17 червня 2025 року науково-педагогічні працівники кафедри агроінженерії та технічного сервісу ім. Олександра Семковича у змішаному форматі взяли участь в обговоренні освітніх програм підготовки фахівців першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти за спеціальністю H7 «Агроінженерія» разом із представниками академічної спільноти, роботодавцями та здобувачами вищої освіти Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Гарант освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти доцент Андрій Шарибура та гарант освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти доцент Руслан Барабаш озвучили основні засади освітніх програм та запропонували всім учасникам висловити свої побажання, зауваження та рекомендації щодо структури, змісту та конкретних кроків для їх удосконалення та реалізації.

В обговоренні, крім викладачів випускової кафедри агроінженерії та технічного сервісу ім. Олександра Семковича та інших кафедр факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій, взяли участь:
- Руслан Кірчук – декан факультету аграрних технологій та екології Луцького національного технічного університету;
- Сергій Хомич – завідувач кафедри аграрної інженерії імені професора Г.А. Хайліса Луцького національного технічного університету;
- Сергій Ляшенко – завідувач кафедри агроінженерії та автомобільного транспорту Полтавського державного аграрного університету;
- Олександр Холодюк – завідувач кафедри агроінженерії та технічного сервісу Вінницького національного аграрного університету;
- Ростислав Кудринецький – провідний науковий співробітник відділу моделювання технологічних процесів у рослинництві Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук;
- Віктор Днесь – завідувач відділу моделювання технологічних процесів у рослинництві Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук;
- Ростислав Юрас – керівник представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН»;
- Сергій Івасішин – директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорш Україна»;
- Андрій Максимчук – регіональний керівник з продажу та сервісу компанії «Maquinas Agricolas Jacto S.A.»;
- Олександр Радкевич – керівник ДП «Роберт Бош Продакшн Україна»;
- Борис Рибіцький – провідний інженер з організації та автоматизації виробництва ДП «Роберт Бош Продакшн Україна»;
- Іван Чайківський – операційний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Роботизовані Агросистеми»;
- Андрій Нетлюх – старший інженер з експлуатації сільськогосподарської техніки компанії «Контінентал фармерз груп»;
- Любомир Федецький – власник сімейної ферми (ФОП «Сімейна ферма»);
- Тарас Федецький – здобувач 3 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти;
- Іван Щербатий – здобувач 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Під час обговорення було висловлено низку різноманітних поглядів і позицій щодо перспектив розвитку спеціальності «Агроінженерія», а також щодо ролі майбутнього фахівця у структурі сучасного аграрного виробництва. Спікери поділилися конкретними пропозиціями щодо вдосконалення як освітнього процесу у цілому, так і окремих його компонентів, зокрема:
• зосередити увагу здобувачів на діагностиці, налаштуванні та обслуговуванні електро- та гідроприводів, у тому числі систем з електронним управлінням;
• сформувати у здобувачів навички з формування карт завдань, обміну даними між технікою і ПЗ, віддаленого моніторингу техніки та аналізу показників роботи машин;
• приділити увагу вивченню принципів сумісності обладнання, калібрування систем, синхронізації з агроінженерними ІТ-рішеннями, практичного застосування дронів, сенсорів, GPS, RTK;
• розвивати вміння проєктувати комплексні системи точного землеробства з урахуванням особливостей господарства, ґрунтів, культур і наявних ресурсів;
• опановувати методи оптимізації ресурсів, мінімізації втрат і підвищення ефективності аграрних технологічних процесів;
• навчати роботи з контролерами, датчиками, системами автоматизації, основ програмування для технічних об’єктів (зокрема Arduino, Python тощо);
• розширювати словниковий запас студентів у сфері технічного перекладу, читання технічної документації, спілкування з міжнародними партнерами та виробниками техніки.
Усі зазначені рекомендації та побажання буде розглянуто на найближчому засіданні кафедри з метою їх узагальнення та внесення відповідних змін до проєктів освітніх програм, розміщених на сайті університету для публічного обговорення.