Інтерактивне навчання відрізняється від традиційного тим, що за короткий період часу опановується великий обсяг нового матеріалу. Це досягається завдяки високій активності учасників освітнього процесу, розвитку стійкості уваги, жвавому спілкуванню та активній співпраці.
Викладачі нашої кафедри часто використовують такі інтерактивні методи, як: тренінги, ситуаційні задачі, пресконференції, ділові ігри та моделювання, кейс-методи, соціальні проєкти, мозковий штурм, круглі столи, мультимедійні лекції, робота з наочними посібниками, відео- і аудіоматеріалами, письмова робота з обґрунтування своєї позиції, обговорення складних і дискусійних питань і проблем, надання загальних рекомендацій.
Великий спектр інтерактивних методів навчання використовується під час вивчення освітньої компоненти «Ботаніка».
10 квітня 2024 р. доцент кафедри екології Галина Лисак провела практичне інтерактивне заняття на тему «Використання рослин для оздоровлення та фіточаювання». Студенти групи Еко-11 спеціальності 101 «Екологія» жваво обговорювали компонування лікарських рослин для фітотерапії, дегустуючи при цьому ароматні чаї з екопродуктами. Завідувач кафедри доцент Петро Хірівський розповів про рекомендовані чаї для знаків зодіаку, а доцент Наталія Панас ознайомила присутніх з правилами збору, переробки та зберігання рослинної продукції для лікування і фітотерапії.
Впровадження інтерактивних форм навчання здійснюється й за межами університету. 5 квітня 2024 р. на базі ведмежого притулку «Домажир» студенти групи Еко-21 прослухали лекцію на свіжому повітрі «Вимерлі птахи світу» та здійснили волонтерську роботу, прибираючи територію об’єкта.
Інтерактивні методи навчання сприяють розвитку ініціативності студента, а результат професійної підготовки набуває особистісно орієнтованого значення для всіх учасників навчального процесу.


Доцентки кафедри екології Львівського НУП Наталія Панас, Ольга Германович, Ірина Саламаха, Юстина Жиліщич успішно завершили курс підвищення кваліфікації «Прогресильне викладання: інтенсив від Острівців» від ГО «Прогресильні» та її осередків на базі українських закладів освіти (Острівці Прогресильності), метою якого було поглиблення знань та здобуття навичок у викладацькій діяльності, обмін досвідом, отримання практичних порад та інструментів для успішного навчання та викладання. Період проходження курсу тривав з 4 березня до 4 квітня 2024 р. (1 кредит ЄКТС / 30 годин).
Набуті знання та компетентності будуть інтегровані і використані у практичних аспектах навчання, що дозволить студентам більш ефективно освоювати матеріал.

21-22 березня 2024 року на базі Національного природного парку «Холодний Яр» відбувся круглий стіл «Досвід збереження рідкісних та зникаючих видів на природоохоронних територіях».
Львівський національний університет природокористування представила к.б.н., доцент кафедри екології Галина Лисак. Заслухано виступ з доповіддю «Проєктування рекреаційних зон з участю Magnolia Soulangeana Alexandrina в дендропарку "Дублянський"». Жваві дискусії відбулися щодо інтродукції цього виду з Миколою Гавриловичем Чорним, кандидатом біологічних наук, директором Канівського природного заповідника КНУ ім. Тараса Шевченка.

На території парку зростає єдина у світі рівнинна популяція підсніжника складчастого Galanthus plicatus M.Bieb., який занесений до Червоної книги України. Учасники конференції мали можливість ознайомитися з місцями зростання підсніжника. Цей вид відомий як високогірний, і в Україні він зустрічався лише в Кримських горах. Однією з версій його розповсюдження в цьому регіоні є завезення козаками. Адже тут було місце збору гайдамаків, які освячували зброю для битви.
Холодний Яр вважається центром визвольної боротьби українського народу. У ньому знаходяться 150 історичних місць. Тут тісно переплітаються історичні події, природа і дозвілля. Так, у 1768 р. Холодний Яр став центром протидії тодішній владі на чолі з Максимом Залізняком. В честь цієї історичної постаті названо 1000-річний дуб, який є одним з багатовікових дерев України.
Неодноразово тут бував й Т.Г. Шевченко. В дитинстві зі своїм дідом Іваном, який був гайдамакою, приходив на прощі в монастир. Тут він у 1845 р. намалював картину «Мотрин монастир».

Під час історичних подій 1919–1922 рр. тут була створена Холодноярська Республіка. Прихистком партизанів від радянських узурпаторів стали холодноярські глибокі лісові балки з унікальними природними ландшафтами, скіфські кургани та Мотронинське городище.
Маючи такі історично-археологічні об’єкти і унікальність мікрорельєфу, природоохоронці створили екологічну стежку «Поміж віками». Протяжність маршруту – 2200 м. Учасників конференції ознайомили з такими рекреаційними об’єктами екостежки: Гайдамацький став, Троїцький Мотронський монастир, джерело св. Онуфрія, вали скіфського городища, локації масового цвітіння підсніжника складчастого.
Вшанували холодноярці також пам’ять загиблих Героїв російсько-української війни 2014–2024 рр. Пантеоном слави.
Українська нація схиляє голови перед борцями за волю України, які продовжать жити в серцях відвідувачів місця звитяги, честі і слави – Холодного Яру!


