибоке коріння тих загроз, які нависли над Україною сьогодні.
Чимало доповідей були присвячені саме історичним розвідкам, і одна з них викликала дуже жваву дискусію, а саме проблема навчально-наукових мандрівок студентів технічного, сільськогосподарського та ветеринарного профілів у Галичині на початку XX ст., які порівняли із сучасним станом справ у сфері практичної підготовки молодих спеціалістів та з’ясували умови та особливості участі у таких програмах.
Не залишились поза увагою наших учасників й особливості дистанційного навчання та необхідність опановувати новітні технології – проблема, з якою за останні роки стикнулись майже усі викладачі. У доповідях аналізувались не лише переваги платформ для віддаленої роботи і навчання, але й проблеми емоційного виснаження викладачів, зниження ефективності їхньої роботи через втрату чи обмеженість живого спілкування.
Академічний переклад, глосарії, музейна педагогіка на заняттях з української словесності, рекламні тексти й українська релігійна фразеологія ще раз підкреслили, наскільки важливо знати, цінувати і коректно користуватись рідною мовою, яка сьогодні має основоположне значення.
Дякуємо усім учасникам за ваше бажання, натхнення і змогу відвідати цьогорічний науковий форум у нашому університеті і щиро сподіваємось, що наступного року ми зустрінемось наживо під мирним небом нашої незалежної країни!
Студентська наукова конференція «Саміт Землі: історія, реальні результати, примарні ілюзії та перспективи на майбутнє»
Щонайголовніше, мало не кожна доповідь учасників конференції починалась зі слів «Слава Україні!» й завершувалась словами «Ми переможемо! Все буде Україна!». Саме ці натхненні слова з вуст студентів роблять нашу країну сильною, могутньою і незалежною!
Дякуємо усім учасникам нашого заходу за чудові виступи, активність та внесок у розвиток української науки!
Засідання студентського наукового гуртка «Плекання рідної мови»
10 травня 2022 р. відбулося підсумкове засідання студентського наукового гуртка «Плекання рідної мови», керівником якого є кандидат філологічних наук, в. о. доцента кафедри гуманітарної освіти А.М. Куза.
Гуртківці представили та обговорили виконані ними роботи, які були акцентовані на дослідженні актуальних питань розвитку та функціонування української мови як державної. Окрім того, студенти доповнили свої дослідження матеріалами, які стосуються питання української мови та культури в контексті російсько-української війни.
За результатами досліджень 2021 р. для участі у Звітній студентській науковій конференції, яка відбудеться у травні 2022 р., були рекомендовані наступні студенти:
- Вікторія Старша, студентка 3 курсу факультету будівництва та архітектури («Інтернет-ресурси для вивчення української мови»);
- Софія Владика, студентка 3 курсу факультету будівництва та архітектури («Мовне законодавство та мовна політика в Україні»);
- Ірина Возна, студентка 1 курсу факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій («Культура спілкування в соціальних мережах»);
- Руслан Пазюк, студент 1 курсу факультету агротехнологій та екології («Стереотипи у сприйнятті України й українців та їх подолання»).
З Днем української писемності та мови!
9 листопада Україна традиційно святкує День української писемності та мови. Це свято покликане нагадати українцям про унікальність та багатство їхньої мови, прищепити любов та гордість за наше національне надбання та закликати поширювати та популяризувати українську мову у світі.
З цієї нагоди кафедра гуманітарної освіти організувала та провела виховний захід, присвячений історії свята, цікавинкам у сфері сучасної української лексики та особливостям проведення національного радіодиктанту. Серед учасників виховного заходу були викладачі кафедри гуманітарної освіти та кафедри обліку та оподаткування, студенти факультету будівництва та архітектури, факультету управління, економіки та права, факультету агротехнологій і екології та факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій.
А.М. Куза розповіла учасникам заходу про найбільш ефективні сучасні технології, додатки та інтернет-ресурси, які допомагають вивчати, вдосконалювати та очищати українську мову. Дуже цікавим моментом виховного заходу став перегляд фільму «Що таке українська мова?» від дослідницького проєкту Ukraïner. Живий, сучасний, цікавий фільм розповів глядачам історію становлення та розвитку української мови, продемонстрував її сучасний стан, а також виклики та проблеми, які постають перед носіями української мови сьогодні.
Також у цей святковий день паралельного із виховним заходом стартували перші тури XII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та XXII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, які щороку проводяться в Україні з метою пошуку талановитої молоді, підвищення рівня національної самосвідомості та розвитку творчого потенціалу молодих людей. Журі конкурсів (завідувач кафедри, к. філос. н. М.Л. Лазарева, в.о. доцента, к. філол. н. А.М. Куза та доцент, к. філос. н. Р.А. Наконечний) озвучило умови і терміни проведення перших турів зазначених конкурсів та оголосило завдання. Так, проведення І туру XII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка передбачало написання студентами творів-роздумів на обрану тему.
Цьогоріч тематика творів була представлена шістьма фразами відомих людей, серед яких:
● «Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Свого не цурайтесь…»
Тарас Шевченко
● «Мова – то серце народу: гине мова, то гине народ»
Іван Огієнко
● «Свобода – це можливість робити добро»
Любомир Гузар
● «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас – питайте, що ви можете зробити для своєї країни»
Джон Фі́тцджеральд Ке́ннеді
● «Мова, що павутиння: слабкі і марнославні уми чіпляються за слова і заплутуються в них, а сильні легко крізь них прориваються»
Томас Гоббс
● «Мова має велике значення ще й тому, що за її допомогою ми можемо ховати наші думки»
Вольтер
Журі закликало учасників конкурсу до креативності та оригінальності у висловленні своєї думки та побажало успіхів у їх творчості. Результати конкурсів будуть оголошені після перевірки робіт та тестових завдань, однак ми дякуємо усім учасникам за активність і свідому громадську позицію!
26 жовтня 2021 р. у межах співпраці Львівського національного аграрного університету зі структурними підрозділами кафедра гуманітарної освіти долучилась до роботи науково-практичної конференції «Наукові засади державотворення: історія, сучасність і перспективи», організованої Івано-Франківським коледжем ЛНАУ і присвяченої 30-річчю незалежності України.
