Facebook 
Instagram 
Youtube 
Moodle 
Репозитарій 
Office 365 Лекція, перервана перший раз через повітряну тривогу, а вдруге через вимкнення електроенергії у Львові, нарешті матиме логічне завершення. Третя частина лекції «Галицьке годинникарство. Традиції і сучасність» була присвячена новій генерації вежових годинникарів, народжених Незалежністю України.
Якщо з минулого до нас дійшла лише мала частка історичної спадщини монументального годинникарства, для перелічення якої вистачало пальців двох рук, то третє тисячоліття привнесло спочатку поняття «карильйона» – європейського монументального музичного інструмента на базі ідеально настроєних по нотах церковних дзвонів, а згодом невідомого досі слова «жакмар», від якого і сьогодні Штучний Інтелект втрачає розум.
Ця лекція не лише про нововведення в українську мову, але і про широкий спектр монументальних виробів, виготовлення яких самостійно, у відриві від європейської системи профільної освіти освоїли сучасні українські годинникарі: годинники сонячні, гібридні, в скульптурі, квіткові, з рухомими персонажами і патріотичними передзвонами.
Викладена друга частина лекції Олексія Бурнаєва «Галицьке годинникарство. Традиції і сучасність». Лекція не завершена через вимкнення електроенергії, чекаємо на продовження.
https://www.youtube.com/watch?v=ZQqUDayHVU4
22 липня у Центрі порятунку української культурної спадщини доцент Олексій Бурнаєв прочитав чергову лекцію на тему «Галицьке годинникарство. Традиції і сучасність».
На жаль, лекцію не вдалося завершити у зв’язку з відключенням світла.
Організатори та слухачі щиро дякують Олексію Бурнаєву за цікаву розповідь та з нетерпінням чекають на продовження лекції на тему годинникарства.
6 липня 2024 року у великій сесійній залі Львівської міської ради відбулась презентація книжки «Творці страсних калатал, бил і деркачів» авторів-упорядників Дарії Ковальчук, Богдана Новака, Надії Дзвоник і Мирослава Ковальчука.
Книжка досліджує калатала, била і деркачі як предмети сакрального мистецтва, що застосовуються в Страсну П’ятницю під час виносу Плащаниці, а також як ударні музичні інструменти в ансамблях українських народних інструментів. Ті ж самі деркачі і калатала використовують діти для своїх забав. Якщо їх розписати яворівським розписом, то будуть яворівські забавки, які занесені до елементів нематеріальної культурної спадщини України.
На сторінках книги подано окремі статті, які описують явище калаткарства, висвітлено технологічний процес виготовлення калатал і деркачів, зроблено їх класифікацію за різними критеріями, описано творчі біографії майстрів, що виготовляють калатала і деркачі. Відзначено діяльність Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у відродженні та збереженні мистецтва виготовлення дерев’яних калатал.
 Львівська газета "Ратуша" | 1424 Кб |
Кожна зустріч з кампаністом, кандидатом фізико-математичних наук, доцентом кафедри фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва Львівського національного університету природокористування Олексієм Бурнаєвим – це глибоке занурення в історію, розвиток, занепад та відновлення годинникарства як в Україні, так і у світі.
14 червня в культурно-мистецькому просторі «Кава на Професорській» відвідувачі почули про сучасних українських вежових годинникарів Тернополя, Чернівців, Мукачева, Снятина. Про особливості відновлення годинникарства з початку Незалежності, про проєкти успішні і не дуже.
Вітаємо завідувача кафедри фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва професора Степана Мягкоту з відзнакою Міністерства освіти і науки України.
Доктор фізико-математичних наук С.В. Мягкота працює у ЛНУП на цій посаді з 2005 року. Веде дослідження за напрямом «Спектрально-люмінесцентні властивості об’єктів неорганічного та біологічного походження».
Автор та співавтор понад 300 науково-методичних публікацій. Опублікував 35 публікацій у періодичних виданнях, що включені до наукометричної бази Scopus. У науковій періодиці міжнародного рівня процитований понад 760 разів.
За ініціативою декана факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій професора Степана Ковалишина 25 квітня на кафедрі фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва відбувся вже другий конкурс з фізики, в якому цього разу взяли участь здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей «Агроінженерія», «Автомобільний транспорт» та «Галузеве машинобудування». Під час вивчення курсу здобувачі використовують ліцензійне програмне забезпечення Electude, на базі якого було створено модуль підготовки та конкурсного тесту.
Конкурс був своєрідною підготовкою до майбутнього іспиту, що дало змогу структурувати знання з фізики, отримані протягом першого року навчання.
Перемогу здобули студенти Сергій Мулярчик (Диплом I ступеня), Максим Щербатий (Диплом II ступеня), Назар Пискір (Диплом III ступеня).
Конкурс під керівництвом завідувача кафедри фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва професора Степана Мягкоти організувала та провела асистентка кафедри Ольга Хмілевська, яка вручила дипломи та солодкі подарунки переможцям. До підготовки конкурсу також активно долучився доцент кафедри Олексій Бурнаєв.
Заступник декана факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій Іван Городецький вручив грамоти за участь, підвів підсумки і побажав організаторам та учасникам нових успіхів і продовжувати наполегливо працювати над підвищенням рівня знань.
Нещодавно у приміщенні Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» відбулась зустріч представників кафедри фізики, інженерної механіки та безпеки виробництва ЛНУП з Оленою Іщенко, заступником директора Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України, що сприяє імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини і Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження.
Тема розмови – підготовка акредитаційних документів для внесення кампаністики, унікальної сфери науково-технічної діяльності, що розвивається протягом останньої чверті століття у нашому університеті у вигляді міжфакультетської наукової школи, до переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Напруга пробою 1 міліметра сухого повітря становить приблизно 1000 вольт.
Встановити, яка напруга на електродах у відео.
Сторінка 1 із 3
