14-15 вересня 2017 року у м. Заліщики Тернопільської області відбулася ІІ міжнародна науково-практична конференція «Наукові засади природоохоронного менеджменту екосистем Каньйонового Придністров̓я». Порушувались питання збереження флористичного та фітоценотичного різноманіття каньйону, представлена геоморфологічна та палеонтологічна унікальність природоохоронного об’єкту та визначена роль екологічної освіти для збереження природного різноманіття. Акцент робився на забрудненні, зміні водного режиму Дністра, зменшення біорізноманіття каньйону.

Представником ЛНАУ на конференції була доцент кафедри екології Г.А. Лисак. Піднято питання впливу соціуму на формування Подністер̓я та антропогенної трансформації екосистем.

Цікавою була практична частина конференції, яка дозволила вивчити девонські відклади каньйону віком 500 млн. років. Вони складені пісковиками буро-червоного, навіть зеленого кольорів і містять залишки кистеперих, панцирних, безщелепних організмів, скам’янілі рештки рослин.

Флористичну цінність становлять ксерофільні угруповання рослин берегів каньйону, так званих «стінок».  Схили каньйону нагріваються до 70 градусів і формують особливу чагарникову рослинність.

Унікальним явищем національного природного парку «Дністровський каньйон» є травертинові скелі.

Травертини вкриваються мохом і водоростями, по яких скапує вода. Тут на вологих сталагмітах зростають такі рідкісні рослини, як листовик сколопендровий, аспленій волосоподібний та багато інших червонокнижників.

Сакральними об’єктами урочища «Пустельня» є цілющі джерела св. Анни, «Грот монаха-пустельника». 

Кінцевим пунктом еколого-туристичного маршруту став водоспад «Джурин» біля Червоногородського замку. 

Під час прийняття резолюції конференції основний акцент ставився на охорону природних надбань України, а саме на збереження унікальних об’єктів долини Дністра.