Організатори конференції та доповідачі винесли на обговорення низку актуальних питань і проблем українського державотворення, пригадали важливі історичні події, які слугували передумовами чи перешкодами до становлення незалежності нашої держави, означили стратегії розвитку нашої країни, обговорили нові тенденції, цікаві стартапи і здобутки нашої країни. Дуже приємно, що осторонь заходу не залишились і студенти, які не лише були слухачами, але й долучились до роботи заходу.
Дякуємо директору Івано-Франківського коледжу та усім організаторам конференції за вашу ініціативу і цікаву зустріч!
XXII Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій»
5-7 жовтня 2021 р. Львівський національний аграрний університет в черговий раз відкрив свої двері для численних науковців, дослідників та молодих вчених. У ці дні традиційно проходить Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». У межах зазначеного заходу кафедра гуманітарної освіти організовувала роботу секції «Гуманітарні дослідження в аграрній сфері: філософський, історичний та мовознавчий аспекти», до участі у якій долучилось чимало науковців з львівських університетів та коледжів ЛНАУ. Тематика виступів, як і зазвичай, була дуже 
розмаїта. Так, учасники конференції обговорили чимало цікавих тем, серед яких вчення фізичної економії та органічного землеробства, культура мовлення сучасних студентів, постать Тита Войнаровського та його позиція щодо перспектив розвитку селянства в Австро-Угорщині, ідейні засади нової економічної політики більшовиків щодо сільського господарства, педагогіка співробітництва, соціальна ідентичність сільської та міської молоді, перспективи розвитку людства, особливості фінансової діяльності українських студентських 
організацій Галичини, методологічні прийоми викладання іноземних мов тощо. Різнобічність тем та ідейних підходів науковців з різних галузей відкриває чимало нових горизонтів і за рахунок цього дає можливість поглибити та розширити власні дослідження, за що ми вдячні усім нашим доповідачам та учасникам конференції.
Паралельно зі згаданим заходом у ЛНАУ відбувся XXII Міжнародний студентський науковий форум «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК». Кафедра гуманітарної освіти, як завжди, радо зустріла молодих дослідників на секції «Духовне виховання молоді та культурне відродження села», яка працювала 6 жовтня 2021 р. Цьогоріч студенти обговорювали низку актуальних проблем сучасного суспільства, серед яких збереження 
архітектурної спадщини, формування інфраструктури культури, філософські виміри мистецтва та інформаційних технологій, проблеми еміграції українців у творчості В. Стефаника, духовна та матеріальна спадщина українства Західних областей України, філософські засади організації діяльності людини та організації дозвілля, проблеми забезпечення здорового способу життя та діяльності студентської молоді, лідерство і його взаємозв’язок з сучасною комунікацією та багато інших цікавих аспектів. Чимало запитань та дискусій викликали теми, пов’язані із розвитком технологій, віртуального середовища та штучного інтелекту. Студенти сміливо обговорювали перспективи людства у майбутньому та висловлювали власні погляди стосовно шляхів нашого прогресу і його наслідків.
Найкращі доповіді та презентації будуть нагороджені грамотами від імені ректора та деканів ЛНАУ, однак усі учасники заслуговують на подяку за активність та бажання розвиватись.
Дякуємо усім учасникам конференцій за активну роботу та чекаємо на нові зустрічі!
Нам пора для України жить
16 вересня 2021 р. на кафедрі гуманітарної освіти відбувся виховний захід «Нам пора для України жить», присвячений 165-й річниці від дня народження Івана Франка та 165-річчю рідного університету.
Ролі Великого Каменяра у творенні української національної ідентичності було присвячене вступне слово в. о. доцента кафедри, к. філол. наук Анжели Михайлівни Кузи.
Далі студенти декламували відому і маловідому Франкову поезію, оскільки метою художніх читань було глибше зрозуміти творчість поета та пізнати його як філософа, мислителя, лірика, а головне – невтомного борця за становлення рідного слова та утвердження рідного народу в його духовному та державотворчому поступі.
«Якби ти знав, як много важить слово…» – цими рядками студентка групи Зр-11 Марта Шпот та студент групи Аг-12 Олексій Луців розпочали художні читання. Особливе зацікавлення в аудиторії викликали поезії філософського змісту «Не слід усякого любити без розбору…» та «Немає друга понад мудрість…», які прочитали Вікторія Дзяма та Катерина Герман, студентки групи Оп-11. «Притчу про сіяння Слова Божого» декламувала Марія Шулак, студентка групи Св-11. Любовна лірика була представлена поезією «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», яку прочитала Софія Божейко (група Мо-11), віршем «Я не тебе люблю, о ні…», який продекламувала Вікторія Старша (група Арх-31), та поезією «Чого являєшся мені у сні…», яку прочитала Яна Мітленко (група Мо-11).
Завершили захід Марія Грень (група Оп-11), Катерина Портухай (група Мо-11) та Софія Божейко (група Мо-11) читанням поезії, яка свого часу була заборонена у Польщі, царській Росії, Радянському Союзі, стала гімном січових стрільців та не втратила актуальності донині:
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара,
Нам пора для України жить.
Кафедра гуманітарної освіти висловлює вдячність усім учасникам заходу за любов до рідного слова та майстерне, талановите й емоційне виконання поезій Івана Франка.
165-річчя від дня народження Івана Франка
У 2021 році українці святкують 165-ту річницю від дня народження свого видатного співвітчизника, титана думки, геніального письменника – Івана Яковича Франка.
Кафедра гуманітарної освіти долучилась до святкування цієї події, провівши низку науково-виховних заходів. Так, викладачі кафедри розпочали новий навчальний рік, присвятивши перші прочитані студентам лекції постаті Івана Франка. Викладачі мали змогу висвітлити багатогранні творчість і громадську діяльність Каменяра у розрізі усіх дисциплін, які читаються на кафедрі.