Звітна студентська наукова конференція

6 березня 2024 року на кафедрі екології Львівського НУП відбувся I етап Звітної студентської наукової конференції за результатами наукових досліджень 2023 року.
Основні напрямки наукових доповідей були зосереджені на таких тематиках: нормативно-правові аспекти природоохоронної діяльності; рекреація; збереження біорізноманіття; технології захисту довкілля; екологічна безпека урбанізованих територій.
В ході конференції учасники не лише поділилися своїми напрацюваннями, але й отримали цінні відгуки та зауваження. Це дасть їм можливість вдосконалити свої дослідження та визначити подальші напрямки роботи. Рівень представлених робіт був високим, що свідчить про ґрунтовну підготовку та знання учасників.
Переможці делеговані на II етап Звітної студентської наукової конференції на секційному засіданні факультету агротехнологій та екології.
Бажаємо успіхів і наукових звершень нашим здобувачам вищої освіти!

6 березня 2024 року делегація від Львівського національного університету природокористування провела профорієнтаційну зустріч із випускниками Жовтанецького ліцею Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області.
Випускників відвідали завідувач кафедри екології факультету агротехнологій та екології Петро Хірівський, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та маркетингу факультету управління, економіки та права Андрій Линдюк та доцент кафедри Роман Хірівський.
Під час зустрічі представники ЛНУП розповіли про історію та перспективи розвитку університету; ознайомили учнів з освітніми програмами, за якими здійснюється підготовка бакалаврів; розкрили особливості вступної кампанії 2024 року; наголосили на важливості результатів національного мультипредметного тесту (НМТ) для вступу на омріяну спеціальність; акцентували увагу на тому, що Львівський НУП – це сучасний заклад вищої освіти з комфортним та безпечним середовищем для навчання та дозвілля студентів.
Під час зустрічі випускники ліцею мали можливість поставити питання представникам Львівського НУП щодо навчання та можливостей працевлаштування; дізнатися про академічну мобільність студентів, а саме можливість участі в міжнародних програмах обміну та стажування.
ЛНУП щиро дякує адміністрації ліцею за активну участь у профорієнтаційній зустрічі з учнями.


29 лютого 2024 року науково-педагогічні працівники кафедри екології взяли активну участь в онлайн-тренінгу за темою «Якою повинна бути питна вода? Поради для мешканців та презентація інтерактивної мапи якості води». Цей захід виявився цікавим як для науковців, практиків, так і для представників громад України. Зокрема, розглядались такі питання: якою в нормі повинна бути питна вода; навіщо досліджувати якість води; що обрати – водогін чи колодязь; що показав аналіз води у ставках; міфи про якість води та багато іншої цікавої інформації про воду від експерта-гідрогеолога Віталія Затенка. Також була презентована інтерактивна мапа якості води на прикладі конкретного регіону. Онлайн-тренінг був організований в рамках проєкту «Дослідження водних об’єктів та водно-болотних угідь Люботина та розробка рекомендацій для екологічного відновлення» за підтримки програми «Zero Waste Cities», що керується міжнародною організацією «Zero Waste Europe». До речі, у вересні 2020 року Львів доєднався до проєкту «Перехід до “нуль відходів”» у рамках програми «Zero Waste Cities», підписавши Меморандум між Львівською міською радою та «Zero Waste Europe». Наше місто офіційно було першим містом, що не належить до Європейського Союзу, але стало учасником проєкту. Учасники програми «Zero Waste Cities» є європейськими лідерами у переході до кругової економіки.

21 лютого 2024 року науково-педагогічними працівниками кафедри екології та кафедри садівництва та овочівництва ім. професора І.П. Гулька проведено чергову профорієнтаційну зустріч для студентів спеціальностей 101 «Екологія» та 206 «Садово-паркове господарство» Львівського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування та їх наставників, а саме завідувача відділення екології, туризму та менеджменту Стефанії Рибак, завідувача відділення комп’ютерних наук, садово-паркового господарства та землеустрою Ганни Цуняк.
Провели зустріч із випускниками завідувач кафедри екології Петро Хірівський і завідувач кафедри садівництва та овочівництва ім. професора І.П. Гулька Ольга Дидів, доцентом Галиною Лисак зроблена презентація парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський». Декан факультету агротехнологій та екології Володимир Бальковський наголосив на правилах прийому на навчання до ЗВО за наявності сертифікатів НМТ.
Дуже цікаву екскурсію у дендропарку студентам провела к.б.н., доцент, гарант ОПП «Садово-паркове господарство» Галина Лисак, а також відбулася захоплива і насичена екскурсія до музею Степана Бандери завдяки керівнику музею Яні Борщ.


