Упродовж 60-х років ХІХ ст. були здійснені перші кроки щодо організації й закладки навчального дендропарку при Рільничій школі в Дублянах. Дещо пізніше, 1892 року, ймовірно за ініціативи професора ботаніки Іґнація Шишиловича, було організовано повноцінний ботанічний сад з розсадником, у якому розмножували види й форми декоративних, сорти плодоягідних та інших дерев і кущів. Це було необхідно для навчання майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва.

Після підвищення статусу Рільничої школи до вищого навчального закладу уже в 1894 році дендропарк був розширений. Це була невелика площа насаджень навколо старого навчального корпусу та в зоні розташування професорських будинків (тепер вул. Зелена). Тут до сьогодні ростуть такі цінні породи, як катальпа, робінія, сосна чорна, магнолія, гіркокаштан, форзиція й ін., котрі доповнені насадженнями вже у повоєнний період.

На початку ХХ ст. стараннями завідувача кафедри ботаніки Академії рільництва, професора Мар’яна Раціборського ботанічний сад був докорінно реконструйований. Нова систематизація та розміщення насаджень та експозицій надавали змогу не тільки забезпечувати якісний навчальний процес, але й проводити ґрунтовні наукові дослідження. Про структуру, активну діяльність та інтенсивну закордонну співпрацю Дублянського ботанічного саду довідуємося з наукової праці професора М. Раціборського: «Про завдання сучасних ботанічних садів і про Дублянський город», котра була видана у Львові 1902 року.

Окрема сторінка нової розбудови навчально-наукової та побутової інфраструктури уже Львівського сільськогосподарського інституту у Дублянах відома від 60-х років ХХ ст. Тоді було здійснене озеленення й упорядкування території інституту і, зокрема, благоустрій дендропарку. Новий теперішній парк розташований на горбистому рельєфі та за своїм призначенням формує естетичне середовище, має велике екологічне, оздоровче, навчальне значення, виконує фітомеліоративні функції, захищаючи людей і споруди від поривчастих вітрів і прямих сонячних променів. Красиві за своєю формою дерева, чагарники, квітники упродовж року змінюють свої кольори і таким чином створюють безперервний калейдоскоп барв і відтінків.

Університетський парк є практичною навчальною базою для вивчення студентами дендрології, основ лісознавства, лісової екології. У парку представлені практично всі аборигенні лісотвірні породи регіональних лісів. Серед них головні породи: дуб звичайний, бук лісовий, ясен звичайний, сосна звичайна, ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, модрина польська, береза поникла, вільха чорна. Супутні породи: клен гостролистий, клен-явір, граб звичайний, липа дрібнолиста. Тут представлені породи-інтродуценти, які використовують для введення в лісові культури з метою підвищення їх продуктивності, серед яких особливої уваги заслуговують: модрина японська – швидкоросла, високопродуктивна з високою якістю деревини порода; горіхи чорний і сірий – мають високоякісну деревину з красивою текстурою; дуб північний із секції червоних дубів – порода північноамериканського походження, що за швидкістю росту і продуктивністю конкурує з місцевими дубами; каркас західний та ін. Невід’ємною функцією Парку є те, що зелені насадження є джерелами атмосферного кисню і фітонцидів, очищувачами повітря від механічних, хімічних забруднювачів і біологічних інфекцій, зокрема, хвороботворних бактерій.

Ділянки парку Львівського національного аграрного університету не мали би такої естетичної цінності та краси, якби над ними повсякчасно не здійснювалась опіка. Викладачі і студенти своєю працею упродовж багатьох поколінь збільшують флористичне багатство насаджень і з любов’ю доглядають кожний куточок.

Тому керівництвом університету було подано клопотання перед Львівською обласною радою про присвоєння дендропарку природоохоронного статусу Парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Обласна рада своїм рішенням №1434 від 15.09.2015р. надала дендропарку статус Парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський» місцевого значення. Згідно нового статусу був розроблений проект утримання та реконструкції Парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дублянський».

Згідно проекту у Парку буде передбачено такі зони: експозиційна (проведення екскурсій, лекцій, практичних занять для студентів, учнів, ознайомлення відвідувачів), наукова (розміщення колекцій, експериментальних ділянок, проведення науково-дослідних робіт), заповідна (інтродукція рідкісних і зникаючих видів рослин, збереження особливо рідкісних та цінних видів тощо). Адміністративно-господарська зона призначена для розміщення господарських, службових приміщень, засобів для господарської діяльності.

Отже, сьогоднішній університетський Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Дублянський» є складною екологічною, дидактичною, відпочинковою і господарською системою, яка знаходиться у постійному русі й оновленні. Відбувається природне відмирання старих і хворих рослин, які вилучаються зі складу паркових насаджень у процесі догляду, а їх місце займають нові молоді насадження тих же, або інших видів рослин.