Окрім цього, 3 вересня 2021 р. кафедра організувала і провела науковий круглий стіл «Іван Франко та сучасна Україна». Викладачі розглянули багато аспектів життя і творчості І. Франка, його філософські ідеї, художній доробок, громадську та політичну позицію. За результатами проведеного аналізу можна сміливо висновувати, що ті надбання, які залишив для своїх нащадків великий український діяч, залишаються актуальними й сьогодні. Нам же слід пам’ятати своє минуле, аби творити гідне майбутнє!
Науковий круглий стіл «Акт відновлення Української Держави та Конституція України – важливі етапи державотворення»
Одним із атрибутів кожної держави є її Конституція, 25-ту річницю від часу прийняття якої ми будемо відзначати 28 червня. Саме з цієї нагоди 14 червня 2021 року на кафедрі гуманітарної освіти було проведено науковий круглий стіл на тему «Акт відновлення Української Держави та Конституція України – важливі етапи державотворення».
У вступному слові доцент кафедри, к.і.н. І. В. Баран наголосив, що сьогодні знакова та пам’ятна дата в історії нашої держави – 130 років від дня народження Євгена Коновальця, борця за незалежність України, політика, командира куреня січових стрільців, в’язня російського царату, полковника Армії УНР, одного із творців та співзасновників УВО та ОУН, голови проводу ОУН, який до останніх днів боровся за вільну і незалежну Україну та був підступно знищений радянськими 
спецслужбами в 1938 році. Саме діяльності ОУН, соратникам та побратимам Євгена Коновальця, які продовжили його справу, був присвячений круглий стіл.
Декан факультету будівництва та архітектури, в.о. професора А.В. Мазурак у своєму виступі відзначив героїзм та жертовність діячів ОУН та УПА, які боролися за вільну і незалежну Україну, про що ми, як їх нащадки, завжди повинні пам’ятати. 
Студентами факультетів у доповідях було проаналізовано геополітичну ситуацію в Європі напередодні Другої світової війни. Особлива увага акцентувалась на діяльності Євгена Коновальця, Степана Бандери та Ярослава Стецька, а також впливі Акту відновлення Української Держави на подальшу боротьбу. Було проаналізовано реакцію тоталітарних режимів на проголошення Акту відновлення Української Держави, а також ставлення до нього тогочасних українських релігійних діячів.
Продовжуючи цей захід, І.В. Баран провів паралелі із національно-визвольним рухом другої половини XX століття, коли на зміну збройній боротьбі прийшла боротьба інтелектуальна – шестидесятники, дисиденти, яка врешті увінчалася проголошенням незалежності України.
Студенти жваво обговорили суть та особливості Конституції України як основи правової системи країни, визначального чинника забезпечення державного суверенітету, консолідації українського суспільства, формування і розвитку інститутів державної влади, становлення громадянського суспільства.
Виховний захід до Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
З нагоди вшанування Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, на факультеті будівництва та архітектури відбувся виховний захід. У вступному слові декан факультету, в. о. професора А.В. Мазурак наголосив на значущості цього свята, акцентував увагу присутніх студентів на героїзмі та жертовності тих людей, які, ризикуючи власним життям, рятували інших.
Доцент кафедри гуманітарної освіти, к.і.н. І.В. Баран наголосив, що згідно з постановою Верховної Ради саме 14 травня цього року в Україні вперше на державному рівні відзначається цей день.
Увагу присутніх було зосереджено на тих непростих подіях, які відбувалися на українських землях в роки Другої світової війни. Тоді чимало українців різних соціальних станів і професій вчиняли справжній подвиг, адже ризикували власним життям, намагаючись рятувати людей від переслідування та смерті. Ігор Володимирович також зазначив, що у світі рятівників євреїв називають «Праведниками народів світу». Це почесне звання присуджує їм Держава Ізраїль. Україна – серед першої п’ятірки світових держав, де євреїв від рук нацистів врятували найбільше. На сьогоднішній день понад 2600 громадян України удостоєно цього високого звання.
Студенти факультету у своїх виступах презентували історичні розвідки й охарактеризували героїчний життєвий шлях Олени Вітер (сестри Йосифи) – першої українки, яка удостоєна цього почесного звання, та ісповідника віри, блаженного священномученика о. Омеляна Ковча.
Через різні обставини багато тих, хто рятував євреїв і активно допомагав єврейській громаді, досі залишаються невідомими, але їх подвиг, героїзм, любов до ближніх є прикладом для наслідування.
Науковий круглий стіл «Микола Руденко: філософ, громадський діяч, письменник»
У грудні 2020 року виповнилось 100 років із дня народження видатного українського діяча – Миколи Даниловича Руденка, й кафедра гуманітарної освіти спільно з викладачами Стрийського фахового коледжу Львівського національного аграрного університету виявили ініціативу вшанувати пам’ять цієї талановитої людини, організувавши та провівши 23 квітня 2021 року науковий круглий стіл на тему «Микола Руденко: філософ, громадський діяч, письменник».
Теми виступів учасників заходу вирізнялися своїм розмаїттям та охоплювали постать і творчість Миколи Руденка, еволюцію його філософських поглядів на категорію матерії, соціоекологічні проблеми його вчення і, звісно, базові постулати фізичної економії. Поза увагою не залишився і той факт, що М. Руденко був ініціатором та співзасновником української Гельсінської групи. Доповідачі проаналізували правозахисну діяльність М. Руденка та його міжнародне визнання як захисника національних прав українського народу та його культури. Його творчий доробок як письменника та поета був представлений презентаціями, присвяченими характеристиці прозової спадщини Миколи Руденка та його внеску у розвиток української драматургії, аналізу його мілітарної поезії в контексті тоталітарної літератури XX століття, а також баченню його «інтелектуальної драми» очима Євгена Сверстюка.
Енергія цієї блискучої людини, його інтелектуальна спадщина та пророчі слова щодо глобальної кризи, у якій опиниться наша планета, не втрачають своєї актуальності й у XXI столітті. Нам же варто пам’ятати, що серед українських діячів є чимало передових мислителів, чиї розробки часто випереджають ідеї Західного світу. Пишаймося своїми талановитими співвітчизниками!
Дякуємо усім учасникам заходу за плідну співпрацю та цікаві доповіді!