20 лютого 2024 року на кафедрі екології у групі Еко-11 відбулася виховна година, присвячена вшануванню загибелі Героїв Небесної Сотні. Виховна година розпочалася хвилиною мовчання при запалених «свічках памʼяті». Розпочала виховний захід куратор групи Наталія Лопотич, наголосивши, що вшанування пам’яті героїв Небесної сотні, героїзму тих українських захисників, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України, сприятиме формуванню в молоді життєвих компетентностей, прищепленню любові до України, розвитку у молоді бажання стати гідними громадянами України, вихованню патріотичної свідомості. Ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни, коли у мирний, цивілізований час XXI століття було вбито людей. Тому сьогодні ми закликаємо вас згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Всі учасники відкритої виховної години мали змогу висловити свої переживання та почуття до тих, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу України. Скільки прекрасних людей загинуло на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків. В кожній родині, в кожному домі пам’ятають тих, хто боронив нашу землю. Виховний захід завершився переглядом документального фільму Крістіана Зайделя «Небесна сотня».

7 лютого 2024 року на базі Яворівського національного природного парку відбувся науково-практичний семінар за участю працівників ЯНПП, науковців кафедри екології ЛНУП к.б.н. Галини Лисак, к.т.н. Оксани Мазурак та педагогічних працівників шкіл Судововишнянської та Шегинівської територіальних громад.
Спеціалістами природоохоронної установи, зокрема провідним спеціалістом парку, Заслуженим природоохоронцем України Михайлом Біляком, провідним фахівцем з екологічної освіти Христиною Гащук та науковим співробітником Оксаною Годованець (випускниця ЛНАУ), було розглянуто низку важливих науково-практичних аспектів розвитку та перспектив використання природних ресурсів, об’єктів інфраструктури та природотерапії Яворівського НПП в екологічному, патріотичному вихованні та оздоровлені учнівської та студентської молоді.
Доцентка Г.А. Лисак представила можливості співпраці університету з загальноосвітніми школами Львівщини, розповіла про екскурсійно-пізнавальні ресурси ЗВО та можливості для майбутніх абітурієнтів у здобуванні великого спектра спеціальностей, зокрема 101 «Екологія», 183 «Технології захисту навколишнього середовища», 206 «Садово-паркове господарство», 201 «Агрономія» тощо.
Плани, науково-дослідницькі напрямки та перспективи розвитку для майбутніх спеціалістів у Львівському національному університеті природокористування, можливості для їх гармонійного професійного та особистісного зростання було розкрито доценткою кафедри О.Т. Мазурак.
Учасники семінару виявили зацікавленість у багатьох екологічних проблемах регіону, шляхах та можливостях їх вирішення.
В рамках методичної, науково-просвітницької та профорієнтаційної роботи відбувся обмін контактними даними між учасниками семінару, а також прозвучали переконливі аргументи щодо майбутніх результатів співпраці.

У холі головного корпусу Львівського національного університету природокористування працівники ведмежого притулку «Домажир» презентували виставку «Тварини у війні», де висвітлено понад 20 чуттєвих історій порятунку тварин із гарячих точок України.
Під час зустрічі представники Львівського національного університету природокористування в особі в.о. ректора, доктора с.-г. наук, професора Василя Лопушняка, завідувача кафедри екології, к.б.н., доцента Петра Хірівського та притулку «Домажир» підписали договір, а також обговорили різноманітні напрями співпраці.

 


11 січня 2024 року на базі Яворівського національного природного парку було проведено семінар із педагогами Новояворівської ТГ за участю факультету агротехнологій та екології Львівського національного університету природокористування, відділу освіти Новояворівської ТГ та спеціалістів Яворівського НПП. Тема семінару – «Використання природних ресурсів, об’єктів інфраструктури та природотерапії Яворівського НПП в екологічному, патріотичному вихованні та оздоровленні учнівської молоді».
Доцент кафедри екології, к.с.-г.н. Наталія Качмар виступила із доповіддю на тему «Екоосвітні заходи природоохоронної установи як фактор пізнання природи та засвоєння учнями знань».
Результатом семінару був висновок, що для більш глибокого усвідомлення масштабів екологічних проблем необхідно доносити якісно і вчасно інформацію до населення. Найбільш ефективним методом є поетапне формування екологічної свідомості ще з дитячих років, бо навіть наявність екологічних знань за відсутності відповідного ставлення до природи не гарантує екологічно доцільної поведінки особистості. Лише спільними зусиллями ми повинні закласти фундамент у молоді, який дав би можливість залишати за собою слід не у вигляді витоптаної та виснаженої планети, а місця, де існує чітке усвідомлення важливості усіх компонентів Землі.