Студентська наукова конференція «Василь Стефаник та проблема української еміграції»
31 березня 2021 року кафедра гуманітарної освіти спільно зі Стрийським фаховим коледжем ЛНАУ організували та провели загальноуніверситетську студентську наукову конференцію, присвячену 150-річчю від дня народження нашого співвітчизника – «Василь Стефаник та проблема української еміграції».
У науковому заході взяли участь численні студенти нашого університету та коледжу, підготувавши цікаві й різносторонні виступи, присвячені постаті В. Стефаника, його творчому доробку, громадській та політичній діяльності, проблемам еміграції в Україні та світі й багатьом іншим.
Студенти ґрунтовно проаналізували причини складної еміграційної політики в Україні за часів В. Стефаника та сьогодні, психологізм його новел, соціально-історичні передумови його творчості. Звісно, не залишилась поза увагою й праця В. Стефаника «Камінний хрест», присвячена проблемі еміграції. Постать Івана Дідуха, а також увесь символізм елементів твору були детально розглянуті у доповідях студентів. Наталя Радей ознайомила учасників заходу з особливостями зйомок фільму «Камінний хрест» 1968 року та закликала усіх охочих переглянути цей доробок українського поетичного кіно.
Діана Курдибанська та Олег Лобай підготували чудові доповіді, охарактеризувавши причини та хвилі еміграції в Україні. Володимир Гавор та Іван Дмитрук, у свою чергу, сконцентрували увагу на проблемах еміграції у сучасному світі, намагаючись дати відповіді на питання, чому наші співвітчизники залишають свої домівки та обирають життя на чужині.
Дуже приємно, що студенти одноголосно висловили свою позицію стосовно еміграції та впевнено заявили, що якщо ти хочеш жити в хорошій країні, то й будувати її потрібно своїми руками.
Ми дякуємо усім учасникам конференції за вашу активність, роботу та час! Ви всі чудово попрацювали! Сподіваємось на подальші зустрічі!
9-10 березня 2021 р. кафедра гуманітарної освіти організувала та провела тематичні бесіди з нагоди відзначення 207-ї річниці від дня народження та вшанування 160-х роковин від дня смерті Великого Кобзаря.
10 березня на кафедрі відбувся флешмоб «Крилате Шевченкове слово та сучасна Україна», в якому взяли участь студенти факультету агротехнологій і екології, факультету будівництва та архітектури та економічного факультету. Розпочала захід в. о. доц., к. філол. н. Анжела Куза, яка нагадала студентам, що пророче слово Кобзаря лунало у найважливіші, переломні моменти української історії і сьогодні залишається одним із важливих чинників нашого націє- та державотворення. Тому знати заповіти Тараса Шевченка – це обов’язок кожного сучасного українця. Шевченкову поезію читали Христина Вихопень (Марк-11), Олександра Кривошеєнко (Зр-11), Вікторія Лизун (Мев-11), Юлія Бойко (Марк-11), Юліана Головкевич (Мев-11), Юлія Гошко (Фін-11), Христина Максим’як (Фін-11), Олег Лабай (Фін-11), Наталія Радей (Еко-12), Назар Гармадій (Тз-11), Богдан Жеребецький (Еко-12), Вікторія Старша (Арх-21), а пісню на слова Т. Шевченка «Така її доля» виконала Ангеліна Війтович (Тз-11).
Щиро дякуємо усім учасникам урочистості!
150-річчя від дня народження Лесі Українки
До святкування 150-річчя від дня народження Лесі Українки кафедра гуманітарної освіти долучилась виховними бесідами зі студентами усіх факультетів ЛНАУ, читаннями віршів поетеси та флешмобом. Так, в. о. доцента кафедри гуманітарної освіти А.М. Куза організувала разом зі студентами землевпорядного й агрономічного факультетів декламацію найвідоміших та найулюбленіших віршів нашої славетної співвітчизниці.
Дякуємо нашим студентам за те, що вони пам'ятають і бережуть спадщину своєї Батьківщини!
Онлайн-лекція для студентів Стрийського коледжу ЛНАУ
Окрім того, Анжела Михайлівна розповіла студентам коледжу, як відзначають Міжнародний день рідної мови в нашому університеті, а також представила презентацію про студентське життя у ЛНАУ, його художні колективи, музеї, спортивні здобутки та запросила усіх на навчання до Дублян.
Тиждень української мови та писемності в ЛНАУ
Й, звісно, на увагу заслуговує диктант національної єдності «Виклики книжкової ери», який організувала і провела серед студентів в.о. доцента кафедри гуманітарної освіти, к. філол. н. А.М. Куза. Традиційно цей диктант пишуть з нагоди Дня української писемності та мови. Цьогоріч текст ювілейного ХХ Всеукраїнського радіодиктанту написав відомий український поет, видавець, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Іван Малкович, науковою консультанткою стала докторка філологічних наук, професорка Лариса Масенко, а зачитала його українська акторка Римма Зюбіна. Результати написання диктанту нашими студентами продемонстрували високий рівень володіння українською мовою.
Ми щиро дякуємо усім учасникам проведених заходів за активність і творчий підхід, шанобливе ставлення до української мови і її плекання!
Студентська революція на граніті
Цьогоріч ми вшановуємо пам'ять важливої для нашої держави події – 30-річчя з дня проведення Студентської революції на граніті, яка відбувалась у Києві з 2 по 17 жовтня 1990 р. Молодь у цей час об'єднала свої зусилля і виступила з мирним протестом, під час якого висловила низку вимог, серед яких відмова від підписання нового союзного договору, організація перевиборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі, повернення на територію УРСР українських солдатів і забезпечення проходження їх військової служби винятково на території республіки та інші.
У жовтні 2020 р. викладачі кафедри гуманітарної освіти провели зі студентами усіх факультетів ЛНАУ виховні заходи з метою нагадати їм про те, що саме їх ініціатива, відчуття свободи і справедливості, їх сміливість відстоювати свою громадянську позицію здатні змінити світ і саме від них залежить майбутнє і добробут нашої країни.
75-та річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
2020-й рік – рік 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яка назавжди залишила слід у пам'яті українських сімей гіркими втратами і болючими переживаннями. Прагнучи закарбувати досвід цих подій у свідомості молодого покоління, викладачі кафедри гуманітарної освіти провели низку тематичних лекцій, присвячених подіям 1939–1945 років. Студенти усіх факультетів Львівського національного аграрного університету мали змогу прослухати і відтворити у пам'яті ті історичні події, які назавжди змінили хід розвитку людського суспільства. Сподіваємось, що героїзм наших співвітчизників стане гідним прикладом для майбутніх поколінь, які завзято відстоюватимуть національні інтереси нашої держави та опиратимуться у своїй діяльності на цінності миру, рівності та взаємоповаги, яких так бракує у сучасному світі.
XXІ Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій»
Традиційно у вересні у Львівському національному аграрному університеті відбувся XXІ Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». У зв'язку з епідемічною ситуацією в Україні захід проходив в онлайн-режимі на платформі Zoom, що стало можливістю для численних учасників конференції випробувати нові формати роботи і спілкування з колегами.
Кафедра гуманітарної освіти впевнено підтримала цю ініціативу, організувавши роботу конференції «Гуманітарні дослідження в аграрній сфері: філософський, історичний та мовознавчий аспекти». Тематика цьогорічних доповідей приємно вразила своїм різнобарв'ям: так, учасникам конференції випала нагода обговорити особливості укладання спеціалізованих словників і їх коректної презентації студентській молоді, роль вивчення екологічних дисциплін студентами аграрних закладів вищої освіти, філософські та етичні засади побудови стратегій сталого розвитку, контрасти соціальних мереж і роль останніх у житті сучасного суспільства, конфлікт цивілізацій в умовах глобалізації у вітчизняній філософії та науці. Окрім цього, доповідачі дали змогу учасникам заходу по-новому подивитись на проблеми руйнування галицьких міст на початку Першої світової війни та образ Греції у галицькій періодиці ХІХ століття. Однак найбільший відгук серед аудиторії знайшла дискусія навколо викликів і проблем дистанційного навчання, з якими нещодавно стикнувся увесь світ, у тому числі студенти і викладачі ЛНАУ.
Приємно, що не меншу активність виявили студенти у своїй роботі в рамках Міжнародного наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК у секції «Духовне виховання молоді та культурне відродження села», яку щороку організовує кафедра гуманітарної освіти. Під час онлайн-доповідей студенти різних факультетів нашого університету торкались найбільш актуальних проблем вітчизняної історії та сучасності, серед яких: проблема самоорганізації успішної особистості студента, роль української греко-католицької церкви у моральному та патріотичному вихованні молоді в Галичині і Закарпатті, філософський аналіз процесу взаємодії природи і людини, особливості та суперечності природоохоронних дій, COVID-19 як проблема сучасного глобалізованого людства, постать П.І. Франка як військового діяча і науковця та багато інших. Наприкінці зустрічі між учасниками конференції зав'язалась жвава дискусія стосовно проблеми збереження навколишнього середовища та можливостей кожного окремого студента вплинути на відновлення екосистеми нашої планети. Учасники, які взяли найбільш активну участь у роботі секції, будуть нагороджені грамотами від імені ректора ЛНАУ академіка В.В. Снітинського та деканів факультетів.
У цей важкий період проведений захід став гарним прикладом того, що для обміну думками та науковими ідеями немає меж, що бажання розвиватись та продукувати нове знання може подолати усі перешкоди і згуртувати науковців для подальшої спільної роботи.
Дякуємо усім учасникам конференції за плідну співпрацю та готовність сміливо боротись із викликами сучасності!
Шлях до незалежності
30 років тому Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, з якої розпочався наш шлях до незалежності. Ми заявили про себе на увесь світ та продемонстрували прагнення нашого народу до свободи і його незламну віру у свої сили.
Сьогодні ж кафедра гуманітарної освіти разом зі студентами усіх факультетів Львівського національного аграрного університету вшановує пам'ять про цю знаменну дату і висловлює несамовиту вдячність за ці перші кроки до нашого незалежного майбутнього!
Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні
Події 18-20 лютого 2014 р. стали тим переламним моментом, коли шляху назад уже не було: ми підійнялись з колін та на весь світ заявили, що наша країна незалежна, сильна й здатна захистити свій вибір. Однак за цей прояв патріотизму та вірності своїй державі було віддано високу плату – безцінні життя наших співвітчизників. Пам’ятаючи про їхню самопожертву і звитягу, у лютому 2020 р. кафедра гуманітарної освіти долучилась до низки загальноуніверситетських заходів, присвячених вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. Доценти Р. Наконечний, І. Баран, М. Лазарева, О. Дмитроца і А. Копитко провели лекторії для усіх факультетів Львівського національного аграрного університету з метою відтворити у пам’яті наших студентів і колег ті події, які назавжди змінили хід історії нашої країни. Також аудиторії було запропоновано переглянути короткометражний фільм із циклу «Пишемо історію», який випускає в ефір український телеканал UA TV. Кадри, використані у відео, не залишили байдужим нікого з учасників заходу. Не зважаючи на тяжкі спогади і болісні переживання, кожен усвідомлював необхідність закарбувати у пам’яті обличчя тих відважних героїв, які знайшли у собі сили і відвагу встати на захист нашої Батьківщини, свободи і гідності.
Ми пам’ятаємо!
Пам'ятаємо своє минуле!
У листопаді 2019 р. викладачі кафедри гуманітарної освіти долучились до проведення низки виховних та пам’ятних заходів, присвячених 75-м роковинам відходу у вічність митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Заслуги цієї видатної людини перед українським народом неможливо переоцінити, адже Андрей Шептицький своїм власним прикладом довів, що добро, віра і милосердя знаходять дорогу в серце кожної людини навіть у найважчі часи.
Так, Р.А. Наконечний, А.М. Куза, М.Л. Лазарева, О.С. Дмитроца і А.Д. Копитко прочитали для студентів Львівського національного аграрного університету різнопланові лекції, які охопили численні аспекти життя і діяльності митрополита: його соціально-етичне вчення, погляди на сімейне виховання і шлюб, політичні та релігійні переконання, його внесок у відродження Української греко-католицької церкви, його допомогу євреям під час Другої світової війни та визнання його Праведником світу українською єврейською громадою, його меценатську діяльність та підтримку ним культурно-просвітницьких товариств і художніх шкіл тощо. Цікаві лекції, мультимедійні презентації та відеоматеріали, які підготували викладачі кафедри, були покликані відтворити у пам'яті молодого покоління ті життєві принципи і настанови, які заповідав наш видатний співвітчизник і символ української церкви Андрей Шептицький.
Круглий стіл на тему «Від Листопадового чину до ЗУНР: погляд крізь століття»
12 листопада 2019 року у зв’язку зі святкуванням 101-ї річниці Західноукраїнської народної республіки на кафедрі гуманітарної освіти за участі студентів перших курсів факультету механіки та енергетики та агротехнологій і екології відбувся круглий стіл на тему «Від Листопадового чину до ЗУНР: погляд крізь століття». Роботу круглого столу започаткував завідувач кафедри гуманітарної освіти, кандидат філософських наук, доцент Роман Андрійович Наконечний. Під керівництвом модераторів круглого столу – доцентів, кандидатів історичних наук Ігоря Володимировича Барана та Оксани Федорівни Юрчук – відбулася дискусія навколо проблем державного будівництва доби ЗУНР, ключові з яких було висвітлено у студентських мультимедійних доповідях, присвячених причинам та передумовам створення ЗУНР, особливостям польсько-українського протистояння на західноукраїнських землях та польсько-української війни 1918–1919 рр., Вовчухівській та Чортківській офензивам Української галицької армії, ролі міжнародного чинника у ліквідації ЗУНР, формуванню владних структур ЗУНР тощо. Найбільш суперечливі дискусії викликала проблема злуки УНР та ЗУНР та спроб її реального втілення. З прикінцевим словом виступив Ігор Володимирович Баран, який підсумував результати роботи круглого столу та виступив з пропозицією продовжити ґрунтовне обговорення актуальних проблем українського державного будівництва на перспективу.
Виховний захід до свята Покрови Пресвятої Богородиці та Дня захисника України
9 жовтня 2019 р. викладачі кафедри гуманітарної освіти організували у гуртожитку ЛНАУ № 1 виховний захід, присвячений святу Покрови Пресвятої Богородиці та Дню захисника України. Виховний захід розпочав зі вступним словом декан факультету будівництва та архітектури, професор А.В. Мазурак, після чого взяв слово завідувач кафедри гуманітарної освіти, доцент Р.А. Наконечний, який підкреслив важливість цього свята для українського народу починаючи з доби Київської Русі, козацької держави й по сьогоднішній день. У свою чергу викладачі кафедри привітали молодих людей зі святом, зробивши акцент на необхідності пам’ятати минуле своєї Батьківщини, берегти її майбутнє та бути її гідними представниками сьогодні.
В подальшому студентам було запропоновано переглянути мультимедійну презентацію, яка містила інформацію про історію козацтва та реалії українського сьогодення. Доцент кафедри І.В. Баран також підготував для аудиторії декілька відеороликів, які були покликані зміцнити патріотичний дух молодого покоління, нагадати йому про подвиги і звитягу українського народу, а також несамовиту відданість українців своїй землі та вірі. Після перегляду викладачі кафедри радо відповіли на запитання, які виникли в аудиторії.
XX міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій»
17-19 вересня 2019 р. у Львівському національному аграрному університеті відбувся ювілейний XX Міжнародний науково-практичний форум «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій». Кафедра гуманітарної освіти долучилась до проведення цього заходу, організувавши роботу конференції «Гуманітарні дослідження в аграрній сфері: філософський, історичний та мовознавчий аспекти». Гості та викладачі кафедри зібрались для обговорення низки цікавих тем, серед яких були історичний досвід та перспективи побудови екопоселень в Україні і, зокрема, 
формування інноваційної моделі «Екополіс – Україна», єдність людини і природи як сутність філософії органічного землеробства, зміна світоглядних орієнтирів у процесі природного аграрного виробництва, популяризація і вкорінення ідеї екоефективного споживання серед молоді. Доповідачі у своїх виступах торкнулись й історичних аспектів становлення соціально-природничої парадигми в Галичині кінця ХІХ ст., розвитку аграрної освіти у габсбурзькій Галичині, соціально-економічного розвитку східної Галичини міжвоєнної доби та діяльності товариства «Сільський господар». Окрім цього до роботи конференції були залучені фахівці з вивчення іноземних мов, які у своїх доповідях наголосили на особливостях написання навчального посібника агрономічного 
профілю в немовних закладах вищої освіти, фаховій термінології в процесі вивчення англійської мови студентами немовних спеціальностей, а також особливостях вивчення іноземної мови студентами нефілологічних спеціальностей у закладах вищої освіти. Гості та учасники конференції активно долучались до обговорення проблем вітчизняного агропромислового комплексу, духовного зростання особистості, історичного досвіду та перспектив розвитку нашої країни у найближчому майбутньому.
Слід наголосити, що окрім викладачів і визнаних науковців у роботі конференції взяли участь студенти нашого університету, Стрийського, Тлумацького та інших коледжів ЛНАУ. Так, викладачі кафедри гуманітарної освіти традиційно організували роботу студентської секції «Духовне виховання молоді та культурне відродження села». Десятки молодих дослідників виявили бажання взяти участь у роботі секції, підготувавши доповіді на такі актуальні теми, як проблема забруднення водних ресурсів і вирубки лісів в Україні, незаконний видобуток бурштину, екологічне 
спрямування сучасного сільського господарства, органічне землеробство як чинник продовольчої безпеки України, раціональне харчування як стимул для органічного землеробства. Не залишились поза увагою молоді і питання духовного розвитку нації: студенти організували дискусію навколо питань еміграції українців, особливостей здорового способу життя, сучасних технологій у житті людини, а також проблеми евтаназії. Учасники, які взяли найбільш активну участь у роботі секції, були нагороджені грамотами ректора ЛНАУ академіка В. В. Снітинського та деканів факультетів.
Дякуємо усім учасникам форуму за плідну співпрацю і чекаємо на наступні зустрічі!
Секція «Еколого-соціально-економічні проблеми аграрних територій в умовах урбанізації суспільства»
16 травня 2019 р. в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективні технології і конструкції в будівництві та архітектура села. Розробка інноваційних моделей екопоселень Прикарпаття та Карпат» відбулось засідання секції «Еколого-соціально-економічні проблеми аграрних територій в умовах урбанізації суспільства». Роботу секції розпочав завідувач кафедри гуманітарної освіти ЛНАУ Роман Наконечний, який висвітлив мету, актуальність та завдання конференції, а також окреслив проблеми і виклики, які стоять перед українським селом в умовах урбанізаційних та індустріалізаційних процесів. В цілому на секції обговорено виступи 16-ти доповідачів, серед яких викладачі кафедри гуманітарної освіти Марина Лазарева, Олександр Дмитроца, Олена Дерпак, Анжела Куза, Ігор Баран, Оксана Юрчук, професор ЛНУ ім. І. Франка Лідія Гринів та інші.
Серед низки цікавих презентацій, які звучали під час роботи секції, слід виокремити доповідь професора кафедри українознавства Міжрегіональної академії управління персоналом Юрія Шилова на тему «Екопоселення минувшини та майбуття». Аналізуючи давньоукраїнську символіку, орнаментику, міфологеми та арато-арійські корені релігійних вірувань наших предків, доповідач розповів аудиторії про особливості побудови поселень у давнину й окреслив ті важливі фактори (духовні, енерго-інформаційні, космічні тощо), які потрібно враховувати під час будівництва людського помешкання сьогодні.
Заслуговує на увагу і виступ керівника проекту «МАВІТ» Василя Багрійчука на тему «Проектні пропозиції для створення першої в Україні інноваційної моделі освітнього, науково-дослідного, еколого-енергоощадного житлового та соціально-господарського комплексу: екополіс «Львів – Карпати». У своїй доповіді автор аналізує космічно-земні явища в біосфері планети та перспективи формування сталого суспільно-цивілізаційного розвитку України, окреслює інноваційні моделі екополісу, принципи побудови останнього і популяризує філософію здорового довкілля. Виступ В. Багрійчука викликав жваву дискусію серед учасників заходу, які висловлювали критичні зауваження, поради і рекомендації щодо побудови екологічних будинків на території України.
Збагатив яскравими кольорами роботу секції виступ валеопсихолога, експерта біоенергоінформаційних технологій Галини Архіпової на тему «Проект OL'SVOL'D – формування культури нації та розвитку свідомості людини». Презентація була присвячена впливу художнього мистецтва, зокрема картин серії «Цвєтності», на здоров'я людини, на регулювання її настрою, біоритмів, а також їхній потенціал у лікуванні захворювань.
Не побоявся поставити проблемні запитання і майбутній архітектор, студент І курсу спеціальності «Архітектура і містобудування» Придніпровської державної академії будівництва і архітектури Артем Анпілогов, який виступив із доповіддю на тему «Стійкий розвиток аграрних територій». Доповідач розпочав свій виступ з пошуку нових шляхів розвитку, звівши їх до принципів «Навчитись думати інакше» і «Діяти інакше». Проаналізувавши економічні фактори і можливості гармонійних побудов, автор запропонував комплекс реальних дій для розвитку аграрних територій: використання рослини міскантус в енергетиці, ефективна заготовка і експлуатація деревини, переробка будівельного сміття тощо.
Загалом, усі заслухані доповіді викликали чималий інтерес серед учасників конференції, які ставили запитання, ділились думками та доповнювали одне одного у конструктивних дискусіях. Завершуючи роботу секції, Роман Наконечний висловив надію на те, що подібні зустрічі стануть традиційними, і що така спільна продуктивна співпраця допоможе вивести нашу державу на новий рівень життя.
Науковий круглий стіл
10 квітня 2019 р. кафедра гуманітарної освіти Львівського національного аграрного університету спільно з викладачами Стрийського коледжу Львівського НАУ провела науковий круглий стіл на тему «Земля і людина: до більш глибокої гармонізації відносин». Розпочав роботу круглого столу завідувач кафедри гуманітарної освіти, доцент Р.А. Наконечний, який виступив зі вступним словом, у якому окреслив мету зібрання – допомогти молодим людям усвідомити загрози, які нависли над людством у результаті його нераціональної діяльності та зневажливого ставлення до природи, а 
також залучити їх до розробки дієвих програм виходу із цієї ситуації. Студенти, у свою чергу, підготували низку цікавих доповідей, у яких висвітлили проблеми вирубки лісів і незаконного видобування бурштину в Україні, акцентували увагу на світовій демографічній кризі, вирощуванні органічної та екологічно чистої продукції, формуванні екосвідомості у населення, особливостях розбудови екопоселень та багатьох інших аспектах. Показово, що студенти активно долучались до дискусії, ставили конструктивні запитання та намагались 
з'ясувати усі нерозкриті моменти.
У якості висновків роботи круглого столу запропонуємо тезу з доповіді К. Зозуляк, студентки ІІ курсу Стрийського коледжу: «Нашому поколінню необхідно ефективно діяти, аби відновити рівновагу між суспільством і природою, зокрема біосферою, гармонізувати екологічні, технологічні та соціальні процеси, зняти соціальну напругу і звідси – загрозу термоядерної війни, а отже, загибель людської цивілізації».
На завершення Р.А. Наконечний підбив підсумки проведеної роботи, висловив подяку усім учасникам заходу за їх активну роботу та свідому громадянську позицію і вручив усім доповідачам сертифікати учасника круглого столу.
Лекції історичної правди
Під час лекції було розкрито питання, які торкаються сьогодення: «Хто є героєм, а хто є ворогом? Чому хтось вибирає окопи, а хтось – зручні кабінети?» Щоб зберегти національну ідентичність, потрібно насамперед поважати себе як українця, знати історію рідної держави.
Оксана Федорівна завершила лекцію питаннями, відповіді на які стануть дискусійним продовженням під час круглого столу «Кристалізація національної свідомості: якою буде Україна і якою ми її хочемо бачити?».
10 жовтня 2018 року у лекції-презентації «Українська військова звитяга – героїзм крізь століття» доцент кафедри гуманітарної освіти Ігор Володимирович Баран студентам першого курсу економічного факультету розповів про звитяжний шлях українського війська. Студенти прослухали історію боротьби українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Було проаналізовано суть та методи боротьби українців за свою свободу протягом століть. Особлива увага була звернена на діяльність Українських Січових Стрільців, Української Галицької армії, Української повстанської армії. Студенти захоплено переглянули документальні кадри про становлення та розвиток сучасних Збройних сил України і їхню героїчну боротьбу на східних кордонах нашої держави.
Проведення лекцій історичної правди має глибокий національно-патріотичний та виховний вплив на розуміння студентською молоддю процесів, які відбуваються сьогодні.
Героїко-патріотична година «Українська військова звитяга – героїзм крізь століття»
Традиційно, напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України, Дня Українського козацтва, Дня створення Української повстанської армії у Львівському національному аграрному університеті відбувається тиждень інформаційно-просвітницьких тематичних заходів, лекцій та патріотичних екскурсів у минуле.
У межах заходів 9 жовтня в Музеї Степана Бандери Львівського НАУ пройшла героїко-патріотична година «Українська військова звитяга – героїзм крізь століття», учасниками якого стали студенти перших курсів факультету механіки та енергетики, викладач кафедри гуманітарної освіти Ігор Володимирович Баран, керівник підрозділу з організації виховної роботи студентів Оксана Володимирівна Качмар та директор Музею Степана Бандери Антоніна Василівна Ковалів.
Цікавий та пізнавальний мультимедійний екскурс у минуле провів викладач Ігор Баран. В процесі звучали козацькі, стрілецькі, повстанські пісні та марші, всі присутні мали змогу побачити цікаву презентацію та переглянути ролики, пов’язані із звитягою сучасної української армії та боями під Іловайськом та Донецьким аеропортом.
Після презентації Антоніна Ковалів представила лекцію про героїчне минуле та життя і діяльність трьох відомих постатей ХХ століття під назвою «Три Провідники: Євген Коновалець, Степан Бандера та Роман Шухевич». Студенти мали змогу ознайомитися із літературно-книжковою виставкою «Невмируща слава героям – воїнам УПА». Зокрема, користувачів зацікавило багатотомне зібрання «Літопис УПА», численні спогади наших краян – вояків УПА, та багато інших видань. Мовою світлин розповідають про героїчну епоху визвольної боротьби альбоми «Армія безсмертних» та «Яворівський фотоархів УПА».
До учасників заходу звернулася Оксана Качмар, яка у своєму виступі наголосила на важливості патріотичного виховання молоді, яке засноване на історичних традиціях українського народу, а також відзначила вагомий внесок та волонтерську діяльність студентської молоді ЛНАУ у наданні допомоги бійцям, які беруть участь в АТО.
Опісля студенти із зацікавленням оглянули унікальні фотографії із похорону Степана Бандери в Мюнхені та з могили Євгена Коновальця в Роттердамі, які були передані Роксоланою Лемик – депутатом Львівської міської ради та племінницею Миколи Лемика (виконавця атентату у 1933 р. у Львові).
Наприкінці було зроблене спільне фото та висловлена подяка студентам за участь у заході.
«Українська молоде! Доля держави та її майбутнього у твоїх руках. Але братися за стерно треба вже нині. Так, як це чинили козаки, Січові Стрільці, вояки УПА, Степан Бандера та його послідовники», – зазначила керівник підрозділу з організації виховної роботи студентів Оксана Володимирівна Качмар.
Самовіддана і мужня боротьба впродовж століть заслуговує всенародного визнання і пошанування, тому відкривати все нові і нові сторінки історії визвольних змагань – це наше увіковічнення пам'яті загиблих борців минулого та сучасності.
Участь кафедри гуманітарної освіти у XIX Міжнародному науково-практичному форумі «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій»
20 вересня 2018 р. кафедра гуманітарної освіти долучилась до проведення XIX Міжнародного науково-практичного форуму «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій», організувавши роботу секції «Гуманітарні дослідження в аграрній сфері: філософський, історичний та мовознавчий аспекти» і давши доповідачам можливість порушити і обговорити низку вкрай важливих для українського аграрного комплексу проблем. Помітний акцент під час зустрічі було зроблено на теорії фізичної економії, яка розглядалась під різним кутом у теоретичній і практичній площинах. Так, доповідачі висвітлили філософсько-методичні проблеми у теорії фізичної економії, окреслили нові моделі сталого розвитку й особливості вивчення екологічних дисциплін у структурі аграрних спеціальностей, описали перспективи формування «розумних» міст майбутнього і етичні виміри екокультури в екопоселеннях України. Не залишились поза увагою дослідників й історичні розвідки щодо особливостей практичної підготовки студентів в Академії рільничій у Дублянах на початку ХХ ст., української державності і проблем польсько-української конфедерації з акцентом на постаті А. Бохенського, освітні аспекти діяльності українських партій серед галицького селянства та багато інших цікавих тем. Учасники засідання брали активну участь в обговоренні вищезазначених питань, ставили конкретизуючі запитання та висловлювали власні прогнози стосовно майбутнього українського суспільства.
Окрім цього, викладацький склад кафедри гуманітарної освіти організував й курував роботу студентської секції «Духовне виховання молоді та культурне відродження села». Чимало молодих дослідників з Львівської та Івано-Франківської областей виявили свій інтерес до зазначеної проблеми і підготували цікаві різнопланові доповіді із відображенням власних поглядів стосовно тих чи інших аспектів духовного життя співвітчизників. Студенти торкались таких актуальних тем, як органічне землеробство, екобудівництво, екологічні проблеми сільської місцевості, внутрішньоособистісні конфлікти студента, алкогольна і тютюнова залежність молоді, спорт та фізично-оздоровчі заняття, перспективи українського кіно, українська мова у сучасному світі та багато інших.
Дякуємо усім учасникам форуму за плідну співпрацю і чекаємо на наступні зустрічі!
Сторінка 5 із 5
